---

Таблиця 6

Таблица 6

ДСТУ Б В.2.7-107-2001 (ГОСТ 24866-99) С.15

5.4 Періодичні випробування

5.4.1 Для проведення періодичних випробувань за показниками точки роси, коефіцієнта направленого пропускання світла, класу захисту, об’єму заповнення камер газом відбирають не менше двох зразків з числа прийнятих за 5.3.1.

Число зразків для випробувань герметичності, довговічності опору теплопередачі, звукоізоляції встановлюють відповідно до НД на ці види випробувань.

5.4.2 При невідповідності хоча б одного зразка вимогам даного стандарту за будь-яким з показників 5.4.1 випуск продукції забороняють до усунення технологічних або конструктивних недоробок, яке повинно бути підтверджено позитивним результатом випробувань не менше ніж двох. Партій виробів за відповідним показником.

5.5 При постановці склопакетів на виробництво проводять кваліфікаційні випробування виробів за усіма вимогами даного стандарту. В обгрунтованих випадках допускається суміщу-вати проведення кваліфікаційних та сертифікаційних випробувань виробів.

5.6 Порядок проведення виробничого операційного контролю якості склопакетів, а також вхідного контролю матеріалів, які застосовують при їх виготовленні, встановлюють у технологічній документації.

Ефективність вологопоглинача контролюють не рідше 1 раз за зміну і при одержанні кожної нової партії вологопоглинача (методи випробувань за 6.17, 6.18).

Герметики контролюють при одержанні кожної нової партії матеріалу (методи випробувань за 6.19, 6.20).

5.7 Споживач має право проводити контрольну перевірку якості склопакетів, виконуючи при цьому правила приймання і методи випробувань, вказані у даному стандарті.

5.8 Приймання склопакетів споживачем не звільняє виготовлювача від відповідальності при виявленні прихованих дефектів, які привели до порушення експлуатаційних характеристик виробів протягом гарантійного терміну служби.

5.9 Кожну партію склопакетів супроводжують паспортом, у якому вказують:

• найменування та/або товарний знак підприємства-виготовлювача:

• умовне позначення склопакетів;

• кількість ящиків або контейнерів у партії;

• кількість склопакетів, м² (шт.);

5.4 Периодические испытания

5.4.1 Для проведения периодических испытаний по показателям точки росы, коэффициента направленного пропускания света, класса защиты, объема заполнения камер газом отбирают не менее двух образцов из числа принятых по 5.3.1.

Число образцов для испытаний герметичности, долговечности, сопротивления теплопередаче, звукоизоляции устанавливают согласно НД на эти виды испытаний.

5.4.2 При несоответствии хотя бы одного образца требованиям настоящего стандарта по любому из показателей 5.4.1 выпуск продукции запрещают до устранения технологических или конструктивных недоработок, которое должно быть подтверждено положительным результатом испытаний не менее чем двух партий изделий по соответствующему показателю.

5.5 При постановке стеклопакетов на производство проводят квалификационные испытания изделий по всем требованиям настоящего стандарта. В обоснованных случаях допускается совмещать проведение квалификационных и сертификационных испытаний изделий.

5.6 Порядок проведения производственного операционного контроля качества стеклопакетов, а также входного контроля применяемых при их изготовлении материалов устанавливают в технологической документации.

Эффективность влагопоглотителя контролируют не реже чем 1 раз в смену и при получении каждой новой партии влагопоглотителя (методы испытаний по 6.17, 6.18).

Герметики контролируют при получении каждой новой партии материала (методы испытаний по 6.19, 6.20).

5.7 Потребитель имеет право проводить контрольную проверку качества стеклопакетов, соблюдая при этом правила приемки и методы испытаний, указанные в настоящем стандарте.

5.8 Приемка стеклопакетов потребителем не освобождает изготовителя от ответственности при обнаружении скрытых дефектов, приведших к нарушению эксплуатационных характеристик изделий в течение гарантийного срока службы.

5.9 Каждую партию стеклопакетов сопровождают паспортом, в котором указывают:

• наименование и/или товарный знак предприятия-изготовителя;

• условное обозначение стеклопакетов;

• число ящиков или контейнеров в партии;

• количество стеклопакетов, м² (шт.);

ДСТУ Б В.2.7-107-2001 (ГОСТ 24866-99) С.16

- номер і дату видачі документа;

- основні технічні характеристики склопа-кетів: коефіцієнт направленого пропускання світла, опір теплопередачі, точку роси, звукоізоляцію, клас захисту (для ударостійких пакетів);

- дані про сертифікацію;

- відмітку про приймання продукції.

