(40 кгс/см2) включно - не рідше одного разу на добу.
10.4.17. Експлуатація котла понад розрахунковий строк служби може бути допущена на підставі заключення експертно-технічного центру Держнаглядохоронпраці про можливість і умови його експлуатації, яке видане за результатами технічного діагностування з оцінкою залишкового ресурсу.
10.4.18. Парові котли з тиском пари не більше 0,07 МПа, водогрійні котли і водопідірівачі з температурою води не вище 115оС повинні відповідати Правилам будови і безпечної експлуатації парових котлів з тиском пари не більше 0,07 МПа (0,7 кГс/см2), водогрійних котлів і водопідігрівачів з температурою нагріву води не вище 115о С.
10.4.19. Обслуговуючий персонал котельної повинен бути забезпечений спецодягом, спецвзуттям та ЗІЗ:
машиніст (кочегар) при роботі котельної на твердому мінеральному паливі при механічному завантаженні - костюмом бавовняним, рукавицями комбінованими, окулярами захисними; при ручному завантаженні - костюмом бавовняним з вогнезахисним просоченням, черевиками шкіряними, рукавицями комбінованими, окулярами захисними;
оператор при роботі котельної на рідкому паливі - костюмом бавовняним, рукавицями комбінованими, окулярами захисними;
при роботі котельної на газі - комбінезоном бавовняним.
10.5. Ліфти
10.5.1. Уперше встановлений ліфт, крім вантажного малого, до введення в експлуатацію повинен бути зареєстрований, а який знаходиться в експлуатації, після його реконструкції повинен бути перереєстрований в органах Держнаглядохоронпраці.
Вантажний малий ліфт повинен бути зареєстрований у власника або в спеціалізованій організації. Вантажопідіймальність малого вантажного ліфта не повинна перевищувати 250 кг.
10.5.2. Власник ліфта повинен забезпечити його утримання в справному стані та безпечну експлуатацію шляхом організації належного обслуговування.
Для цього:
повинна бути призначена особа, яка відповідає за організацію робіт по тех-нічному обслуговуванню і ремонту ліфта;
повинна бути призначена особа, яка відповідає за організацію експлуатації ліфта;
повинен бути призначений електромеханік, ліфтери і оператори по диспетчерському обслуговуванню ліфтів;
повинно бути організовано проведення періодичних оглядів, технічного обслуговування і ремонту ліфтів;
повинно бути організовано навчання і періодична перевірка знань персоналу, який обслуговує ліфт;
персонал, який обслуговує ліфт, повинен бути забезпечений виробничими інструкціями, а особи, відповідальні за організацію робіт по технічному обслуговуванню і ремонту ліфтів та організацію обслуговування ліфтів - Правилами будови і безпечної експлуатації ліфтів, посадовими інструкціями, керівними вказівками і нормативно-технічною документацією; електромеханіки, відповідальні за справний стан ліфтів, також повинні бути забезпечені Правилами будови і безпечної експ-луатації ліфтів;
повинно бути забезпечено виконання відповідальними особами Правил будови і безпечної експлуатації ліфтів, а обслуговуючим персоналом - виробничих інструкцій;
повинен бути забезпечений порядок зберігання і обліку видачі ключів від приміщень і шаф, в яких розміщене обладнання ліфта;
у машинному приміщенні повинна знаходитись принципіальна електрична схема з переліком елементів схеми і електрична схема НКУ керування ліфтом.
10.5.3. Повне технічне опосвідчення ліфта повинно проводитись:
після встановлення ліфта і реєстрації його в органах Держнаглядохоронпраці; після реконструкції; періодично, але не рідше одного разу в 3 роки.
10.5.4. Ліфти, що знаходяться в експлуатації, повинні підлягати періодичному технічному опосвідченню не рідше одного разу в 12 місяців.
10.5.5. Запис про проведення і результати технічного опосвідчення і виданий дозвіл на введення ліфта в експлуатацію, а також про строк наступного технічного опосвідчення повинен бути зроблений в паспорті ліфта особою, яка проводила опосвідчення.
10.5.6. Технічне обслуговування ліфта повинно проводитись електромеха-ніком у відповідності з його виробничою інструкцією і інструкцією з експлуатації ліфта.
Результати технічного обслуговування і замітки про усунення несправностей повинні заноситися в журнал технічного обслуговування.
10.5.7. На основному посадковому (навантажувальному) поверсі повинна бути вивішена табличка із зазначенням:
назви ліфта (за призначенням);
вантажопідіймальності (із зазначенням допустимої кількості пасажирів);
реєстраційного номера;
номерів телефонів для зв`язку з обслуговуючим персоналом або з аварійною службою.
