Правила охорони праці під час експлуатації водопровідно-каналізаційних споруд на залізничному транспорті

Під час спорудження водозабірних споруд повинні бути передбачені заходи, що забезпечують безпеку робіт під час огляду та очищення вхідних решіток та оголовка, відколювання льоду, промивання самопливних ліній і галерей, очищення водоприймальних колодязів від осадів.

Обладнання на всмоктувальних та самопливних лініях, у берегових колодязів та ін. (засувки, шибери, підіймальні механізми, приймальні клапани та ін.) розташовують так, щоб вони були доступні для ремонту. Маховички засувок розташовують на поверхні або застосовують дистанційне управління.

Очищення вхідних решіток ручними граблями з човнів або льоду дозволяється тільки у разі слабкої течії води (0,3-0,5 м/сек) і малій глибині (до 2 м) і лише при незначних забрудненнях. На глибоких річках із швидкою течією решітки очищаються водолазами або працівниками експлуатації за умови обладнання спеціальних пристроїв і з дотриманням вимог НАОП 5.1.21-1.08-90 Єдиних правил безпеки на водолазних роботах (РД31.84.01-90), затверджених Міністерством охорони здоров'я СРСР в 1990 році (далі - НАОП 5.1.21-1.08-90).

Під час огляду, ремонту і очищення вхідних решіток на всмоктувальних лініях повинні зупинятися насоси і обезструмлюватися лінії електропостачання.

Під час обігрівання решіток оголовка водоприймача парою або гарячою водою шланги для її подачі перевіряють на необхідний тиск і щільно скріплюють у місцях з'єднань, щоб запобігти опікам працівників, що знаходяться поблизу.

Під час електрообігрівання решіток тимчасові електролінії від трансформаторів прокладають ізольованими проводами.

Роботи з обігрівання решіток проводять під безпосереднім спостереженням і керівництвом працівника, відповідального за роботу водозабірних споруд.

Під час очищення решіток оголовка відколювання льоду з покритих кригою частин споруд тощо рух по льоду річки або водойми дозволяється тільки після перевірки товщини льоду відповідно до НАОП 5.1.21-1.08-90 і за умови постійного спостереження за його станом.

Роботи з укріплення берега на ділянці водозабірних споруд виконують за умови наявності човна з необхідним рятувальним інвентарем. На видному місці розміщують рятувальні засоби (круги, багри, мотузки, пояси).

Перед початком роботи у галереях для працівників проводять цільовий інструктаж з охорони праці з оформленням наряду. Біля входу в галерею на видному місці вивішують витяг із цих Правил.

Під час роботи в галереях біля входу у галерею для спостереження за станом робіт і наданням у разі необхідності допомоги тим, хто працює у галереї, ставлять двох працівників.

В інших випадках під час виконання робіт у галереях дотримуються заходів безпеки, як і під час виконання робіт у каналізаційних колодязях і колекторах (пункти 8.2.5 - 8.2.14, 8.2.16, 8.2.17 цих Правил).

Роботи із очищення водоприймальних колодязів від осаду і спуск у колодязь обслуговувального персоналу виконують під наглядом працівника, відповідального за роботу водозабірних споруд, із дотриманням заходів безпеки, як і під час виконання робіт у водопровідних і каналізаційних колодязях та колекторах (пункти 8.2.5 - 8.2.14, 8.2.16, 8.2.17. цих Правил).

Усі агрегати і механізми у приміщеннях насосних станцій забезпечуються природним і штучним освітленням відповідно до НАОП 5.1.11-3.02-91 і НАОП 5.1.11-3.04-86.

Крім робочого освітлення, у машинному приміщенні передбачається аварійне освітлення електричними ліхтарями.

Температура повітря у машинному відділенні і в приміщенні решіток каналізаційних станцій з постійною присутністю обслуговувального персоналу в опалювальний період повинна бути не нижче +16 град C. Влітку температура в приміщенні станції не повинна перевищувати температуру зовнішнього повітря більш 5 град C, а в зоні встановлення насосних агрегатів дозволяється не більше +35 град C.

Організація ремонтних і аварійних робіт на насосних станціях повинна відповідати вимогам цих Правил, а також інструкцій з охорони праці, пожежної безпеки, що діють на підприємстві.

Не дозволяється припиняти роботу, вводити або виводити із резерву насосних станцій агрегати або інше обладнання без відома керівництва дистанції цивільних споруд залізниці. Виняток становлять випадки, коли є загроза безпеці людей або збереженню устатковання.

Черговий машиніст водопостачання у випадку виникнення аварії незалежно від присутності осіб, старших за посадою (якщо старший за посадою не прийняв керівництво ліквідацією аварії на себе), одноосібно приймає рішення і здійснює необхідні заходи.

Для усунення небезпеки вибуху або отруєння працівників у разі потрапляння в приміщення насосної станції вибухонебезпечних і шкідливих газів, парів або рідин необхідно вживати такі заходи: а) освітлення резервуарів, решіток, двигуна, дробарок та інших пристроїв здійснюють у вибухобезпечному виконанні; б) стан повітря в приміщеннях насосної станції контролюють з допомогою газоаналізаторів або, як виняток, шахтарської лампи; в) порядок контролю повітря під час експлуатації насосної станції і чищення резервуарів передбачається інструкцією відповідно до місцевих умов; г) застосовувати інструменти з кольорових металів, що не утворюють іскор.

Механізоване очищення решіток обов'язкове при кількості відходів 0, 1 куб.м і більше за добу.

