---

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

Метрологія

М

БЗ № 4-2011/454

АНОМЕТРИ, МАНОВАКУУММЕТРИ,
ВАКУУММЕТРИ, НАПОРОМІРИ,
ТЯГОНАПОРОМІРИ, ТЯГОМІРИ
З ПНЕВМАТИЧНИМИ ВИХІДНИМИ
СИГНАЛАМИ

Методика повірки (калібрування)

ДСТУ 7224:2011

Видання офіційне

Київ
ДЕРЖСПОЖИВСТАНДАРТ УКРАЇНИ
2011

ПЕРЕДМОВА

1. РОЗРОБЛЕНО: Національний науковий центр «Інститут метрології» (ННЦ «Інститут метрології») спільно з Технічним комітетом «Загальні норми і правила державної системи забезпечення єдності вимірювань» (ТК 63) Держспоживстандарту України

РОЗРОБНИКИ: М. Винокуров, канд. фіз.-мат. наук (науковий керівник); Л. Ґорушкіна

2. ПРИЙНЯТО ТА НАДАНО ЧИННОСТІ: наказ Держспоживстандарту України від 2 лютого 2011 р. № 37

З УВЕДЕНО ВПЕРШЕ (зі скасуванням чинності в Україні ГОСТ 8.053-73)

Право власності на цей документ належить державі.

Відтворювати, тиражувати і розповсюджувати його повністю чи частково
на будь-яких носіях інформації без офіційного дозволу заборонено.

Стосовно врегулювання прав власності треба звертатися до Держспоживстандарту України

Держспоживстандарт України, 201

1ЗМІСТ

с.

1. Сфера застосування 1

2. Нормативні посилання 1

3. Терміни та визначення понять 2

4. Засоби та допоміжні пристрої повірки 2

5. Умови повірки та підготовка до неї З

6. Методика проведення повірки 4

7. Опрацьовування результатів 10

Додаток А Визначання поправкового коефіцієнта 10

Додаток Б Форма протоколу повірки 11ДСТУ 7224:2011

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

МЕТРОЛОГІЯ
МАНОМЕТРИ, МАНОВАКУУММЕТРИ, ВАКУУММЕТРИ,
НАПОРОМІРИ, ТЯГОНАПОРОМІРИ, ТЯГОМІРИ
З ПНЕВМАТИЧНИМИ ВИХІДНИМИ СИГНАЛАМИ
Методика повірки (калібрування)

МЕТРОЛОГИЯ

МАНОМЕТРЫ, МАНОВАКУУММЕТРЫ, ВАКУУММЕТРЫ,
НАПОРОМЕРЫ, ТЯГОНАПОРОМЕРЫ, ТЯГОМЕРЫ
С ПНЕВМАТИЧЕСКИМИ ВЫХОДНЫМИ СИГНАЛАМИ
Методика поверки (калибровки)

METROLOGY

PRESSURE GAUGES, PRESSURE-VACUUM GAUGES, VACUUM
GAUGES, DRAFT GAUGES, DRAFT-HEAD GAUGES, HEAD GAUGES,
WITH PNEUMATIC OUTPUT SIGNALS

Procedure of verification (calibration)

Чинний від 2011-08-01

1. СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

Цей стандарт поширюється на манометри, мановакуумметри, вакуумметри, напороміри, тягонапороміри, тягоміри, давачі тиску та манометри абсолютного тиску з уніфікованим пневматичним вихідним сигналом (далі — прилади) з верхніми границями вимірювань від мінус 100 кПа до 250 МПа та границями допустимої основної зведеної похибки від ± 0,2 % і більше, при­значеними для вимірювань надлишкового та абсолютного тиску, тиску розрідженого газу, різниці тисків газу, рідин чи пари й встановлює методику первинної та періодичної повірки (калібрування) приладів (далі — повірка).

Методи та засоби, що вказані в цьому стандарті, можуть бути застосовані під час проведення метрологічного атестування приладів.

2. НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

У цьому стандарті є посилання на такі нормативні документи:

ДСТУ 2681-94 Метрологія. Терміни та визначення

ДСТУ 3711-98 Засоби вимірювань тиску. Терміни та визначення

ДСТУ 4007-2001 Метрологія. Державна повірочна схема для засобів вимірювань надлишко­вого тиску в діапазоні від мінус 100 кПа до 250 МПа

ДСТУ 4028-2001 Манометри та калібратори надлишкового тиску поршневі. Загальні техніч­ні вимоги

Видання офіційнеГОСТ 2405-88 Манометры, вакуумметры, мановакуумметры, напоромеры, тягомеры и тяго- напоромеры. Общие технические условия (Манометри, вакуумметри, мановакуумметри, напоро- міри, тягоміри і тягонапороміри. Загальні технічні умови)

ГОСТ 22520-85 Датчики давления, разрежения и разности давления с электрическими аналого­выми выходными сигналами ГСП. Общие технические условия (Датчики тиску, розрідження і різниці тиску з електричними аналоговими вихідними сигналам ДСП. Загальні технічні умови).

З ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ

У цьому стандарті використано терміни та визначення понять, установлені в ДСТУ 2681 та ДСТУ 3711.

4. ЗАСОБИ ТА ДОПОМІЖНІ ПРИСТРОЇ ПОВІРКИ

   1. Під час проведення повірки приладів застосовують робочі еталони 2-го і 3-го розрядів:

• вантажопоршневі манометри надлишкового тиску з верхніми границями відтворювань тиску від 0,04 МПа до 250 МПа, класів точності 0,05, 0,1 і 0,2 згідно з ДСТУ 4028;

• вантажопоршневі мановакуумметри МВП-2,5 із діапазоном відтворювання тиску від мінус 100 кПа до 250 кПа, класів точності 0,05 і 0,1;

• деформаційні вимірювальні перетворювачі з верхніми границями вимірювань від 0,04 МПа до 250 МПа, класів точності від 0,05 до 0,1 згідно з ГОСТ 22520;

• рідинні мікроманометри МКМ із верхніми границями вимірювань від мінус 4 кПа до 4 кПа й границями допустимої основної відносної похибки + 0,01 %, ± 0,05 %;

• рідинні мікромановакуумметри МКВ-250 із діапазоном відтворювань (вимірювань) від мінус 2,5 кПа до 2,5 кПа, класу точності 0,02;

• деформаційні манометри з умовними шкалами із верхніми границями вимірювань від 0,04 МПа до 250 МПа, класів точності 0,15, 0,25, 0,4;

• деформаційні вакуумметри з умовними шкалами із верхньою границею вимірювань мінус 0,1 МПа, класів точності 0,15, 0,25, 0,4;

• автоматичні задатчики надлишкового тиску АЗД із верхніми границями відтворювань від 0,1 МПа до 60 МПа, класів точності 0,05, 0,1 і 0,2;

• вантажопоршневий манометр абсолютного тиску з верхніми границями вимірювань від 0 Па цо 4 • 10^s Па й границями допустимої основної похибки ± 0,01 %;

• багатограничний цифровий комплекс для вимірювання тиску і розрідження ИПДЦП із верх­німи границями вимірювання від 6 кПа до 1000 кПа й границями допустимої основної зведеної похибки ± 0,1 % , ± 0,2 %, ± 0,3 %.

• пристрій для створення тиску;

• газорідинна (повітря — рідина) розподільча камера з граничним значенням робочого тиску 25 МПа;

• рідинна (вода — рідина) розподільча камера з граничним значенням робочого тиску 60 МПа;

• вакуумний насос з остаточним тиском не більше ніж 1,3 Па;

• напоромір із верхніми границями вимірювань від 0,1 кПа до 40 кПа класу точності 0,6 й вище згідно з ГОСТ 2405;

• скляний рідинний термометр із діапазоном вимірювань від 15 °С до ЗО °С і ціною поділки не більше ніж 0,5 °С;

• рівень із ціною поділки не більше ніж ЗО";

• барометр чи барограф;

• психрометр аспіраційний чи гігрометр із верхньою границею вимірювань відносної вологості повітря 100 %.

