4.3 Приклади познак цементу

4.3.1 Портландцемент марки 400, з високою ранньою міцністю на основі клінкеру нормованого складу позначають так:

"Портландцемент ДСТУ Б В.2.7-46:2010 ПЦ І-400Р-Н ".

4.3.2 Портландцемент з гранульованим доменним шлаком Ш від 6 % до 20 %, марки 400, з високою ранньою міцністю, пластифікований позначають:

"Портландцемент з шлаком ДСТУ Б В.2.7-46:2010 ПЦ ІІ/А-Ш-400Р-ПЛ".

4.3.3 Портландцемент композиційний, наприклад:

а) з гранульованим доменним шлаком Ш та вапняком В від 6 % до 20 %, марки 400 позначають так:

"Портландцемент композиційний ДСТУ Б В. 2.7-46:2010 ПЦ ІІ/А-К(Ш-В)-400";

б) з гранульованим доменним шлаком Ш і золою-винесення 3 від 21 % до 35 %, марки 400 позначають:

"Портландцемент композиційний ДСТУ Б В. 2.7-46:2010 ПЦ ІІ/Б-К(Ш-3)-400".

4.3.4 Шлакопортландцемент з гранульованим доменним шлаком від 36 % до 65 %, марки 400 позначають:

"Шлакопортландцемент ДСТУ Б В.2.7-46:2010 ШПЦ ІІІ/А-400".

4.3.5 Пуцолановий цемент з пуцоланом П і золою-винесення 3 від 36 % до 55 %, марки 400 позначають:

"Пуцолановий цемент ДСТУ Б В.2.7-46:2010 ПЦЦ ІV/Б(П-3)-400".

4.3.6 Композиційний цемент з гранульованим доменним шлаком Ш від 18 % до 40 % і золи-винесення 3 від 10 % до 20 %, марки 400 позначають:

"Композиційний цемент ДСТУ Б В.2.7-46:2010 КЦ V/А(Ш-3)-400".

5 ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ

5.1 Загальні положення

1. Цементи загальнобудівельного призначення повинні виготовлятися в процесі сумісного помелу компонентів відповідно до вимог цього стандарту і технологічного регламенту виробництва.

2. Для виробництва цементів використовують основні і додаткові компоненти, кзаолдьчциійй сульфат, а також добавки, що застосовують для регулювання окремих будівельно-технічних властивостей цементу або для поліпшення процесу його помелу і/або транспортування.

5.2 Основні компоненти

5.2.1 Портландцементний клінкер

Портландцементний клінкер К виготовлюють шляхом спікання суміші сировинних матеріалів заданого складу. Хімічний і мінералогічний склад портландцементного клінкеру повинні відповідати вимогам технологічного регламенту виробництва. Сумарна масова частка трикальцієвого і двокальцієвого силікатів повинна становити не менше, ніж дві третини від маси портландцементного клінкеру, решту становлять клінкерні фази, які містять алюміній, ферум та інші сполуки. Співвідношення за масою кальцій оксиду до силіцій діоксиду повинно становити не менше ніж 2,0, а масова частка магній оксиду не повинна перевищувати 5 %. Дозволяється вміст магній оксиду в портландцементном клінкері до 6,0 % за умови позитивних результатів випробувань цементу із цього портландцементного клінкеру на рівномірність зміни об'єму в автоклаві за ДСТУ Б В.2.7-185.

5.2.2 Гранульований доменний шлак

Гранульований доменний шлак Ш отримують швидким охолодженням алюмосилікатного розплаву, який утворюється при плавленні залізної руди в доменній печі, містить не менше половини за масою склоподібної фази і має гідравлічну активність.

Гранульований доменний шлак за хімічним складом повинен містити в сумі за масою не менше ніж дві третини кальцій оксиду СаО, магній оксиду МgО та силіцій діоксиду SiO₂. Решту складає алюміній оксид Аl₂O₃ та невелика кількість інших сполук.

При цьому співвідношення за масою суми (СаО + МgО + Аl₂O₃) до SiO₂ повинно становити не менше ніж 1,2.

5.2.3 Пуцоланові матеріали

Пуцоланові матеріали П – це природні речовини силікатного, алюмінієво-силікатного складу або їх комбінації. До пуцоланових матеріалів відносяться природні пуцолани і випалені природні пуцолани.

Пуцоланові матеріали містять, в основному, реакційноздатний силіцій діоксид SiO₂ та алюміній оксид Аl₂O₃. Решту складає ферум оксид Fe₂O₃ та інші оксиди.

Пуцоланові матеріали повинні відповідати вимогам ДСТУ Б В.2.7-128.

5.2.4 Зола-винесення

Золу-винесення З отримують електростатичним або механічним осадженням пилоподібних частинок із димових газів теплових агрегатів, в яких спалюють тонкоподрібнене вугілля.

