13 ВИМОГИ ДО ЖИТЛОВИХ БУДИНКІВ, ЯКІ РОЗТАШОВАНІ У СКЛАДНИХ ІНЖЕНЕРНО-ГЕОЛОГІЧНИХ УМОВАХ

13.1 Загальні положення

13.1.1 Проектування реконструкції і капітального ремонту житлових будинків у складних інженерно-геологічних умовах необхідно виконувати з дотриманням вимог ДБН В. 1.1-З, ДБН В. 1.1-5, ДБН В.2.1-10, ДБН В.1.1-12, ДБН В.1.2-14, ДБН А.2.2-1,СНиП 2.06.15, РБН В.3.1.01-99 і цих Норм.

Обґрунтовані відхилення від чинних НД повинні бути погоджені у встановленому порядку.

13.1.2 До проектування житлових будинків, що розташовані в складних інженерно-геологічних умовах, слід застосовувати підвищені вимоги, наведені в цих Нормах.

До найбільш поширених із складними інженерно-геологічними умовами відносяться території:

  • які піддаються сейсмічним впливам (землетрусам);
  • під якими раніше проводилися, проводяться або плануються до проведення підземні гірничівиробки;
  • складені структурно-нестійкими ґрунтами з просадними властивостями (леси, лесоподібнісуглинки тощо).

13.1.3 Житлові будинки слід обладнувати системами раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі їх виникнення згідно з наказом МНС України від 15.05.2006 р. № 288.

13.2 Підроблювані території

13.2.1 При проектуванні реконструкції і капітального ремонту житлових будинків, що розташовані на підроблюваних територіях, необхідно здійснювати такі заходи:

  • компенсаційні, які призначені для повного або часткового усунення впливів деформованої основи на будинок (поділ його, за можливості, на відсіки з влаштуванням деформаційних швів, компенсаційних траншей, ізоляція основи під будинком від масиву, що зрушується);
  • водозахисні (влаштування дренажних або протифільтраційних систем);
  • щодо зменшення експлуатаційних навантажень, перетворення конструктивної схеми будинку або його елементів із зниженням ступеня статичної невизначеності системи, зміна фізико-механічних властивостей основи тощо;
  • щодо підсилення, які призначені для повного сприйняття спорудою впливів деформованої основи (підсилення конструкцій і зв'язків, збільшення площі обпирання елементів, усунення наслідків фізичного зносу конструкцій, заміна окремих конструктивних елементів тощо);
  • щодо вирівнювання, які призначені для виправлення положення будинку, його частин або окремих елементів, деформованих від впливу основи (способом підйому, опускання, видалення ґрунту з основи, горизонтального переміщення тощо);
  • щодо відновлення нормальної експлуатаційної придатності будинку, порушеної впливами деформованої основи (виконання післяосадкових, позачергових або капітальних ремонтів тощо).

13.3 Сейсмічні райони

13.3.1 Вимоги до проектування реконструкції і капітального ремонту поширюються на житлові будинки, що розташовані у сейсмічних районах, але були збудовані без відповідних антисейсмічних заходів або при їх недостатності, такі, що вже одержали пошкодження під час минулих землетрусів, а також у випадках зміни розрахункової сейсмічності території.

13.3.2 При виборі способів підсилення несейсмостійких житлових будинків необхідно керуватися загальними принципами проектування будинків у сейсмічних районах, викладеними у чинних нормативних документах. Елементи будинку з недостатньою несучою здатністю виявляються при розрахунках, а також на основі аналізу відповідності основних прийнятих конструктивних рішень вимогам норм на сейсмостійке будівництво.

13.3.3 Рішення про відновлення або підсилення житлових будинків повинні прийматися з урахуванням їх фізичного і морального зносу і соціально-економічної доцільності заходів щодо відновлення або підсилення.

13.3.4 Несуча здатність конструкцій повинна визначатися за результатами їх обстеження і оцінки технічного стану шляхом виконання розрахунків будинку на сейсмічний вплив із врахуванням даних інструментальних вимірів фактичної міцності матеріалів конструкції. Підсилення конструкції повинне призначатись на основі оцінки несучої здатності конструктивних елементів, які забезпечують загальну сейсмостійкість будинку.

