6.6. У виробничих приміщеннях з об’ємом на одного працюючого менш 20 м3 повинна здійснюватися подача зовнішнього повітря у кількості не менш 30 м3 на кожного працюючого, а у приміщеннях з об’ємом на кожного працюючого більше 20 м3 — не менш 20 м3/год на кожного працюючого.
6.7. У будинках, виробничих приміщеннях і на окремих дільницях без природної вентиляції (провітрювання) з подачею до них засобами механічної вентиляції тільки зовнішнього повітря, об’єм подачі зовнішнього повітря повинен складати не менш 60 м3/год на одного працюючого, але не менш одноразового повітрообміну на всього об’єму приміщення за 1 год.
6.8. При наявності у цих будинках систем механічної вентиляції і кондиціонування повітря з рециркуляцією, об’єм подачі зовнішнього повітря повинен бути не менш 60 м 3-год на одного працюючого, але не менш одноразового повітрообміну за 1 год за розрахункової одночасності 10 і більше.
За меншої розрахункової одночасності повітрообміну об’єм подачі зовнішнього повітря повинен бути не менш 60 м3/год на одного працюючого але не менш 20 % загального повітрообміну. При одночасності розрахункового повітрообміну менш 10 і застосуванні рециркуляції припустиме зменшення об’єму подачі зовнішнього повітря на 10 %, якщо на одного працюючого передбачається подача більше 120 м3/год зовнішнього повітря.
6.9. Швидкість руху повітря у відкритих (живих) перершах відсмоктувачів визначається розрахунком у залежності від кількості і щільності газів, парів і пилу, що виділяються, класу небезпеки шкідливої речовини, розмірів, форми і конструкції відсмоктувачу.
У всіх випадках швидкість повітря приймається не менш за 0,2 м/с, а для дуже небезпечних (1 і 2 класів) і легкоспалахуючих речовин не менш за 1 м/с.
При фарбувальних і аналогічних роботах способом нанесення речовини кистю, вимоги, валиком швидкість повітря складає 0,5 м/с (для речовин, що не містять ароматичних вуглеводнів), 1,0 м/с (для речовин, що містять ароматичні вуглеводні, крім бензолу) і 1,2 м/с (для речовин, що містять бензолі і діізоціанати); при пульверизації швидкість повітря — 1,0 м/с (для речовин, що не містять ароматичних вуглеводнів, діізоціанати і свинцевих сполук), 1,3 м/с (для речовин, що містять свинцеві сполуки і ароматичні вуглеводні, крім бензолу); і 1,7 м/с (для речовин, що містять бензол і діізоціанати) при роботі в електростатичному полі швидкість повітря 0,3-0,5 м/с (для всіх речовин).
6.10. У виробничих і допоміжних приміщеннях при експлуатації системи опалення опалювальні прилади і теплоносії не повинні створювати додаткові виробничі шкідливості. Опалювальні прилади повинні бути з рівними поверхнями, що дозволяє їх легко очистити.
6.11. При використанні систем панельного опалення середня температура обігріву поверхні не повинна бути вищого: — на обігрівальній поверхні підлоги за 26 град. С; — на обігріваємій поверхні стелі при висоті приміщення — 2,5-2,8 м — 28 град. С; 2,9-3,0 м — 30 град. С; 3,1-3,4 м — 33 град. С; — на обігріваємій поверхні перегородок і стін на висоті до 1 м від рівня підлоги — 35 град. С, від 1 м до 3,5 м — 45 град. С.
6.12. У неробочий час у приміщеннях повинно функціонувати чергове опалення з підтриманням температури повітря не нижче 5 град. С.
6.13. На всі опалювальні і вентиляційні установи повинна бути оформлена технічна документація (пашпорти, реєстраційні журнали), що відбиває результати перевірки ефективності роботи. Експлуатація і контроль роботи установок повинні здійснюватися відповідно до спеціально розроблених інструкцій.
6.14. Постійні робочі місця, розташовані на відстані менше 3 м від зовнішніх дверей і 6 м від брам, слід захищати перетинками або екранами від обдування холодним повітрям.
6.15. Стаціонарні сходи і площадки слід передбачувати для обслуговування устаткування, апаратури і приладів, що розташовуються вище 1,8 м і більше від підлоги або рівня землі.
Експлуатація системи освітлення
6.16. Експлуатація системи освітлення СБЗ, СРЗ, РЕБФ, РМФ повинна проводитися відповідно до вимог розділу 2.8. цих Правил.
6.17. При перевірці системи штучного освітлення слід керуватися Методичними вказівками N 1322-75 (93).
6.18. Вимірювання освітленості повинне проводитися при здаванні освітлювальної установки до експлуатації і не менше 2-х разів на рік під час експлуатації.
6.19. Очищення світлострорів у цехах повинно проводитися механізованими засобами регулярно не менше 2-х разів на рік.