10.6. Монтаж і ремонт технологічного устаткування
10.6.1. Монтаж устаткування повинен виконуватися у відповідності з проектною документацією, розробленою у встановленому порядку.
10.6.2. Планово-попереджувальний та капітальний ремонт устаткування по-винен проводитися на підприємстві у відповідності з розробленими і затвердже-ними графіками його проведення.
10.6.3. Виконання монтажних і ремонтних робіт повинно відповідати вимо-гам СНиП 3.05.05-84, СНиП III-4-80, чинних стандартів і технічних умов.
На діючому виробництві виконання монтажних і ремонтних робіт повинно бути погоджено з начальником цеху, в якому проводяться ці роботи.
Дільниця робіт повинна відділятися від решти приміщення (території) за допомогою переносних тимчасових огороджень.
10.6.4. Підіймання і пересування під час монтажу і ремонту великогабаритно-го і важкого устаткування, маса складових частин якого перевищує 20 кг, слід проводити із застосуванням засобів механізації.
10.6.5. Місця під`єднання вантажозахоплювальних пристосувань повинні виключати можливість пошкодження і перекидання устаткування при підійманні і пересуванні.
Місця стропування повинні позначатися за ГОСТ 14192-77.
10.6.6. Захаращувати проходи і робочі місця вузлами і деталями машин, які ремонтуються, не дозволяється.
10.6.7. Устаткування або його частини, які під час вантажо-розвантажуваль-них робіт і зберігання можуть самочинно пересуватись, повинні мати пристрої для фіксації.
10.6.8. Монтаж, демонтаж і ремонт устаткування в приміщеннях категорій А, Б, В або устаткування, в якому знаходилися вибухонебезпечні, легкозаймисті і токсичні речовини, повинні здійснюватися за нарядом-допуском.
10.6.9. Ремонт устаткування, що перебуває під тиском, набивання і підтягування сальників на працюючих насосах та компресорах, а також ущільнення фла-нців на апаратах і трубопроводах необхідно проводити після зниження тиску в системі.
10.6.10. Для виконання робіт на висоті понад 1,5 м, при неможливості застосування риштування з огородженням робочих місць, монтажники (ремонтники) повинні споряджуватись запобіжними поясами.
10.6.11. Риштування, установлені на місці проведення робіт, повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.012-75.
Риштування висотою до 4 м повинні допускатися до експлуатації лише після прийняття їх виробником робіт, а понад 4 м - після технічного опосвідчення їх ко-місією, призначеною наказом по підприємству.
10.6.12. Після закінчення ремонту, технічного огляду або наладки перед пус-ком устаткування, машини або механізму всі зняті огородження і захисні пристосування повинні бути встановлені на свої місця і надійно закріплені.
10.6.13. Противаги перед ремонтом чи розбиранням автоклавів, електротель-ферів тощо необхідно зняти або надійно зафіксувати.
10.6.14. Пуск уперше установленого устаткування, а також устаткування після ремонту дозволяється головним інженером підприємства. Попередньо устаткування повинно пройти перевірку на:
правильність складання і надійність кріплення кріпильних деталей;
відсутність в устаткуванні сторонніх предметів;
відбалансованність обертових вузлів;
надійність роботи системи змащення;
укомплектованість передавальних і приводних ремнів;
наявність огороджень, їх справність і відповідність цим Правилам;
справність запірних і герметизувальних пристроїв, люків, кришок, дверцят;
відповідність установлення теплового реле і магнітного пускача номінальному струму електродвигуна;
наявність і справність блокувальних, запобіжних і контрольних пристроїв.
10.6.15. Після опробування устаткування на холостому ходу і після усунення можливих дефектів і несправностей допускається опробування під невеликим навантаженням з поступовим збільшенням його до потрібного.
10.7. Обладнання ремонтно-механічної майстерні
10.7.1. Будова і експлуатація металообробного устаткування повинні відпові-дати вимогам ДСТУ 2807-94, ГОСТ 12.2.003-91, ГОСТ 12.2.009-80, ГОСТ 12.2.029-88, ГОСТ 12.3.025-80, ГОСТ 12.3.028-82, ПУЕ, ПБЕЕС і іншої нормативної документації.
10.7.2. Передачі (ремінні, ланцюгові, зубчасті тощо), що розміщені поза корпусами верстатів і являють небезпеку травмування, повинні мати огородження, споряджені рукоятками або скобами для безпечного відкривання їх або зняття.
10.7.3. Захисні пристрої (екрани), що огороджують зону обробки, повинні захищати працюючого від стружки і бризок мастильно-охолоджувальної рідини.
10.7.4. Поверхні верстатів, захисних пристроїв, органів керування, верстатних пристосувань не повинні мати гострих кромок, закраїн, випинів тощо.
