2.2. Вимоги до основних і допоміжних виробничих комплексів, будинків і споруд, перевантажувальних машин і механізмів
Загальні вимоги
2.2.1. Промислові будинки й споруди, виробничі приміщення, їх інженерне устаткування (опалення, вентиляція, енергопостачання і т.і.) повинні відповідати вимогам діючих будівельних норм і правил, затверджених Держбудом і нормативною документацією, що затверджена Міністерством охорони здоров’я України щодо санітарного утримання приміщень, території, устаткування виробничих підприємств, запобігання й усунення існуючого забруднення акваторій і повітряного середовища підприємств на їх території, атмосферного повітря й грунту у зонах їх розташування, яке може привести до несприятливого впливу на робітників СБЗ, СРЗ, РЕБФ і РМФ та мешканців суміжних житлових зон.
2.2.2. Об’єктно-планувальні й конструктивні рішення виробничих будинків (цехів, дільниць і т.і.) повинні відповідати вимогам БНіП 2.09.02-85 “Виробничі будинки промислових підприємств. Норми проектування” (13) та СН 245-71 (2), ураховувати норми технологічного проектування. Ці ж документи враховуються при виконанні вимог при зміні технологічних процесів, розширенні виробничих потужностей, вводі у дію нового обладнання, інтенсифікації процесів виробництва та інших необхідних змінах на підприємствах СБЗ, СРЗ, РЕБФ і РМФ.
2.2.3. Конструктивні рішення виробничих будинків повинні враховувати специфіку клімато-географічних зон України.
2.2.4. Виробничі, службові й допоміжні будинки й споруди, обладнані причали, доки сухі й плавучі, сліпи, елінги та інш., що розташовуються на територіях СБЗ, СРЗ, повинні задовольняти вимогам виробничого процесу, будівельних норм і правил (ВНіП), санітарним нормам (СН і СаНПіН), діючих державних стандартів (ДСТ), галузевих стандартів (ГСТ), керівних документів (КД), технічних умов (ТУ), правил техніки безпеки та виробничої санітарії.
2.2.5. Автомобільні й залізничні шляхи, тротуари, пішохідні доріжки на території СБЗ і СРЗ повинні відповідати вимогам будівельних норм і правил по їх облаштуванню й утриманню.
2.2.6. Ширина проїздів, проходів від головного шляху, ширина прорізів у цехах, розриви між будинками й спорудами повинні відповідати нормативним розмірам, габаритам транспортних засобів, розмірам транспортуємих заготівок, деталей і механізмів і забезпечувати проходи по обидва боки від цих габаритів шириною не менше 0,7 м і мати чітко позначені кордони, окреслені білими лініями або замініючими їх знаками шириною (або розміром) не менш, як 50 мм.
2.2.7. Шляхи, причали й майданчики повинні мати тверде покриття з нахилом для стоку води. Під’їзди й підходи до пожежних водоймищ, резервуарів і гідрантів повинні бути постійно вільними.
2.2.8. Ділянки шляхів підприємства, що ремонтуються, повинні бути облаштовані відповідним огородженням, знаками, що забезпечують безпеку руху людей і транспорту як у день, так і вночі.
2.2.9. Пішохідні тротуари повинні бути піднесені над дорогою не менше ніж на 12 см. У випадку неможливості виконання цієї умови пішохідні доріжки розмічують білими лініями шириною не менше 10 см, а небезпечні місця огороджують поручники.
2.2.10. Перехрестя автомобільних, залізничних шляхів повинні бути обладнані засобами попередження наїзду. Головки рельсів повинні бути в рівень з грунтом.
2.2.11. Об’єднувати в одному будинкові виробництва й ділянки з різними санітарно-гігієничними умовами не рекомендується, тому що таке розташування вимагає розробки додаткових заходів запобігання впливу шкідливих факторів на всіх працюючих у даному приміщенні (ізоляція, екрани, повітряні заслони і т.п.).
2.2.12. Відділення й дільниці цехів, виробничий процес у яких супроводжується забрудненням повітря або технологічним, виробничим шумом, повинні розташовуватися в ізольованих приміщеннях із проходами й прорізами, що щільно зачиняються.
2.2.13. Зовнішні транспортні брами виробничих цехів повинні обладнуватися механізмами відкривання, блокуванними повітряно-тепловими завісами, зблокованими із повітряно-тепловими завісами. Повітряно-теплові завіси повинні передбачуватися згідно технологічним вимогам і БНіП 2.04.05-91 “Опалення, вентиляція і кондиціонування”, розділ “Повітряні завіси” (14).
2.2.14. Для стін, стель і поверхень конструкцій виробничих приміщень слід передбачити оздоблення, що запобігає сорбції шкідливих речовин і дозволяє їх легко прибирати й мити.
2.2.15. Кольорове оздоблення інтер’єрів приміщень повинне відповідати “Вказівкам до проектування кольорового оздоблення інтер’єрів виробничих будинків промислових підприємств (15).