6.20. Для забезпечення нормальної експлуатації освітлювальних установок необхідно мати спеціальні дільниці ремонту і очищення освітлювальних приладів. Необхідно організувати пункти або забезпечити збір утилізації ртуті здобутої з газорозрядних ламп, що вийшли з ладу, у діючих у цьому регіоні пунктах.
6.21. Для ремонту й очищення скла, а також для обслуговування освітлювальної апаратури повинні передбачатися спеціальні пристосування (драбини, підйомники), що забезпечують легке, зручне і безпечне виконання цих робіт.
6.22. На кожну систему освітлення після світлотехнічних випробувань повинен бути составлений пашпорт, інструкція з експлуатації і заведений журнал із зазначенням графіку періодичності очищення, заміни ламп і графіку ремонту.
7. Умови режиму праці та відпочинку персоналу, що
допускається до участі у виробничих процесах
Умови і режими праці та відпочинку
7.1. Раціональні умови і режими праці та відпочинку робітників СБЗ, СРЗ, РЕБФ, РМФ встановлюється з урахуванням “Міжгалузевих рекомендацій по розробці раціональних режимів праці та відпочинку” (192), “Типових внутрішньо змінних режимів праці та відпочинку робочих промислових підприємств” (193), “Методичних рекомендацій з обірунтування організації типового режиму праці і відпочинку керівних працівників промислових підприємств” N 2184-80 (194), методичних рекомендацій “Фізіологічні норми напруги організму за фізичної праці” N 2189-80 (195), “Методичних рекомендацій з усунення і попередження несприятливого впливу монотонії на працездатність людини в умовах сучасного виробництва” N 2257-80 (196), методичних рекомендацій “Організація режимів праці і відпочинку, робітників трудова діяльність яких характеризується локальними м’язовими навантаженнями” N 2532-82 (197), “Міжгалузевих рекомендацій з наукової організації праці робочих промислових підприємств” (198).
7.2. Для забезпечення оптимальних режимів праці та відпочинку при роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці слід керуватися вимогами і положеннями:
- КД 31.93.53-77 “Типові проекти організації праці на робочих місцях суднових електромонтажників СБЗ ММФ” (199);
- КД 31.93.59-79 “Організація праці, виробництва і управління у доковому комплексному цеху судноремонтних підприємств ММФ” (200);
- КД 31.93.72-81 “Типовий проект організації праці у трубопровідних цехах судноремонтних підприємств ММФ, частини 1-Ш” (201);
- “Список виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими умовами праці, при яких робота надає право додаткової відпустки та скороченого робочого дня” N 298-п-22 (202);
- “Інструкція про порядок застосування Списку виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими умовами праці, при яких робота надає право додаткової відпустки і скороченого робочого дня” N 273/п-20 (203);
- “Оптимальні режими праці та відпочинку для робочих і службовців, що зайняті на роботах із шкідливими умовами праці (за галузями народного господарства)” (204);
- “Список підприємств, професій і робіт із важкими і шкідливими умовами праці, при яких забороняється застосування жіночої праці” N 20/п-10-3 (205);
- “Список виробництв, професій і робіт із важкими і шкідливими умовами праці, при яких забороняється застосування праці осіб молодших за вісімнадцять років” N283/п-9 (206);
- “Рекомендації з працевлаштування вагітних жінок на підприємствах Мінморфлоту” N08-14/10 (207).
7.3. Графіки, що регламентують роботи корпусників, теслів, малярів трубопровідників, такелажників, слюсарників для цехових умов і у теплитй період року, робітників апарату управління цехів подані у розділі 11 КД 31.93.59-79 (200).
7.4. При проведенні робіт на відкритих майданчиках і у неопальованих приміщеннях холодної пори року необхідно встановлювати перерви для обігріву працюючих. Час перерви входить до рахунку робочого часу.
7.5. Несприятливі метеорологічні умови, за яких обов’язкові перерви на обігрів вважаються:
- температура повітря від -10 град. С при швидкості вітру 4-5 м/с;
- температура повітря -15 град. С при швидкості вітру до 2 м/с;
- температура повітря від -15 до -20 град. С при швидкості вітру до 2 м/с;
- температура повітря -20 град. С і нижче при відносному штилі.
Довжина перерв встановлюється окремо для кожного СБЗ, СРЗ, адміністрацією за узгодженням із профспілкою і держсаннаглядом, виходячи з вимог “Правил роботи на відкритому повітрі у холодний час року” (208).
7.6. При організації робіт за трьохзмінним графіком послідовність чергування змін повинна відповідати закономірності біологічних природних ритмів: день-вечір-ніч (денна, вечірня і нічна зміни).
7.7. У розпорядку денному працюючих повинні бути передбачені обов’язкові для всіх змін перерви на обід у середені зміни довжиною від 30 хв. до 1 години.
7.8. На протязі робочих змін для всіх працюючих повинні бути встановлені регламентовані перерви для відпочинку, що входять у норму робочого часу. єх призначення повинне задовольняти вимогам нормативних документів, приведених у п.п. 7.1. і 7.2. цих Правил.
