Засоби індивідуального захисту (ЗіЗ)
7.19. Виробничий персонал зобов’язаний застосувати ЗіЗ, що рекомендовані для зменшення або запобігання впливу на організм людини небезпечних і шкідливих виробничих факторів.
7.20. Забезпечення робочих ЗіЗ здійснюються відповідно з вимогами і нормами: — “Норми безкоштовної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту робочих і службовців морського транспорту” (накази NN 157, 226, 164, 249 і наказу N 69 (225)); — “Методичні вказівки про порядок розробки і постановки на виробництво засобів індивідуального захисту” (226).
7.21. Вибір засобів індивідуального захисту повинен здійснюватися з урахуванням усього комплексу шкідливих виробничих факторів.
7.22. У СБЗ, СРЗ, РЕБФ, РМФ повинні бути передбачені спеціально обладнані приміщення для ремонту, зберігання і перевірки ЗіЗ працюючих.
7.23. Спецодяг, спецвзуття, ЗіЗ та інші пристосування повинні відповідати вимогам ДСТ 12.4.011-75 “Засоби індивідуального захисту працюючих. Класифікація” (227).
7.24. При вмісті у повітрі робочої зони пилу, шкідливих речовин і газів вище гранично припустимих концентрацій, роботи без ЗіЗ забороняються.
7.25. При зміні метеорологічних умов, що впливають на більш інтенсивне виділення токсичних речовин у повітрі робочої зони (дощ, вітер і т.п.), роботи повинні бути припинені чи прийняти заходи до створення безпечних умов проведення робіт.
7.26. За кожним працюючим повинен бути закріплений комплект ЗіЗ: спецодяг, спецвзуття, респіратор, протигаз, захисні окуляри, рукавички або рукавиці та ін. Захисні окуляри, протигаз повинні бути відповідних розмірів і підбиратися індивідуально.
7.27. ЗіЗ, що використовуються для роботи, повинні відповідати вимогам нормативно-технічної документації на їх виготовлення і бути у справному стані з урахуванням припустимого часу роботи (строку служби) засобу захисту в цілому або окремих його частин.
7.28. ЗіЗ повинні використовуватися тільки за своїм прямим призначенням, відповідно до інструкції з їх експлуатації.
7.29. ЗіЗ слід вибирати з урахуванням характеру й умов виробничого процесу в залежності від виду і рівня небезпечних і шкідливих виробничих факторів (шуму, вібрації, усіх видів випромінювання, радіації, запилення, загазовування, метеофакторів, дії електричного струму, токсичних речовин і т.п.).
7.30. Для захисту органів дихання працюючих від надходження шкідливих речовин паро-, газо-, аерозольних фазах повинні використовуватися адекватні виду небезпеки ЗіЗ органів дихання (ЗіЗОД) у відповідності до вимог ДСТ 12.4.034-85 (СТ РЕВ 4565-84) “Засоби індивідуального захисту органів дихання. Класифікація” (228), ДСТ 12.4.041-78 “Респіратори фільтрувальні. Загальні технічні умови” (229), ДСТ 12.4.028-76 “Респіратори ШБ-1 “Лепесток”. Технічні вимоги” (230), ДСТ 12.4.042- 78 “Протигази промислові фільтрувальні. Загальні технічні вимоги” (231).
7.31. При виборі ЗіЗОД повинні бути враховані їх захисні й експлуатаційні властивості, конструктивні особливості, склад і пильність вмісту шкідливих речовин у повітрі робочої зони й зони дихання працюючих, специфіка виробничих операцій і тяжкість праці. Правила вибору, експлуатації, нормування роботи в них, строки служби — у посібниках по ЗіЗОД.
7.32. Проти пилові респіратори застосовуються у тих випадках, коли кількість аерозолів у повітрі робочої зони не перевищує 300-400 мг/м куб, а вміст шкідливих паро-, і газоподібних речовин не перевищує гранично припустимих концентрацій (ГПК).
7.33. Протигазові і універсальні респіратори застосовуються в умовах умісту у повітрі шкідливих паро-, і газоподібних домішок у кількостях, що не перевищує 10-15 ГПК. При цьому універсальні респіратори доцільно використовувати за одночасної присутності у повітрі аерозолів, паро- газоподібних речовин.
7.34. Промислові протигази застосовують при вмісті у повітрі робочої зони парів і газів, що перевищує ГПК у 10-15 разів, але не більше 0,5% об’єму. У випадку одночасної присутності в повітрі парів або газів і аерозолів повинні використовуватися коробки малого і великого габариту, до складу яких входять проти аерозольні фільтри.
7.35. Фільтруючі респіратори і протигази застосовуються тільки при вмісті кисню в оточуючому середовищі не менше 19%.
7.36. Шлангові дихальні апарати з повітря забезпеченням від повітродувок або мережі компресорного повітря застосовують для захисту органів дихання в умовах недостатнього умісту шкідливих речовин.
7.37. При роботі з небезпечними речовинами крім ЗіЗОД, що видаються працюючим для індивідуального користування, повинен бути забезпечений їх аварійний запас, який зберігається у легкоприступних місцях.
