---

На п'яти випробувальних зразках відповідно до 6.2 вимірюється кінцева вологість (T_f осушувача, якщо такий є). Коли кількість осушувача при випробуванні відрізняється від кількості у виробах, остаточна вологість T_f повинна бути скоригована множенням на коефіцієнт.

5.4 Procedure

When starting the climate test, measure the initial moisture content (Т of the desiccant (if any) on the four selectedtest specimens, in accordance with 6.2. Submit the five selected test specimens to the climate conditions, in accordance with 5.2. For units without desiccant, measure the initial dew point temperature of the test specimens in accordance with 6.1. This dew point temperature enables an equivalent value for Tі to be found in accordance with 6.2.3.

NOTE 1 For reasons of time saving and cost aspects of this test, the manufacturer or his agent may decide whether the spare units shall be submitted to climate conditions from the beginning, or only when a unit under climate conditions breaks.

NOTE 2 In order to be able to determine the requirement for the periodic test on moisture penetration, it is recommended that parallel with this procedure the periodic moisture penetration test in accordance with EN 1279-6 is carried out.

Store the units for a minimum of two weeks under standard laboratory conditions.

Measure the final moisture content (T_f of the desiccant (if any) of the five test specimens in accordance with 6.2. When the amount of desiccant in the test unit differs from the units placed on the market, the final moisture content T_f shall be corrected by the multiplier

Примітка 3. Якщо з технічних причин, за якими кількість осушувача в зразках не відповідає опису системи, випробування можуть бути виконані з різною його кількістю, проте результати

NOTE 3 When there are technical reasons that the quantity of desiccant in the test pieces cannot be representative of the system description, the test can be performed with a different quantity, however test re-

випробування повинні бути відкориговані для отримання необхідного l-значення.

Для склопакетів без осушувача вимірювання кінцевої температури точки роси випробувальних зразків здійснюється відповідно до 6.1. Ця температура точки роси дозволяє отримати еквівалентне значення для T_f відповідно до 6.2.4.

Згідно з додатком D визначається стандартна вологоємність осушувача Т_с. За необхідності, стандартну вологоємність осушувача для відхилених склопакетів визначають відповідно до 6.2. Для склопакетів без осушувача значення Т_с визначають відповідно до 6.2.4.

Середню початкову вологість осушувача розраховують за наступною формулою:

sults have to be corrected in order to obtain a true l-value.

For units without desiccant, measure the final dew point temperature of the test specimens in accordance with 6.1. This dew point temperature enables an equivalent value for T_f to be found in accordance with 6.2.4.

Establish the standard moisture adsorption capacity (Т_c) according to annex D. If necessary, measure the standardmoisture adsorption capacity of the desiccant on the rejected units in accordance with 6.2. In the case of units without desiccant, find T_c in accordance with 6.2.4.

Calculate the average initial moisture content of the desiccant from the following equation:

які підтверджуються результатами порівняльного випробування. Порівняльне випробування за участю 10 лабораторій щодо застосування методу, описаного в цьому стандарті, показало, що точність

results from proficiency testing. A proficiency test involving 10 laboratories, using the method detailed in this standard, has demonstrated that an accuracy, as defined in 3.1.4, better than ± 0,10 when the mois-

згідно з 3.1.4 може бути менше ніж ±0,10, коли коефіцієнт вологопро-никностії виражається у вигляді десятинного дробу, або ±10 %, коли l виражається у відсотках.

6 МЕТОДИ ВИМІРЮВАННЯ

6.1 Вимірювання температури точки роси

Застосовується будь-який метод, який перевіряється згідно з контрольним методом, наведеним у додатку А.

6.2 Вимірювання вологості

6.2.1 Загальні положення

Значення вологоємності, визначене за різними методами, використовуються окремо одне від одного.

Примітка. Існують три способи для вимірювання вологості (Т_і, T_f і Т_с):

• методом сушки при 950 °С: застосовується для насипного осушувача;

• методом Карла Фішера: застосовується для осушувача, включеного в органічний матеріал ущільнення;

• метод парціального тиску: застосовується для склопакетів без осушувача.

Хоча кінцевий результат, коефіцієнт вологопроникності l не залежить від використаного методу, на значення вологоємності це не розповсюджується.

6.2.2 Вміст вологи у насипному осушувані

Зважують порожню чашу. З кожного позначеного склоблока відбирають та підготовляють осушувач:

• для визначення початкового вмісту вологи Т_і, згідно з В.3;

• для визначення остаточного вмісту вологи T_f, згідно з В.3;

• для визначення стандартної вологоємності Т_с, відповідно до В.4.

Зважують чашу з осушувачем. Осушувач сушать відповідно до В.2 і В.3. Після охолодження зважують склянку з осушувачем. Обчислюють вміст вологи:

ture penetration index l is expressed as a ratio, or ± 10 % absolute when / is expressed as a percentage, can be achieved.

6 Methods of measurement

6.1 Measurement of dew point temperature

Any method is applicable when checked against the reference method given in annex A.

6.2 Measurement of moisture content

6.2.1 General

Moisture content values from different methods shall not be mixed.

