---

рН-метр.

Чаша випарювальна місткістю 100 мл або тигель фарфоровий № 5 згідно з ГОСТ 9147.

Ступка фарфорова № 5 з товкачиком згідно з ГОСТ 9147.

Склянка лабораторна місткістю 150 мл згідно з ГОСТ 25336. 6

где в числителе - суммарное содержание

оксидов кремния и алюминия в процентах по массе; в знаменателе - суммарное содержание оксидов кальция и магния в процентах по массе.

Химический анализ проводят по

ГОСТ 2642.3, ГОСТ 2642.4, ГОСТ 2642.7,

ГОСТ 2642.8.

7.1.2 Модуль кислотности товарной ваты определяют и записывают для каждой пробы, отобранной по 6.1.3.

7.1.3 Модуль кислотности ваты, применяемой для изготовления изделий, определяют для пробы, сформированной по 6.2.1, и вычисляют как среднее арифметическое значение результатов двух параллельных определений.

7.2 Определение водостойкости (рН)

7.2.1 Аппаратура, оборудование, реактивы

Электропечь камерная, обеспечивающая температуру нагрева до 600°С и автоматическое регулирование температуры с пределом допускаемой погрешности ±10°С.

Весы, имеющие предел допускаемой погрешности ±0,001 г.

Электромеханическая или электромагнитная мешалка.

Часы песочные (10-минутные) по ОСТ 25-11-38, ТУ 25-7139.003 или часы другого типа.

рН-метр.

Чаша выпарительная вместимостью 100 мл или тигель фарфоровый № 5 по ГОСТ 9147.

Ступка фарфоровая № 5 с пестиком по ГОСТ 9147.

Стакан лабораторный вместимостью 150 мл по ГОСТ 25336.

ДСТУ Б В.2.7-94-2000 (ГОСТ 4640-93)С.7

Сито з сіткою № 005 згідно з ГОСТ 6613.

Спирт етиловий згідно з ГОСТ 18300.

Кислота соляна х.ч. згідно з ГОСТ 3118.

7.2.2 Підготовка до аналізу

Від кожної проби мінеральної вати, яка відібрана згідно з 6.1.3, або об'єднаної проби, що сформована згідно з 6.2.1, довільно відбирають пробу для аналізу масою (20±2) г. Пробу вміщують у випарювальну чашу або фарфоровий тигель і прожарюють в електропечі при температурі (600±10)°С протягом 20 хв для видалення органічних речовин. Частину прожареної проби масою (5±0,5) г розтирають у фарфоровій ступці до проходження порошку через сито з сіткою № 005.

7.2.3 Проведення аналізу

Порошок масою 0,5 г, що пройшов через сито з сіткою № 005 і зважений з похибкою не більше 0,001г, переносять в лабораторну склянку, змочують декількома краплями етилового спирту і додають 100 мл 0,01 н розчину соляної кислоти.

В склянку опускають стержень електромеханічної (електромагнітної) мішалки і електроди рН-метра, вмикають мішалку і пісковий годиник. За відсутності електромеханічної (електромагнітної) мішалки допускається перемішувати розчин ручним способом.

Через 10 хв записують значення рН з похибкою не більше 0,2.

7.2.4 Обробка результатів

Водостійкість товарної вати визначають і записують окремо для кожної проби, що відібрана згідно з 6.1.3. Водостійкість вати, яка застосовується для виготовлення виробів, визначають для проби, що сформована згідно з 6.2.1, і розраховують як середнє арифметичне значення результатів двох паралельних визначень.

7.3 Визначення середнього діаметра волокна, густини, вологості, вмісту органічних речовин

Середній діаметр волокна, густину, вологість, вміст органічних речовин у товарній ваті визначають згідно з ДСТУ Б В.2.7-38 (ГОСТ 17177) для кожної проби, яка відібрана згідно з 6.1.3, і записують для кожної проби окремо.

Середній діаметр волокна вати, яка застосовується для виготовлення виробів, визначають згідно з ДСТУ Б В.2.7-38 (ГОСТ 17177) для однієї проби, що довільно відібрана від об'єднаної проби згідно з 6.2.1.

7.4 Визначення вмісту неволокнистих

включень

Сито с сеткой № 005 по ГОСТ 6613.

Спирт этиловый по ГОСТ 18300.

Кислота соляная х.ч. по ГОСТ 3118.

7.2.2 Подготовка к анализу

Из каждой пробы товарной ваты, отобранной по 6.1.3, или объединенной пробы, сформированной по 6.2.1, произвольно отбирают пробу для анализа массой (20±2) г. Пробу помещают в выпарительную чашу или фарфоровый тигель и прокаливают в электропечи при температуре (600±10)°С в течение 20 мин для удаления органических веществ. Часть прокаленной пробы массой (5±0,5) г растирают в фарфоровой ступке до прохождения порошка через сито с сеткой № 005.

7.2.3 Проведение анализа

Порошок массой 0,5 г, прошедший через сито с сеткой № 005 и взвешенный с погрешностью не более 0,001 г, переносят в лабораторный стакан, смачивают несколькими каплями этилового спирта и добавляют 100 мл 0,01 н раствора соляной кислоты.