Зола-винесення повинна відповідати вимогам ДСТУ Б В.2.7-128. Як правило, застосовують золу-винесення, в якій втрати маси при прожарюванні ВПП не перевищують 5 % за масою.

Зола-винесення з ВПП від 5 % до 7 % за масою також може бути застосована в цементі за умови, що вимоги до довговічності, морозостійкості та до сумісності з добавками виконуються згідно з чинними нормативними документами і нормативними актами на бетони і/або будівельні розчини. За умови застосування золи-винесення з ВПП від 5 % до 7 % за масою, їх максимальна кількість має бути вказана в документі про якість цементу.

5.2.5 Вапняк

Вапняк В за своїми характеристиками повинен відповідати вимогам ДСТУ Б В.2.7-128.

5.3 Додаткові компоненти

Додаткові компоненти це:

- добавки мінеральних матеріалів, які визначені в 5.2, якщо вони не входять до складу цементу як основні компоненти;

- мінеральні матеріали згідно з ДСТУ Б В.2.7-128;

- мінеральні матеріали, які отримані в процесі виробництва портландцементного клінкеру.

Додаткові компоненти можуть бути інертними або мати латентні гідравлічні або пуцоланічні властивості. Вони не повинні суттєво підвищувати водопотребу цементу, погіршувати стійкість бетону або будівельного розчину, чи зменшувати корозієстійкість арматури в бетоні.

5.4 Кальцій сульфат

Добавки, що містять кальцій сульфат, додають при виготовленні цементу для регулювання процесу його тужавлення.

В якості регулятора тужавлення застосовують камінь і щебінь гіпсові і гіпсоангідритові згідно з ДСТУ Б В.2.7-104, а також фосфогіпс, фторогіпс, борогіпс та інші матеріалі, що містять кальцій сульфат, за відповідною нормативною документацією.

5.5 Добавки

Добавки, що додають для удосконалення виробництва або властивостей цементу, і які не охоплені у 5.2-5.4.

Загальний вміст добавок у цементі не повинен перевищувати 1 % за масою (за винятком пігментів та добавок-дехроматорів). Вміст органічних добавок у цементі в розрахунку на суху речовину не повинен перевищувати 0,5 % за масою.

Ці добавки не повинні посилювати корозію бетону або погіршувати властивості цементу або бетону чи будівельного розчину, що повинно бути підтверджено випробуваннями за відповідними нормативними документами.

5.6 Вимоги до цементів

1. Склад та познаки цементів, вміст у них компонентів повинні відповідати значенням, що наведені в таблиці 1.

2. Вимоги до міцності цементів на стиск (стандартної та ранньої) наведено в таблиці 2.

Таблиця 2 – Вимоги до міцності цементів

3. Виробник повинен визначати групу за ефективністю пропарювання цементу рівномірно по мірі відвантаження, але не менше ніж у 20 % партій, що відвантажені за квартал.

4. Цементи повинні витримувати випробування на рівномірність зміни об'єму кип'ятінням у воді зразків цементного тіста, а при вмісті МgО в портландцементному клінкері більше ніж 5,0 % за масою (до 6,0 %) – випробування в автоклаві.

При визначенні рівномірності зміни об'єму згідно з ДСТУ EN 196-3 розширення цементів не повинно перевищувати 10 мм.

5.6.5 Початок тужавлення для всіх типів і видів цементу марок 300, 400 і 500 повинен наставати не раніше ніж 60 хв, а кінець тужавлення для всіх типів, видів і марок цементів – не пізніше ніж 10 год від початку замішування. Початок тужавлення цементів для бетону дорожніх і аєродромних покриттів повинен наставати не раніше ніж 2 год, залізобетонних труб – не раніше ніж 2 год 15 хв від початку замішування. За узгодженням із споживачем дозволено поставляти цемент з іншими строками тужавлення.

6. Виробник повинен випробовувати цементи на наявність ознак хибного тужавлення рівномірно по мірі відвантаження, але не менше ніж у 20 % партій, що відвантажені за квартал.

7. Тонкість помелу цементу повинна бути такою, щоб при просіюванні його крізь сито з сіткою № 008 (ГОСТ 6613) залишок на ситі повинен складати не більше ніж 15 % за масою. Питома поверхня цементу для бетону дорожніх і аєродромних покриттів повинна бути не менше ніж 280 м²/кг.

8. Вміст сульфур триоксиду SО₃ в цементі повинен відповідати вимогам таблиці 3.

Таблиця 3 – Масова частка SО₃в цементі

5.6.9 Вміст хлорид-іонів Сl- в цементах не повинен перевищувати 0,10 % за масою.

У шлакопортландцементі (тип III) вміст хлорид-іонів може бути більше ніж 0,10 % за масою, але це повинно бути зазначено на пакованні та в товаросупровідній документації на цю продукцію.

За вимогами споживача в цементах для попередньо напруженого бетону може бути встановлено значення вмісту хлорид-іону менше ніж 0,10 % за масою.

