Примітка. Розмір у дужках відповідає розміру елементів розмітки для ділянки дороги, де дозволено швидкість руху понад 60 км/год, розмір поряд без дужок - до 60 км/год. Те саме по тексту і далі.
- перед напрямними острівцями, острівцями безпеки та розділювальною смугою протягом не менше ніж 20 м (40 м) (рисунок Б.6);
в) для позначення:
- краю проїзної частини (крайова лінія) на дорогах II-IV категорії згідно з ДБН В.2.3-4, меж покриття (напрямного острівця, острівця безпеки тощо), в'їзд на який заборонено (рисунки Б.1-Б.5, Б.7).
За наявності бордюру крайову лінію допустимо не наносити, за винятком штучних споруд та небезпечних ділянок доріг (криві в плані з радіусом менше ніж 150 м в населених пунктах та менше ніж 500 м поза населеними пунктами, ділянки з незабезпеченою видимістю тощо), де їх має бути нанесено по краю проїзної частини;
- місць для стоянки ДТЗ, майданчиків для паркування.
За послідовного розташування ДТЗ вздовж краю проїзної частини мінімальні розміри одного місця для стоянки повинні бути 2,5 м х 6,0 м (3,0 м х 10,0 м) і 2,5 м х 6,0 м для легкових (вантажних) автомобілів та автомобілів, які перевозять інвалідів відповідно; за паралельного - 2,5 м х 6,0 м (3,0 м х 7,0 м) та 2,5 м х 6,0 м (рисунок Б.8).
Розмітку за номером 1.2 застосовують для позначення краю проїзної частини (крайової лінії) на автомагістралях, дорогах І категорії згідно з ДБН В.2.3-4, а також для позначення спеціально виділеної смуги для руху маршрутних ДТЗ згідно з ДБН 2.3-5 (рисунки Б.6, Б.9).
Розмітку за номером 1.3 застосовують для розділення транспортних потоків протилежних напрямків (осьова лінія) на дорогах, що мають чотири і більше смуг руху в обох напрямках (рисунок Б.5).
Розмітку за номером 1.4 застосовують на ділянках доріг, де заборонено зупинку ДТЗ. Розмітку має бути нанесено на відстані 0,1 м від краю проїзної частини (рисунки Б.4, Б.8).
Дозволено застосовувати зазначену розмітку у вигляді сітки на перехресті доріг за необхідності недопущення виїзду ДТЗ на перехрестя, за (перед) яким може виникнути потреба встановлення дорожнього знака за номером 1.38 «Затори в дорожньому русі» згідно з ДСТУ 4100 та в інших обґрунтованих випадках (рисунок Б.10).
7.2.5 Розмітку за номером 1.5 застосовують для:
- розділення транспортних потоків протилежних напрямків (осьова лінія) на дорогах, що мають не більше ніж три смуги руху в обох напрямках (рисунки Б.1-Б.4), крім випадків, зазначених у 10.2.1;
- позначення меж смуг руху за їх кількості для одного напрямку руху (рисунки Б.5, Б.6), крім випадків, зазначених у 10.2.1.
Розмітку за номером 1.6 (лінія наближення) застосовують для позначення наближення до розмітки за номерами 1,1 та 1.11, що розділяє транспортні потоки протилежних або попутних напрямків руху, протягом не менше ніж 50 м (100 м) (рисунки Б.1-Б.5, Б.8).
Розмітку за номером 1.7 застосовують для позначення смуг руху в межах перехрестя за необхідності зазначити траєкторію руху ДТЗ або виокремити межі смуги руху (рисунок Б.11).
Розмітку за номером 1.8 застосовують для позначення межі між перехідно-швидкісною смугою і основною смугою руху (рисунок Б.6). Дозволено застосовувати розмітку 1.8 для позначення межі заїзної «кишені» згідно з ДБН В.2.3-5 - місця зупинки маршрутних ДТЗ (рисунок Б.4).
Розмітку за номером 1.9 має бути застосовано у комплексі з дорожніми знаками за номерами 5.13, 5.15 згідно з ДСТУ 4100 та транспортними світлофорами типу 4 згідно з ДСТУ 4092 для позначення меж смуг, призначених для руху в реверсивному режимі (рисунок Б.12).
Розмітки за номерами 1.10.1 та 1.10.2 застосовують у місцях, де потрібно заборонити стоянку ДТЗ (в місцях виїзду з прилеглих територій). Розмітку наносять на відстані 0,1 м від краю проїзної частини (рисунок Б.8).
Розмітку за номером 1.11 застосовують для розділення транспортних потоків попутних чи протилежних напрямків руху (бар'єрна лінія) та у разі заборони перестроювання ДТЗ з однієї смуги в іншу.
7.2.11.1 Розмітку 1.11 для розділення транспортних потоків протилежних напрямків застосовують на ділянках доріг з незабезпеченою видимістю, зокрема й на підйомах і спусках. Суцільна лінія розмітки повинна бути з боку смуги, з якої потрібно заборонити виїзд на смугу зустрічного руху (рисунок Б.1).
Дозволено застосовувати цю розмітку перед позначеними пішохідними переходами, перехрещеннями з доріжкою для велосипедистів, перехрестями протягом не менше ніж 20 м (40 м), якщо інтенсивність руху менше ніж 3000 од./добу, а також перед залізничними переїздами на відстані 100 м до розмітки за номером 1.12. При цьому суцільна лінія має бути з боку смуги, якою рух здійснюється у бік зазначених ділянок доріг (рисунок Б.З).
7.2.11.2 Розмітка 1.11 для розділення транспортних потоків попутних напрямків повинна бути нанесена:
- на ділянках підйомів, де в бік підйому рух здійснюється двома смугами, протягом не менше ніж 50 м до вершини підйому і 30 м за нею. При цьому суцільна лінія повинна бути з боку правої смуги;
- на багатосмугових ділянках доріг для заборони перестроювання на ліву смугу, по якій організовано рух ДТЗ з підвищеною межею швидкості. При цьому суцільна лінія повинна бути з боку правої смуги.
7.2.11.3 Розмітку 1.11 може бути застосовано, якщо потрібно унеможливити перестроювання на смугу руху справа або зліва, виділити ділянки в розмітках за номерами 1.1-1.3 для позначення місць перестроювання або розвороту транспортних засобів, для позначення місць в'їзду і виїзду з прилеглих до дороги територій (рисунки Б.8, Б.9).
Довжина штриха і проміжку між штрихами цієї розмітки повинна бути такою самою, як у попередньої лінії наближення розмітки за номером 1.6, а якщо її немає, може бути зменшена відповідно до 1,0 м і 0,5 м.
7.2.12 Розмітку за номером 1.12 (стоп-лінія) застосовують перед перехрестями за наявності дорожнього знака за номером 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено» згідно з ДСТУ 4100, в місцях, де рух регулюється світлофором згідно з ДСТУ 4092, та перед залізничними переїздами. Стоп-лінія повинна бути нанесена на місці зупинки ДТЗ (рисунок Б.4).
У місцях, де рух регулюється світлофором, стоп-лінія повинна бути нанесена з урахуванням забезпечення видимості сигналів світлофора водіями ДТЗ, що зупинилися. При цьому відстань від стоп-лінії до світлофора має бути не менше ніж 5 м у разі розташування його над проїзною частиною і не менше ніж 3 м - з боку проїзної частини (рисунки Б.10, Б.11).
На залізничних переїздах стоп-лінію має бути нанесено на відстані не менше ніж 5 м від шлагбаума чи світлофора, у разі, якщо їх немає - на відстані не менше ніж 10 м від ближньої рейки (рисунки Б.3, Б.5).
Розмітку за номером 1.13 застосовують для позначення місця зупинки транспортних засобів за наявності дорожнього знака за номером 2.1 «Дати дорогу» згідно з ДСТУ 4100, як правило, у тих випадках, коли цей знак з будь-яких причин не може бути встановлено безпосередньо у місці, де водій зобов'язаний уступити дорогу (рисунки Б.4, Б.6, Б.9).
Розмітку за номерами 1.12 та 1.13 допустимо наносити як по всій ширині проїзної частини цього напрямку руху, так і окремо по кожній смузі руху. Розмітку треба наносити під прямим кутом до осі смуги руху, на відстані не менше ніж 1 м до проїзної частини головної дороги або перед позначеним розміткою на проїзній частині пішохідним переходом.
Розмітку за номерами 1.14.1-1.14.5 застосовують для позначення місць, виділених для переходу проїзної частини пішоходами.
Ширину пішохідного переходу визначають з урахуванням інтенсивності пішохідного руху з розрахунку 1 м на кожних 500 пішоходів за годину, при цьому ширина переходу повинна бути не менше ніж 4 м.
