7.12.1. Ливарні роботи на ремонтних підприємствах необхідно проводити у відповідності з Правилами безпеки у ливарному виробництві (ДНАОП 1.2.10-1.15-97).
7.13. Ремонт та випробування електрообладнання
7.13.1. Організація та обладнання робочих місць по ремонту й випробуванню силового й автотракторного електрообладнання повинні відповідати вимогам ПВЕ, ДНАОП 0.00-1.21-98, ГОСТ 12.1.002-84, ГОСТ 12.1.003-83, ГОСТ 12.1.004-91, ГОСТ 12.1.005-88, ГОСТ 12.1.007-76, ГОСТ 12.1.009-76 ГОСТ 12.1.012-90 ГОСТ 12.2.003-91, ГОСТ 12.2.007.0-75, ДСТУ 2817-94, ГОСТ 12.2.032-78, ГОСТ 12.2.033-84, ГОСТ 12.3.002-75, ГОСТ 12.3.009-76, ГОСТ 12.3.019-80, ГОСТ 12.4.011-89 ГОСТ 12.4.026-76 та цих Правил.
7.13.2. Дільниця для розбирання електричних машин повинна бути забезпечена знімачами й пресами для розбирання вузлів та механізмів, які мають посадку з натягом.
7.13.3. Дільниці для розбирання електричних машин і трансформаторів, випалювання ізоляції та видалення обмоток повинні бути забезпечені підіймально-транспортними засобами.
7.13.4. Печі для випалювання ізоляції повинні бути обладнані вентиляційними пристроями для видалення газів.
7.13.5. Для охолодження вийнятих із печей електричних машин повинно бути обладнане та огороджене спеціальне місце.
7.13.6. Обертові частини верстатів намотування секцій, реставрації та ізоляції проводів повинні бути обладнані захисними засобами.
7.13.7. Столи й верстаки для укладання секцій обмоток повинні бути забезпечені боковими буртами (виступами), які запобігають скочуванню кондукторів із закріпленими статорами.
7.13.8. Кислотні ванни для електричної обробки кінців обмотувального матеріалу повинні мати витяжну вентиляцію. Робота на цих дільницях дозволяється тільки в кислотостійкому спецодязі, ґумових рукавичках та захисних окулярах.
7.13.9. Ванни для лудіння кінців обмоток ламелей та інших частин електричних машин повинні бути обладнані вентиляцією і контрольними приладами для визначення температури розплавленого припою.
7.13.10. Електротехнічний персонал випробувальних станцій, цехів та лабораторій, який обслуговує технічні установки, повинен, починаючи з ІІ групи з електробезпеки, пройти навчання безпечним методам роботи на робочому місці під керівництвом досвідченого працівника та перевірку знань в кваліфікаційній комісії, яка встановлює кваліфікаційну групу. Кваліфікаційна група підтверджується посвідченням установленої форми.
7.13.11. Персонал випробувальних станцій і лабораторій повинен мати приведені нижче групи по електробезпеці:
- начальник випробувальної станції, начальник лабораторії і прирівняні до них особи, начальник зміни, старший інженер, старший майстер - не нижче У групи;
- інженери, механіки, майстри, старші електромонтери і прирівняні до них особи - не нижче ІУ групи;
- електромонтери, електрослюсарі, лаборанти, контролери - не нижче ІІІ групи;
- допоміжний персонал, який бере участь у випробуваннях - не нижче ІІ групи.
7.13.12. Випробувальні станції, лабораторії, випробувальні поля і контрольні пункти цехів повинні бути захищені постійними або тимчасовими огородженнями під час проведення випробувань із напругою, яка перевищує:
- 65 В - у приміщеннях без підвищеної небезпеки;
- 42 В - у приміщеннях із підвищеною небезпекою;
- 12 В - у приміщеннях особливо небезпечних.
7.13.13. Постійні огородження, відкриті зверху, повинні бути висотою не нижче 1,7 м, а тимчасові - не нижче 1,2 м. Конструкція огороджень повинна виключати можливість випадкового доторкання до струмопровідних частин.
7.13.14. Двері постійних огороджень повинні відчинятись назовні або розсуватися. Замки дверей повинні бути такі, які самі запираються, а двері повинні відчинятись із середини без ключа за допомогою рукоятки.
7.13.15. Двері огородження випробувального поля та обємні елементи і елементи огородження які відкриваються (двері, кришки тощо) всього випробувального обладнання, розміщеного у виробничих приміщеннях, повинні мати блокувальні пристрої.
7.13.16. Блокування огороджень випробувального поля повинно відповідати таким вимогам:
- при відкриванні дверей повинна повністю зніматися напруга з випробувального поля (стенда);
- при відкритих дверях запобігати подачі напруги на випробувальне поле (стенд);
- при закриванні дверей напруга повинна відновлюватись після повторного включення пускового пристрою.
7.13.17. На випробувальному пульті та розподільчому щиті повинні бути передбачені пристрої для відключення всіх джерел живлення випробувальної схеми або клемних колодок стенда.