10.7.5. Верстати повинні мати пристрої, що запобігають самочинному опусканню шпинделів, кронштейнів, головок, бабок, рукавів, поперечин.
10.7.6. Органи керування повинні бути споряджені надійними фіксаторами, що не допускають їх самочинне переміщення, мати блокування, що унеможливлює несумісні включення, що можуть привести до аварії або травмування працюючих.
10.7.7. Закріплення на верстатах патронів, планшайб, оправок, посадкових головок, інструменту і інших знімних елементів повинно виключати їх самочинне ослаблення при роботі і згвинчування при реверсируванні обертання.
10.7.8. Обертові присторї для закріплення заготовок, інструменту, борштанг (поводки, планшайби, патрони, оправки з гайками тощо) повинні мати гладкі зов-нішні поверхні. При наявності на зовнішніх поверхнях виступів чи ум`ятин, що можуть під час роботи травмувати працюючих, ці пристрої повинні бути огороджені.
10.7.9. За відсутності централізованої системи змащення заповнювані вручну маслянки повинні розташовуватися у місцях, зручних для обслуговування, і в безпечних зонах.
10.7.10 У верстатах токарного типу затискні пристрої (патрон, задній центр і т.п.) повинні забезпечувати швидкий та надійний затиск деталей. Кріпильні прис-тосування повинні бути встановлені так, щоб виключалась можливість самовід-гвинчування або зриву їх із шпинделя під час роботи і реверсування обертання шпинделя.
Для обробки виробу великої довжини повинні застосовуватися люнети.
При обробці пруткового матеріалу на станках токарного типу частини пру-ків-заготовок, що виступають з боку заднього кінця шпинделя повинні бути огородженні. Огородження повинні бути укріплені на стійких підставках, виключаючи при цьому дотикання прутка і огородження.
Ручна поліровка та опиловка на верстатах виробів з частинами, що виступа-ють, вирізами і канавками забороняється без застосування кожухів з гладкою поверхнею на частинах, що виступають.
Зачистку оброблювальних деталей на верстатах абразивним полотном можна виконувати тільки при допомозі відповідних пристроїв.
10.7.11. Патрони сверлильних верстатів не повинні мати частин, що виступають; при неможливості конструктивного усунення їх необхідно застосовувати кожухи з гладкою поверхнею. Механізм кріплення патронів повинен забезпечувати надійний затиск і точне центрування інструменту. Усі оброблювальні вироби необхідно установлювати і закріпляти в тиски, кондуктори та в інші пристосування, надійно укріплені на столі або плиті сверлильного верстата. Забороняється тримати руками оброблювальну деталь.
10.7.12. Повздовжньо-стругальні верстати повинні мати гальмові і пружноообмежувальні пристрої для запобігання небезпечних наслідків викиду стола у разі виходу із зачеплення з приводним елементом.
Поперечно-стругальні і довбальні верстати з ходом повзуна більше 200 мм, а також повздовжньо-стругальні верстати повинні споряджуватися автоматично діючими пристроями підіймання різцеутримувача при холостому ходу.
Зона руху стола, повзуна, що виходить за габарити верстата, повинна бути огороджена висувними лінійками, пофарбованими в червоний колір, або іншими пристроями, що обмежують доступ працюючих у небезпечну зону. Реверсивний механізм для переміни ходу в повздовжньо-стругальних верстатів повинен бути огороджений. На стругальних верстатах механізм подачі у вигляді ексцентрика, храповика, рейки і рейкової шестерні повинен бути огороджений. У повздовжньо-стругальних
станках проміжки між стояками і столом повинні бути огороджені щитками.
Поперечно-стругальні верстати повинні споряджатися прикріпленим до стола верстата стружкозбірником із днищем на петлях, яке зручно відкривається, або дверкою для видалення стружки в підставну ємкість.
У довбальних верстатах повинен бути передбачений пристрій, що виключає самочинне опускання повзуна після включення верстата.
10.7.13. Заточувальні, обдирно-шліфувальні верстати повинні бути обладнані місцевими відсмоктувачами, пуск верстата зблокований із запобіжним екраном і вмиканням місцевого освітлення.
Абразивні круги повинні огороджуватися захисними кожухами.
10.7.14. Робітники повинні бути забезпечені справними інструментами і прис-троями, застосування яких має відповідати Правилам безпеки при роботі з інструментом та пристроями, а також інструкціям заводу-виготовлювача.
Перевірку справності інструменту і пристосувань слід проводити не рідше од-ного разу в місяць.
10.7.15. Для роботи у вибухо- і пожежонебезпечних умовах повинен застосовуватись інструмент і інвентар з кольорових металів та інших матеріалів, що не іс-крять.
10.7.16. Ручний інструмент щоденного застосування повинен бути закріплений за робітниками для індивідуального користування.
