---

8.2.8 Записи в оперативному журналі мають право вести працівники, які виконують оперативні обов'язки та перемикання.

8.2.9 Оперативне спілкування повинно вестися працівниками ясно та чітко, виключаючи можливість неправильного тлумачення завдань та повідомлень, дотримуючись однаковості в найменуванні апаратури та операцій.

8.2.10 Оперативне розпорядження може бути усним, передане безпосередньо по телефону, радіо або письмово, оформлене записом в оперативному журналі.

8.2.11 Кількість перемикань, яка видається одній бригаді, не обмежується. Перед виїздом бригади кожне розпорядження повинно бути окремо записано в оперативному журналі.

Працівник, який виконує перемикання, повинен одержати розпорядження від особи, яка віддає розпорядження, безпосередньо перед початком роботи.

8.2.12 Під час видачі оперативного розпорядження на виконання перемикання особа, що віддає розпорядження, повинна вказати працівникові, який виконує перемикання, необхідну послідовність усіх операцій.

8.2.13 Працівник, який виконує перемикання та одержав усне або по телефону чи радіо оперативне розпорядження, записує в оперативному журналі отримане розпорядження та повторює його, а особа, яка віддала розпорядження або підтверджує правильність розпорядження, або вносить у нього відповідну поправку, після чого працівник, який отримав оперативне розпорядження, приступає до його виконання.

8.2.14 Після виконання оперативного перемикання працівник, який виконував розпорядження, доповідає про його виконання особі, яка віддала розпорядження.

8.2.15 Оперативні перемикання на контактній мережі та в пристроях СЦБ проводяться без бланків перемикання.

8.2.16 Оперативні перемикання на контактній мережі та в пристроях СЦБ проводяться двома особами: одна з них повинна мати групу з електробезпеки не нижче IV, а друга - не нижче III.

Оперативні перемикання стосуються роз'єднувачів, що встановлені на висоті більше 3 м та мають привід, а також рубильників, установлених у шафах пристроїв СЦБ, які не мають струмопровідних частин, що доступні випадковому доторканню.

8.2.17 Оперативні перемикання виконуються двома особами, з яких перша, що виконує оперативні обов'язки та контролює правильність виконання перемикань, називає другій особі, що виконує перемикання, чергову операцію.

Друга особа, яка виконує перемикання, повторює її та здійснює перемикання лише після підтвердження правильності названої операції першою особою, що контролює виконання операції практично.

8.2.18 Оперативні перемикання повинні проводитися із застосуванням захисних засобів: діелектричних рукавичок, підйомників, ізолювальних штанг.

Перемикання з площадок підйомників виконуються в діелектричних рукавичках.

8.2.19 Умикання напруги на дільниці контактної мережі потрібно проводити включенням комутаційних апаратів на підстанції, рубильників у шафі живлення або секційного роз'єднувача.

Як виняток, допускається вмикати напругу замиканням секційних ізоляторів з обов'язковим попереднім шунтуванням секційного ізолятора перемичкою-закороткою (перерізом 95 кв.мм) та пружинними лещатами.

8.2.20 До робіт, які виконуються із зняттям напруги, належать:

- заміна стрілкових вузлів;

- заміна контактного проводу, який проходить через перетин;

- заміна та ремонт перетинів та стрілкових хрестовин;

- заміна та перекидання троса через контактні проводи в разі наявності на місці робіт одного підйомника;

- заміна підсилювальних проводів та проводів живлення, а також замін їх кріплення у разі закріплення проводів на металевих опорах;

- заміна несучих тросів (більше одного прогону) у ланцюговій контактній підвісці;

- заміна вузла сполучення анкерних дільниць напівкомпенсованої контактної підвіски;

- установка або демонтаж неповоротного кронштейна на металевих опорах;

- установка або виймання опор, розташованих від контактного проводу на відстані менш ніж 2 м;

- заміна розвідних пристроїв на мостах;

- регулювання або заміна обладнання контактної мережі та пристроїв СЦБ, якщо відстань від струмовідвідних частин до неогороджених заземлених конструкцій менша 0,6 м;

- заміна та ремонт секційних рубильників, роз'єднувачів та комутаційної апаратури, розміщеної на висоті менше 3 м;

- підвіска контактно-сигнальних проводів довжиною більше 80 м;

- робота на пристроях безпосередньо із землі;

- окремі роботи, передбачені місцевими інструкціями.

8.2.21 Підготовка робочого місця для виконання робіт із знятою напругою здійснюється в такій послідовності:

- проведення необхідних відключень та вжиття заходів, що запобігають подачі напруги до місця роботи внаслідок помилкового чи мимовільного вмикання комутаційної апаратури або контактних комутаційних з'єднань;

- вивішення попереджувальних плакатів, знаків безпеки, установлення огорожі;

- перевірка відсутності напруги на струмопровідних частинах;

- накладення заземлення (закоротки) після перевірки відсутності напруги.