6 МЕТОДИ КОНТРОЛЮ

6.1 Випробування склопакетів проводять при температурі повітря (20±4)⁰С, перед випробуваннями склопакети витримують при цій же температурі не менше 4 годин, якщо немає інших вказівок.

Найменший час між проведенням випробувань і виготовленням склопакета встановлю-ють у технологічній документації у залежності від матеріалів і технологій, які застосовують.

6.2 Висоту, ширину і довжину діагоналей склопакетів вимірюють металевою рулеткою за ГОСТ 7502 з ціною поділки не більше 1 мм із застосуванням металевих косинців за ГОСТ 3 749 відповідно до рисунка 5.

Порядок контролю розмірів склопакетів складної конфігурації встановлюють у технічній документації.

Висоту і ширину вимірюють паралельно кромкам склопакета між двома точками, розташованими на відстані 50 мм від кромок і посередині склопакета. Результати кожного вимірювання повинні знаходитись у межах відхилень, що допускаються.

6.3 Товщину склопакета вимірюють у чотирьох точках у середині кожної сторони склопакета штангенциркулем за ГОСТ 166 з ціною поділки не більше 0,1 мм або мікрометром за ГОСТ 6507 з ціною поділки не більше 0,01 мм.

-
номер и дату выдачи документа;

- основные технические характеристики стеклопакетов: коэффициент направленного пропускания света, сопротивление теплопередаче, точку росы, звукоизоляцию, класс защиты (для ударостойких стеклопакетов);

- сведения о сертификации;

- отметку о приемке продукции.

6 МЕТОДЫ КОНТРОЛЯ

6.1 Испытания стеклопакетов проводят при температуре воздуха (20±4)⁰С, перед испытаниями стеклопакеты выдерживают при этой же температуре не менее 4 часов, если нет других указаний.

Наименьшее время между проведением испытаний и изготовлением стеклопакета устанавливают в технологической документации в зависимости от применяемых материалов и технологий.

6.2 Высоту, ширину и длину диагоналей стеклопакетов измеряют металлической рулеткой по ГОСТ 7502 с ценой деления не более 1 мм с применением металлических угольников по ГОСТ 3749 в соответствии с рисунком 5.

Порядок контроля размеров стеклопакетов сложной конфигурации устанавливают в технической документации.

Высоту и ширину измеряют параллельно кромкам стеклопакета между двумя точками, расположенными на расстоянии 50 мм от кромок и посредине стеклопакета. Результаты каждого измерения должны находиться в пределах допускаемых отклонений.

6.3 Толщину стеклопакета измеряют в четырех точках в середине каждой стороны стеклопакета штангенциркулем по ГОСТ 166 с ценой деления не более 0,1 мм или микрометром по ГОСТ 6507 с ценой деления не более 0,01 мм.

1 - склопакет; 2 - рулетка; 3 - косинець; / - розмір, що контролюється

Рисунок 5 - Вимірювання розмірів склопакета

1 - стеклопакет; 2 - рулетка; 3 - угольник; / -

контролируемый размер

Рисунок 5 - Измерение размеров стеклопакета.

ДСТУ Б В.2.7-107-2001 (ГОСТ 24866-99) С.17

Результат кожного вимірювання повинен знаходитись у межах відхилень, що допускаються. За товщину склопакетів приймають середнє арифметичне значення результатів вимірювань.

6.4 Відхилення від площинності поверхні склопакета визначають у вертикальному положенні склопакета (кут відхилення від вертикалі не повинен перевищувати 15°) накладанням металевої лінійки за ГОСТ 427 довжиною не менше 0,7 ширини склопакета у поздовжньому і поперечному напрямках у центрі склопакета. При проведенні випробування склопакет не повинен бути закріплений у будівельній конструкції.

Відстань від поверхні склопакета до лінійки вимірюють щупом за НД. Перед випробуваннями склопакети повинні бути витримані не менше 12 год.

6.5 Відхилення від прямолінійності кромок сторін склопакета визначають прикладанням металевої лінійки за ГОСТ 427 вздовж кромки сторони склопакета, яку вимірюють, та вимірюванням максимального зазору між лінійкою та кромкою склопакета щупом. Максимальний зазор (товщина щупа) повинен знаходитись у полі допуску на розмір.

6.6 Вади зовнішнього вигляду скла у скло-пакетах визначають за нормативною документацією на відповідний вид скла.

Чистоту поверхонь стекол у склопакетах, щерблення краю скла, відколки, виступи краю скла, пошкодження кутів контролюють візуально при освітленості не менше 300 лк з відстані 0,6-0,8 м.

6.7 Оптичні викривлення склопакетів контролюють відповідно до ГОСТ 111.

