2.6.39. Під час роботи з льоду каміння для навантаження хворостяного матраца необхідно вивантажувати на відстані не менше ніж 8-10 м від краю майни і укладати шаром завтовшки не більше ніж 0,5 м з урахуванням маси матеріалів і товщини льоду відповідно до таблиці 2 цих Правил.
2.6.40. Для безпеки працівників у місцях спусків до води для посадки в човен, вимірювання рівнів води, виконання ремонтних робіт необхідно обладнати справні сходи або трапи, які потрібно систематично очищати від бруду, снігу та у разі необхідності посипати піском.
2.6.41. Роботи над водою, у тому числі обколювання льоду на устоях і затворах на великих шлюзах, водозабірних спорудах, камерах, необхідно виконувати в рятувальному жилеті, з дотриманням правил безпеки праці, що діють під час роботи на висоті, відповідно до вимог Правил охорони праці під час виконання робіт на висоті, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 27 березня 2007 року № 62, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 04 червня 2007 року за № 573/13840.
2.7. Вимоги безпеки при виконанні робіт під час пропуску паводкових вод і льодоходу
2.7.1. Роботи на водних об'єктах і гідротехнічних спорудах під час пропуску паводків, повеней і льодоходу необхідно проводити з дотриманням вимог пункту 2.6 цього розділу.
2.7.2. Інформація щодо термінів руху льоду, скресання рік, водойм і каналів (якщо вони не спорожнюються на зимовий період), про рівні води під час повеней і паводків повинна бути завчасно доведена до відома власників водних об'єктів, гідротехнічних споруд, каналів і керівників підприємств і організацій, які здійснюють експлуатацію таких об'єктів.
2.7.3. На час проходження паводків, повеней і льодоходу власники водних об'єктів, гідротехнічних споруд, каналів і керівники підприємств, які здійснюють експлуатацію таких об'єктів, створюють аварійні бригади, склад, чисельність і оснащення яких залежать від місцевих умов. Аварійна бригада повинна складатися не менше, ніж із двох спеціально навчених працівників, які пройшли інструктаж.
2.7.4. Працівники, задіяні на роботах з пропуску паводків, повеней і льодоходу, повинні бути забезпечені спеціальним одягом відповідно до погодних умов згідно з НПАОП 0.00-3.08-09, відповідним інвентарем, засобами зв'язку, рятувальними жилетами, а в нічний час проведення робіт – ліхтарями.
Чергування в нічний час на гідротехнічних спорудах та водних об'єктах повинно проводитись спеціально навченими працівниками в кількості не менше двох працівників.
2.8. Вимоги безпеки під час виконання водолазних робіт на об'єктах водогосподарських систем
2.8.1. Під час виконання водолазних робіт повинні виконуватися вимоги „Єдиних правил безпеки праці на водолазних роботах. Частина І. Правила водолазної служби”, затверджених Центральною радою Товариства рятування на воді в 1991 році, а також вимоги, викладені у цьому пункті.
2.8.2. За загальну організацію та забезпечення безпеки відповідно до вимог „Єдиних правил безпеки праці на водолазних роботах. Частина І. Правила водолазної служби”, затверджених Центральною радою Товариства рятування на воді, та цих Правил у процесі виконання водолазних робіт відповідає керівник водолазних робіт.
За дотримання вимог чинних нормативно-правових актів, документів з безпеки праці водолазів під час виконання водолазного спуску відповідає конкретний керівник водолазного спуску, який безпосередньо керує цим спуском.
2.8.3. Усі водолазні роботи (крім рятувальних) в зонах шлюзів, насосних станцій, гребель й інших споруд повинні виконуватися за дозволами (допусками).
Дозвіл (допуск), у якому вказуються характер роботи, умови виконання водолазних робіт, межі небезпечних зон і заходи щодо безпеки, видається строком не більше однієї доби з указівкою точного часу початку та закінчення водолазних робіт.
2.8.4. Перед виконанням водолазних робіт на гідротехнічних спорудах водолази повинні бути ознайомлені за допомогою креслень з їх улаштуванням і проінструктовані щодо безпечного виконання робіт. Також керівник водолазних робіт повинен ознайомити водолазний склад з проектом (планом) і нарядом-завданням на виконання водолазних робіт.
2.8.5. У темний час доби має бути забезпечене освітлення місця спускання водолаза.
2.8.6. Перед початком водолазних робіт необхідно ознайомитися з гідрологічним режимом на місці проведення робіт, визначити швидкість і напрям течії на поверхні і на глибині спуску та виміряти глибину майбутнього спуску.