8.2.22 Зняття напруги з ділянки контактної мережі або пристроїв СЦБ може бути виконано вимкненням:

- комутаційних апаратів на підстанції;

- комутаційних апаратів, контактно-комутаційних з'єднань у контактній та кабельній мережі та пристроях СЦБ.

8.2.23 Зняття напруги (вимкнення) проводиться згідно з вимогами ДНАОП 0.00-1.21-98.

8.2.24 На місці виконання робіт повинні бути вимкнені струмопровідні частини плюсового полюса та електричні лінії різного призначення, до яких під час виконання робіт не виключене випадкове торкання або наближення на відстань менше 0,6 м.

Струмопровідні частини мінусового полюса на місці робіт можуть не вимикатися у разі, якщо вони заземлені переносними заземлювачами або стаціонарними заземлювальними роз'єднувачами при відсутності розриву в електричному ланцюзі між місцем роботи та заземленням.

Струмопровідні частини не вимикаються у разі виконання робіт в умовах, які виключають одночасний дотик до струмопровідних частин плюсового полюса і неізольованих від землі конструкцій або до заземлених струмопровідних частин.

8.2.25 Струмопровідні частини мінусового полюса, які не вимкнені та не мають розриву ланцюга, але перебувають під напругою, заземлені переносними заземлювачами чи стаціонарними заземлювальними роз'єднувачами, за умовами безпеки робіт на них прирівнюються до вимкнених та заземлених струмопровідних частин.

8.2.26 На приводах комутаційних апаратів, а також на основи запобіжників пристроїв СЦБ, за допомогою яких може бути подана напруга до місця роботи, необхідно вивішувати плакат "Не включати! Працюють люди".

8.2.27 Невимкнені струмопровідні частини пристроїв СЦБ, доступні випадковому доторканню, на час роботи повинні бути огороджені. Тимчасовими огородженнями можуть бути сухі, добре закріплені ізолювальні накладки з дерева, міканіту, гетинаксу, текстоліту, діелектричної гуми тощо.

8.2.28 Перед початком робіт із зняттям напруги на вимкненій ділянці контактної мережі та пристроїв СЦБ необхідно перевіряти відсутність напруги.

Перевірка наявності напруги між плюсовими та мінусовими струмопровідними частинами та між струмопровідними частинами і землею проводиться справним вольтметром або іншим покажчиком напруги, який працює за принципом протікання активного струму.

8.2.29 Безпосередньо перед перевіркою наявності напруги вольтметром чи покажчиком напруги повинна бути перевірена справність цих приладів шляхом наближення їх до струмопровідних частин, які явно перебувають під напругою.

У разі відсутності поблизу струмопровідних частин, які передбачувано перебувають під напругою, або якщо не існує іншої можливості перевірити справність вольтметра чи покажчика напруги на місці роботи, дозволяється попередня їх перевірка в іншому місці.

Якщо перевірений таким чином вольтметр чи покажчик напруги падав або піддавався поштовхам та ударам, то застосування його без повторної перевірки не дозволяється.

Перевірка справності вольтметра та покажчика напруги, а також перевірка наявності напруги проводиться в діелектричних рукавичках.

8.2.30 Роботи із зняттям напруги можуть проводитися за умов накладання:

- заземлень на вимкнені струмопровідні частини;

- закороток та без накладених заземлень та закороток.

Робота на контактній мережі тролейбуса повинна проводитися за умови накладання закоротки між плюсовими та мінусовими проводами із заземленням мінусового полюса шляхом вмикання стаціонарного заземлювального роз'єднувача мінусової шини підстанції.

Під час роботи на контактній мережі трамвая та в пристроях СЦБ заземлення накладаються в тих випадках, коли конструкція мережі та пристроїв дозволяє виконати це накладання заземлень.

Під час роботи на контактній мережі трамвая в місці перетину трамвайних проводів з тролейбусними накладається закоротка між контактними проводами трамвайної та тролейбусної мереж.

8.2.31 Закоротка та заземлення накладаються на кожній ділянці контактної мережі, яка має самостійне живлення.

Якщо робота не потребує роз'єднання контактного проводу, то закоротка накладається в одному місці ділянки з боку джерела живлення.

Якщо протягом роботи було проведено роз'єднування контактного проводу, то закоротка повинна бути накладена з обох боків від місця роз'єднання.

8.2.32 Під час роботи на перетині або стрілці тролейбусної мережі закоротки накладаються на контактні проводи з обох боків перетину або стрілки.