13.3.5 При оцінці несучої здатності конструкцій житлового будинку слід враховувати:

  • просторову роботу конструкцій;
  • дійсну роботу вузлів з'єднання елементів, у тому числі каркаса і стінового заповнення;
  • перерозподіл зусиль внаслідок розвитку пластичних деформацій, у тому числі тріщиноутворення;
  • відповідність конструктивної та розрахункової схем;
  • спільну роботу елементів каркаса і перекриття;
  • податливість ґрунтової основи.

13.3.6 При проектуванні реконструкції, особливо у випадках прибудов, надбудов і переобладнання підвальних приміщень, технічні рішення, що приймаються, повинні забезпечувати необхідну сейсмостійкість усього будинку в цілому.

13.3.7 У будинках, що мають дефекти і одержали пошкодження, забороняється:

  • замуровувати тріщини і поверхневі ушкодження у конструкціях, що підлягають реконструкції, не оцінивши несучу здатність цих конструкцій;
  • замуровувати наглухо в стінах або у фундаментах вводи сантехнічних комунікацій;
  • залишати незакріпленими (до підлоги або до стіни) у районах сейсмічністю 8-9 балів газові плити;
  • замуровувати наглухо кладкою або бетоном антисейсмічні та деформаційні шви;
  • оголювати арматуру залізобетонних елементів (стійки, ригелі, панелі, антисейсмічні пояси тощо), якщо це не викликано необхідністю підсилення конструкції.

13.4 Просідаючі грунти

13.4.1 При проектуванні реконструкції і капітального ремонту житлових будинків, розташованих на просідаючих ґрунтах, необхідно передбачати наступні заходи:

  • улаштувати (за можливості) протипросадні конструктивні рішення в залежності від конструктивної системи і технічного стану будинку (розрізку деформаційно-осадовими швами, розширення підошв фундаментів, підведення пальових фундаментів, монолітні залізобетонні диски перекрить, укріплення грунтів основи тощо);
  • запобігати можливому надходженню води в грунти основи (атмосферні опади, витоки з водоносних систем тощо);
  • запобігати перевантаженню Грунтів основ статичними і динамічними навантаженнями;
  • вести спостереження за рівнем ґрунтових вод, а також за вологістю ґрунтів основи;
  • вести спостереження за осіданням будинків;
  • вести спостереження за станом будівельних конструкцій та інших елементів будинків і територій з метою виявлення деформацій і інших пошкоджень, що можуть стати причиною або наслідком нерівномірних осідань ґрунтів основи.

14 ВИМОГИ ДО ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ

14.1 При проектуванні реконструкції і капітального ремонту житлових будинків необхідно забезпечувати виконання сучасних вимог до внутрішнього мікроклімату приміщень та інших умов проживання, а також ефективність витрат енергетичних ресурсів під час експлуатації будинку.

14.2 Розділ проекту з енергоефективності необхідно виконувати згідно з ДБН В.2.6-31, ДБН В.2.2-15, ДБН В.1.1-7, ДСТУ-Н Б А.2.2-5, ДСТУ Б В.2.6-33, ДСТУ Б В.2.6-34, ДСТУ Б В.2.6-35, ДСТУ Б В.2.6-36, СНиП 2.04.05 і цими Нормами.

14.3 До початку проектування теплової ізоляції огороджувальних конструкцій існуючого житлового будинку необхідно визначити теплотехнічні показники всіх огороджувальних конструкцій (стін, горищного перекриття, перекриття над техпідпіллям чи підвалом, вікон і балконних дверей), визначити енергетичні показники і на їх основі скласти енергетичний паспорт будинку.

ДОДАТОК А

(довідковий)