До початку водолазних робіт керівник водолазних робіт повинен організувати постійне спостереження за гідрометеорологічними умовами в районі робіт, розробити заходи щодо забезпечення безпеки праці водолазів, переконатися в стійкості споруд і їх окремих елементів. Якщо споруда або її елементи мають руйнування і можуть загрожувати безпеці водолазів, спуски їх забороняються. Для визначення меж небезпечних зон біля гідротехнічних споруд, у межах яких мають проводитись водолазні роботи, необхідно керуватися підпунктом 3.4.43 пункту 3.4 розділу 3 „Єдиних правил безпеки праці на водолазних роботах. Частина І. Правила водолазної служби”, затверджених Центральною радою Товариства рятування на воді.
2.8.7. При виконанні водолазних робіт у районі гідротехнічних споруд пуск гідротурбін, насосів, маневрування затворами або шлюзування забороняються.
Допуск до водолазних спусків дозволяється тільки після відключення силових електричних мереж і мереж керування механізмами.
2.8.8. Під час обстеження або ремонту гідротехнічних споруд у районі спуску водолазів забивання паль, підйом або опускання вантажів, переміщення плавзасобів й інші роботи в радіусі менше 50 м від місця роботи водолаза(ів) забороняються.
2.8.9. Під час виконання водолазних робіт на водопропускних спорудах і пристроях діючих гідровузлів для забезпечення безпеки водолазів повинні бути проведені такі заходи:
зупиняється або закривається така кількість агрегатів або затворів, щоб у радіусі не менше 50 м від місця роботи водолаза(ів) швидкість течії води не перевищувала 0,5 м/с;
направляючі апарати і спускові пристрої регулювання турбін (насосів) закриваються;
механізми пуску агрегатів, підйому затворів і відкриття воріт виключаються (знімається напруга, виключаються гідравлічні пристрої тощо), на вимикаючих пристроях вивішуються попереджувальні таблички „Не вМИКАти! працюють люди”.
2.8.10. Приблизне місце фільтрації та приблизну силу (швидкість) течії води через водонапірну споруду необхідно визначати шляхом протягування (опускання) з верхнього б'єфа на канатах забаластованого мішка з клоччям.
При незначних ушкодженнях гідротехнічних споруд, коли притиснутий тиском води мішок із клоччям можна відірвати від споруди вручну, водолаз повинний уточнювати місце фільтрації води за допомогою жердини з гумовою пластиною і легким баластом, щоб жердина не спливала, або за допомогою якого-небудь іншого пристосування. Переміщати жердину водолаз повинен перед собою, за напрямком свого руху. У цьому випадку спуск водолаза дозволяється тільки в захисному оснащенні, що виключає можливість безпосереднього контакту водолаза з місцем фільтрації води.
2.8.11. Обстеження й очищення водолазами водозабірних споруд повинні виконуватися тільки після припинення прийому або відкачування води.
2.8.12. Робота біля водозабірної споруди повинна виконуватися відповідно до погодженого годинного графіка і з обов`язковим повідомленням власника або іншої відповідальної особи водозабірної споруди, яка здійснює її експлуатацію, про місце і час роботи водолаза.
2.8.13. Після отримання письмового підтвердження від керівника водолазних робіт про закінчення роботи власник або інша відповідальна особа водозабірної споруди повинна особисто переконатися в їх припиненні і зробити відповідний запис у наряді-завданні.
ІІІ. Вимоги безпеки при виконанні окремих видів робіт на водогосподарських системах
3.1. Вимоги безпеки під час виконання робіт з технічного обслуговування і догляду споруд і каналів
3.1.1. Обстеження бетонних кріплень укосів каналів, басейнів і земляних напірних споруд (при закладенні укосів менше 1:3), що при зледенінні, обростанні або при мокрому укосі становлять підвищену небезпеку, необхідно виконувати, йдучи уздовж укосу по горизонтальній поверхні землі, насипу, берми на відстані 0,5 м від брівки укосу. Спуск до урізу води не дозволяється без застосування жердини і страхувальної мотузки, один кінець якої повинен бути прикріплений до надійної опори (дерева, стовпчика, елемента конструкції споруди або спеціально встановленого металевого штиря тощо).
3.1.2. Витягування з басейну, каналу або іншого водного об'єкта плаваючих предметів, колод слід виконувати за допомогою багра; забороняється заносити кінці колод нагору по укосу вручну.
