---

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

СИСТЕМА ПРОЕКТНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ ДЛЯ БУДІВНИЦТВА

ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЇ.
ПРОВОДОВІ ЗАСОБИ ЗВ'ЯЗКУ.
РОБОЧІ КРЕСЛЕННЯ

ДСТУ Б А.2.4-42:2009

Введено: «ИМЦ» (г. Киев, просп. Краснозвездный, 51; т/ф. 391-42-10)

Київ

Міністерство регіонального розвитку та будівництва України

2009

ДСТУ Б А.2.4-42:2009

ПЕРЕДМОВА

1. РОЗРОБЛЕНО: Державний інститут по розвідуванню і проектуванню об'єктів зв'язку
   "Укрзв'язокпроект" (ДІ "Укрзв'язокпроект")

РОЗРОБНИКИ: Я. Бойко, О. Засяткін, Л. Полянська (науковий керівник), І. Тимченко,
В. Шевкун

2. ПРИЙНЯТО ТА НАДАНО ЧИННОСТІ: наказ Міністерства регіонального розвитку та
   будівництва України від 27 січня 2009 р. № 44

3. УВЕДЕНО ВПЕРШЕ (зі скасуванням в Україні ГОСТ 21.603-80)

Право власності на цей документ належить державі.
Цей документ не може бути повністю чи частково відтворений,
тиражований і розповсюджений як офіційне видання без дозволу
Міністерства регіонального розвитку та будівництва України

© Мінрегіонбуд України, 2009

Офіційний видавець нормативних документів
у галузі будівництва і промисловості будівельних матеріалів
Мінрегіонбуду України
Державне підприємство «Укрархбудінформ»

II

ДСТУ Б А.2.4-42:2009

Зміст

С.

Додаток А

Марки основних комплектів робочих креслень проводових засобів зв'язку 13

Додаток Б

Склад робочих креслеників проводових засобів зв'язку 14

Додаток В

Приклади виконання робочих креслеників лінійних споруд 16

Додаток Г

Приклади виконання робочих креслеників станційних споруд 27

Додаток Д

Приклади виконання робочих креслеників структурованих кабельних систем 35

Додаток Е

Бібліографія 38

III

ДСТУ Б А.2.4-42:2009

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

Система проектної документації для будівництва

ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЇ. ПРОВОДОВІ ЗАСОБИ ЗВ'ЯЗКУ.
РОБОЧІ КРЕСЛЕННЯ

Система проектной документации для строительства

ТЕЛЕКОММУНИКАЦИИ. ПРОВОДНЫЕ СРЕДСТВА СВЯЗИ.
РАБОЧИЕ ЧЕРТЕЖИ

System of project documents for building

TELECOMMUNICATIONS. WIRE COMMUNICATIONS FACILITES.

WORKING DRAWINGS

Чинний від 2010-01-01

1.1 Цей стандарт установлює склад та правила оформлення робочих креслень проводових за-
собів зв'язку телекомунікаційних мереж для об'єктів будівництва різного призначення.

У цьому стандарті є посилання на такі нормативні документи:

ДСТУ Б А.2.4-13:2009 СПДБ. Умовні графічні позначення в документації з інженерно-геологічних
вишукувань

ДСТУ Б А.2.4-4:2009 СПДБ. Основні вимоги до проектної та робочої документації

ДСТУ Б А.2.4-40:2009 СПДБ. Телекомунікації. Проводові засоби зв'язку. Умовні графічні позначен-
ня на схемах та планах

ДСТУ 2616-94 Електрозв'язок. Апаратура передавання дискретних сигналів вторинних мереж бага-
токанальна. Терміни та визначення

ДСТУ 2621-94 Зв'язок телефонний. Загальні поняття. Телефонні мережі. Терміни та визначення
ДСТУ 2624-94 Зв'язок телефонний. Системи сигналізації. Терміни та визначення
ДСТУ 3256-95 Системи передавання волоконно-оптичні. Терміни та визначення
ДСТУ 3257-95 Системи передавання волоконно-оптичні. Класифікація та умовні позначення
ДСТУ 3773-98 Мережа зв'язку цифрова первинна. Терміни та визначення

ДСТУ 4382:2005 Мережі електрозв'язку цифрові. Мережі синхронізації. Терміни та визначення
понять

ВБН В.2.2-45-1-2004 Відомчі будівельні норми. Проектування телекомунікацій. Лінійно-кабельні
споруди

ВБН В.2.2-33-2007 Відомчі будівельні норми. Проектування телекомунікацій. Споруди станційні
місцевих телефонних мереж

1

ДСТУ Б A.2.4-42:2009

ГОСТ 2.301-68 ЕСКД. Форматы (ЄСКД. Формати)
ГОСТ 2.302-68 ЕСКД. Масштабы (ЄСКД. Масштаби)
ГОСТ 2.303-68 ЕСКД. Линии (ЄСКД. Лінії)