2.2.16. Конструкція підлог повинна відповідати характеру виробничих процесів і відповідати вимогам БНіП 2.03.13-88 “Підлоги"(16). Матеріали покриття підлог повинні бути стійкими відносно хімічного впливу й запобігати сорбції шкідливих речовин.
2.2.17. Розташування виробничих приміщень у підвалах забороняється.У підвальних приміщеннях можна розташовувати транспортні комунікації сировинних матеріалів, насосні і т.д., що вимагають тільки короткочасового періодичного перебування обслуги.
2.2.18. Цехові й заводські лабораторії повинні розташовуватись в ізольованих приміщеннях.
Суднобудівельні й суднопідільмальні споруди
2.2.19. Суднобудівельні й суднопідіймальні споруди (сухі й плаваючі доки, сліпи, елінги склизи, стапельні майданчики, сінхроліфти та ін.), їх будова й експлуатація повинні відповідати вимогам “Правил технічної експлуатації суднопідйомних споруд ММФ (17), “Правил технічної експлуатації сліпів і елінгів” (18), “Вказівок по проектуванню суднопідіймальних споруд” (19), ДНАОП 0.00-1.02-92 “Правила влаштування і безпечної експлуатації ліфтів” (20).
2.2.20. Для захисту доків і працюючих там людей од вітру, снігу й льоду необхідно передбачувати спеціальні вітрозахисні пристрої у вигляді металевих або брезентових затулок, заслон та інш.,обладнання доків будовами, щоб запобігти потраплянню льоду на стапель-палубу, й укриття від опадів.
2.2.21. Для обігрівання людей, робочих місць у холодну пору року необхідно передбачити застосування установок із панелями газового інфрачервоного випромінювання,що монтуються на переносних панелях. При експлуатації газових пальників необхідно додержуватися заходів попередження пожеж, вибухів й отруєнь. Для захисту від вітру й опадів пальники повинні бути обладнані кожухами.
2.2.22. При виконанні робіт на висоті необхідно застосовувати інвентарні риштування, підмостки і т.д. Усі риштування повинні бути обладнані поруччями висотою 1 м і з бортовими дошками внизу висотою не менше 15 см.
2.2.23. Усі причали, добудовні набережні, пірси, по яких пересуваються й працюють люди, рухається безрельсовий транспорт, повинні бути обнесені по краю міцними бортовими брусами (колесові дбивачами).
2.2.24. Вирізи, люки, горловини на відкритих палубах і у приміщеннях повинні бути закритими або мати огородження. По бортам судна й збоку відкритих частин секцій повинні бути встановлені огородження висотою не менше 1,1 м.
2.2.25. Робочі місця, що розташовані вище 0,5 м від рівня землі чи суцільного перекриття, повинні бути обладнані огородженням аналогічно даним, що приведені у п.2.2.24 цих Правил.
2.2.26. Для пересування людей по набору палуб, платформ, днищевим секціям повинні встановлюватися щити з відповідним огородженням до них.
Копри для розробки металобрухту
2.2.27. На СБЗ і СРЗ, що будуються й реконструюються. копри для розробки металобрухту повинні розташовуватися не ближче 100 м від виробничих приміщень і проїжджих шляхів. На діючих СБЗ, СРЗ, до їх реконструкції. тимчасово припускається розташування копрів ближче 100 м до будинків і споруд за умови, що входи й виходи останніх обернені у бік, протилежний від копра, а віконні прорізи їх надійно огороджені міцними решітками або сітками.
2.2.28. Територія копрового подвір’я повинна бути огороджена й забезпечена написами, що забороняють доступ стороннім особам до зони копра. Копрові подвір’я повинні бути оснащені попереджувальними світловими й звуковими сигналами, що сповіщають про роботу копра. Приміщення копру повинно бути оснащено влаштуванням блокування дверей входу із пусковим механізмом копру, що забезпечує відключення механізму при відкриванні дверей.
Корпусний цех
2.2.29. Ділянки очистки й грунтовки листової й профільної сталі, ремонту й випробовувань якірних ланцюгів, очистки й фарбування якірних ланцюгів слід розташовувати на відкритому майданчику чи під навісом.
2.2.30. На ділянці плазових і розмітних робіт усе верстатне обладнання повинно бути зосереджене на окремому майданчику. Для плаза площею менше 500 м2 припустиме встановлення верстатного устаткування у приміщенні розбивочного залу.
2.2.31. Комори для зберігання фарб і розчинників повинні знаходитись поза приміщенням плазу.
2.2.32. На ділянках збирально-зварювальних і наплавлювальних робіт постійні місця вогняних робіт повинні задовольняти наступним вимогам:
- площа кожного робочого місця, крім площі, яку займає обладнання й проходи. повинна бути не менше, чим 4,5 м2;
- проходи повинні бути шириною не менше 1 м;
- вільна висота приміщення від рівня підлоги до низу виступу конструктивних елементів безпосередньо над робочими місцями повинна бути не менше 3,2 м;
- ділянки для проведення вогняних робіт, як правило, повинні розташовуватися на 1-му поверсі будинку.
2.2.33. У багатопрольотних будинках з метою попередження попадання зварювального аброзолю до приміщення, де зварювання не відбувається, прольоти вздовж лінії розділу повинні мати перегородки, що не досягають підлоги на 2,5 м.
