42. Сушильні установки повинні бути обладнані передбаченою
проектом контрольно-вимірювальною апаратурою, що забезпечує
безпеку робіт.

43. Пуск у роботу сушильних установок у разі несправності
контрольно-вимірювальної апаратури та в разі несправності
запобіжних клапанів на тракті газів і пиловловлювачах не
дозволяється.

44. На кожному підприємстві повинен бути складений і
затверджений роботодавцем перелік заходів щодо влаштування та
безпечної експлуатації шламонагромаджувачів. Заходи повинні
передбачати евакуацію людей з небезпечних зон під час аварійної
ситуації, організацію безаварійного пропуску паводкових вод,
запобігання можливим зсувним та іншим явищам і систематичний
гідрогеологічний та маркшейдерський контроль за експлуатацією
шламонагромаджувачів.

45. Майданчики для влаштування шламонагромаджувачів повинні
відповідати вимогам санітарних норм щодо забезпечення чистоти
повітряного басейну в районі розташування промислових підприємств
і населених пунктів, які існують або проектуються.

46. Максимальний горизонт води в шламонагромаджувачах не
повинен перевищувати рівня, передбаченого проектом.

Нагляд за горизонтом води в шламонагромаджувачі необхідно
здійснювати за допомогою рейок з поділками, що встановлені біля
водоскидних колодязів і на берегах у зручних для нагляду місцях.
Усі рейки повинні бути прив'язані за висотою до реперів.
Результати нагляду необхідно заносити в спеціальний журнал.
Спостереження необхідно проводити не рідше одного разу на добу, а
в період паводків - три рази на добу.

47. У районі шламонагромаджувачів у легкодоступних місцях
повинні розміщуватися будівельні матеріали, обладнання та
інструменти у кількості, що необхідна для негайної ліквідації
можливих пошкоджень дамби. Місця їх зберігання, перелік
матеріалів, обладнання та інструменти повинні зазначатися в
інструкціях, які затверджені роботодавцем.

48. Ділянки намитого шламонагромаджувача, що не придатні для
руху пішоходів, повинні бути огороджені попереджувальними знаками.

49. Дамби повинні бути освітлені за всією довжиною.

50. На вуглезбагачувальних фабриках, які відправляють вологу
породу у думпкарах у відвали, що значно віддалені від цеху, у
зимовий час повинні застосовуватися профілактичні засоби проти
змерзання породи та примерзання її до стінок вагона.

51. Колії на відвалі породи та місця завантаження та
розвантаження повинні бути освітлені.

52. Прибирання вугільного пилу з устаткування необхідно
проводити не рідше одного разу за зміну, при цьому повинен бути
унеможливлений перехід пилу в стан завису.

53. У всіх приміщеннях вуглепідготовки, у тому числі в
конвеєрних галереях, повинен систематично прибиратися та
видалятися вугільний пил.

54. Технологічний процес і технічний стан установки
часткового брикетування вугільної шихти зі сполучним матеріалом
перед коксуванням повинні унеможливлювати надходження у виробничі
приміщення шкідливих та небезпечних речовин (сполук). Їх
концентрація не повинна перевищувати ГДК відповідно до
ГОСТ 12.1.005-88.

55. Конвеєрний транспорт установки часткового брикетування
вугільної шихти повинен відповідати вимогам ГОСТ 12.2.022-80
"ССБТ. Конвееры. Общие требования безопасности".

Дільницю конвеєрів, що подають брикети до вугільної башти,
необхідно накривати та обладнувати аспірацією.

56. Залізничні цистерни, що призначені для транспортування
сполучного (з'єднувального) матеріалу, повинні бути обладнані
обігрівом (паровим, електричним) для забезпечення вивантаження
продукту.

57. Повітряні клапани ємностей складу для зберігання
сполучного матеріалу необхідно об'єднувати в загальний колектор,
підключений до відсмоктувальної вентиляційної установки.

58. Від бака для сполучного матеріалу у відділеннях
брикетування, змішувача, пресів і розвантажувального конвеєра
повинні бути передбачені відсмоктувачі газоповітряної суміші з
подальшим очищенням її у скруберах Вентурі.

59. Корпуси машин і устаткування, а також комунікації
відділення підготовки сполучного матеріалу та брикетування шихти
необхідно герметизувати.

Втрата вугільного пилу та сполучного матеріалу крізь
нещільності фланцевих з'єднань, розняття та ущільнення корпусів не
дозволяється.