7.38. Щоденно після роботи лицеві частини протигазів і респіраторів повинні бути промиті теплою водою з милом і продезинфіковані ватним тампоном, змоченим у спирті або 0,5% розчином марганцевокислого калію. Після дезинфекції лицеві частини необхідно знову промити чистою водою і засушити при температурі 30-35 град. С.
7.39. Для захисту рук і ніг при роботі з пиловими отруйними речовинами слід застосовувати спеціальні рукавички і захисні чоботи відповідно до вимог ДСТ 12.4.010-75 “Засоби індивідуального захисту, Рукавички спеціальні. Технічні умови” (232).
Забороняється використовування медичних гумових рукавичок.
Застосування захисних рукавичок і рукавиць не виключає
необхідності застосування захисних мазей і паст.
7.40. Для захисту очей від шкідливих парів, газів і пилу слід застосовувати проти пилові окуляри відповідно до вимог ДСТ 12.4.003-80 “Окуляри захисні. Типи” (233).
7.41. Для захисту очей і обличчя від випромінень при проведенні електро- і газозварювальних робіт робітники повинні забезпечуватися захистними щитками, що відповідають вимогам ДСТ 12.4.023-84 “Щитки захисні лицеві. Загальні технічні вимоги і методи” (234).
7.42. Захист очей від попадання твердих часток, пилу, бризок, рідини і впливу інших шкідливих і небезпечних виробничих факторів повинен забезпечуватися з допомогою захисних окулярів, що відповідають вимогам ДСТ 12.4.013-85 “Окуляри захисні. Загальні технічні умови” (235).
7.43. Світлофільтри для окулярів і щитків повинні добиратися відповідно до ДСТ 12.4.080-7 “Світлофільтри скляні для захисту очей від шкідливих випромінювань на виробництві. Технічні умови” (236).
7.44. Захист від шуму повинен забезпечуватися застосуванням навушників протишумових касок або антифонів — вкладишів згідно ДСТ 12.4.051-78 “Засоби індивідуального захисту органу слуху. Загальні технічні умови” (237).
7.45. З метою зниження шкідливого впливу локальної вібрації слід використовувати спеціальні рукавиці з амортизаційною прокладкою, що відповідають ДСТ 12.4.002-74 “Засоби індивідуального захисту рук від вібрації. Загальні технічні вимоги” (238).
Для захисту від дії загальної вібрації повинно використовуватися спеціальне взуття відповідно до вимог ДСТ 12.4.024-76 “Взуття спеціальне вітрозахисне. Загальні технічні вимоги” (239).
7.46. При роботах з речовинами, що виявляють шкідливий вплив на шкіру, робітникам повинні видаватися профілактичні пасти, мазі, а також дезинфікуючі і змиваючи засоби.
7.47. Для захисту шкіри рук від дії шкідливих речовин подразнюючого характеру і що проникають через шкіру слід використовувати рукавички відповідно до вимог ДСТ 12.4.010-75 (232), а також захисні мазі і пасти відповідно до каталогу-довіднику “Засоби індивідуального захисту працюючих на виробництві” (240).
7.48. При виконанні робіт, що пов’язані з небезпекою падіння з висоти, повинні застосовуватися запобіжні монтерські пояси і страху вальні канати, які повинні відповідати вимогам нормативно-технічних документів мати пашпорт і періодично піддаватися випробування згідно з вимогами НТД.
7.49. ЗіЗ повинні зберігатися відповідно до технічних умов, ізольовано від інших предметів і матеріалів.
ЗіЗ повинні видаватися виробничому персоналу тільки після очищення, обезжирювання і дезинфекції.
7.50. На підприємствах повинен бути розроблений перечень цехів, дільниць, видів робіт, для яких встановлене обов’язкове носіння захисних касок.
7.51. Спецодяг повинен піддаватися своєчасному ремонту і пранню, а при необхідності дегазації і дезинфекції, а захисний одяг — дезактивації і пранню.
7.52. Прання, ремонт і обеззараження спецодягу повинні проводитися централізовано. Винос спецодягу з виробництва і прання його у хатніх умовах забороняється.
Вимоги до охорони водоймищ
8.1. Об’єкти СБЗ, СРЗ, РЕБФ, РМФ на прибережних дільницях річкову та інших водоймищ повинні мати планировочні відмітки майданчиків не менше ніж на 0,5 м вище розрахункового найвищого горизонту вод.
8.2. Речовини, що забруднюють воду і містяться у виробничих і побутових стічних водах, а також у технологічних і побутових відходах і норми гранично припустимої концентрації цих речовин у сумішах, що викидаються, повинні регламентуватися вимогами СанПіН N 4630-88 (8), СанПіН N 4631-88 (87), МАРПОЛ 73/78 “Міжнародна конвенція із запобігання забруднення з суден” 1973 р. і “Протокола N 1” 1978 р. (241), СН N 245-71 (4), міжвідомчих “Правил охорони від забруднення “
8.3. На об’єктах СБЗ, СРЗ, РЕБФ, РМФ повинно додержуватися вимог охорони прибережних вод від забруднення відповідно до вимог, що викладені у СанПіН N 4630-88 (86) і СанПіН N 4631-88 (87), РНН 5.3993-81 “Охорона вод від забруднення при будівництві і ремонті суден. Технічні вимоги” (243) КД 5.318.059-86 “Загальні вказівки з охорони вод від забруднення при будівництві, переобладнанні і ремонті суден” (244).