6.8 Глибину герметизуючого шару склопакетів вимірюють металевою лінійкою за ГОСТ 427 або рулеткою за ГОСТ 7502 з ціною поділки не більше 1 мм.

Безперервність герметизуючих шарів перевіряють візуально при освітленості робочого місця не менше 300 лк.

6.9 Визначення герметичності склопакетів

6.9.1 Суть методу полягає у визначенні зміни розміру прогину скла склопакета, яке навантажують, при зміні тиску у його внутрішній порожнині у випадку негерметичності склопакета.

6.9.2 Відбирання зразків

Випробування проводять на зразках склопакетів розміром не менше 350 мм  350 мм.

Результат каждого измерения должен находиться в пределах допускаемых отклонений. За толщину стеклопакетов принимают среднее арифметическое значение результатов измерений.

6.4 Отклонение от плоскостности поверхности стеклопакета определяют в вертикальном положении стеклопакета (угол отклонения от вертикали не должен превышать 15°) наложением металлической линейки по ГОСТ 427 длиной не менее 0,7 ширины стеклопакета в продольном и поперечном направлениях в центре стеклопакета. При проведении испытания стеклопакет не должен быть закреплен в строительной конструкции.

Расстояние от поверхности стеклопакета до линейки измеряют щупом по НД. Перед испытаниями стеклопакеты должны быть выдержаны не менее 12 ч.

6.5 Отклонение от прямолинейности кромок сторон стеклопакета определяют прикладыванием металлической линейки по ГОСТ 427 вдоль измеряемой кромки стороны стеклопакета и измерением максимального зазора между линейкой и кромкой стеклопакета щупом. Максимальный зазор (толщина щупа) должен находиться в поле допуска на размер.

6.6 Пороки внешнего вида стекла в стекло-пакетах определяют по нормативной документации на соответствующий вид стекла.

Чистоту поверхностей стекол в стеклопаке-тах, щербление края стекла, сколы, выступы края стекла, повреждения углов контролируют визуально при освещенности не менее 300 лк с расстояния 0,6-0,8 м.

6.7 Оптические искажения стеклопакетов контролируют в соответствии с ГОСТ 111.

6.8 Глубину герметизирующего слоя стеклопакетов измеряют металлической линейкой по ГОСТ 427 или рулеткой по ГОСТ 7502 с ценой деления не более 1 мм.

Непрерывность герметизирующих слоев проверяют визуально при освещенности рабочего места не менее 300 лк.

6.9 Определение герметичности стеклопакетов

6.9.1 Сущность метода заключается в определении изменения размера прогиба нагружаемого стекла стеклопакета при изменении давления в его внутренней полости в случае негерметичности стеклопакета.

6.9.2 Отбор образцов

Испытания проводят на образцах стеклопакетов размером не менее 350 мм  350 мм.

ДСТУ Б В.2.7-107-2001 (ГОСТ 24866-99) С.18

6.9.3 Апаратура

Стенд для перевірки герметичності. Схема стенда показана на рисунку 6.

Термометр скляний рідинний за ГОСТ 28498.

Індикатор годинникового типу за ГОСТ 577.

6.9.4 Проведення випробування

Герметичність склопакетів контролюють не раніш, ніж через добу після їх виготовлення. Перед випробуванням склопакети витримують у приміщенні для випробування не менше 24 годин. Під час випробування допускається зміна температури у приміщенні не більше ніж на 1°С.

Склопакет розміщують на опорах 6 так, щоб його геометричний центр (точка перетину діагоналей) співпадав з осями навантажувальних гвинтів 1 і 7. Між пружиною 3 і склопакетом 5, а також між навантажувальним гвинтом 7 і склопакетом 5 розміщують прокладки 2 (з органічного скла, текстоліту та ін.) діаметром (50±5) мм і товщиною 2-3 мм. Обертанням шкали верхнього індикатора 4 стрілку встановлюють на нульовій поділці. З допомогою навантажувального гвинта 1 та пружини 3 навантажують верхнє скло так, щоб розмір його прогину L, визначений за індикатором 4, відповідав значенню L=0,002a, де а - довжина меншої сторони склопакета у міліметрах.

Обертанням шкали нижнього індикатора 4 стрілку встановлюють на нульову поділку. Навантажувальним гвинтом 7 навантажують нижнє скло так, щоб розмір його прогину відповідав розміру прогину верхнього скла.

Склопакет витримують 3-4 хв для стабілізації показань верхнього індикатора. Знов встановлюють показання шкал верхнього і нижнього індикаторів на нульову поділку. Склопакет витримують під навантаженням 15 хв і визначають показання верхнього індикатора.