Розмітку 1.14.1 (рисунок Б.4) та 1.14.3 застосовують для позначення нерегульованих пішохідних переходів. Елементи розмітки має бути нанесено паралельно осі проїзної частини. Розмітку 1.14.3 використовують у місцях з підвищеною вірогідністю виникнення ДТП.
Розмітку 1.14.2 застосовують для позначення пішохідних переходів, де рух регулюється світлофором згідно з ДСТУ 4092 (рисунки Б.10, Б. 11).
Розмітки 1.14.4 (рисунок Б.13) та 1.14.5 застосовують для позначення місць переходу сліпих пішоходів на нерегульованих та регульованих світлофорами згідно з ДСТУ 4092 пішохідних переходах відповідно.
Розмітку за номером 1.15 застосовують для позначення перехрещення доріжки для велосипедистів з проїзною частиною дороги, що перетинається. Розмітку має бути нанесено перпендикулярно до осі проїзної частини дороги.
Розмітки за номерами 1.16.1-1.16.3 застосовують для позначення напрямних острівців, розмітку за номером 1.16.4 - для позначення острівця безпеки (рисунки Б.7, Б.11, Б.14).
Розмітки 1.16.1 та 1.16.2 має бути нанесено в місцях розділення транспортних потоків протилежних та одного напрямку руху відповідно, а розмітка 1.16.3 - в місцях злиття транспортних потоків одного напрямку руху.
На острівцях, що мають велику площу, розмітки 1.16.1-1.16.4 дозволено виконувати згідно з рисунком Б.7.
7.2.18 Розмітку за номером 1.17 застосовують для позначення місць зупинок маршрутних ДТЗ згідно з ДБН В.2.3-5, за винятком відокремлених від основної проїзної частини зупинкових майданчиків згідно з ДБН В.2.3-4. Довжину ділянки дороги або вулиці з зазначеною розміткою потрібно визначати з урахуванням кількості ДТЗ, що одночасно зупиняються чи стоять, але не менше ніж 30 м для зупинок тролейбусів, автобусів і 20 м для стоянок таксі.
7.2.19 Розмітку за номером 1.18 застосовують на ділянках доріг з двома і більше смугами для руху в одному напрямку, окремих територіях, об'єктах дорожнього сервісу для позначення дозволених напрямків руху автотранспорту (рисунки Б.6, Б.9, Б.11, Б.14).
Перед перехрестям повинні бути нанесені дві, три чи більше стрілок з відстанню між ними від 20 м до 30 м. Основа стрілки, найближчої до перехрестя, повинна бути на рівні початку розмітки за номером 1.1, що розділяє потоки попутних напрямків руху. Межі стрілки по ширині повинні бути на однаковій відстані відносно осі смуги відповідного напрямку руху.
Розмітку за номером 1.19 застосовують перед ділянками доріг, де зменшується кількість смуг руху у попутному напрямку, або у поєднанні з розміткою 1.6, перед розміткою 1.1 та 1.11. Елементи розмітки (дві, три чи більше стрілок) має бути нанесено з відстанню між ними 15 м, 30 м, 45 м тощо (30 м, 60 м, 90 м тощо). Межі стрілки по ширині повинні бути на однаковій відстанівідносно осі дороги або смуги руху (рисунки Б.1-Б.З, Б.14).
Розмітку за номером 1.20 застосовують для позначення наближення до розмітки 1.13 і наносять на кожній смузі руху.
Відстань між основою трикутника розмітки 1.20 і розміткою 1.13 повинна бути від 2 м до 10 м (від 10 м до 25 м) (рисунки Б.4, Б.6, Б.9).
7.2.22 Розмітку за номером 1.21 застосовують у поєднанні з розміткою 1.12 у разі встановлення дорожнього знака 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено» згідно з ДСТУ 4100 і наносять на кожну смугу руху.
Відстань між розмітками 1.21 і 1.12 повинна бути від 2 м до 10 м (від 10 м до 25 м) (рисунки Б.4, Б.10, Б.11).
Розмітку за номером 1.22 застосовують у разі наближення до елементів примусового зниження швидкості згідно з ДСТУ 4123, а також перед іншими штучно створеними підвищеннями проїзної частини в місцях переходу пішоходами дороги в одному рівні.
Розмітку за номером 1.23 застосовують у поєднанні з розміткою 1.18 для позначення номера дороги чи маршруту у разі перехрещення її з дорогою такої самої чи вищої категорії або якщо маршрут у місці перехрещення змінює свій напрямок.
Розмітку має бути нанесено перед перехрестями посередині кожної смуги руху, що відповідає напрямку маршруту, на відстані 1,0 м від розмітки 1.18 (рисунок Б.6).
Літерні позначення розмітки 1.23 повинні відповідати індексу, номеру та маршруту, зазначеному в чинному Переліку автомобільних доріг загального користування [14] та європейському маршруту на території України.
7.2.25 Розмітку за номером 1.24 застосовують для позначення смуги, призначеної виключно для руху ДТЗ, які рухаються за установленими маршрутами (маршрутних ДТЗ згідно з ДБН В.2.3-5). При цьому дозволено наносити розмітку 1.24 на перехідно-швидкісну смугу руху.
Розмітка повинна бути нанесена по осі смуги основою за напрямком руху. Перший символ наносять на відстані 10 м від початку смуги, другий - через 20 м. Символ повторюють після місця зупинки ДТЗ та на перегоні через кожні 200 м (відстань дозволено змінювати залежно від умов руху; рисунок Б.9).
7.2.26 Розмітки за номерами 1.25-1.28 застосовують для позначення (дублювання) зображення дорожніх знаків на покритті дороги для підвищення безпеки руху за рахунок покращення їх зорового сприйняття, а розмітки 1.29 та 1.30 - для позначення доріжки для велосипедистів та місця стоянки ДТЗ, які перевозять інвалідів (рисунки Б.4, Б.8, Б.13).
7.3 Вертикальна розмітка (див. таблицю 2)
Розмітку за номером 2.1 застосовують для позначення торцевих частин штучних споруд, парапетів, опор освітлення та інших вертикальних поверхонь, розташованих на відстані менше ніж 5 м від краю проїзної частини, а за наявності бордюру - 0,75 м. Нижні краї смуг розмітки повинні бути з боку проїзної частини дороги. При цьому зазначену поверхню може бути розмічено по ширині та висоті не більше ніж на 0,5 м та 2,0 м відповідно (рисунок Б.15).
Розмітку за номером 2.2 застосовують для позначення нижнього краю конструкції штучної споруди, коли відстань від нього до проїзної частини дороги менше ніж 5 м. Розмітку наносять над серединою кожної смуги, якою здійснюється рух у напрямку штучної споруди.
Дозволено наносити розмітку 2.2 на конструкції штучної споруди по всій ширині проїзної частини, якою здійснюється рух у напрямку споруди (рисунок Б.15).
У разі неможливості нанесення розмітки 2.1 або 2.2 безпосередньо на поверхню штучної споруди її має бути нанесено на щити, що прикріплюють до цих споруд або встановлюють перед ними.
Розмітку за номером 2.3 застосовують для позначення вертикальних поверхонь щитів, які встановлюють під дорожніми знаками за номерами 4.7-4.9 (об'їзд перешкоди) згідно з ДСТУ 4100 на розділювальній смузі, розділювальному острівці або острівці безпеки; початкового або кінцевого елемента огородження бар'єрного типу згідно з ДСТУ Б В.2.3-12. Нижні краї смуг розмітки повинні бути з боку проїзної частини дороги (рисунок Б.6).
Розмітку за номером 2.4 застосовують для позначення напрямних стовпчиків згідно з ДСТУ Б В.2.3-9, розташованих у межах дороги. Нижній край чорної смуги розмітки повинен бути з боку проїзної частини.
Розмітку за номером 2.5 застосовують для позначення бічних поверхонь дорожніх огороджень першої групи згідно з ДСТУ 2735, встановлених на небезпечних ділянках доріг, штучних спорудах та бічних поверхонь початкової (кінцевої) ділянки огороджень бар'єрного типу протягом не менше ніж 10 м згідно з ДСТУ Б В.2.3-10 та ДСТУ Б В.2.3-12. Допустимо не наносити розмітку на поверхню огородження, що має захисне покриття (алюмінізація, оцинкування тощо).
Розмітку за номером 2.6 застосовують для позначення бордюру напрямного острівця (рисунки Б.6, Б.14) та острівця безпеки, на кривих у плані з радіусом менше ніж 50 м, у місцях звуження дороги та на інших небезпечних ділянках.
Розмітку за номером 2.7 застосовують для позначення бордюру в місцях, де заборонено стоянку ДТЗ.