В стакан опускают стержень электромеханической (электромагнитной) мешалки и электроды рН-метра, включают мешалку и песочные часы. При отсутствии электромеханической (электромагнитной) мешалки допускается перемешивать раствор вручную.

Через 10 мин записывают значение рН с погрешностью не более 0,2.

7.2.4 Обработка результатов

Водостойкость товарной ваты определяют и записывают отдельно для каждой пробы, отобранной по 6.1.3. Водостойкость ваты, применяемой для изготовления изделий, определяют для пробы, сформированной по 6.2.1, и вычисляют как среднее арифметическое значение результатов двух параллельных определений.

7.3 Определение среднего диаметра волокна, плотности, влажности, содержания органических веществ

Средний диаметр волокна, плотность, влажность, содержание органических веществ в товарной вате определяют по ДСТУ Б В.2.7-38 (ГОСТ 17177) для каждой пробы, отобранной по 6.1.3, и записывают для каждой пробы отдельно.

Средний диаметр волокна ваты, применяемой для изготовления изделий, определяют по ДСТУ Б В.2.7-38 (ГОСТ 17177) для одной пробы, произвольно отобранной от объединенной пробы по 6.2.1.

7.4 Определение содержания неволокнистых включений

ДСТУ Б В.2.7-94-2000 (ГОСТ 4640-93) С.8

7.4.1 Апаратура і обладнання

Пристрій для визначення вмісту неволок-нистих включень у мінеральній ваті згідно з ТУ 36-1578.

Ваги, що мають границю допустимої похибки ±0,1 г.

Електропіч камерна, що забезпечує температуру нагрівання до 600°С і автоматичне регулювання температури з границею допустимої похибки ±10°С.

Сито з сіткою № 025 згідно з ГОСТ 6613.

Чашка випарювальна місткістю 250 мм згідно з ГОСТ 9147.

Міхи.

7.4.2 Підготовка до випробування

З кожної проби товарної вати, яка відібрана згідно з 6.1.3, або об'єднаної проби, що сформована згідно з 6.2.1, довільно відбирають проби для випробування масою (50±1) г кожна. Проби зважують з похибкою ±0,1 г, вміщують у випарювальну чашку і прожарюють в електропечі при температурі (600±10)°С протягом 20 хв.

Прожарену пробу вміщують у завантажувальний отвір пристрою і вмикають електродвигун на 15 хв.

Подрібнені волокна видаляють із приймача пристрою міхами, неволокнисті включення вивантажують і просіюють крізь сито з сіткою № 025. Залишок на ситі зважують з похибкою не більше ±0,1 г.

7.4.4 Обробка результатів

Вміст неволокнистих включень розміром понад 0,25 мм у відсотках визначають як подвоєну масу залишку на ситі.

Вміст неволокнистих включень у товарній ваті визначають і записують окремо для кожної проби, яка відібрана згідно з 6.1.3.

Вміст неволокнистих включень у ваті, що застосовується для виготовлення виробів, визначають для проби, що сформована згідно з 6.2.1, і розраховують як середнє арифметичне значення двох паралельних визначень.

7.5 Визначення теплопровідності

Теплопровідність товарної вати визначають згідно з ГОСТ 7076, ДСТУ Б В.2.7-40

(ГОСТ 30256).

Випробування проводять при густині, що

у 1,5 раза перевищує густину, яка визначена

згідно з 7.3.

7.4.1 Аппаратура и оборудование

Устройство для определения содержания неволокнистых включений в минеральной вате по ТУ 36-1587.

Весы, имеющие предел допускаемой погрешности ±0,1 г.

Электропечь камерная, обеспечивающая температуру нагрева до 600°С и автоматическое регулирование температуры с пределом допускаемой погрешности ±10°С.

Сито с сеткой № 025 по ГОСТ 6613.

Чашка выпарительная вместимостью 250 мл по ГОСТ 9147.

Мехи.

Из каждой пробы товарной ваты, отобранной по 6.1.3, или объединенной пробы, сформированной по 6.2.1, произвольно отбирают пробы для испытания масой (50±1) г каждая. Пробы взвешивают с погрешностью ±0,1 г, помещают в выпарительную чашку и прокаливают в электропечи при температуре (600±10)°С в течение 20 мин.

7.4.3 Проведение испытаний

Прокаленную пробу помещают в загрузочное отверстие устройства и включают электродвигатель на 15 мин.

Измельченные волокна удаляют из приемника устройства мехами, неволокнистые включения выгружают и просеивают через сито с сеткой № 025. Остаток на сите взвешивают с погрешностью не более ±0,1 г.

7.4.4 Обработка результатов

Содержание неволокнистых включений размером свыше 0,25 мм в процентах определяют как удвоенную массу остатка на сите.

Содержание неволокнистых включений в товарной вате определяют и записывают отдельно для каждой пробы, отобранной по 6.1.3.

