ДСТУ Б В.2.7-189:2009


НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ






Будівельні матеріали

ПІСОК СТАНДАРТНИЙ ДЛЯ ВИПРОБУВАНЬ ЦЕМЕНТІВ

Технічні умови


ДСТУ Б В.2.7-189:2009

Введено: «ИМЦ» (г. Киев, просп. Краснозвездный, 51; т/ф. 391-42-10)











Київ

Мінрегіонбуд України

2010

ПЕРЕДМОВА

1 РОЗРОБЛЕНО:

Державне підприємство "Орган з сертифікації цементів "СЕПРОЦЕМ"

РОЗРОБНИКИ: М. Бабіч (науковий керівник), О. Логвинова; І. Меркулова; Н. Тимофєєва

2 ПРИЙНЯТО ТА НАДАНО ЧИННОСТІ:

наказ Мінрегіонбуду України від 01.12.2009 р. № 545

3 УВЕДЕНО ВПЕРШЕ (зі скасуванням чинності в Україні ГОСТ 6139-91)

ЗМІСТ

с.

1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ 4

2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ 4

3 ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ 6

4 ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ 6

5 ПАКУВАННЯ 7

6 МАРКУВАННЯ 8

7 ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ТА ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ 8

8 ПРАВИЛА ПРИЙМАННЯ 9

9 ВІДБІР ПРОБ 9

10 МЕТОДИ ВИПРОБУВАНЬ 11

11 ТРАНСПОРТУВАННЯ Й ЗБЕРІГАННЯ 14

12 ГАРАНТІЇ ВИРОБНИКА 14

ДОДАТОК А

ОЦІНКА ПРИЙНЯТТЯ ПІСКУ СТАНДАРТНОГО ДЛЯ ВИПРОБУВАНЬ ЦЕМЕНТІВ 15

ДОДАТОК Б

ФОРМА АКТА ВІДБОРУ ПРОБ 19


НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ


Будівельні матеріали

ПІСОК СТАНДАРТНИЙ ДЛЯ ВИПРОБУВАНЬ ЦЕМЕНТІВ

Технічні умови


Строительные материалы

ПЕСОК СТАНДАРТНЫЙ ДЛЯ ИСПЫТАНИЙ ЦЕМЕНТОВ

Технические условия


Building materials

STANDARD SAND FOR CEMENTS TESTING

Specifications

Чинний від 2010-08-01

1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

Цей стандарт поширюється на пісок, який застосовують при випробуваннях цементів, та встановлює єдині технічні вимоги до його характеристик, методів його випробувань, правил приймання і оцінки прийняття.

2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

У цьому стандарті є посилання на такі нормативні документи:

ДБН В.1.4-1.01-97 Система норм та правил зниження рівня іонізуючих випромінювань природних радіонуклідів в будівництві. Регламентовані радіаційні параметри. Допустимі рівні

ДБН В.1.4-2.01-97 Система норм та правил зниження рівня іонізуючих випромінювань природних радіонуклідів в будівництві. Радіаційний контроль будівельних матеріалів та об'єктів будівництва

ДСТУ 2439-94 Елементи хімічні та речовини прості. Терміни та визначення основних понять. Умовні позначення

ДСТУ Б В.2.7-44-96 Будівельні матеріали. Цементи. Відбір і підготовка проб

ДСТУ Б В.2.7-112-2002 Будівельні матеріали. Цементи. Загальні технічні умови

ДСТУ Б В.2.7-187:2009 Будівельні матеріали. Цементи. Методи визначання міцності на згин і стиск

ГОСТ 12.1.004-91 Система стандартов безопасности труда. Пожарная безопасность. Общие требования (Система стандартів безпеки праці. Пожежна безпека. Загальні вимоги)

ГОСТ 12.1.019-79 Система стандартов безопасности труда. Электробезопасность. Общие требования и номенклатура видов защиты (Система стандартів безпеки праці. Електробезпека. Загальні вимоги та номенклатура видів захисту)

ГОСТ 12.4.011-89 Система стандартов безопасности труда. Средства защиты работающих. Общие требования и классификация (Система стандартів безпеки праці. Засоби захисту працюючих. Загальні вимоги та класифікація)

ГОСТ 2226-88 Мешки бумажные. Технические условия (Мішки паперові. Технічні умови)

ГОСТ 2874-82 Вода питьевая. Гигиенические требования и контроль за качеством (Вода питна. Гігієнічні вимоги та контроль за якістю)

ГОСТ 5382-91 Цементы и материалы цементного производства. Методы химического анализа (Цементи та матеріали цементного виробництва. Методи хімічного аналізу)

ГОСТ 6613-86 Сетки проволочные тканые с квадратними ячейками. Технические условия (Сітки дротяні ткані з квадратними вічками. Технічні умови)

ГОСТ 14192-96 Маркировка грузов (Маркування вантажів)

ГОСТ 17811 78 Мешки полиэзтиленовые для химической продукции. Технические условия (Мішки поліетиленові для хімічної продукції. Технічні умови)