60. Перевірку герметичності устаткування та трубопроводів
шляхом зовнішніх оглядів необхідно проводити під час кожного пуску
установки брикетування у роботу, але не менше двох разів на зміну
під час роботи.

Виявлені порушення герметичності необхідно негайно усувати,
про що робиться запис у робочому журналі.

61. Роботи на установці часткового брикетування вугільної
шихти необхідно здійснювати у режимі штатного ведення
технологічного процесу.

62. Для запобігання утворенню пробок застиглого сполучного
матеріалу горизонтальні трубопроводи необхідно прокладати
прямолінійно з ухилом не менше 0,01; вони повинні мати випускні
пробкові крани для зливання залишків сполучного матеріалу.
Закруглення труб повинні бути плавними.

63. Трубопроводи сполучного матеріалу повинні мати
обігрівальні парові оболонки. Подача його в непрогріті
трубопроводи не дозволяється.

64. Для всіх трубопроводів, що призначені для транспортування
сполучного матеріалу, повинна бути передбачена можливість продувки
їх інертним газом або водяною парою.

65. Проводити ремонтні роботи на трубопроводах, що
перебувають під тиском, не дозволяється.

XII. Коксові цехи

1. Для випуску в атмосферу надлишку очищеного коксового газу
повинен бути встановлений спеціальний газоскидний пристрій, що
автоматично включається у разі підвищення тиску в газопроводі
понад заданий.

2. Газоскидні пристрої для коксового газу, що будуються,
необхідно обладнувати засобами для дистанційного або автоматичного
його запалювання.

3. Свічки на газозбірниках коксових батарей, що будуються, та
тих, що реконструюються, повинні бути розраховані на забезпечення
тиску не вище 250 Па (25 кгс/кв.м) за повного припинення
відсмоктування, автоматично відкриватися у разі перевищення
зазначеного тиску. На всіх батареях висота газоскидних свічок
повинна бути не менше ніж 4 м від рівня майданчика обслуговування
газозбірника.

4. Розподільні колектори опалювального коксового, доменного
та змішаного газів дозволяється прокладати у закритих тунелях
коксових печей. Влаштування каналів і газопроводів має відповідати
вимогам НПАОП 27.1-1.10-07 ( z0441-07 ). Розміри каналів для
газопроводів доменного газу повинні забезпечувати можливість
проведення періодичних оглядів і перевірки герметичності
газопроводів без видалення знімних плит перекриття каналів.

Ремонт газопроводів необхідно здійснювати лише після зняття
плит перекриття.

Канали повинні бути забезпечені постійною вентиляцією.

5. Печі з боковим підводом газу в підбатарейному приміщенні,
де розташовані газопроводи та опалювальна арматура, необхідно
забезпечувати провітрюванням усього приміщення за рахунок
раціонального підводу повітря на опалення печей.

Дільниці підкантувальних приміщень діючих коксових батарей,
де розміщені газопідігрівачі із запірною арматурою, повинні бути
відгороджені від тунелів цегляною стінкою з дверними отворами.

Для постійного провітрювання приміщень на відгороджених
дільницях з машинного та коксового боків повинні бути встановлені
металеві сітки.

Отвори в перекриттях у місцях проходження корпусів засувок зі
штоками в кантувальні приміщення повинні бути герметизовані.

6. На опалювальних газопроводах батарей для їх відключення
повинні бути встановлені засувки та передбачена можливість
установлення заглушок після них по ходу газу.

Не дозволяється встановлювати та виймати заглушки на
газопроводах, наповнених газом, якщо не встановлена заглушка після
засувки по ходу газу на підвідному газопроводі зовні приміщення.


Щоб уникнути утворення застійних зон, повинно бути
передбачено примусове провітрювання із забезпеченням не менше ніж
10-кратного повітрообміну перед проведенням і під час проведення
ремонтних робіт у таких приміщеннях:

тунелях коксових печей з розподільними газопроводами;

приміщеннях під кінцевими та проміжними майданчиками коксових
батарей з газопроводами коксового та доменного газів, які з'єднані
з тунелями коксових печей;

кантувальних і підкантувальних з газопроводами, що
розташовані під проміжними майданчиками або вугільними баштами,
які є спеціальним простором з тунелями коксових батарей;

кантувальних без газопроводів, але з'єднаних з тунелями
коксових печей отворами для виведення в них маховиків запірної
арматури опалювального газу, якщо в цих приміщеннях іде підготовка
до розгерметизації газопроводу.

При цьому повинен бути забезпечений постійний контроль
газового складу повітря з урахуванням метереологічних умов, а
також здійснено пропарювання ділянки газопроводу, яка
розкривається.

