Не дозволяється спускатися всередину баків.
Вимоги безпеки під час експлуатації бактерицидних установок
Працівники, що обслуговують бактерицидні установки, забезпечуються захисними окулярами проти шкідливого впливу ультрафіолетових променів.
Не дозволяється заміняти сигнальні лампи і запобіжники в шафі керування, а також усувати дефекти в ній без попереднього зняття напруги.
У разі перегоряння або зменшення необхідного ефекту випромінювання чистити кварцові циліндричні чохли від осілого нальоту і заміняти ртутно-кварцові лампи дозволяється тільки після вимикання установки.
Камери секцій бактерицидної установки, корпус шафи керування і ящик сигналізації повинні бути надійно заземлені.
Вимоги безпеки під час експлуатації H-катіонітових водопом'якшувальних установок
Під час роботи на установках H-катіонування води повинні вживатися заходи проти ураження працівників сірчаною кислотою та їдким лугом, особливо під час виконання таких операцій:
а) зливання реагентів (кислоти і лугу), які надійшли у прийомні баки-цистерни;
б) заповнення відповідних витискувачів згаданими реагентами;
в) заповнення відповідних витискувачів реагентами вручну із сулій через лійку під час "зривів" сифонів;
г) видавлювання міцних розчинів реагентів з витискувачів у мірники у разі нещільності фланців, сальників і іншої арматури;
ґ) випуск стиснутого повітря з витискувачів.
Місця виконання операцій з міцними розчинами кислоти і лугів обладнуються водопроводом з установкою крана-фонтана, а також встановлюють ємності з нейтралізуючими розчинами для надання потерпілому першої допомоги.
Залитий сірчаною кислотою одяг промивають водою, а потім нейтралізують слабким розчином кальцинованої соди (2-3%) і знову промивають водою. Одяг, залитий розчином лугу, ретельно промивають тільки водою.
Розлиту сірчану кислоту всередині приміщення нейтралізують содою або крейдою, а потім змивають водою в каналізацію. Розчин лугу змивають водою.
Для приготування розчину сірчаної кислоти в ємність з водою заливають невеликими порціями сірчану кислоту.
У разі аварії ремонт устатковання і трубопроводів, у яких міститься сірчана кислота або луг, виконується не менше ніж двома працівниками.
Вимоги безпеки під час експлуатації резервуарів і водонапірних башт
Усі ходи і лази в підземні резервуари і водонапірні башти повинні бути закриті, замкнені й опломбовані.
Очищення, ремонт резервуарів і баків водонапірних башт виконуються за графіком, складеним дистанцією цивільних споруд і водопостачання та погодженим з СЕС.
Роботи з очищення оформляються актом із зазначенням початку виконання робіт, часу зняття і постановки пломб, переліку виконаних робіт, включаючи дезінфекцію. Очищення і фарбування внутрішніх поверхонь резервуарів водопостачання виконуються групою із 3-х працівників, один з яких виконує роботи в резервуарі, а два працівники - зовні (один з них повинен бути одягненим у засоби індивідуального захисту на випадок надання допомоги працівнику всередині резервуара).
Очищати резервуари дозволяється тільки в спецодязі і гумових чоботях, які повинні бути продезінфіковані. Після виходу з резервуара спецодяг знімають і зберігають у спеціальних шафах до наступного використання.
У разі фарбування внутрішніх поверхонь закритих резервуарів необхідно забезпечити подання в резервуар припливного повітря і забезпечити кожного працівника рятувальним поясом з мотузкою.
Працівникам, які виконують роботу усередині резервуара, необхідно робити перерви на 10-15 хв. щогодини з виходом назовні.
Під час фарбування внутрішніх поверхонь баків водонапірних башт від отруєння парами застосовують шланговий протигаз. У разі фарбування гідроакумуляторів, суцільнометалевих веж, веж-колон, цистерн і інших закритих резервуарів необхідно дотримуватись особливої обережності.
Вимоги безпеки під час експлуатації споруд з механічного очищення стічних вод
Приміщення з механічного очищення стічних вод повинні бути обладнані механічною припливно-витяжною вентиляцією з кратністю обміну повітря згідно з розрахунком відповідно до СНиП 2.04.05-91. Свіже повітря підводиться у верхню зону приміщення, а забруднене відсмоктується з підлоги приміщення решіток.
Ремонтні роботи із застосуванням зварювання дозволяється проводити після ретельної вентиляції приміщень і проведення аналізів проб повітря на відсутність вибухонебезпечних газів.