7.13.18. Біля дверей випробувальних полів повинні бути встановлені, видимі сигнальні ліхтарі з червоним склом або попереджувальним написом “Стій! Висока напруга”.
7.13.19. Станини, кожухи виробів, що випробовуються та випробовувального електрообладнання, пересувні випробувальні пульти, переносні апарати, металеві огородження, металеві корпуси приладів та інше обладнання і металеві конструкції, які можуть попасти під напругу через несправність або при пробої ізоляції підлягають заземленню.
7.13.20. Установка на стенд і знімання зі стенду (поля) виробів, що випробовуються повинна виконуватись тільки при повному відключенні випробовувальної схеми від виробу та знятій напрузі з пунктів підключення (клемних колодок).
7.13.21. Складання схеми на випробовувальному стенді повинно виконуватися при повному знятті напруги з пунктів підключення (клемних колодок, проводів тощо).
7.13.22. Обладнання значної електричної ємності, яке не входить в електричну схему, але розташоване на випробовувальному полі, повинно бути закорочене та заземлене.
7.13.23. Перед початком випробувань необхідно перевірити:
- правильність складання випробовувальної схеми;
- наявність і надійність заземлення всіх обєктів схеми і обладнання;
- наявність необхідних захисних засобів;
- надійність роботи сигналізації, блокування та комутаційної апаратури;
- відсутність людей біля випробовувальних обєктів.
7.13.24. Перед подачею напруги на випробовувані вироби або поле -працівник, який вмикає напругу повинен оголосити усно: ”Вмикаю напругу” та подати звуковий або світловий сигнал у випадку, коли випробовувальний апарат або поле знаходиться поза межами зору.
7.13.25. Конденсатори, ввімкнуті у випробувальну схему, по закінченні випробувань підлягають розрядці і замиканню на землю.
7.13.26. Переносні кабелі та ізольовані проводи, які застосовуються для приєднання випробовувальних апаратів до пунктів підключення, повинні перевірятись перед кожним випробуванням. Дата і результати випробувань фіксуються в спеціальному протоколі випробувань.
7.13.27. Вимірювальну установку необхідно огороджувати, а на огородження перед кожним випробовуванням необхідно вивішувати плакати, які попереджують про наявність напруги.
7.13.28. Перед випробовуванням на підвищену швидкість обертання (рознос) необхідно переконатися, що всі кріплення стенда і випробовувальної машини справні і послаблення не виникло.
7.13.29. Проведення випробовувань на підвищеній швидкості обертання дозволяється тільки на повністю зібраних машинах, встановлених на відкритому майданчику, при умові надійної безпеки для персоналу у випадку руйнування машини (виведення на безпечну відстань, в укриття тощо).
7.13.30. Виміряти опір ізоляції електричних машин дозволяється тільки на машинах, які не обертаються, та при відсутності напруги.
7.13.31. Агрегати та вузли автотракторного електрообладнання, які розбираються повинні бути чистими, сухими, охолоджені до температури навколишнього середовища та без слідів мийного розчину.
7.13.32. Печі випалювання ізоляції якорів влаштовуються з тепловою ізоляцією, яка не повинна допускати температуру нагріву її зовнішньої стіни вище 50°С, а також ефективну вентиляцію для видалення газів.
7.13.33. Робочі місця для видалення випаленої ізоляції із пазів якорів повинні бути обладнані витяжною вентиляцією.
7.13.34. Верстати для проточування колекторів і міжламельної ізоляції необхідно обладнувати прозорими екранами для спостерігання за процесом проточування та місцевим відсмоктуванням для видалення пилу.
7.13.35. Тиглі для плавлення припою необхідно забезпечувати обладнанням, яке автоматично підтримує температуру розплаву та місцевим відсмоктуванням для видалення парів свинцю.
7.13.36. Електрообладнання просочувальних, сушильних, фарбувальних та інших відділень, в яких виділяються пари органічних розчинників, повинно бути у вибухобезпечному виконанні.
7.13.37. Слюсарі-випробувачі, які виконують роботи на поопераційних випробовуваннях, а також на випробовуваннях підвищеною напругою готових агрегатів автотракторного електрообладнання, повинні мати не нижче ІV групи по електробезпеці.
7.14. Шиномонтажні роботи
7.14.1. Організація та обладнання робочих місць при виконанні шиномонтажних робіт повинно відповідати вимогам ГОСТ 12.1.005-88, ГОСТ 12.3.028-82, ГОСТ 12.2.003-91, ГОСТ 12.2.010-75, ГОСТ 12.3.002-75, ГОСТ 12.3.009-76, ГОСТ 12.2.032-78, ГОСТ 12.4.011-89 та цих Правил.
7.14.2. До роботи на вулканізаційних апаратах допускаються особи, які мають посвідчення на виконання цих робіт.
