---

7. Методи контролю

   1. Відбирання і підготовлення проб при поточних та контро­льних перевірках якості піску, визначення густини зерен, насипної густини, зернового складу і модуля крупності, вмісту пиловидних і глинистих часток відмучуванням, пипетковим методом або методом мокрого просіювання, вмісту органічних домішок, мінералого-петро- графічного складу, порожнистості, вологості, потенційної реакційної здатності, морозостійкості подрібнених пісків проводять згідно з ГОСТ 8735.

   2. Визначення вмісту глинистих часток методом набухання і

водовбирання пісків із відсівів подрібнення гірських порід прово­

дять згідно з ГОСТ 26193.

гірських порід та гравію на міцність проводять згідно з ГОСТ 8269.

Кислота ортофосфорна густиною 1,78-1,80.

Натрій вуглекислий, 5%-вий розчин.

Кислота соляна, 5%-вий розчин.

Кислота сірчана концентрована.

Кислота фтористоводнева (плавикова), 40%-вий розчин.

Сода, 5%-вий розчин.

Наважку 0,5-1,0 г, яку попередньо висушили при 110оС, вміщують у платинову чашку місткістю 50 мл і прокалюють у муфельній печі

протягом години при температурі 500-600оС.

Після охолодження у чашку повільно наливають 25 мл ортофосфорної кислоти густиною 1,78- 1,80 і вміст чашки перемішують

платиновим шпателем, а потім вміщують у термостат або муфельну піч

і витримують при 250-280оС протягом 30 хвилин при періодичному

перемішуванні 2-3 рази платиновим шпателем.

Після охолодження у чашку доливають 30 мл дистильованої води і переміщують осад у скляну місткістю 500 мл. Осад ретельно змивають зі стінок чашки дистильованою водою, доводять об'єм до 300 мл, перемішують і залишають на 12 годин для відстоювання дрібних часток кремнезему.

Фільтрат відділяють від осаду на воронці Бюхнера за допомогою вакуум-насосу. На воронку накладають подвійний беззольний фільтр, один - маленький, по діаметру воронки, а другий більшого розміру, щоб він загинався і торкався стінок воронки.

Осад на воронці промивають 3-4 рази 5%-вим розчином соляної кислоти і 3-4 рази гарячою водою, потім разом з фільтром переносять у порцелянову чашку.

Осад у чашці обробляють 100 мл 5%-вого розчину соди і нагрівають на киплячій бані, прикривши чашку годинниковим склом,

нагрівання ведуть впродовж 2 годин. Розчин відділяють декантацією, а осад повторно обробляють 100 мл 5%-вого розчину соди. Після закінчення промивання содою проводять 5-разову обробку осаду 5%-вим розчином соляної кислоти і 8-9 разів дистильованою киплячою водою.

Промитий осад з фільтром переносять у зважений платиновий ти­гель, озолюють при низькій температурі і прокалюють при температурі 1050-1100оС до постійної маси.

Для перевірки чистоти одержаного кремнезему прокалений осад обробляють 10 мл плавикової кислоти з додаванням 4-5 крапель концентрованої сірчаної кислоти.

Після відгонки SiO2 плавиковою кислотою визначають кількість домішок у осаді і віднімають їх вагу від ваги осаду. - 12 -

ДСТУ Б В.2.7-32-95

Вміст кварцу (вільного SiO2) визначають формулою: а . 100

SiO2 вільний = %,

А де а - маса після прожарювання у г;

А - маса наважки у г.

візуально.

7. Транспортування і зберігання

   1. Пісок транспортують у відкритих залізничних вагонах і суднах, а також автомобілями згідно з правилами перевезення вантажів відповідним видом транспорту, які затверджені у встанов­леному порядку. Пісок зберігають на складі у виробника і

споживача в умовах, що запобігають його забрудненню.

ємство-виробник повинно вжити заходів для запобігання його змер­занню (перелопачування, обробка спеціальними розчинами і т.п.).

7. Гарінтії виробника

Виробник гарантує відповідність піску, що виробляється вимогам цього стандарту при додержанні правил транспортування та зберігання.ДСТУ Б В.2.7-32-95 ДОДАТОК А (обов'язковий) ПРИПУСИМИЙ ВМІСТ ШКІДЛИВИХ ДОМІШОК

Припустимий вміст порід і мінералів, що відносять до шкідливих

домішок у піску, який використовується як заповнювач для бетонів

і розчинів, не повинен перевищувати таких значень:

• аморфні різновиди діоксиду кремнію, що розчиняються у лугах (халцедон, опал, кремінь, вулканічне скло та ін.)

• не більше 50 ммоль/л;

• сірка, сульфіди, крім піриту (марказит, піротин та ін.) і

сульфати (гіпс, ангідрит та ін.), у перерахунку на S03 - не більше 1% за масою; пірит у перерахунку на SO3 - не

більше 4% за масою;

• галоїдні сполуки (галіт, сильвін та ін.), що містять водо­

розчинні хлориди, у перерахунку на іон хлору - не більше 0,15% за масою;

• слюда - не більше 2% за масою;

• вугілля - не більше 1% за масою.

Допустимий вміст цеоліту, графіту, горючих сланців, азбесту,

нефеліну, апатиту, фосфориту, магнетиту, гетиту та інших шкідливих

домішок визначають на основі спеціальних досліджень в залежності

від призначення піску і умов експлуатації споруд, в яких він

використовується.

Вміст лугів в перерахунку на NаО2 (вміст К2О за калієвим польовим шпатом перераховується на вміст Nа2О за натрієвим польо­вим шпатом множенням на коефіцієнт 0,66) у пісках для силікатних

виробів не повинен перевищувати у відсотках за масою:

2,7 - для ніздрюватих бетонів;

3,6 - для щільних силікатних бетонів;

7,2 - для силікатних цегли і каменів.