7. Конденсатовідвідники, що встановлюються у приміщенні на
першому поверсі майданчиків коксових батарей, повинні відповідати
вимогам НПАОП 27.1-1.10-07 ( z0441-07 ), при цьому:

відведення конденсату повинно здійснюватися без розривання
струменя;

на водоспускній трубі від газопроводу повинен бути
встановлений пробковий кран;

до конденсатовідвідника повинні бути підведені вода та пара
для пропарювання;

конденсатовідвідник повинен бути обладнаний витяжною трубою
діаметром не менше ніж 50 мм, яка виведена на 5 м вище рівня
майданчика газозбірника, та пробкоспускним краном для перевірки
рівня рідини;

водоспускні труби від газопроводів коксового та доменного
газів допускається відводити в один конденсатовідвідник;

водоспускні крани повинні бути фланцевими; установлення
бронзових кранів не дозволяється;

скидання конденсату пари з конденсатовідвідників пари в
конденсатовідвідники газу не дозволяється.

8. Арматуру опалювання печей коксовим газом і вічок
регенераторів у тунелях коксових батарей необхідно обслуговувати
зі стаціонарного майданчика або за допомогою легкої пересувної
драбини з майданчиком, що має поручневу огорожу. Пересувна драбина
повинна бути обладнана гальмом.

9. У диспетчерській коксового цеху (кабінах коксових батарей)
повинні встановлюватися автоматичні прилади сигналізації для
сповіщення про зміни тиску газу в газопроводах (нижче або вище
встановленої межі) та падіння тяги в лежаках димових газів.
Приміщення диспетчерської необхідно опалювати підігрітим повітрям
у зимовий час.

10. З метою унеможливлення "хлопання" у газопідвідній
арматурі коксового газу печей з нижнім підведенням необхідно:

забезпечити постійну роботу системи централізованого
змащування кантувальних кранів;

витримати паузу під час кантування зачиненими кантувальними
кранами не менше ніж 40 с;

забезпечити герметичність газоповітряних клапанів.

11. Прийняття в експлуатацію та випробування газопроводів,
арматури та обладнання для опалювання коксових печей повинно
проводитися відповідно до вимог НПАОП 27.1-1.10-07 ( z0441-07 ) і
згідно з діючими технічними умовами на монтаж устаткування
коксових батарей.

12. Перед уключенням у роботу газопроводи коксового газу
необхідно продути спочатку парою, потім газом, а газопроводи
доменного газу - тільки газом.

Якщо газопровід коксового газу перед уключенням не
розкривається та перебуває під тиском не менше 500 Па
(50 кгс/кв.м), його необхідно продути лише газом.

13. Продування розподільних газопроводів коксових печей
необхідно проводити при закритих стопорних кранах або
регулювальних запірних клапанах за тиску газу в межах 1000-1500 Па
(100-150 кгс/кв.м).

Перед продуванням газопроводів повинні бути випробувані та
відрегульовані арматура та обладнання газопроводів.

14. Перед включенням газу для обігріву коксових печей
необхідно:

розташувати обслуговувальний персонал з обігріву печей згідно
з робочими місцями;

перевірити, чи повністю закриті стопорні крани під час
обігріву коксовим газом або регулювальні (запірні) клапани під час
обігріву доменним газом, а також заповнення кондесатовідвідників
водою та відключення парової комунікації;

установити кантувальну лебідку в робочий стан;

перевірити правильність відкриття повітряних отворів і
клапанів для газу та продуктів згоряння на газоповітряних
клапанах, а також кришок клапанів для повітря знеграфітувального
пристрою, після чого установити необхідну тягу димової труби.

15. Пуск газу в опалювальну систему коксових печей під час
обігрівання коксовим газом необхідно проводити послідовним
відкриттям стопорних кранів на висхідному потоці за відкритих
реверсивних кранах. Під час обігрівання доменним газом пуск газу
повинен здійснюватися у регенератори, які заповнені продуктами
згоряння за групами не більше 10-15 печей у такому порядку:

на батареях, що обладнані регулювальними (запірними)
клапанами та кантувальними газовими тарілками, спочатку необхідно
відкрити запірні клапани на низхідному потоці при опущених і
підключених до кантування газових тарілках, далі зробити
кантування тарілок, після чого газ надходить у регенератори;

на батареях, які обладнано пробковими стопорними та
реверсивними кранами, відкриття стопорних кранів необхідно
здійснювати при закритих кантувальних кранах на низхідному потоці.