---

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

ЗНАКИ МАРШРУТНІ
ДЛЯ МІСЬКОГО
ЕЛЕКТРОТРАНСПОРТУ

Технічні умови
та правила застосування

ДСТУ 3308—96

Видання офіційне

ДЕРЖСТАНДАРТ УКРАЇНИ

Київ

ПЕРЕДМОВА

1. РОЗРОБЛЕНО Науково-дослідним та конструкторсько-технологічним інститутом міського госпо­дарства (НДКТІ МГ) Держжитлокомунгоспу України

Державним комунальним підприємством «Київелектротранс»

ВНЕСЕНО Державним комітетом України по житлово-комунальному господарству

2. ЗАТВЕРДЖЕНО І ВВЕДЕНО В ДІЮ наказом Держстандарту України від 27 лютого 1996 р. № 81

3. ВВЕДЕНО ВПЕРШЕ

РОЗРОБНИКИ: О. С. Фурманенко, О. С. Сухенько, Л. О. Смірнов, В. П. Білосвет, Г. Г. Гав­ришДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

ЗНАКИ МАРШРУТНІ
ДЛЯ МІСЬКОГО ЕЛЕКТРОТРАНСПОРТУ
Технічні умови
та правила застосування

ЗНАКИ МАРШРУТНЫЕ
ДЛЯ ГОРОДСКОГО ЭЛЕКТРОТРАНСПОРТА
Технические условия
и правила применения

ROAD SIGNS
FOR URBAN ELECTRIC TRANSPORT
Specifications and operating rules

Чинний від 1997—01—01

1. ГАЛУЗЬ ВИКОРИСТАННЯ

   1. Цей стандарт поширюється на маршрутні знаки, призначені для інформування водіїв трам­ваїв и тролейбусів про умови та режим їх руху на вуличних та заміських маршрутах.

Вимоги цього стандарту є обов’язковими.

2. НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

   1. У цьому стандарті є посилання на такі стандарти:

ДСТУ 2586—94 Знаки дорожні. Загальні технічні умови. Правила застосування

ГОСТ 9.032—74 ЕСЗКС. Покрытия лакокрасочные. Группы, технические требования и обозна­чения

ГОСТ 9.104—79 ЕСЗКС. Покрытия лакокрасочные. Группы условий эксплуатации

ГОСТ 2991—85 Ящики дощатые неразборные для грузов массой до 500 кг. Общие техничес­кие условия

ГОСТ 6992—68 ЕСЗКС. Покрытия лакокрасочные. Метод испытаний на стойкость в атмосфер­ных условиях

ГОСТ 8273—75 Бумага оберточная. Технические условия

ГОСТ 8828—89 Бумага-основа и бумага двухслойная водонепроницаемая упаковочная. Тех­нические условия

ГОСТ 15150—69 Машины, приборы и другие технические изделия. Исполнения для различ­ных климатических районов. Категории, условия эксплуатации, хранения и транспортирования в части воздействия климатических факторов внешней среды

ГОСТ 19904—90 Прокат листовой холоднокатаный. Сортамент

ГОСТ 25347—82 Основные нормы взаимозаменяемости. ЕСДП. Поля допусков и рекомендуе­мые посадки

З НАЗВИ, ЗОБРАЖЕННЯ, РОЗМІРИ

1. — автоматична стрілка;

2. — ковзання;

3. — знеструмлена ділянка;

4. — зона розвороту тролейбусів;

5. — початок зони відстою;

6. — кінець зони відстою;

7. — обмеження максимальної швидкості на кривій;

8. — обмеження максимальної швидкості;

9. — кінець ділянки обмеження максимальної швидкості;

— зміна місця зупинки.

розвороту тролейбусів

Початок зони відстою

Знеструмлена ділянка

Автоматична
стрілка

Назва знака

Назва знака

Зображення та номер знака

Зображення та номер знака15

Кінець ділянки обмеження максимальної швидкості

Обмеження максимальної швидкості на кривій

Обмеження максимальної швидкості

Кінець зони відстою

Закінчення таблиці 1

4. ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ

   1. Маршрутні знаки повинні виготовлятися відповідно до вимог цього стандарту, за робочими кресленнями та зразками-еталонами, затвердженими у запровадженому порядку.

   2. Знаки повинні виготовлюватися з листової холоднокатаної сталі товщиною від 1,0 до 1,6 мм або дюралюмінію товщиною від 2,0 до 3,0 мм згідно з ГОСТ 19904.

   3. Знаки та кріпильні деталі, які постачаються разом з ними, повинні мати антикорозійний за­хист.

   4. Зображення знаків слід виконувати поліграфічними або іншими фарбами, які забезпечують колориметричні характеристики згідно з ДСТУ 2586.

   5. На ділянках, де відсутнє вуличне освітлення, знаки 1.1—9.2 повинні мати індивідуальне освітлення.

   6. Товщина лицьового емальового покриття повинна бути в межах від 0,2 до 0,5 мм.

   7. Зворотний бік однобічних знаків та кріпильні деталі повинні мати покриття сірого кольору.

   8. Покриття знаків повинно забезпечувати механічну міцність і хімічну стійкість.

   9. Лакофарбове покриття повинно бути не нижче II класу згідно з ГОСТ 9.032 для групи умов експлуатації У2 згідно з ГОСТ 9.104.