БІБЛІОГРАФІЯ

  1. Наказ Держитлокомунгоспу України від 17.05.2005 р. № 76 "Правила утримання житлових будинків та прибудинкових територій"
  2. НАПБ 0.5.012-91 Технологічна інструкція "Порядок улаштування, монтаж засобів систем оповіщення про пожежу" (И 220-08-91)
  3. НАПБ А.0.1.001 -2004 Правила пожежної безпеки в Україні
  4. Лифты. Каталог-справочник. М. 1981 г.
  5. ДНАОП 0.00-1.02-99 Правила будови і безпечної експлуатації ліфтів
  6. ВСН 2-80 Инструкция по проектированию зданий и сооружений в существующей застройке г. Киева. Киевский горисполком, Киев, 1980
  7. Рекомендации по обследованию и мониторингу технического состояния эксплуатируемых зданий, расположенных вблизи нового строительства или реконструкции. Правительство Москвы, Москомархитектура, 1998
  8. Руководство по наблюдениям за деформациями оснований и фундаментов зданий и сооружений. Москва, Стройиздат, 1975
  9. ТСН 13-302-2004 Ремонт и техническое перевооружение жилых домов первых массовых серий (Санкт-Петербург)
  10. ТСН РК-97 МО Порядок проведения на территории Московской области реконструкции и капитального ремонта жилых зданий первых массовых серий и объектов коммунального хозяйства (Москва)
  11. СНБ 1.04.02 Ремонт, реконструкция и реставрация жилых и общественных зданий и сооружений (Минск)
  12. СНиП 31 -02-2001 Дома жилые одноквартирные (Москва)
  13. МГСН 3.01-01 Жилые здания (Москва)
  14. Методические рекомендации по реконструкции и модернизации инженерного оборудования жилых домов первых массовых серий. Госстрой России. 1998
  15. Рекомендации по установке энергоэффективных окон в наружных стенах вновь строящихся и реконструируемых зданий. Правительство Москвы, Москомархитектура, 2004
  16. МГСН 301-01-96 Положение по организации капитального ремонта жилых зданий в Москве
  17. ММР-2.2.07-98 Методика проведения обследований зданий и сооружений при реконструкции и перепланировке (Москва)
  18. ВСН 600-81/Минсвязи СССР Инструкция по монтажу сооружений устройств связи, радиовещания и телевидения
  19. ВСН 55-87(р) Госгражданстрой Инструкция о составе, порядке разработки, согласования и утверждения проектно-сметной документации на капитальный ремонт жилых зданий
  20. ВСН 60-89/Госкомархитектуры Устройства связи, сигнализации и диспетчеризации, инженерное оборудование жилых и общественных зданий. Нормы проектирования
  21. ВСН 48-86(р)/Госгражданстрой Правила безопасности при проведении обследований жилых зданий для проектирования капитального ремонта
  22. ВСН 41-85(р)/Госкомархитектуры Инструкция по разработке проектов организации и проектов производства работ по капитальному ремонту жилых зданий
  23. ВСН 57-88(р)/Госкомархитектуры Положение по техническому обследованию жилых зданий
  24. ВСН 58-88(р)/Госкомархитектуры Положение об организации и проведении реконструкции, ремонта и технического обслуживания жилых зданий, объектов коммунального хозяйства и социально-культурного назначения
  25. КДП-2041-12 Правила оцінки фізичного зносу житлових будинків. Україна, 226-93
  26. КДП-204-12 Положення про систему технічного обслуговування, ремонту та реконструкції житлових будівель у містах і селищах України. Україна, 193-91
  27. Рекомендації з обстеження і оцінки технічного стану житлових будинків перших масових серій, НДІБК

ЗМІСТ

с.

1 Сфера застосування1

2 Нормативні посилання1

3 Терміни та визначення понять4

4 Загальні положення5

5 Обстеження конструкцій фундаментів, підземних і наземних частин будинків5

6 Особливості інженерно-геологічних вишукувань6

7 Містобудівні вимоги6

8 Вимоги до об'ємно-планувальних рішень7

9 Вимоги до конструктивних рішень9

10 Санітарно-епідеміологічні вимоги10

11 Вимоги пожежної безпеки10

12 Вимоги до інженерних систем і обладнання10

12.1 Загальні положення10

12.2 Водопостачання і каналізація11

12.3 Опалення, вентиляція і кондиціонування11

12.4 Газопостачання12

12.5 Електропостачання12

12.6 Ліфти12

12.7 Сміттєвидаляння12

12.8 Зв'язок і сигналізація13

13 Вимоги до житлових будинків, які розташовані у складних інженерно-геологічних умовах13

13.1 Загальні положення13

13.2 Підроблювані території13

13.3 Сейсмічні райони13

13.4 Просідаючі грунти14

14 Вимоги до енергозбереження14

Додаток А

Бібліографія15

Код УКНД 91.040.30

Ключові слова: реконструкція, капітальний ремонт, нежитлове приміщення, прибудова, надбудова, прибудинкова територія.