---

Примітка. Книга ведеться для кожної водовідливної установки та знаходиться в насосній камері (пункт 7.1.10 Правил).

Начальник управління

організації державного нагляду

у вугільній промисловості О. Румежак

Додаток 11

до пункту 3.6.21 Правил безпеки

у вугільних шахтах

Форма

КНИГА

контролю стану пилового режиму

Шахта ___________________________________________________________

Організація, до складу якої входить підприємство _______________________

__________________________________________________________________

Почата ____________________ 200__ року

Закінчена _________________ 200__ року

2

Продовження додатка 11

Частина І.

Заходи з попередження вибухів вугільного пилу

Пласт____________________________________________________________

Виробка__________________________________________________________

Заходи___________________________________________________________

Нижня межа вибуховості пилу, г/м³___________________________________

Норма осланцювання, % ____________________________________________

3

Продовження додатка 11

Частина II.

Заслони

Заслон №__________

Виробка_____________________________________________________________

Переріз______________м²

Тип заслону _________________________________________________________

Місце встановлення заслону (номер пікету, відстань від сполучення з будь-якою виробкою)_____________________________________________________

Дільниця, за якою закріплений заслон___________________________________

Розрахункова кількість води або інертного пилу на заслон________ л (кг)

Місткість посудини або полиці _________________л (кг)

Кількість посудин або полиць ________________ шт.

Примітка. Біля кожного заслону закріплюється табличка такої форми:

Заслон № _____________

Виробка ______________________________________ Переріз ___________ м²

Розрахункова кількість води або інертного пилу _________ л (кг)

Число посудин або полиць ______ шт.

Місткість посудини або полиці __________ л (кг)

Дата заливання або завантаження заслону ________________________________

Дата огляду заслону __________________________________________________

Підпис перевіряючого _________________________________________________

Начальник управління

організації державного нагляду

у вугільній промисловості О. Румежак

Додаток 12

до пункту 3.7.2 Правил безпеки

у вугільних шахтах

Форма

ВЕНТИЛЯЦІЙНИЙ ЖУРНАЛ

Шахта ___________________________________________________________

Організація, до складу якої входить підприємство ______________________

_________________________________________________________________

Категорія шахти за газом ___________________________________________

Відносна багатогазовість, м³/т _______________________________________

Початий ______________ 200__ року

Закінчений ____________ 200__ року

2

Продовження додатка 12

Форма 1

Розділ І. Режим роботи вентиляторів

Вентиляційна установка

№_________

1. Місце розташування вентиляційної установки _______________________

2. Тип вентилятора ________________________________________________

3. Діаметр робочого колеса вентилятора _____________________________ м

4. Частота обертання робочого колеса _____________________________ хв^-1

5. Кут установлення лопаток робочого колеса ____________________ градус

6. Кут установлення лопаток напрямного апарата _________________ градус

Трудність провітрювання шахти – показник _______________кВт·с/м³

* 1 к = 0,981 даПа·с²м⁶

Примітка. Вентиляційний журнал складається із трьох розділів:

у розділі І реєструються дані про режими роботи вентиляторів шахти;

у розділі II наводяться характеристика провітрювання вентиляційної мережі шахти та розподіл повітря у виробках;

у розділі III наводяться характеристика провітрювання тупикових виробок та дані про час провітрювання після підривних робіт.

3

Продовження додатка 12

Пояснення до ведення розділу І (форма 1)

У розділі І крім режимів роботи вентиляторів (форма І) реєструється показник складності провітрювання шахти.

Окрема сторінка відводиться для кожної вентиляційної установки та кожного резервного вентилятора, якщо його тип або розміри відрізняються від робочого.

Не менше одного разу на місяць повинні визначатися подача та тиск кожного вентилятора, що записуються у графи 2 та 3 форми І. За наявності самописного витратоміра до журналу заносяться його показання. Безпосередньо подачу вентилятора в цьому разі можна вимірювати один раз на квартал.

За даними подачі вентилятора (м³/хв) та тиску (даПа) розраховується аеродинамічний опір , даПа·с²/м⁶ (кіломюргів, к), на який працює ця вентиляційна установка:

= 3600/.

Значення аеродинамічного опору записується до графи 4.

Якщо режим роботи вентилятора задовільний, то в графі 5 головний інженер шахти ставить свою візу. Якщо технічний керівник підприємства вважає за необхідне здійснити заходи щодо зміни режиму роботи вентилятора або аеродинамічного опору шахти, то в цій графі він дає вказівки головному механіку шахти, начальнику дільниці ВТБ або начальнику відповідної дільниці.

У кінці розділу І записується значення показника , який характеризує складність провітрювання шахти. Величина визначається один раз на рік і розраховується за формулою:

^,

де – питома потужність, що витрачається на подачу 1 м³/с корисно використовуваного повітря, кВтс/м³;

_{– сума добутків фактичних подач вентиляторів  (м³/хв) на тиски (даПа);}

– сума витрат повітря для провітрювання виїмкових дільниць, м³/хв;

– сума витрат повітря, яке подається до місця встановлення ВМП, для відокремленого провітрювання тупикових виробок, м³/хв;

– сума витрат повітря для відокремленого провітрювання загашуваних виробок, м³/хв;

– сума витрат повітря для відокремленого провітрювання підтримуваних виробок, м^з/хв;

– сума витрат повітря для відокремленого провітрювання камер, м³/хв.