Вміст слюди, гідрослюди, хлоритів у пісках для силікатних ви­робів - не більше 0,5% за масою.

УДК 691.22 Ж17

Ключові слова: пісок щільний природний, технічні вимоги, вимоги безпеки, правила прийняття, методи контролю, транспор­тування, зберігання, бетони, будівельні розчини, силі­катні вироби, будівельні роботи

ДСТУ Б В.2.7-32-95 Государственный стандарт Украины

Строительные материалы

Песок плотный природный для
строительных материалов, изделий,
конструкций и работ
Технические условия
Издание официальное

Госкомградостроительства Украины Киев 1996

ДСТУ Б В.2.7-32-95 ПРЕДИСЛОВИЕ

1. РАЗРАБОТАН

Научно-исследоватльским институтом вяжущих материалов им.В.Д. Глуховского (ННИИВМ) Минобразования Украины при Киевском государственном техническом университете строительства и архитектуры (КГТУСА)

2. ВНЕСЕН

Управлением строительной индустрии, механизации и промышленности строительных материалов Госкомградостроительства Украины

3. УТВЕРЖДЕН И ВВЕДЕН В ДЕЙСТВИЕ

Приказом Госкомградостроительства Украиныот 31.10.1995 р. N 211

4. С ВВЕДЕНИЕМ В ДЕЙСТВИЕ ДСТУ Б В.2.7-32-95

на территории Украины утрачивают силу ГОСТ 8736-85

"Песок для строительных работ. Технические условия",

ОСТ 21-1-80 "Песок для производства силикатных из­делий автоклавного твердения", ТУ 218 УССР 438-92

"Песок природный для тяжелых бетонов и растворов" Настоящий стандарт не может быть полностью или частично

воспроизведен, тиражирован и распространен как офи­циальное издание без разрешения Госкомградостроитльства Украины.

ДСТУ Б В.2.7-32-95 СОДЕРЖАНИЕ

С.

1. Область применения 1

2. Нормативные ссылки 2

3. Классификация песков 3

4. Технические условия 3

5. Требования безопасности и охраны

окружающй среды 8

6. Правила приемки 8

7. Методы контроля 11

8. Транспортирование и хранение 12

9. Гарантии изготовителя 12

10. Приложение А

Допустимое содержание вредных примесей 13

ДСТУ Б В.2.7-32-95 Государственный стандарт Украины

Строительные материалы

Песок плотный природный для
строительных материалов, изделий,
конструкций и работ
Технические условия

Буівельні матеріали

Пісок щільний природний для будівельних матеріалів, виробів, конструкцій і робіт

Технічні умови

Building materials

Sand dense naturel for building materials,
articles, structures and construction works

Specification

Дата введения 1996-01-01

1. Область применения

   1. Настоящий стандарт распространяется на плотный природный песок и песок из отсевов дробления со средней плотностью зерен свыше 2,0 г/см3 до 2,8 г/см3, получаемые из специально или попутно

добываемых горных пород и отходов горно-обогатительных предприятий

и предназначенные для применения в качестве:

• мелкого заполнителя бетонов (тяжелых, легких, мелкозер­нистых, специального назначения и др.), строительных раст­воров, сухих смесей;

• заполнителя и компонента вяжущего для производства си­ликатных бетонов плотной структуры, ячеистых бетонов

автоклавного и безавтоклавного твердения, силикатных кирпича, камней и других прессованных изделий;

• оснований при устройстве автомобильных дорог и аэродромов;

• компонента смесей для устройства покрытий автомобильных

дорог и аэродромов;

• балластного материала при благоустройстве и планировочных

работах.

Издание официальноеДСТУ Б В.2.7-32-95

показателей прочности, долговечности, морозостойкости продукции, а также ее безопасности для здоровья населения и окружающей среды,

изложены в разделах, пунктах и подпунктах: 4.4; 4.5.1.3... 4.5.1.5;

4.5.2; 4.5.3.3; 4.5.3.4; 4.5.4; 4.6; 4.7.2; 4.8; 5; 6; 7; 9 и

приложении А и должны выполняться всеми предприятиями производите­лями строительных работ независимо от форм собственности.

Остальные требования стандарта являются рекомендуемыми.

1.3 Стандарт пригоден для целей сертификации.

2. Нормативные ссылки

В настоящем стандарте использованы положения следующих норма- тивиых документов:

горных пород для строительных работ.Технические условия

РБН 356-91 : Положение о радиационном контроле на

: обЬектах строительства и предприятиях

: стройиндустрии и стройматериалов Украины

2. Классификация песков

Пески для строительных материалов, изделий, конструкций и работ (далее - пески) классифицируют по признакам, приведенным в ДСТУ Б В.2.7-29.

2. Технические требования

   1. Песок должен соответствовать требованиям настоящего стан­дарта и применяться в соответствии с действующими нормативными до­кументами.

Пески для бетонов, предназначенных для различных видов строительства, должны отвечать дополнительным требовованиям, из­ложенным в обязательном приложении 3 ГОСТ 26633.

• зерновым составом;

• содержанием пыпевидных и глинистых частиц, в том числе глины в комках;

• содержанием органических примесей;

• прочностью (для дробленых песков);

• значением суммарной удельной активности естественных радионуклидов.

• плотность зерен песка;

• насыпную плотность и пустотность;

• минералого-петрографический состав песка, а для песка из отсевов дробления - петрографическую характеристику исходной горной породы;

• химический состав;

• показатель потенциально-реакционной способности песка,