2.2.34. Для ділянок плазмової обробки виробів повинні відводитися приміщення або ізольовані ділянки цеху із розташуванням зварювальних постів попід зовнішними стінами будинків. Висота приміщення від рівня підлоги до стелі повинна бути не менше 3,5 м. Вільна площа, що не зайнята устаткуванням, на кожного працюючого повинна бути не менше 10 м2.
2.2.35. При проектуванні ділянок для електроно-промислового зварювання слід керуватися “Санітарними правилами при зварці, наплавленні і різці металі N 1009-75 (21).
2.2.36. Зварювання, наплавлення й різання дрібних і середніх виробів на стаціонарних місцях слід провадити у кабінах із відкритим верхом. Між обшивкою кабіни й підлогою повинні бути розриви не менше 50 мм. При роботі, пов’язаної з застосуванням захисних газів, обшивка кабіни по всьому периметру не повинна досягати підлоги на відстань 300 мм по ДСТ 12.3-002-75 “Процеси виробничі.Загальні вимоги безпеки” (22).
2.2.37. Площа кабіни відповідна вимогам ДСТ 12.3.003-86 “Роботи електрозварювальні. Загальні вимоги безпеки” (23) повинна бути достатньою для розміщення зварювального устаткування, стола або індуктора та виробів, що підлягають обробці. Вільна площа кабіни на один зварювальний пост повинна бути не менше 3 м2.
2.2.38. Зварювальне обладнання повинно розташовуватися так, щоб забезпечити наступні мінімальні відстані між однопостовими зварювальними агрегатами, між зварювальними трасформаторами й для проходу робітників — не менше 0,8 м між стаціонарними багатопостовими зварювальними агрегатами для проходу — не менше 1,5 м; від стінкі до одно- й багатопостових зварювальних агрегатів — не менше 0,3 м; від кінця агрегату, де розташований колектор або кільце, до стінки — 0,5 м; між автоматичними зварювальними установками — не менше 2 м; проходи з кожного боку при автоматичному зварюванні під шаром флюсу великих виробів не менше 1,2 м.
2.2.39. При плазмовій обробці виробів джерела плазми слід розташовувати поза приміщенням, де проводяться роботи. Управління плазмовими процесами й джерелами плазми необхідно робити дистанційними від спеціальних пультів.
2.2.40. Дільниці підготовки зварювальних матеріалів слід розташовувати в окремому приміщенні, що обладнане механічною вентиляцією.
Механозбиральні цехи
2.2.41. Проектування і обладнання механозбиральних цехів повинно задовольняти вимогам ТНТП 07-92 “Механообробні і збиральні цехи” (24) і ТНТП 11-92 “Ремонтно-механічні цехи” (25). У механозбиральних цехах в окремих відгороджених приміщеннях біля зовнішньої стінки з виходом назовні необхідно розташовувати: емульсійну станцію, дослідну станцію (ДВЗ), комору мастильних і обтиральних материалів, дільницю зарядження термосистем суднової автоматики, дільницю випробовування й консервації паливної апаратури, фарбувальну дільницю, будь-які виробництва з виділенням токсичних речовин.
В окремих відгороджених приміщеннях повинно розташовувати відділення ремонту паливної апаратури, випробувальну станцію (СВМ), миєчно-дефектовочне відділення, заточне відділення, дільницю зварювання й наплаву, дільницю пайки термосистем суднової автомитики.
2.2.42. Для виконання постійних робіт пневматичним ударним інструментом повинно бути виділене спеціальне приміщення або окреме робоче місце, що огороджується переносними чи стаціонарними звукопоглинаючими екранами, висота яких залежить від обробляємого виробу, але не менше 2 м.
2.2.43. Пульт управління випробовувальної станції ДВЗ повинен знаходитися у відгородженому звукоізольованому приміщенні.
2.2.44. Загальні розміри випробовувальної станції ДВЗ повинні задовольняти умовам безпечного обслуговування й ремонту обладнання. Проходи повинні забезпечувати можливість монтажу й обслуговування випробовувального стенду й бути завширшки не менше 1,5 м, а відстані між обладнанням будинку (або виступаючою частиною) — не менше 1 м.
Електроремонтний цех
2.2.45. Проектування випробовувальних станцій електромашин повинно задовольняти вимогам ТНТП 12-92 “Електроремонтні цехи (відділення) (26) і розділу 2 КД 31.83.01-80 “Вимоги безпеки праці, які повинні враховуватися при проектуванні судноремонтних заводів ММФ (27), “Правил застосування і використання засобів захисту, використовуємих в електроустановках” (28), “Правил техніки безпеки при експлуатації електроустановок” (29).
2.2.46. У приміщеннях просочувально-сушильної ділянки просочувальні ванни повинні підвищуватися над рівнем підлоги або обслуговуючої поверхні не менше, ніж на 0,8 м (з відкритою покришкою). При розташуванні ванни нижче цього рівня необхідно передбачити огородження до висоти 0,8 м.