ГОСТ 24104-88 Весы лабораторные общего назначения и образцовые. Общие Технические условия (Ваги лабораторні загального призначення та зразкові. Загальні технічні умови)

ГОСТ 25951-83 (СТ СЭВ 3699-82) Пленка полиэтиленовая термоусадочная. Технические условия (Плівка поліетиленова термоусадкова. Технічні умови)

3 ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ

У цьому стандарті наведені такі терміни та визначення позначених ними понять:

3.1 пісок стандартний

Природний кварцовий пісок із нормованим хімічним і зерновим складом, який призначений для випробувань цементів

3.2 пісок еталонний

Природний кварцовий пісок Гусарівського родовища (Харківська обл.) з нормованим хімічним і зерновим складом, який призначений для оцінки прийняття піску стандартного для випробувань цементів

3.3 фракція піску

Сукупність зерен піску за розмірами, що відповідають діапазону між двома послідовними контрольними ситами

3.4 оцінка прийняття піску стандартного

Виконання встановлених вимог, яким повинен задовольняти пісок для проведення випробувань цементів.

4 ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ

Стандартний пісок для випробувань цементів повинен відповідати вимогам цього стандарту і виготовлятися за технологічним регламентом, що затверджений підприємством-виробником. Стандартний пісок застосовують для випробувань цементів після позитивної оцінки його прийняття згідно з додатком А.

4.1 Хімічний склад стандартного піску повинен відповідати вимогам, наведеним у таблиці 1.

Таблиця 1

У відсотках

Назва показника

Значення показника

Вміст силіцій діоксиду (SiO2), не менше

96

Втрата маси при прожарюванні, не більше

0,5

Вміст глинистих та мулистих домішок, не більше

1

Вологість, не більше

0,2

4.2 Зерновий склад стандартного піску повинен відповідати вимогам, наведеним у таблиці 2.

Таблиця 2

У відсотках

Власні залишки на контрольних ситах, %

3 розміром сторони вічка, мм

0,900

0,500

Не більше 1

Не менше 92

4.3 Еталонний пісок виготовлюють із природного кварцового піску Гусарівського родовища Харківської області переважно однієї фракції. Еталонний пісок за своїми характеристиками повинен відповідати вимогам, що наведені в таблицях 1 та 2.

5 ПАКУВАННЯ

5.1 Стандартний та еталонний пісок (далі – пісок) поставляють у пакованні.

5.2 Для паковання використовують :

- водонепроникні паперові мішки згідно з ГОСТ 2226 із вкладкою поліетиленового мішка згідно з ГОСТ 17811; маса нетто піску в окремому мішку повинна складати (25 ±0,5) кг, (50 ±1) кг;

- водонепроникні пакети з поліетиленової плівки згідно з ГОСТ 25951; маса нетто піску в окремому пакованні повинна бути (1500 ±5) г. Один пакет піску можна використовувати для виготовлення трьох зразків-балочок при проведенні одного випробування цементу згідно з ДСТУ Б В.2.7-187:2009. При транспортуванні і зберіганні пакети з піском поміщають у збільшену тару: картонні коробки, дерев'яні ящики чи іншу тару, що захищає пакети від механічних пошкоджень;

- м'які контейнери та іншу тару, що запобігає забрудненню та зволоженню піску.

6 МАРКУВАННЯ

6.1 При пакуванні піску в пакети маркування наносять безпосередньо на пакет, а також на етикетку, яку наклеюють на транспортну тару, яка може містити збільшену кількість паковань піску.

6.2 При пакуванні піску в мішки маркування наносять на кожен мішок в будь-якій його частині його зовнішньої поверхні.

6.3 При пакуванні піску в м'які контейнери маркування наносять на етикетку, що вкладають у спеціальний карман контейнера, або наносять безпосередньо на контейнер у будь-якій його частині.

6.4 Маркування повинне бути чітким і містити:

- найменування та адресу підприємства-виробника, його товарний знак, юридичну адресу;

- повне найменування піску з позначенням нормативного документа;

- масу нетто піску в окремому пакованні;

- кількість паковань у транспортній тарі;

- знак відповідності за наявності сертифіката відповідності;

6.5 Транспортне маркування виконують у відповідно до ГОСТ 14192.

7 ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ТА ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ

7.1 Ефективна сумарна питома активність природних радіонуклідів Аеф в піску повинна від повідати вимогам ДБН В.1.4-1.01.

7.2 У виробничих приміщеннях необхідно дотримуватись вимог правил пожежної безпеки відповідно до ГОСТ 12.1.004 та електробезпеки – ГОСТ 12.1.019.

7.3 При проведенні випробовувань повинні виконуватись загальні вимоги захисту працюючих згідно з ГОСТ 12.4.011.

8 ПРАВИЛА ПРИЙМАННЯ

8.1 Приймання піску здійснює служба технічного контролю підприємства-виробника. Поставка піску, який не пройшов приймання, не допускається.