3.1.3. У період льодоставу під час обстеження басейнів, земляних напірних споруд, каналів та інших водних об'єктів при роботі на льоду необхідно дотримуватися вимог, викладених у пункті 2.6 розділу ІІ цих Правил.
3.1.4. Узимку під час буранів і заметілей не можна проводити обстеження каналів, напірних споруд та інших водних об'єктів одному працівнику.
3.1.5. Спуск працівників на водозлив, у колодязі, галереї, труби і дюкери для обстеження допускається тільки після припинення подачі або скиду води через споруду, спорожнення її від води та обмеження фільтрації води через ремонтні затвори до мінімуму.
Працівник, який спускається, повинен бути обов'язково прив'язаний за запобіжний пояс страхувальною мотузкою, другий кінець якої закріплюється за міцні елементи споруди і поступово попускається працівником, який страхує.
3.1.6. Під час пропуску через споруди льоду і сміття для проштовхування крижин і корчів слід застосовувати багри та граблі.
Ці роботи необхідно виконувати зі службових містків, стоячи на поверхні біля стояка споруди або з підвісних колисок, що мають міцні огородження, до яких працівники повинні бути прикріплені страхувальною мотузкою.
Розчищення заторів з крижин, сміття, інших плаваючих предметів перед спорудою повинно проводитися шляхом поступового скидання крижин та інших плаваючих предметів за течією води або витягування їх на поверхню землі. Забороняється пересування працівників по затору.
3.1.7. Здійснювати обколювання намерзлого льоду на затворах необхідно з використанням запобіжних поясів із закріпленням страхувальною мотузкою до міцних елементів споруд.
3.1.8. До наповнення водою б'єфа підпірної споруди, каналу, дюкеру, акведука або басейну керівник робіт повинен переконатися в тому, що ремонтна бригада виведена, а весь інструмент, будівельні матеріали і механізми прибрані за межі споруди, що заповнюється водою.
3.1.9. Ставати на затвор, що опускається (піднімається), або балку шандорного загородження, направляти їх у пази вручну, а також направляти вручну трос під час його намотування на барабан лебідки забороняється.
3.1.10. Під час спуску до затвора, проведення догляду і ремонту затворів на шлюзах, водозабірних і скидних спорудах працівникам необхідно користуватися запобіжними поясами.
3.1.11. Чистити, обтирати, ремонтувати обертові частини механізмів підіймачів гідротехнічних споруд, що рухаються, не дозволяється.
Спиратися і ставати на бар’єри площадок, запобіжні кожухи муфт редукторів, вали та інші рухомі частини підіймачів забороняється.
3.1.12. Роботи з обстеження, догляду та ремонту тунелів і дюкерів на водогосподарських системах проводяться тільки після спорожнення цих споруд від води і створення умов, що виключають несанкціоноване надходження води з обох боків зазначених споруд.
3.1.13. Проводити роботи з обстеження, догляду або ремонту тунелів, дюкерів мають право тільки працівники, що пройшли відповідне навчання і яким дозволено виконувати ці роботи на таких спорудах.
3.1.14. Працівники, що виконують роботи в тунелі, дюкері, забезпечуються фільтрувальними протигазами з урахуванням вимог Правил вибору та застосування засобів індивідуального захисту органів дихання, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 28 грудня 2007 року № 331, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 04 квітня 2008 року за № 285/14976, та повинні знати правила користування і догляду за ними, а також повинні мати переносні індивідуальні ліхтарі.
Місця виконання робіт усередині тунелю освітлюються електросвітильниками напругою 12 В.
3.1.15. Під час обстеження, догляду напірних трубопроводів, які знаходяться на поверхні землі, ходити по них забороняється.
Роботи на трубопроводах, що знаходяться на поверхні землі на опорах, дозволяється виконувати з надійно укріплених риштувань (лісів) і встановлених східців (драбин) для спуску і підйому працівників.
3.1.16. Під час роботи на трубопроводі, що має ухил понад 20 град., і усередині трубопроводу, що має ухил понад 30 град., які знаходяться на поверхні землі, працівники повинні бути забезпечені страхувальними засобами (запобіжними поясами і мотузками).
3.1.17. Під час проведення робіт усередині і зовні металевого трубопроводу працівники повинні бути забезпечені необхідними індивідуальними засобами захисту від дотику до металу (повстяними матами, наколінниками і налокітниками).
3.1.18. Під час спорожнювання або наповнення трубопроводу працівникам забороняється перебувати в зоні аераційних отворів труб, у колодязях.