Усі двигуни внутрішнього згорання встановлюють в окремих спеціально для цього призначених приміщеннях, які обладнані механічною припливно-витяжною вентиляцією відповідно до СНиП 2.04.05-91. Двигуни внутрішнього згорання та електродвигуни встановлюють на міцних фундаментах, не зв'язаних із стінами будинку.

Ширину і довжину приміщення приймають такою, щоб біля двигуна або агрегатів з огородженнями залишався вільний прохід, який передбачений нормами технологічного проектування, і щоб під час капітального ремонту або монтажу двигуна у разі відсутності засобів механізації і монтажних майданчиків можна було на підлозі машинного приміщення розмістити деталі двигуна з вільним доступом під час виконання робіт з його складання.

Необхідно вжити заходів, що унеможливлюють вхід у машинне приміщення сторонніх осіб (встановлення засувок, замків).

Двигуни, які мають частини, незручні та небезпечні при обслуговуванні з підлоги машинного приміщення працівниками, обладнують стаціонарними майданчиками з огородженням висотою 1 м та драбинами з поручнями для підіймання по них.

Змащувати частини двигуна на ходу дозволяється лише у разі наявності пристосувань, що забезпечують безпеку виконання даної роботи.

Не дозволяється під час роботи двигунів внутрішнього згорання, електродвигунів і машин проводити чищення, виправлення і ремонт, кріплення клинків і підтягування болтів на частинах, що рухаються.

Під час чищення і ремонту двигунів внутрішнього згорання та електродвигунів вживають заходів, що унеможливлюють їх самовільнний пуск.

Перед пуском будь-якого двигуна черговий машиніст зобов'язаний переконатися в справності всіх його частин і запобіжних пристроїв. Про несправності, якщо вони не можуть бути негайно усунені, черговий машиніст робить відповідний запис в оперативному журналі і повідомляє своєму безпосередньому керівнику.

Експлуатувати двигуни можуть тільки працівники, які мають відповідну кваліфікацію і пройшли навчання та перевірку знань з питань охорони праці.

Працювати біля пускових пристроїв з ручним керуванням електродвигунами необхідно на діелектричному килимку (у вологих місцях - дерев'яній решітці на ізоляторах), а також у діелектричних гумових рукавичках і діелектричних калошах, що періодично випробовуються відповідно до ДНАОП 1.1.10-1.07-01 Правил експлуатації електрозахисних засобів, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 05.06.2001 N 253.

Для відведення в атмосферу вихлопних газів двигуни внутрішнього згорання обладнуються відвідною трубою, яка повинна бути на 1 м вище верху дахів найближчих будівель.

Випускні труби, глушники і відвідні труби двигунів внутрішнього згорання в межах машинних приміщень повинні мати захисну ізоляцію і не мати контакту з горючим матеріалом. Під час устрою нових двигунів внутрішнього згорання глушники розташовують поза приміщеннями.

Резервуари наповнюють пальним для двигунів внутрішнього згорання, як правило, у світлий час доби, а у разі штучного освітлення застосовуються переносні світильники.

Не дозволяється пускати двигуни внутрішнього згорання, працюючи на нафтопаливі, з допомогою гасу, бензину або інших видів пального.

Зупиняти двигуни внутрішнього згорання шляхом гальмування маховика дозволяється тільки спеціально обладнаними гальмами.

Масляну і паливну системи двигунів підігрівають обтиральними матеріалами, змоченими в гарячій воді.

Ліквідацію пошкоджень в електродвигунах та кабелях живлення виконують тільки при знятій напрузі та із застосуванням засобів захисту. При цьому місця робіт обгороджують, вивішують попереджувальні знаки і плакати, а також виконують інші заходи, передбачені нарядом. У разі демонтажу електродвигуна його від'єднують від електромережі. Оголені кінці проводів ізолюють.

У машинному приміщенні вивішують інструкції з експлуатації двигунів, інструкції з охорони праці, пожежної безпеки, а також схему роботи двигуна.

Загальні вимоги безпеки

1. Для відкривання та закривання засувок, розташованих в оглядових колодязях водопостачання і каналізації, застосовують штанги-вилки, виносні штурвали з дистанційним приводом, інші пристрої, що виключають необхідність спускатися в колодязі обслуговувального персоналу.

2. Підземні резервуари і резервуари водонапірних башт обладнують надійно закріпленими скобами і драбинами.

3. Очищення споруди від осаду, піску тощо здійснюють тільки з допомогою спеціальних пристроїв, не застосовуючи ручної праці.

4. Ремонт устатковання, що є під водою, дозволяється лише після звільнення резервуарів від води у разі виконання таких умов:

Вимоги безпеки під час експлуатації реагентного господарства

1. Склади для збереження реагентів, що застосовуються для обробки води, споруджують і обладнують відповідно до вимог СПП СДЯВ та НАПБ.

2. Приміщення реагентного господарства - склади реагентів, хлораторні та амонізаційні приміщення тощо, враховуючи токсичні властивості реагентів, обладнують механічною припливно-витяжною вентиляцією з повітрообміном згідно з розрахунком і відповідно до СНиП 2.04.05-91.

3. Під час експлуатації озонаторних установок передбачають заходи для захисту працівників від впливу озону і струму високої напруги (5000-25000 В), який застосовується в озонаторних установках.

4. Усі роботи, пов'язані з розвантажуванням сипучих реагентів і приготуванням розчинів хімікатів, які застосовуються для обробки води, виконують у захисних окулярах, респіраторі, гумових рукавичках і спецодязі. Відважування хлорного вапна і приготування вапняного розчину виконують у протигазі.

5. Баки для розчину реагентів промивають працівники, які перебувають зовні.