4. 1. Під час проведення повірки можна застосовувати інші засоби вимірювальної техніки, діапазони вимірювань і точність яких відповідають вимогам, зазначеним у 4.1 цього стандарту.

5. Засоби вимірювальної техніки, які застосовують під час повірки, мають бути повірені в орга­нах державної метрологічної служби.УМОВИ ПОВІРКИ ТА ПІДГОТОВКА ДО НЕЇ

   1. Для проведення повірки приладів необхідно дотримуватися таких умов:

• температура повітря у приміщенні має бути (23 ± 2) °С за швидкості зміни не вище ніж 0,5 °С/год;

• відносна вологість повітря — від ЗО % до 80 %.

У разі відхилення температури повітря в приміщенні від допустимого значення, до показів еталонного приладу вводять температурну поправку, яку обчислюють відповідно до формул, вка­заних у паспорті на нього. Для цього температуру повітря у приміщенні необхідно вимірювати з похибкою не більше ніж ± 0,5 °С.

Перед проведенням повірки прилади витримують за вказаних значень температури повітря не менше ніж 6 год, у випадку різниці значень температури приміщення для повірки і місця, звідки було внесено прилади, більше ніж 10 °С.

• повітря (газ) — для приладів із верхньою границею вимірювань не більше ніж 0,25 МПа включно;

• повітря (газ) чи рідина — для манометрів із верхньою границею вимірювань більше ніж 0,4 МПа та вище, за умови ретельного вилучення повітря з порожнини, що попереду чутливого елемента.

Газ та рідина мають бути нетоксичні і нейтральні до деталей, що торкаються їх, а також до робочого середовища.

Манометри з верхніми границями вимірювань від 0,4 МПа й вище, під час повіряння яких створюють тиск використовуючи повітря (газ), до пристрою для створення тиску вантажопорш- невого манометра приєднують за допомогою газорідинної чи рідинної розподільної камери.

У разі застосовування газорідинної розподільної камери торець штуцера еталонного дефор­маційного приладу або нижня границя шліфа каналу циліндра поршневого манометра повинні знаходитися в одній горизонтальній площині з рівнем рідини в розподільній камері з допустимим відхилом ± 50 мм.

За умови перевищення допустимого відхилу враховують тиск, що створює стовп рідини, відповідно до додатка А (за потреби).

Допустимий вміст домішок (пилу, мастила, вологи тощо) у повітрі живлення має відповіда­ти вимогам нормативних документів.

4. МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ПОВІРКИ

   1. Для проведення повірки приладів виконують такі операції:

• зовнішній огляд відповідно до 6.2;

• вибір еталонів відповідно до 6.3;

• опробування відповідно до 6.4;

• установка нуля приладу відповідно до 6.5;

• контроль герметичності відповідно до 6.6;

• контроль впливу зміни тиску повітря живлення на величину вихідного сигналу відповідно до 6.7;

• контроль амплітуди пульсації вихідного сигналу відповідно до 6.8;

• контроль метрологічних характеристик відповідно до 6.9.

• прилад має бути справний, чистий, не мати механічних ушкоджень корпусу й штуцера, де­фектів шкали, стрілки, скла, які заважають його роботі;

• з’єднання корпуса зі штуцером має бути міцним і не допускати їхнє взаємне зміщення;

• маркування приладу має бути чітке, мати товарний знак підприємства-виробника, тип приладу, клас точності, порядковий номер за системою нумерації підприємства-виробника.

Еталони обирають згідно з ДСТУ 4007 виходячи з економічної доцільності та технічних мож­ливостей метрологічної служби.

Працездатність приладів для вимірювання тиску розрідженого газу з верхньою границею вимірювань 100 кПа дозволено контролювати зміною тиску до значення, що дорівнює від 0,90 до 0,95 значення атмосферного тиску.

1. 0,02 МПа для манометрів та напоромірів;

2. 0,02 МПа або 0,1 МПа для вакуумметрів та тягомірів залежно від конструкції;

3. 0,06 МПа для тягонапоромірів;