ГСТУ 45.017-2001 Системи передавання волоконно-оптичні. Системи зі спектральним розділенням каналів та оптичними підсилювачами. Терміни та визначення

ГСТУ 45.023-2001 Цифрові мережі телекомунікацій. Фізичні і електричні характеристики інтер-
фейсів

ГСТУ 45.031:2006 Мережі синхронізації. Канали та стики синхронізації. Вимоги щодо надання ка-
налів та стиків синхронізації операторам телекомунікацій

У цьому стандарті використовують терміни та визначення понять, які наведені у Законі України "Про телекомунікації" [1], ДСТУ 2616, ДСТУ 2621, ДСТУ 2624, ДСТУ 3256, ДСТУ 3257, ДСТУ 3773, ДСТУ 4382.

АКЦ - автоматизований комутаторний цех

АМТС - автоматична міжміська телефонна станція

АТС - автоматична телефонна станція

БГ-ЗМ - установка горизонтального буріння

ВОЛЗ - волоконно-оптична лінія зв'язку

Е1 - цифровий первинний сигнал 2 048 кбіт/с (2 Мбіт/с)

ЗЗЛ - замовно-з'єднувальна лінія

ЗЛМ - міжміська з'єднувальна лінія

ЛАЦ - лінійно-апаратний цех

ЛЕП - лінія електропередачі

МЗТС - міжзонова транзитна станція

МСЕ - міжнародна спілка електрозв'язку

МЦК - міжнародний центр комутації

НРП (НПП) - регенераційний (підсилювальний) пункт, що не обслуговується

НТК - недержавна телефонна компанія

ОК - оптичний кабель

ОРП (ОПП) - регенераційний (підсилювальний) пункт, що обслуговується

ОПТС - опорно-транзитна станція

ПЛЗ - повітряна лінія зв'язку

СКС - структурована кабельна система

СКС-7 - спільноканальна сигналізація №7

СЦІ - синхронна цифрова ієрархія

ТМ - телекомунікаційна мережа

УГНБ - установка горизонтально-напрямленого буріння

2

ДСТУ Б А.2.4-42:2009

ЦКРЗ - центр комутації рухомого зв'язку

ЦСК - цифрова система комутації

ЦСП - цифрова система передачі

ШР - шафа кабельна розподільна

5 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Робочі креслення проводових засобів зв'язку телекомунікаційних мереж виконують згідно з ви-
могами даного стандарту та інших стандартів Системи проектної документації для будівництва
(СПДБ) і Єдиної системи конструкторської документації (ЄСКД).

Кресленики, що призначені для будівельно-монтажних робіт, об'єднують в основні комплекти
робочих креслень за марками відповідно до додатка А.

До складу основного комплекту робочих креслень включають загальні дані, схеми та плани
лінійних і станційних споруд проводових засобів зв'язку, а також специфікації обладнання, виробів і
матеріалів.

Склад робочих креслеників за марками основних комплектів наведено у додатку Б.

Робочі креслення пожежно-охоронної сигналізації доцільно виконувати окремо. Допускається в
разі необхідності поєднувати їх з робочими кресленнями станційних споруд.

Кожному основному комплекту робочих креслень надають позначення відповідно до 6.2.3
ДСТУ Б А.2.4-4.

З

ДСТУ Б А.2.4-42:2009

Для об'єктів, де використовується імпортне обладнання або нові технічні засоби, склад робо-
чих креслеників може уточнюватися з замовником і підрядником будівництва. При невеликій
кількості робочих креслеників різних марок та виконанні будівельно-монтажних робіт однією підряд-
ною організацією допускається об'єднувати кресленики в один основний комплект із наданням
йому марки, що відповідає більшості креслеників комплекту.

Умовні познаки та скорочення, що використані у робочих креслениках, відповідають
ДСТУ Б А.2.4-40, типи ліній - ГОСТ 2.303, формати креслеників - ГОСТ 2.301, масштаби -
ГОСТ 2.302.

Довжину лінійних споруд на креслениках зазначають у метрах із точністю до одного знака після
коми, глибини закладання колодязів, труб, кабелів та інші відмітки рівнів - у метрах із точністю до
двох знаків після коми.

На креслениках станційних споруд розміри приміщень та прив'язки обладнання зазначають у
міліметрах.

В робочих кресленнях вказують назву оператора телекомунікацій, для якого розробляється
проектна документація.

6. ЗАГАЛЬНІ ДАНІ ЗА РОБОЧИМИ КРЕСЛЕННЯМИ

Загальні дані за робочими кресленнями виконують відповідно до 6.2.5÷6.2.9 ДСТУ Б А.2.4-4. В
разі необхідності до переліку даних, означених у ДСТУ Б А.2.4-4, наводять додаткові дані відносно
конкретних робочих креслень.