8.4. Усі рішення питань з водопостачання, каналізації й охорони вод у схемах генеральних планів об’єктів СБЗ, СРЗ, РЕБФ, РМФ повинні проводитися відповідно до “Тематичних вказівок про порядок представлення, розгляду й узгодження проектів (розділів, пунктів) водопостачання і каналізації об’єктів, що будуються або реконструюються” (РСН 330-82) (243).
8.5. Підприємство-будівник у технологічній документації, що розроблюється, у розділі “Охорона природи” повинне передбачувати заходи по запобіганню забруднення оточуючого середовища, забезпечення переробки технологічних і побутових відходів, що не підлягають за своїм складом регенерації або використанню в якості вторинних енергоресурсів, до одержання кінцевого продукту, що не являє небезпеки для оточуючого середовища (грунту, атмосфери, гідросфери, біосфери).
8.6. Заходи, що передбачаються у технологічній документації, повинні бути узгодженими з органами санепідслужби і регіонального управління з охорони та раціональноо використання природного середовища.
8.7. Цех плавзасобів повинен забезпечувати збирання з поверхневих вод і дна акваторії нафтопродуктів та інших випадково потрапивши у воду відходів, а також забезпечувати збирання з суден, що знаходяться на будівельних місцях, і власних плавзасобів із подальшою передачею на берегові або плавучі очисні засоби стічних і господарчо-побутових вод, відпрацьованих і зібраних нафтопродуктів, харчових, побутових, технологічних та інших відходів.
8.8. Організація скидання стічних і господарчо-побутових вод з будівельних місць у каналізацію повинна відповідати вимогам розділу 1 БНіП 2.04.03-85 (86).
8.9. У районі водокористування (у бік моря від урізу води 3,9 км і по обидва боки від району водокористування по лінії зрізу води — 10 км) забороняється скидання всіх видів відходів і стічних вод, включаючи очищені і обеззаражені господарчо-побутові, виробничі зливні, колекторнодренажні, збройові та ін. стічні води. У зоні санітарної охорони зобороняється скидання усіх видів неочищених і необеззараженних стічних вод; поховання хімічних речовин і забруднених донних відкладень і грунтів одержаних у результаті днопоглиблювальних робіт; скидання пульп, кубових залишків і осадків, що утворилися у результаті знешкодження стічних вод, а також експлуатації суден; скидання стічних вод у тому числі очищенних і обеззаражених, якщо вони містять речовини, палкі не встановлені ГПК, ОБРВ і для яких немає методів аналітичного контролю.
8.10. Судна, а також СБЗ, СРЗ та інші виробничі об’єкти дотичні до охоронного прибережного району оснащуватися й обладнуватися спеціальною санітарною технікою і засобами захисту моря від забруднення, що забезпечують виконання вимог СанПіН N 4631-88 (87).
8.11. Судна, що стоять на рейді і в акваторії СБЗ, СРЗ, РЕБФ, РМФ, повинні збирати і здавати стічні води на сборщики або на берег. Винятковість являють судна з числом людей на борту не більше 10, якщо ці судна не обладнанні закритими фановими системами відповідно до КД 31.04.23-86 “Настанови до запобігання забрудненню з суден” (246).
8.12. Під час стапельного періоду побудови і ремонту суден необхідно виконання наступних вимог:
- при виконанні збирально-зварочних робіт не припустиме скидання за борт відходів виробництва, сміття, забрудненого льоду і снігу. Відходи виробництва, сміття, забруднені лід і сніг необхідно збирати у металеві ящики, що забираються з суден після закінчення робіт у спеціально відведені для них місць на березі;
- не припустиме прибирання судна від сміття стисненим повітрям;
- переносні туалети, умивальники, лазні, душові, що встановлюються на суднах із довгим циклом будування (переобладнання, ремонту), повинні бути автономними або підключеними до загальнозаводської каналізаційної мережі. Стичні і господарчо-побутові води від автоматичних туалетів, умивальників, лазень, душових повинні відводитися у спеціальні ємності (баржі, шаланди) з подальшою передачею на плавучі або берегові очисні станції;
- перед проведенням випробувань на водонепроникненість корпусних конструкцій (відсіків, цистерн), в яких раніше знаходилося паливо (мазут та інші нафтопродукти), повинні бути очищені від залишків палива, промиті і дегазовані;
- перед проведенням випробувань приміщення повинні бути очищені від бруду, виробничих відходів і сміття;
- вода, використана при випробуваннях повинна відводитися до каналізації;
- не припустиме скидання води на стапель, стапель-палубу дока, на підлогу цеху і елінгу, а також до водного об’єкту, обминаючи очисні споруди.