Содержание неволокнистых включений в вате, применяемой для изготовления изделий, определяют для пробы, сформированной по 6.2.1, и вычисляют как среднее арифметическое значение двух параллельных определений.

Теплопроводность товарной ваты

определяют по ГОСТ 7076, ДСТУ Б В.2.7-40

(ГОСТ 30256).

Испытания проводят при плотности, в 1,5

раза превышающей плотность, определенную

по 7.3.

ДСТУ Б В.2.7-94-2000 (ГОСТ 4640-93) С.9

7.6 Концентрацію шкідливих хімічних речовин (парів вуглеводнів) визначають спеціалізовані лабораторії у відповідності з діючими методиками, що затверджені Мінздоров'я або органами Державного санітарного нагляду.

7.7 Визначення середнього діаметра волокна до 3 мкм

7.7.1 Середній діаметр волокна до 3 мкм визначають за опором шару волокна, що випробовується, повітряному потоку.

7.7.2 Апаратура, обладнання

Установка пневматична, блок-схема якої наведена на рисунку 1.

Ваги з границею допустимої похибки зважування ±0,01 г.

7.6 Концентрацию вредных химических веществ (паров углеводородов) определяют специализированные лаборатории в соответствии с действующими методиками, утвержденными Минздравом или органами Государственного санитарного надзора.

7.7 Определение среднего диаметра волокна до 3 мкм

7.7.1 Средний диаметр волокна до 3 мкм определяют по сопротивлению слоя испытываемого волокна воздушному потоку.

Установка пневматическая, блок-схема которой представлена на рисунке 1.

Весы с пределом допускаемой погрешности взвешивания ±0,01 г.

1 - подача повітря; 2 - вентиль для регулювання повітряного потоку; 3 - фільтр для очищення повітря;

4 - ротаметр РМ згідно з ГОСТ 13045;

5 - напоромір мембрановий показуючий згідно з ГОСТ 2405; 6 - випробовуваний шар волокна;

7 - вихід повітря

Рисунок 1 - Блок-схема установки

Від кожної проби, яка відібрана згідно з 6.1.3, відбирають наважку масою (1±0,01) г.

Зважену пробу вати вміщують у вимірювальний канал, що виконаний у вигляді металевого циліндра внутрішнім діаметром 31 мм і перфорованим дном (61 отвір діаметром 2 мм), рівномірно розподіляючи волокно за всім об'ємом. Далі стискують пробу до висоти (1,95±0,01) см з допомогою фланцевого патрубка, нижня частина якого, що стикається з волокном, виконана з тією ж перфорацією, що

1 - подача воздуха; 2 - вентиль для регулирования воздушного потока; 3 - фильтр для очистки воздуха;

4 - ротаметр РМ по ГОСТ 13045; 5 - напоромер мембранный показывающий по ГОСТ 2405;

6 - испытываемый слой волокна;

7 - выход воздуха

Рисунок 1 - Блок-схема установки

От каждой пробы, отобранной по 6.1.3, отбирают навеску массой (1±0,01) г.

7.7.4 Проведение испытания

Взвешенную пробу ваты помещают в измерительный канал, выполненный в виде металлического цилиндра внутренним диаметром 31 мм и перфорированным дном (61 отверстие диаметром 2 мм), равномерно распределяя по всему объему. Затем сжимают пробу до высоты (1,95±0,01) см при помощи фланцевого патрубка, нижняя часть которого, соприкасающаяся с волокном, выполнена с

ДСТУ Б В.2.7-94-2000 (ГОСТ 4640-93) С.10

й циліндр. Патрубок закріплюють накидною гайкою з ебоніту. Зверху на металевий циліндр нагвинчують накидну гайку.

Через вимірювальний канал пропускають відфільтроване повітря із швидкістю 2,5 л/хв, що установлюється за ротаметром (червоною відміткою на шкалі). За напороміром визначають опір шару волокна повітряному потоку.

7.7.5 Обробка результатів випробування. Середній діаметр волокна Де, мкм, розраховують за формулою

той же перфорацией, что и цилиндр. Патрубок закрепляют накидной гайкой из эбонита. Сверху на металлический цилиндр навинчивают накидную гайку.

Через измерительный канал пропускают отфильтрованный воздух со скоростью 2,5 л/мин, устанавливаемой по ротаметру (красной отметке на шкале). По напоромеру определяют сопротивление слоя волокна воздушному потоку.

7.7.5 Обработка результатов испытания. Средний диаметр волокна Дс, мкм, вычисляют по формуле

,

де Р - опір шару волокна, см. вод. ст.

Результати округлюють до 0,1 мкм.

8 ТРАНСПОРТУВАННЯ І ЗБЕРІГАННЯ

8.1 Транспортування і зберігання товарної вати провадять у відповідності з вимогами ГОСТ 25880 і даного стандарту.

8.2 Товарну вату перевозять транспортом усіх видів у критих транспортних засобах у відповідності з правилами перевезень вантажів, що діють на транспорті даного виду. Залізницею відвантаження товарної вати повагонне. Завантаження вагонів повинно провадитись до повної місткості.