   10. Комплектність маршрутних знаків повинна відповідати зразку-еталону і передбачати крі­пильні деталі.

За погодженням із споживачем постачання виробів може здійснюватись без кріпильних дета­лей.

ID
со

500

350

Р

Рисунок 2

исунок 1

4. ПРАВИЛА ПРИЙМАННЯ

   1. Для перевірки відповідності маршрутних знаків вимогам цього стандарту підприємство-ви- рббник повинне проводити приймально-здавальні та періодичні випробування.

   2. Приймально-здавальним випробуванням повинен підлягати кожний маршрутний знак, в цьому випадку перевіряється зовнішній вигляд та комплектність.

   3. Періодичним випробуванням повинно підлягати 2 % виробів від партії, але не менше ніж 10 маршрутних знаків, які пройшли приймально-здавальні випробування.

Партія може складатися з будь-якої кількості виробів, оформленої одним приймально-зда­вальним документом (паспортом).

У разі отримання незадовільних результатів під час періодичних випробувань принаймні за одним з показників необхідно провести повторні випробування подвійної кількості знаків, взятих з тієї самої партії. Результати повторної перевірки є остаточними і розповсюджуються на всю партію.

Результати періодичних випробувань оформляють протоколом.

У разі отриманні незадовільних результатів принаймні за одним з показників за ним прово­дять перевірку подвійної кількості зразків, взятих з тієї самої партії. Результати повторної перевірки є остаточними і розповсюджуються на всю партію.

4. МЕТОДИ КОНТРОЛЮ

   1. Вигляд і комплектність знаків перевіряють зовнішнім оглядом за нормальної освітленості методом порівняння із зразками-еталонами.

   2. Перевірку розмірів проводять металевою лінійкою і штангенциркулем, а товщини зов­нішнього покриття — мікрометром.

   3. Механічну міцність лакофарбового покриття перевіряють шляхом нанесення на покриття сталевим вістрям перехресних подряпин до основного матеріалу. У місці перетину подряпин не по­винно бути відшарування покриття.

   4. Хімічну стійкість покриття визначають пробою на «пляму». Для цього ділянку лицьової по­верхні лакофарбового покриття площею ЗО мм² протирають спиртом і оконтурюють восковим олів­цем. У центрі ^значеної восковим олівцем поверхні розміщують краплю 4 %-кової оцтової кислоти. Краплю витримують протягом однієї хвилини, а потім змивають спиртом. Після цього на поверхні лакофарбового покриття не повинно бути матової плями.

   5. Стійкість покриття знаків в атмосферних умовах визначають згідно з ГОСТ 6992.

   6. Надійність кріплення маршрутних знаків під час монтажу перевіряють методом випробу­вання на місці встановлення, повертаючи знак відносно до кріплення з зусиллям 150—200 Н. Зу­силля контролюють динамометром.

5. ТРАНСПОРТУВАННЯ І ЗБЕРІГАННЯ

   1. Маршрутні знаки разом з приймально-здавальним документом повинні упаковуватись у па­пір згідно з ГОСТ 8273 та укладатися в дерев’яні ящики згідно з ГОСТ 2991, які всередині оббиті водонепроникливим папером згідно з ГОСТ 8828.

Маса упакованого ящика не повинна перевищувати 20 кг.

4. 2. Маршрутні знаки перевозять з додержанням умов, що виключають можливість їх пошкод­ження і забруднення.

   3. Умови зберігання і транспортування маршрутних знаків щодо впливу кліматичних чинників — за групою умов зберігання ОЖ4 згідно з ГОСТ 15150.

5. ВКАЗІВКИ ЩОДО ЕКСПЛУАТАЦІЇ

   1. Кріплення маршрутних знаків слід перевіряти щоквартально, а також кожного разу після сильних вітрів.

   2. Маршрутні знаки слід утримувати в чистоті.

   3. Забороняється експлуатувати маршрутні знаки з пожолобленою або заіржавілою поверх­нею, тріщинами, подряпинами та іншими дефектами їх поверхні.

   4. Якщо виправлення виявлених дефектів на знаках неможливо здійснити на місці, їх відразу демонтують і замінюють новими.

6. ГАРАНТІЇ ВИРОБНИКА

   1. Виробник повинен гарантувати відповідність маршрутних знаків вимогам цього стандарту в разі дотримання умов зберігання, транспортування та експлуатації.

   2. Гарантійний термін експлуатації — три роки з дня придбання знаків споживачем.

7. ПРАВИЛА ЗАСТОСУВАННЯ

   1. Маршрутні знаки повинні розміщуватись з урахуванням їх найкращої видимості водіями ии трамваїв і тролейбусів як у світлий, так і в темний час доби, зручності експлуатації та обслуговуван­ня, а також виключення можливості їх ненавмисного пошкодження.

В будь-яких випадках вони не повинні затулятися будь-якими перешкодами (зеленими насад­женнями, дорожними знаками тощо).

Знаки повинні установлюватись перед розгалуженням контактної мережі на відстані, яка виз­начається схемою керування автоматичною стрілкою.

У разі необхідності знак може застосовуватись з табличкою 7.2.1 згідно з ДСТУ 2586.