У разі послідовного провітрювання у кожній групі виробок, що провітрюється одним струменем, витрати повітря вираховуються один раз (за виробкою з найбільшим значенням витрати).

Шахти відносяться до легко провітрюваних із значенням менше 2,5; до середньої складності провітрювання – з від 2,5 до 5 і до важко провітрюваних – з понад 5.

4

Продовження додатка 12

Форма 2

Розділ II. Характеристика провітрювання всієї вентиляційної

мережі шахти та розподіл повітря у виробках

(графи 1–10 – перша сторінка розгортки журналу)

Дата виміру витрати і перевірки складу повітря	Вхідний струмінь					Вихідний струмінь
	місце виміру витрати повітря	переріз виробки в місці виміру, м2	швидкість повітряного струменя, м/с	витрата повітря, м3/хв	температура повітря за сухим термометром, °С, відносна вологість,%	місце виміру витрати та перевірки складу повітря	переріз виробки у місці виміру, м2	швидкість повітряного струменя, м/с	витрата повітря, м3/хв
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10

Продовження форми 2

(графи 11–17 – друга сторінка розгортки журналу)

Вихідний струмінь						Зауваження головного інженера шахти або начальника дільниці ВТБ
уміст речовини у повітрі, %					температура за сухим термометром, °С, відносна вологість, %
CH4/H2	CO2	О2	CO	H2S/SO2
11	12	13	14	15	16	17

5

Продовження додатка 12

Пояснення до ведення розділу ІІ (форма 2)

У розділі II (форма 2) реєструються: витрати повітря, вихідного (вихідний струмінь) і вхідного (вхідний струмінь) до шахти, на горизонт, пласти, крила, виїмкові дільниці, до очисних та тупикових виробок, відокремлено провітрюваних камер та діючих виробок (графи 5, 10); дані контролю вмісту повітря (графи 11–13 – при розробленні пластів вугілля, не схильного до самозапалювання; графи 11–14 – при розробленні пластів вугілля, схильного до самозапалювання, та графи 11–15 – на шахтах із виділенням сірковмісних газів).

Результати вимірів на вхідних та вихідних струменях повинні записуватися у такій послідовності: спочатку для шахти в цілому, а потім у порядку послідовного розгалуження вхідних струменів – для горизонту, пласта, крила, виїмкової дільниці, очисних виробок, тупикових виробок та камер, які провітрюються відокремленими вентиляційними струменями.

Загальна витрата повітря, яка надходить до шахти (на горизонт, пласт, крило, виїмкову дільницю, до очисної виробки, до тупикової виробки та камери), і вихідного з неї (горизонту, пласта і т.ін.), що записується відповідно до граф 5 та 10, повинна розміщуватись на одному рядку.

За даними граф 5 та 10 роблять висновок про розподіл повітря горизонтами, пластами, крилами, виїмковими дільницями, очисними виробками, тупиковими виробками та камерами, що провітрюються відокремленим струменем, а за даними граф 6, 11–16 – про склад повітря, його температуру та вологість. За даними граф 5 та 10 роблять висновок щодо стійкості провітрювання.

Для очисних і тупикових виробок, а також для виїмкових дільниць графи 11, 12, 13 заповнюються у вигляді дробу: в чисельнику – вміст газу у вхідному струмені повітря; а у знаменнику – вміст газу у вихідному струмені повітря.

Графи 6 та 16 заповнюються у вигляді дробу: в чисельнику – температура, а в знаменнику – відносна вологість.

Графа 15 заповнюється у вигляді дробу; в чисельнику – вміст сірководню, а в знаменнику – сірчистого ангідриду.

У графі 17 головний інженер шахти або начальник дільниці ВТБ планує заходи щодо покращення провітрювання шахти. У тій самій графі розписуються виконавці запланованих заходів.

У графі 11 для зарядних камер уміст метану записується в чисельнику дробу, а вміст водню – в знаменнику.

Дані форми 2 використовують при оцінці стану негерметичності вентиляційних споруд та пристроїв, визначення відносної витрати повітря, яке надходить до шахти на 1 т середньодобового видобутку, а також для визначення багатогазовості та категорії шахти.

6

Продовження додатка 12

Оцінка стану герметичності вентиляційних споруд та пристроїв здійснюється один раз на рік наприкінці останнього місяця. Для цього за даними граф 5 і 10 визначають фактичні втрати повітря та порівнюють їх з нормами, наведеними в Керівництві з проектування вентиляції вугільних шахт, затвердженому наказом Держнаглядохоронпраці 20.12.93 №131 (ДНАОП 1.1.30-6.09.93).

Внутрішні абсолютні втрати повітря для шахти в цілому, горизонту, пласта та крила визначають за формулою:

_{=– – – – – ,}

а відносні втрати – за формулою:

= l00 / ,

де – витрата повітря, яке надходить на об’єкт, для якого визначаються втрати повітря, м³/хв.

Зовнішні абсолютні втрати (підсоси) повітря як для шахти вцілому, так і для кожної вентиляційної установки визначають за формулою: