---

5.5 Труби за даним стандартом повинні бути виготовлені із попередньо забарвлених пігментами композицій поліетилену з мінімальною довгочасною міцністю MRS 8,0 МПа (ПЕ 80) або MRS 10,0 МПа (ПЕ 100), серійно виго­товлених за нормативною документацією, затвердженою за встановленим порядком, і будуть підлягати зшиванню за 3.1.25 даного стандарту.

5.6 Маркування

5.6.1 Маркування слід наносити на поверхню труби нагрітим металевим інструментом або іншим способом, який не погіршує якість труби, з інтерва­лом не більше 1,0 м.

Маркування повинне містити товарний знак, зареєстрований за встанов­леним порядком, і (або) найменування підприємства-виготовлювача, умовне позначення труби без слова "труба", номер партії, дату виготовлення (число, місяць, дві останні цифри року). У маркування допускається включати іншу інформацію (наприклад, номер технологічної лінії).

Глибина клейміння повинна бути не більше: 0,1 мм для труб з е_n до 3,7 мм включно; 0,2 мм для труб з е_n від 3,7 до 9,1 мм включно; 0,4 мм для труб з е_n більше 9,1 мм.

Для труб з d_n від 10 до 32 мм включно висота шрифту маркування повин­на бути не менше 2 мм, а для труб з d_n більше 32 мм - не менше 4 мм.

5.6.2 Бухти, котушки, пакети або блок-пакети забезпечують ярликом з нанесенням транспортного маркування за ГОСТ 14192.

При транспортуванні труб у відкритих транспортних засобах, змішаним залізнично-водним сполученням або водним транспортом ярлики з картону не допускаються.

При транспортуванні труб змішаним залізнично-водним транспортом прикріплюють два ярлики до двох крайніх ув'язок.

Підприємство-виготовлювач повинне закріпити ярлик способом, що виключає його втрату або пошкодження при транспортуванні та зберіганні.

5.7 Пакування

5.7.1 Труби випускають у бухтах та на котушках згідно з таблицею 8 і в прямих відрізках за узгодженістю з замовником.

ДСТУ Б В.2.5-17-2001 с.17

Таблиця 8

5.7.2 Довжина труб у бухтах і на котушках може мати граничне відхилення ±3 % для труб завдовжки менше 500 м і ±1,5 % - для труб завдовжки 500 м і більше. При пакуванні труб використовують засоби за ГОСТ 21650. Розміри бухт і котушок - за ДСТУ Б В.2.7-73.

5.7.3 Труби, що випускаються у відрізках, зв'язують у пакети вагою до 3 т. За згодою з замовником із пакетів допускається формувати блок-пакети вагою до 5 т.

5.7.4 Пакети скріплюють не менше ніж у двох місцях_на відстані 2-2,5 м. Бухти скріплюють не менше ніж в шести місцях.

5.7.5 При пакуванні труб у бухти кінці труб повинні бути жорстко закріплені.

ДСТУ Б В.2.5-17-2001 с.18

6 ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ТА ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО

СЕРЕДОВИЩА

6.1 Труби належать до 4-го класу небезпеки за ГОСТ 12.1.007. Труби не виділяють у навколишнє середовище токсичних речовин і не виявляють при безпосередньому контакті шкідливої дії на організм людини. Вони не токсичні, вибухобезпечні.

6.2 Труби належать до групи "горючі" за ГОСТ 12.1.044. Температура займання, визначена за ГОСТ 4333, не менше 365°С.

6.3 Безпека технологічного процесу виробництва труб повинна відпо­відати вимогам ГОСТ 12.3.030.

6.4 Приміщення для виготовлення труб повинні бути забезпечені загальнообмінною припливно-витяжною вентиляцією за ГОСТ 12.4.021 і СНіП 2.04.05. Робочі місця повинні бути організовані за ГОСТ 12.2.003; ГОСТ 12.2.061. Відносна вологість в робочих приміщеннях повинна бути не нижче 50 %. Водопровід і каналізація повинні відповідати вимогам СНіП 2.04.01, освітлення - за СНіП 11-4.