8.2.33 Закоротки (заземлення) накладаються на струмопровідні частини (контактні проводи), на яких проводиться робота, та на вимкнені струмопровідні частини, до яких під час виконання робіт не виключене випадкове торкання або наближення на відстань менше 0,6 м.

8.2.34 Накладання та зняття закороток та заземлень повинно виконуватись двома працівниками: один з них повинен бути із складу бригади з групою з електробезпеки не нижче IV, другий - не нижче III.

8.2.35 Накладання закороток або заземлень потрібно проводити безпосередньо після перевірки відсутності напруги.

Закоротки або заземлення спочатку приєднують до мінусового проводу або до рейки (у трамвайній мережі, перед перевіркою наявності напруги), а потім накладають на плюсовий провід (струмопровідну частину).

Зняття закороток або заземлень проводиться у зворотному порядку.

Накладання та зняття закороток виконується з площадок монтажних вишок у діелектричних рукавичках. Накладання заземлень проводиться за допомогою ізолювальних штанг.

Закріплення затискачів та зняття заземлень виконується в діелектричних рукавичках.

8.2.36 Не дозволяється застосовувати як закоротки або заземлення будь-які проводи, не призначені з цією метою, а також проводити приєднання закороток та заземлень шляхом скручування.

8.2.37 Комплекти переносних закороток та заземлень повинні бути пронумеровані та зберігатися у відведених місцях (у цеху, районі, на монтажній вишці).

Спеціальні місця для розвішування або укладання переносних заземлень та закороток повинні мати номери згідно з номером на комплекті та повірені в установленому порядку.

8.2.38 Робота під напругою може виконуватися як за усним розпорядженням, так і за нарядом.

Роботи з вирівнюванням потенціалів, а також за умов вимкненого мінусового полюса виконуються за нарядом.

Робота виконується бригадою у складі не менше двох осіб.

8.2.39 Робота з вирівнюванням потенціалів проводиться на перетинах трамвайних проводів з тролейбусними, якщо за умови роботи неможливо зняти напругу з контактного проводу трамвая. У цьому разі вимикаються плюсові та мінусові проводи тролейбуса та всі проводи на місці роботи з'єднуються між собою закороткою на секційному ізоляторі з перемиканням його закороткою.

8.2.40 У разі вимкненого мінусового полюса робота проводиться на пристроях СЦБ, підвішених на пристроях контактної мережі (окрім опор), коли неможливо зняти напругу з контактних проводів.

8.2.41 Під час виконання робіт під напругою з вирівнюванням потенціалів або під час вимкненого мінусового полюса необхідно:

- працювати із застосуванням захисних засобів або стоячи на ізолювальній основі (ізолювальна підставка, монтажна площадка автомашини);

- ужити заходів для огородження струмопровідних частин, які перебувають під напругою, а також конструкцій, що не ізольовані від землі і розташовані на відстані менше 0,6 м від працюючих;

- працювати в одязі з рукавами, що застебнуті до кисті рук, та в головному уборі.

8.2.42 Працівники, які виконують роботу на струмопровідних частинах, що перебувають під напругою, не повинні торкатися ні безпосередньо, ні через металеві предмети не ізольованих від землі конструкцій, струмопровідних частин другого полюса, будь-яких проводів іншого призначення, тросів, а також працівників, які стоять на землі.

8.2.43 Не дозволяється перебувати між плюсовими та мінусовими контактними проводами, коли відстань до них менше 1,5 м.

8.2.44 Обладнання, матеріали та інструмент дозволяється піднімати на площадці монтажної вишки за умови, якщо під час підйому працівники та предмети, що піднімаються, не наблизяться до струмопровідних частин на відстань менше 0,6 м.

8.2.45 До початку роботи на натяжному чи підвісному ізоляторах необхідно перевірити справність ізоляторів, які встановлені послідовно з цим ізолятором.

Перевірка справності ізолятора проводиться переносним вольтметром чи покажчиком напруги постійного струму.

Фарфорові натяжні та підвісні ізолятори перевіряються на справність шляхом їх зовнішнього огляду.

8.2.46 Під час роботи на контактно-сигнальному проводі необхідно встановлювати закоротку між ним та контактними проводами.

8.2.47 Перед виконанням заміни ізоляційних деталей між контактними проводами тролейбуса в жорсткому підвісі один з проводів повинен бути накритий діелектричним килимком. Попередньо контактний провід повинен бути звільнений із затискача чи підвісу.

8.2.48 Врізка вставки контактного проводу або контактно-сигнального проводу в лінію, яка перебуває під напругою, дозволяється в тих випадках, коли довжина вставки не перевищує 60 м у трамвайній мережі та 3 м у мережі тролейбуса (під час виконання робіт з однієї монтажної вишки), а в разі виконання робіт з двох і більше монтажних вишок у мережі тролейбуса допускається врізка вставки проводу довжиною до одного прольоту.