7.9. Особи, що працюють на підіймально-транспортних машинах і механізмах, повинні 2-3 рази у першу і другу половину зміни у період організованих і технологічних пауз проводити фізкультхвилинки з метою усунення втомленості, що пов’язана з монотонною роботою, напругою зорового аналізатора, вимушеним положенням тіла та інше.
7.10. Робітникам, що проводять більшу частину робочого часу за столом, мікро паузи рекомендується заповнювати активним відпочинком (фіззарядка, прогулянки по території і т.п.).
Вимоги до персоналу, що допущений до участі у виробничому процесі
7.11. Персонал, що допущений до участі у виробничому процесі повинен:
- пройти медичний огляд відповідно до вимог наказу Мінздрава СРСР N 555 (74), наказу МОЗ України “Про затвердження переліку професійних захворювань і інструкція до його застосування” N 23/36/9 від 02.02.95 р. (209), наказу N 46 МОЗ України (75) і не мати медичних проти показників для проведення робіт, що визначені його виробничими обов’язками;
- пройти присофізіологичний професійний відбір у відповідності до Перечню робіт, де є необхідність ц професійному відборі відповідно з наказом МОЗ України N 263/121 (76);
- пройти відповідно профілю і об’єму виконуючих робіт
навчання й атестацію відповідно до ДСТ 12.0.004-79 “Організація навчання робітників безпеки праці. Загальні положення” (210);
- пройти інструктаж з техніки безпеки і виробничої санітарії відповідно щодо “Типового положення про порядок проведення інструктажу з техніки безпеки і виробничої санітарії працюючих на підприємствах і в організаціях судно будівельної промисловості” (211), “Методики проведення інструктажу з техніки безпеки і виробничої санітарії на підприємствах галузі” N 74038-70 (212) ГКЛі 0302-121 “Переліку професійних робочих і робіт” (213);
- пройти навчання і інструктаж з правильного використання засобів індивідуального захисту.
7.12. Питання професійного отбору повинні вирішуватися на основі наказу МОЗ України N 263/121 (26) і “Міжгалузевих методичних рекомендацій з психофізіологічного професійного відбору” (214).
7.13. Для працюючих у шкідливих умовах праці повинні передбачатися пільги, що регламентовані “Переліком виробництв, професій і посад, робота на яких надає право на безкоштовне одержання лікувально-профілактичного харчування у зв’язку із особливо шкідливими умовами праці й правилами видачі лікувально-профілактичного харчування” (215), “Санітарними правилами безкоштовної видачі молока або інших різноманітних харчових продуктів робітникам з шкідливими умовами праці” 1-69 (216), Постановою ДК СРСР і Президіума ВЦРПС N 731/11-13 від 16.12.87 р. (217), “Методичних рекомендацій по організації профілактичного харчування робітникам, що контактують з важкими металами” N 3084-84 (218).
Віднесення до пільгового пенсійного забезпечення виконується на основі “Списків NN 1 і 2 виробничих робіт, професій, посад і показників на підземних роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, робота в якій дає право на пенсію за віком (при старості на пільгових умовах)” (219), вимог постанови N 442 (178) і постанови N 41 (179).
Додаткові відпустки регламентуються “Списком виробництв, професій, посад з шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на додаткову відпустку і скорочений робочий день” (220), постановою N 442 (178) і постановою N 41 (179).
7.14. Допуск до роботи робочих, що переведені з іншої роботи, а також використання персоналу за сумісництвом професій припустимі тільки після виконання вимог, викладених у п. 9.10. цих Правил.
7.15. Дозволено піднімати і переміщувати вручну вантажі масою до 35 кг (чоловікам старшім за 18 років), до 20 кг (жінкам старшім за 18 років), до 16 кг (юнакам 16-18 років) і до 10 кг (дівчатам 16-18 років), відповідно з наказом МОЗ України N 241 від 10.12.93 р. “Граничні норми піднімання і переміщення важких речей жінками” (221), і N 46 від 31.03.94 р. “Перелік важких робіт з шкідливими або небезпечними умовами праці, на яких забороняється використання праці неповнолітніх” (222) і N 256 від 29.12.93 р. “Перелік важких робіт з шкідливими або небезпечними умовами праці, на яких забороняється використання праці жінок” (223).
7.16. Виробничий персонал повинен бути забезпечений спецодягом, спецвзуттям і ЗіЗ відповідно до ГСТ 5.0496-87 (224).
7.17. Виробничий персонал зобов’язаний дотримуватися вимог з техніки безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці та протипожежної безпеки, що передбачені відповідними правилами, інструкціями, правильно користуватися виданим спецодягом і спецвзуттям, утримувати у порядку і чистоті своє робоче місце.
7.18. Виробничий персонал зобов’язаний не допускати виникнення травмонебезпечних ситуацій у процесі своєї діяльності, а при виявлені і виникненні подібних ситуацій негайно застосувати заходи до їх усунення.