6.5 Виробничі процеси необхідно виконувати з дотриманням санітарно-гігієнічних вимог ГОСТ 12.1.003; ГОСТ 12.1005; СН 3223; СН 4088 та інших норм і правил, які визначають параметри виробничого середовища.

6.6 Переміщення, транспортування, завантаження готової продукції проводять згідно з вимогами ГОСТ 12.3.002 і ГОСТ 12.3.009.

6.7 Рівень шуму на робочих місцях повинен відповідати вимогам ГОСТ 12.1.003 і СН 3223.

6.8 Рівні вібрації повинні відповідати ГОСТ 12.1.012.

6.9 Інструктаж з охорони праці працюючих проводять згідно з типовими галузевими матеріалами з охорони та безпеки праці, затвердженими за вста­новленим порядком.

6.10 Для охорони навколишнього середовища від забруднень повинен бути організований контроль за дотриманням гранично допустимих викидів шкідливих речовин в атмосферу згідно з ГОСТ 17.2.3.02 і СанПіН № 4946.

6.11 Стічні води повинні відповідати вимогам СНіП 2.04.01.

6.12 Технічна експлуатація електроустановок повинна здійснюватись згідно з ГОСТ 12.1.018; ГОСТ 12.1.019; "Правилами устройства электроуста­новок"; "Правилами технической эксплуатации электроустановок потребите­лей" та "Правилами безпечної експлуатації електроустановок споживачів".

6.13 При виробництві труб можливе виділення в повітря летких продуктів термоокислювальної деструкції, каталізаторів процесу зшивання, які містять органічні кислоти, карбонільні сполуки, в тому числі формальдегід і ацетальдегід, окис вуглецю, ксилол, стирол, толуол.

ДСТУ Б В.2.5-17-2001 с.19

6.14 При концентрації згаданих речовин в повітрі робочої зони вище дозволеної можливі гострі та хронічні отруєння.

Формальдегід - подразнюючий газ, що має також загальнотоксичну дію, справляє сильну дію на центральну нервову систему.

Пари ацетальдегіду викликають подразнення слизових оболонок верхніх дихальних шляхів, ядуху, різкий кашель, бронхіти, запалення легенів.

Окис вуглецю викликає ядуху внаслідок витіснення кисню з оксигемо­глобіну крові, вражає центральну і периферичну нервову систему.

Ксилол - подразнюючий газ, справляє дію на центральну нервову систе­му, викликає ядуху і запаморочення.

Стирол - подразнюючий газ, що також має загальнотоксичну дію, справ­ляє сильну дію на центральну нервову систему, подразнює шкіру та слизові оболонки верхніх дихальних шляхів.

Толуол викликає подразнення слизових оболонок верхніх дихальних шляхів, ядуху, різкий кашель, бронхіти, запалення легенів.

6.15 Гранично допустимі концентрації речовин в повітрі робочої зони за ГОСТ 12.1.005 наведені в таблиці 9.

Таблиця 9

6.16 Концентрації речовин в повітрі робочої зони виробничих приміщень визначають такими методами:

формальдегіду - фотоколориметричним методом з гідрохлоридом фенілгідразину в лужному середовищі в присутності феррицианіду калію (МУ 1986);

ацетальдегіду - фотоколориметричним методом з парадиметиламіно-бензальдегідом у лужному середовищі (МУ № 2563);

оцтової кислоти - фотоколориметричним методом за реакцією метило­вого ефіру оцтової кислоти з гідроксиламіном і хлоридом заліза (МУ № 2563);

стиролу, ксилолу, толуолу - методом газоадсорбційної хроматографії з детектором з теплопровідності і попереднім концентруванням на молеку­лярних ситах 5А (МУ № 1993);

ДСТУ Б В.2.5-17-2001 с.20

окису вуглецю - методом газоадсорбційної хроматографії з детектором з теплопровідності і попереднім концентруванням на молекулярних ситах 5А (МУ № 1993 і ГОСТ 12.1.014);

аерозолю поліетилену, сополімерів етилену і пилу - гравіметричним методом за масою полімеру, вловленого з виміряного об'єму повітря з періо­дичністю не рідше одного разу на квартал (МУ № 4436, ГОСТ 12.1.005).