10. Втрати маси при прожарюванні в цементах типу І і III не повинні перевищувати 5 % за масою.

11. Нерозчинний залишок у цементах типу І і III не повинен перевищувати 5 % за масою.

10. Для бетону дорожніх і аеродромних покриттів, залізобетонних напірних і безнапірних труб, залізобетонних шпал, мостових конструкцій, стояків опор високовольтних ліній електропередачі, контактної мережі залізничного транспорту і освітлення слід застосовувати цементи, які виготовлені на основі клінкеру нормованого складу з вмістом трикальцієвого алюмінату С₃А в кількості не більше ніж 8 % за масою. Вміст С₃А розраховують згідно з 8.3.

5.6.13 Рухливість цементно-піщаного розчину складу 1:3 з пластифікованими добавками повинна бути такою, щоб при водоцементному відношенні, що дорівнює 0,39, розплив стандартного конуса був не менше ніж 135 мм.

5.6.14 Цемент із гідрофобними добавками не повинен вбирати воду протягом 5 хв від моменту нанесення краплі води на поверхню шару цементу.

5.6.15 Вміст лужних оксидів (Na₂О і К₂О) у перерахунку на Na₂О (Na₂O + 0,658К₂О) в цементах, що застосовують для виготовлення масивних бетонних і залізобетонних споруд, установлюють за узгодженням із споживачем.

6 ВИМОГИ БЕЗПЕКИ І ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ

1. Ефективна сумарна питома активність природних радіонуклідів у цементі повинна відповідати вимогам ДБН В.1.4-1.01. Радіаційний контроль виконують згідно з ДБН В. 1.4-2.01.

2. Цемент і сировинні компоненти, що застосовують для його виробництва, відповідають IV класу небезпечності і відносяться до речовин малонебезпечних згідно з класифікацією за ГОСТ 12.1.007. Цементний пил виявляє фіброгенну і шкіроподразну дію.

3. Цемент як без добавок, так і з мінеральними добавками, є пожежовибухобезпечною речовиною, не утворює токсичних сполук у повітряному середовищі і стічних водах у присутності інших речовин. У стічних водах дає слаболужну реакцію.

1. Гранично-допустима концентрація ГДК пилу цементу в повітрі робочої зони не повинна перевищувати б мг/м³. Періодичність контролю вмісту шкідливих речовин у повітрі робочої зони повинна відповідати вимогам ГОСТ 12.1.005.

4. Працюючі, які виконують виробничі операції, що супроводжуються виділенням у повітряне середовище цементного пилу, повинні застосовувати засоби індивідуального захисту згідно з ДСТУ ГОСТ 12.4.041: спецодяг згідно з ГОСТ 27574 та ГОСТ 27575, спецвзуття – ДСТУ 3835, захисні окуляри – ГОСТ 12.4.013, засоби захисту органів дихання – ГОСТ 12.4.028 і ГОСТ 12.4.034.

Дозволено використання засобів індивідуального захисту імпортного виробництва за умови забезпечення необхідного рівня безпеки працюючих.

6. Виробничі приміщення повинні бути обладнані системами припливно-витяжної вентиляції, аспірації та опалення згідно з СНиП 2.04.05 та ДСТУ Б А.3.2-12; освітлення – відповідно до ДБН В.2.5-28; водопровідною системою та каналізацією – згідно зі СНиП 2.04.01; питною водою – відповідно до ГОСТ 2874; побутовими приміщеннями – згідно зі СНиП 2.09.04.

7. Мікроклімат у виробничих приміщеннях повинен відповідати вимогам ГОСТ 12.1.005 і ДСН 3.3.6.042.

8. Вантажно-розвантажувальні роботи повинні здійснюватись відповідно до вимог ДБН А.3.2-2 і ГОСТ 12.3.009. При проведенні цих робіт повинні виконуватись загальні вимоги захисту працюючих згідно з ГОСТ 12.4.011, а для захисту шкіри рук працюючих слід використовувати засоби індивідуального захисту за ГОСТ 12.4.010 і ГОСТ 12.4.068.

9. Для забезпечення охорони довкілля викиди в атмосферу шкідливих речовин (за наявності) не повинні перевищувати гранично-допустимих концентрацій (ГДК), що встановлені ДСП 201.

6.10 Охорона ґрунту і поверхневих вод від забруднення промисловими відходами повинна здійснюватись відповідно до СанПиН 4630 та СанПиН 4690.

7 ПРАВИЛА ПРИЙМАННЯ

1. Приймання цементів здійснюють згідно з розділом 7 ДСТУ Б В.2.7-112 за винятком 7.7.

2. Приймально-здавальні випробування включають випробування цементу кожної партії за всіма показниками якості (що передбачені нормативним документом на цемент), за винятком випробувань щодо визначення показників складу цементу (5.6.1), вмісту хлорид-іонів (5.6.9), втрат маси при прожарюванні (5.6.10) та нерозчинного залишку (5.6.11).