7.14.3. Приміщення для виконання вулканізаційних робіт повинні бути ізольованими та обладнаними припливно-витяжною вентиляцією. Приміщення в яких встановлені вулканізаційні апарати з самостійною топкою, повинні бути ізольовані від приміщень, в яких застосовується бензин або ґумовий клей.
7.14.4. Вентилятори витяжних систем, які обслуговують технологічне обладнання, повинні мати електродвигуни у вибухобезпечному виконанні.
Шерехувальні верстати повинні бути обладнані пристроями для відсмоктування пилу, мати огородження обертових частин та мати заземлення.
При шерехуванні пошкоджених місць камер на заточувальному верстаті необхідно проводити в захисних окулярах і при ввімкненому пиловловлювачі.
7.14.6. З`єднання (фланці, шланги, штуцера тощо) паропроводів, гідравлічних, пневматичних устаткувань повинні бути ущільнені і забезпечувати їх герметичність.
7.14.7. Парогенератор, який використовується для подачі пари у вулканізаційний апарат, повинен мати запобіжний клапан, відрегульований на гранично допустимий тиск, і справні термометр, водомірне скло та манометр.
Манометр повинен бути опломбований, з червоною відміткою, яка вказує на гранично допустимий тиск для даного парогенератора.
7.14.8. Для монтажу і демонтажу шин виділяється спеціальне місце, яке оснащується необхідним обладнанням, пристосуванням та інструментом. Шини необхідно приймати в ремонт чистими та сухими.
7.14.9. Знімання, встановлення та переміщення коліс і шин для машин великої вантажопідйомності необхідно виконувати з використанням засобів малої механізації.
7.14.10. Перед демонтажем шини, повітря із камери необхідно повністю випустити. Демонтаж і монтаж шин необхідно виконувати спеціальними пристроями.
7.14.11. Ободи не повинні мати механічних пошкоджень, зім'ятих країв та задирок. Періодично необхідно їх очищати від іржі та фарбувати.
7.14.12. Перед монтажем покришки і камери необхідно посипати тальком.
7.14.13. Забороняється працювати на електровулканізаторі:
- при відсутності заземлення;
- при відсутності під основою настільного електровулканізатора прокладки теплоізоляційного та електроізоляційного матеріалу;
- при відсутності на підлозі діелектричного килимка;
- в випадку пошкодження ізоляції проводів та вилки.
7.14.14. При роботі на вулканізаторах необхідно користуватись рукавицями.
7.14.15. Силове та інше електрообладнання повинно бути у вибухобезпечному виконанні.
7.14.16. Виробничий запас бензину та клею необхідно зберігати на спеціальному складі. У виробничих приміщеннях на робочому місці дозволяється зберігати бензин та клей у кількості, що не перевищує трьохгодинної потреби.
7.14.17. Зберігати бензин та клей необхідно в металевих посудинах, що щільно закриваються, відкривають їх тільки при необхідності.
7.14.18. Клей необхідно наносити щіткою, рукоятка якої повинна бути з відбивачем, який запобігає травмуванню рук.
7.14.19. Розкрій матеріалу на заготовки та вирізку пошкоджених місць необхідно проводити за допомогою спеціальних ножів і шаблонів. Ніж повинен мати справну рукоятку та гостро заточене лезо.
7.14.20. У приміщеннях для вулканізаційних робіт застосовується тільки мідний, латунний та дерев’яний інструмент.
7.14.21. Накачування шин необхідно проводити у спеціальному огородженні.
7.14.22. Експлуатацію вулканізаційних апаратів необхідно проводити у відповідності з діючими Правилами будови і безпечної експлуатації посудин, які працюють під тиском.
7.14.23. Шини до робочих місць повинні доставлятися підіймально-транспортними засобами, конвеєрами, транспортерами або спеціальними візками.
7.14.24. Мити шини необхідно в ізольованому приміщенні у спеціальних мийних машинах. Приміщення повинно бути обладнане каналізацією для відведення забрудненої води.
7.14.25. Сушіння шин повинно проводитися у спеціальних приміщеннях, обладнаних стелажами та підіймальними механізмами.
7.14.26. Огляд та вирізку місцевих пошкоджень покришок необхідно проводити на спредері.
7.14.27. Розшарування покришок для виготовлення манжет необхідно проводити на спеціальному верстаті.
7.14.28. Неробоча частина ножа на машинах, які застосовуються для зрізання країв манжет, повинна бути огородженою.
7.14.29. Шерехування внутрішніх ділянок покришок та нанесення клею повинно виконуватись на спеціальному стенді або на верстаку з використанням розпірок та борторозширювачів.
7.14.30. Сушіння промазаних клеєм покришок необхідно проводити у закритих сушильних камерах. Сушильні камери необхідно обладнувати примусовою витяжною вентиляцією з припливом нагрітого повітря.
7.14.31. Для пресування покришок при вулканізації слід застосовувати повітряні мішки, варильні камери, розміри яких повинні відповідати розмірам покришок, що вулканізуються. Заміна одного мішка варильної камери іншим забороняється. Використовувати варильні камери для вулканізації покришок у секторних формах забороняється.