8.2 Приймання піску здійснюють партіями. Об'єм партії не повинен перевищувати 3 т.

8.3 Приймальний контроль здійснюють проведенням приймально-здавальних випробувань кожної партії піску за показниками, що наведені в 4.1, 4.2 і 5.2.

8.4 Підприємство-виробник відповідно до ДБН В.1.4-1.01 та ДБН В.1.4-2.01 повинно проводити періодичні випробування піску щодо показника ефективної сумарної питомої активності природних радіонуклідів.

8.5 Партія піску може бути прийнята, якщо результати приймально-здавальних випробувань відповідають вимогам цього стандарту.

8.6 Кожна партія піску чи її частина, яку поставляють за однією адресою, повинна супроводжуватися документом з якості, в якому зазначають:

- найменування та адресу виробника, його товарний знак;

- повне найменування продукції згідно з вимогами нормативного документа;

- позначення нормативного документа;

- номер партії й дату виготовлення;

- масу нетто в окремому пакованні;

- клас використання за даними радіаційного контролю;

- знак відповідності за наявності сертифіката відповідності;

- хімічний та зерновий склад за показниками, що наведені в 4.1 і 4.2.

9 ВІДБІР ПРОБ

9.1 Відбір проб піску, упакованого в пакети, виконують так.

Методом випадкового відбору вибирають не менше восьми, а у випадку пред'явлення претензії споживачем не менше 12 пакетів (точкові проби) і, не розкриваючи їх, довільно розділяють на дві (три) рівні лабораторні проби.

9.2 Відбір проб піску із мішків або м'яких контейнерів здійснюють за наступною процедурою. Методом випадкового відбору вибирають не менше чотирьох паковань, і з кожного відбирають одну точкову пробу із глибини не менше ніж 15 см. Якщо паковань із піском менше ніж чотири, точкові проби беруть від кожного з них. Масу точкових проб визначають так, щоб маса об'єднаної проби, складеної з них, була не менше ніж 16 кг.

Точкові проби з'єднують, ретельно перемішують ручним або механічним способом, одержуючи об'єднану пробу. Методом квартування з об'єднаної проби одержують дві, а у разі пред'явлення претензії споживачем – три лабораторні проби масою не менше ніж 4 кг кожна.

9.3 Одна лабораторна проба, отримана згідно з 9.1 або 9.2, призначена для випробувань у лабораторії підприємства-виробника, друга зберігається у виробника протягом гарантійного тер міну (розділ 12) на випадок необхідності проведення повторних випробувань.

У разі пред'явлення претензії споживачем із трьох відібраних лабораторних проб одну направляють у випробувальну лабораторію третьої сторони, другу – споживачу, а третя залишається для випробувань у виробника.

9.4 При сертифікації піску проби відбирають згідно з 9.1 або 9.2 у кількості, необхідній для проведення випробувань із урахуванням процедури прийняття піску відповідно до додатка А.

9.5 Проби піску, відібрані з мішків і м'яких контейнерів, упаковують у герметичну тару й опечатують. На тарі повинне бути маркування з наступною інформацією:

- найменування підприємства-виробника;

- позначення піску (еталонний або стандартний);

- дата відбору проби й номер партії.

9.6 Для випробування піску з метою сертифікації відбір проб оформляють актом у відповідності з додатком Б.

Один примірник акта відбору проб залишають в органі з сертифікації, другий – у виробника, третій направляють у лабораторію, що проводить випробування, інші екземпляри – зацікавленим організаціям відповідно до чинного законодавства.

10 МЕТОДИ ВИПРОБУВАНЬ

10.1 Відбір та підготовка проб

10.1.1 Відбір проб виконують згідно з розділом 9.

10.1.2 Випробування піску за показниками, наведеними в 4.1 і 4.2, проводять у приміщенні з температурою повітря (20 ±2) °С.

10.1.3 При визначенні вмісту глинистих і мулистих домішок застосовують питну воду згідно з ГОСТ 2874.

10.1.4 При проведенні випробувань піску пробу висушують до сталої (постійної) маси за температури (110 ±5) °С у сушильній шафі, охолоджують в ексикаторі.

10.2 Визначення вологості

10.2.1 Устаткування

Шафа сушильна лабораторна з можливістю встановлення температурного режиму (110 ±5) °С.

Ваги лабораторні згідно з ГОСТ 24104 з похибкою зважування не більше ніж ±0,1 г.

Лист металевий.

10.2.2 Проведення випробувань

Пробу піску за масою (500 ±1) г насипають на попередньо зважений сухий лист, поміщають у сушильну шафу, попередньо розігріту до температури (110 ±5) °С, і сушать згідно з 10.1.4. Висушену пробу піску зважують із точністю ±0,1 г. Випробування виконують двічі.

10.2.3 Опрацювання і наведення результатів випробувань

Вологість піску W у відсотках обчислюють за формулою:

де m – маса наважки піску в стані природної вологості, г;

m1 – маса наважки піску, висушеного до сталої маси, г.