NOTE There are three methods available for the moisture content measurements (Т_і, Т_f and T_c):

- the 950 °С drying method: applicable for desiccant in bulk;

- the Karl Fischer method: applicable for desiccant incorporated in organic sealing material;

- the partial pressure method: applicable for units without desiccant.

Although the final outcome, the moisture penetration index l, is independent of the method used, the moisture content values are not.

6.2.2 Moisture content of desiccant in bulk

Weigh an empty dish. Prepare and collect desiccant from each designated unit:

• for the initial moisture content Ti, according to B.3;

• for the final moisture content T_f, according to B.3;

• for the standard moisture capacity T_c, according to B.4.

Weigh the dish and desiccant. Dry desiccant according to B.2 and B.3. After cooling, weigh dish and desiccant. Calculate the moisture contents:

• початковий вміст вологи: відповідно до рівняння (В1);

• остаточний вміст вологи: відповідно до рівняння (В.2), в кінцевому підрахунку виправити значення відповідно до рівняння (В.4);

• стандартну вологоємність: відповідно дорівняння (В.5).

6.2.3 Вологість осушувача, включеного в органічну дистанційну рамку

З кожного промаркованого склопакета відповідно до С.3 відбирають і готують чотири проби з кожної сторони органічної дистанційної рамки, що містить осушувач:

• для визначення початкового вмісту вологи T_j відповідно до С.3;

• для визначення остаточного вмісту вологи T_f відповідно до С.3;

• для визначення стандартної вологоємності Т_с відповідно до С.4.

Зразки зважують. Для визначення вологості застосовують метод Карла Фішера згідно з додатком В.

Примітка. Метод визначає безпосередній вміст вологи: T_j, T_f або Т_с.

6.2.4 Вміст вологи в склопакетах без осушувача

За температурою точки роси, виміряної відповідно до 6.1 таблиці 2, визначають відповідне значення парціального тиску водяної пари. Отримані значення позначаються: T_j- для початкового вмісту вологи, T_f- для остаточного вмісту вологи.

Значення парціального тиску водяної пари, отримане для граничних умов навколишнього середовища згідно з 3.1.3, позначається Т_с і дорівнює 402 Па (точка роси мінус 5 °С).

- initial moisture content: according to equation (B.1);

• final moisture content: according to equation (B.2) and eventual corrected value according to equation (B.4);

• standard moisture adsorption capacity: according to equation (B.5).

6.2.3 Moisture content of desiccant
incorporated in organic spacer

Prepare and collect organic spacer material containing desiccant, four samples, one from each side according to C.3, of each designated unit:

• for the initial moisture content T_j according to C.3;

• for the final moisture content T_f according to C.3;

• for the standard moisture capacity T_c according to C.4.

Weigh the samples. Determine the moisture contents by applying the Karl Fischer method according to annex C.

NOTE The method gives directly the moisture contents: T_j, T_f or T_c.

6.2.4 Moisture content in insulating glass units without desiccant

When dew point temperature is measured in accordance with 6.1, find in Table 2 the corresponding water vapour partial pressure. The value obtained is designated T, in case of initial moisture content, T_f in case of the final moisture content.

The value of the water vapour partial pressure obtained for the limit environment conditions defined in 3.1.3, is designated T_c, and is equal to 402 Pa (dew point -5 °С).

Таблиця 2 - Парціальний тиск водяної пари як функція температури

Table 2 - The water vapour partial pressure as function of the temperature

7 ПРОТОКОЛ ВИПРОБУВАНЬ

У протоколі випробувань повинні бути докладно висвітлені результати випробування і включена наступна інформація:

7 Test report

The test report shall evaluate the test in detail and shall include the following summary:

ДОДАТОК А

(обов'язковий)

КОНТРОЛЬНИЙ МЕТОД ВИМІРЮВАННЯ ТЕМПЕРАТУРИ ТОЧКИ РОСИ

А.1 Загальні положення

Цей метод служить контрольним для тих методів, які зазвичай використовуються випробувальними лабораторіями. Порівняння методів здійснюється на дослідних зразках, як це визначено 5.3, які повинні бути розташовані вертикально згідно з коротким краєм. ИСС «З о д ч и й»

Описаний метод не претендує на точний вимір температури точки роси. По суті, відхилення від точної температури точки роси точно невідоме, але максимальне відхилення оцінюється в 5 °С. Проте цей метод прийнятний за свою надійність, відтворюваність і простоту.

Точка роси характеризується появою на склі конденсату. Під час вимірювання температури точки роси кількість необхідного для спостереження конденсату на поверхні скла забирається від вільної вологи, через те вимірювання температури точки роси відрізняється від реального до більш низьких значень. Чим менші склопакети і нижче точка роси, тим менша кількість вологи і, отже, тим більше відхилення виміряної температури точки роси від реальної. Для склопакетів стандартних розмірів відхилення температури точки роси за температури нижче мінус 60 °С занадто велике, але кількість вологи в камері настільки низька, що цю температуру точки роси можна прирівняти до мінус 60 °С.