6.17 Згідно з правилами захисту від статичної електрики обладнання повинне бути заземлене, відносна вологість у робочих приміщеннях повинна відповідати ГОСТ 12.1.005. Робочі місця повинні бути споряджені гумовими килимками.

6.18 Працюючі при виготовленні труб із РЕ-Х повинні бути забезпечені спецодягом, респіраторами, захисними окулярами згідно з вимогами ГОСТ 12.4.011; ГОСТ 12.4.028; ГОСТ 12.4.029; ГОСТ 12.4.072; ГОСТ 20010;

ГОСТ 27574 і ГОСТ 27575.

6.19 Гасіння палаючих труб проводять вогнегасними сполуками (засо­бами), двоокисом вуглецю, піною, вогнегасними порошками, розпиленою водою зі змочувачами. Гасити пожежу необхідно в протигазах марки В або киснево-ізолюючих протигазах за ГОСТ 12.4.121 та захисних костюмах за нормативною документацією, затвердженою за встановленим порядком.

6.20 Труби стійкі до деструкції в атмосферних умовах. Тверді відходи труб після проведення зшивання знешкоджують згідно з затвердженими за вста­новленим порядком санітарними правилами, які передбачають порядок нако­пичення, транспортування, знешкодження та поховання промислових відходів.

6.21 При проведенні випробувань труб за 5.1 з використанням ксилолу, пероксиду, силану і антиоксиданту дотримуються вимог безпеки за ГОСТ 12.1.007 та ГОСТ 9410.

6.22 При проведенні зшивання труб спрямованим потоком електронів за 3.1.22 дотримуються вимог безпеки, аналогічних вимогам безпеки при прове­денні електронно-променевого зварювання та за ГОСТ 12.3.030, бо трубам не властива наведена радіоактивність.

7 ПРАВИЛА ПРИЙМАННЯ

7.1 Труби приймають партіями за встановленим на підприємстві-виготовлювачі порядком. Партією вважають кількість труб одного номіналь­ного зовнішнього діаметра й однієї номінальної товщини стінки, виготовлених з однієї марки і партії вихідної сировини при безперервній роботі на одній технологічній лінії і супроводжених одним документом щодо якості.

Документ щодо якості повинен містити:

- найменування і (або) товарний знак підприємства-виготовлювача;

- номер партії і дату виготовлення (число, місяць, дві останні цифри року);

ДСТУ Б В.2.5-17-2001 с.21

- умовне позначення труби;

- розмір партії в метрах;

- марку вихідної сировини;

- спосіб зшивання за 3.1.25;

- результати випробувань і підтвердження про відповідність якості вимогам даного стандарту.

Розмір партії повинен бути не більше:

- 60000 м - для труб діаметром до 34 мм;

- 20000 м - для труб діаметром 40; 50 мм;

- 10000 м - для труб діаметром 63; 75 мм;

- 5000 м - для труб діаметром 90; 110; 125; 140; 160 мм.

7.2 Для контролю якості труб за показниками зовнішнього виду поверхні, розмірів, ступеня зшивання, відносного подовження при розриві при нор­мальній температурі та після прогріву при підвищеній температурі, міцності при розтягуванні при нормальній температурі та після прогріву при підви­щеній температурі відбирають не менше п'яти проб у виді відрізків труб.

Для контролю стійкості труб при постійному внутрішньому тиску при нормальній і підвищеній температурах, модуля пружності при розтягуванні при нормальній і підвищеній температурах, зміни довжини труб після про­гріву відбирають не менше трьох проб у виді відрізків труб на кожну темпе­ратуру випробування.

Відбір проб проводять рівномірно протягом виробництва методом ви­падкової вибірки. Орієнтовна довжина однієї проби для випробувань при діаметрах 10-40мм - не менше 600 мм; 50 мм - не менше 670 мм; 63 мм - не менше 720 мм; 75 мм - не менше 770 мм; 90-110 мм - не менше 880 мм;