6. ПРАВИЛА ВИКОНАННЯ РОБОЧИХ КРЕСЛЕНИКІВ ЛІНІЙНИХ СПОРУД
   ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНИХ МЕРЕЖ

У складі основного комплекту робочих креслень лінійних споруд виконують такі кресленики:

• плани трас прокладання кабелів телекомунікаційних мереж на заміській та міській ділянках;

• плани та профілі кабельних переходів;

• плани розташування площадок регенераційних (підсилювальних) пунктів, що не обслугову-
  ються [НРП(НПП)];

• схеми прокладання кабелів телекомунікаційних мережу кабельній каналізації та колекторах;

• схеми магістральних та розподільних мереж;

• улаштування кабельного вводу в будівлі зв'язку.

7.1 Плани трас прокладання кабелів телекомунікаційних мереж на заміській ділянці

План прокладання кабелю телекомунікаційної мережі на заміській ділянці виконується на інже-
нерно-топографічному плані в масштабі 1:2000 з нанесеними існуючими комунікаціями, в сільських
населених пунктах - у масштабі 1:1000 або 1:500 у разі необхідності.

На плані вказують:

• найменування землевласників або землекористувачів та межі територій;

• пікети;

• трасу прокладання кабелю та захисного троса для захисту кабелю від ударів блискавки, при-
  в'язку траси кабелю до існуючих підземних споруд або постійних орієнтирів;

• тип кабелю і троса;

• глибину прокладання кабелю, попереджувальної стрічки, троса;

• профілі переходів через другорядні залізниці, автошляхи, яри, річки, трубопроводи та інші
  перешкоди при виконанні робіт відкритим способом із зазначенням глибини прокладання кабелю;

• попереджувальні надписи про обережне проведення робіт на перетинаннях проектованого
  кабелю з існуючими підземними та наземними комунікаціями;

• місця розташування НРП (НПП) із зазначенням їх номерів та прив'язуванням до постійних
  орієнтирів, розміщення контурів заземлення.

4

ДСТУ Б А.2.4-42:2009

Під планом прокладання кабелю розміщують таблицю даних щодо способу прокладання кабе-
лю та обсягу робіт.

Довжину траси та кабелю з урахуванням запасу наводять поруч зі штампом.

Приклад виконання даного кресленика наведено на рисунку В.1.

2. Плани трас прокладання кабелів телекомунікаційних мереж на міській ділянці

При прокладанні кабелів телекомунікаційних мереж на міській ділянці у проектованій кабельній
каналізації наводять план траси будівництва (докладання) кабельної каналізації на інженерно-
топографічному плані в масштабі 1:500. Допускається застосування інженерно-топографічних
планів у масштабі 1:1000 для ділянок трас по малозабудованих територіях.

На планах зазначають:

• трасу проектованої кабельної каналізації, існуючі та проектовані наземні та підземні ко-
  мунікації з їх прив'язкою до постійних орієнтирів;

• ємність блоків кабельної каналізації;

• розміри траншей із зазначенням глибини прокладання кабельної каналізації;

• номери і типи колодязів (у тому числі для НРП);

• прив'язку колодязів;

• відстані між колодязями;

• таблицю обсягу робіт.

На складних ділянках траси додатково до плану кабельної каналізації виконують поздовжній
профіль каналізації, на якому зображають конфігурацію блока, глибину його прокладання та пере-
тинання з іншими підземними комунікаціями. ,

Поздовжній профіль кабельної каналізації виконується в масштабі:

• по горизонталі - 1:500;

• по вертикалі - 1:100.

Під поздовжнім профілем наводять таблицю довідкових даних щодо відміток поверхні землі,
верху і дна колодязів та дна траншеї.

План траси будівництва каналізації та поздовжній профіль допускається виконувати на одному
кресленику або на окремих креслениках.

Приклад виконання даного кресленика наведено на рисунку В.2.

Для міжміських кабельних ліній на міських ділянках доцільно виконувати ситуаційну схему про-
ходження кабелю в межах міста. Ситуаційна схема виконується без масштабу із зазначенням
основних вулиць та дотриманням конфігурації вулиць, що дозволить об'єднати схеми прокладання
кабелю на міжміських та міських ділянках із зазначенням ділянок прокладання кабелю в кабельній
каналізації.

2. Плани та профілі кабельних переходів

Кабельні переходи через автошляхи, залізничні колії, річки виконуються закритим способом за
допомогою установок горизонтального буріння (БГ-ЗМ) або установок горизонтально-напрямлено-
го буріння (ГНБ).

Плани кабельних переходів виконують на інженерно-топографічному плані у масштабі 1:500,
поздовжній профіль - у масштабі:

• по горизонталі- 1:100, 1:200;

• по вертикалі - 1:100.

План та поздовжній профіль переходу при виконанні робіт установкою БГ-ЗМ, як правило, вико-
нують на одному кресленику, при виконанні робіт установкою напрямленого буріння - на окремих
креслениках.