Зварювальні роботи проводяться на зварювальних постах, а у разі виконання робіт на спорудах - із спеціально оформленим допуском до вогневих (електрозварювальних) робіт відповідно до ДНАОП 0.00-5.12-01 Інструкції з організації безпечного ведення вогневих робіт на вибухопожежонебезпечних та вибухонебезпечних об'єктах, затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 5 червня 2001 року N 255, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23 червня 2001 року за N 541/5732.
Приміщення резервуара і решіток каналізаційної насосної станції відокремлюють від машинного приміщення глухою стіною, яка не пропускає газ. Підлогу приміщення решіток щодня обмивають водою із шлангів з наконечниками.
Водопровідну воду підводять до насосного устатковання для ущільнення й охолодження сальників, промивання ущільнювальних кілець, для подання води в дробарки, для миття грабельних приміщень тощо з розривом струменя.
Для очищення глибоко розміщених нерухомих решіток у каналі або колодязі діаметром більше 1, 5 м на висоті 1 м від поверхні води влаштовують додатковий майданчик або надійно укріплену драбину. Роботи виконуються відповідно до вимог пунктів 8.2.5 - 8.2.14, 8.2.16, 8.2.17. цих Правил.
Для монтажу і ремонту решіток та дробарок передбачають установку вантажопідіймальних механізмів.
Завантажувальний отвір дробарок обладнують запобіжними пристроями проти викидання відходів.
Робочі проходи навколо піскоуловлювачів влаштовують з огородженнями, що дозволяють зручно і безпечно перекривати шибери й очищати камери від піску.
Для безпечної роботи працівників проходи біля відстійників обгороджують.
Лотки, що підводять воду до відстійників, повинні мати рівні поверхні, щоб у них не затримувалися відходи.
Видалення підсушеного осаду з мулових площадок повинне бути механізоване.
Монтаж вакуум-фільтрів і барабанних сіток виконують із захисними огородженнями відповідно до правил та інструкцій з експлуатації на ці установки.
Для усунення небезпеки вибуху й отруєння персоналу у разі попадання в насосну станцію вибухонебезпечних і шкідливих газів, парів і рідин вживають заходів, викладених у пункті 4.7. цих Правил.
Решітки очищають тільки граблями. У разі механічного очищення решіток відходи, що залишилися на граблях, скидають у спеціально призначену для цієї мети тару. Граблі очищають від ганчірок у захисних рукавичках або рукавицях, дотримуючись заходів безпеки.
Не дозволяється зберігати відходи у приміщенні решіток. Після ручного очищення решіток і у разі відсутності дробарок відходи негайно видаляють. Не дозволяється зберігання відходів поза приміщенням у закритій тарі більше доби. Влітку відходи з решіток посипають хлорним вапном або інсектицидами (хлорофос тощо).
Сміття з майданчика решіток піднімають з допомогою блока, лебідки або інших пристроїв. Підняте наверх сміття складають в улаштований для цього сміттєзбірник.
Піскоуловлювачі в міру нагромадження осаду очищають вручну бригадою в складі не менше двох чоловік. Осад з піскоуловлювачів вивозять на майданчики для піску. У разі відсутності таких майданчиків осад знешкоджують хлорним вапном. Не дозволяється застосування осаду з піскоуловлювачів для підсипання і планування ділянок очисних споруд.
Вимоги безпеки під час експлуатації споруд з біологічного очищення стічних вод
Штучні споруди на фільтрувально-зрошувальній мережі (шлюзи-регулятори, шлюзи-випуски, перепади, швидкотоки і дюкери) повинні мати зручні підходи і огорожу, що забезпечують безпечну роботу обслуговувального персоналу.
Канали, якими подають стічну воду з активним мулом, а також канали, якими відводять очищену воду, якщо їх ширина до 0, 8 м, закривають знімними дерев'яними чи бетонними щитами.
На каналах шириною 0, 8 м і більше, а також на відкритих дренажних каналах глибиною 1 м і більше для переходу влаштовують містки шириною не менше 0, 7 м із поручнями висотою не менше 1 м.
Для обігрівання працівників, які обслуговують поля фільтрації і зрошення, та для зберігання необхідного інструменту на території полів влаштовують утеплені приміщення.
Приміщення, де встановлені біофільтри, облаштовуються механічною вентиляцією з кратністю обміну повітря згідно з розрахунком відповідно до СНиП 2.04.05-91.
В аерофільтрах на вхідних отворах вентиляторів установлюють сітки або решітки.
На всіх засувках повітропроводу повинні бути нанесені номери відповідно до схеми, вивішеної у машинному приміщенні, а також показники напрямку руху повітря і системи відкривання.
Уздовж усього повітропроводу встановлюють вентилі для приєднання до них манометра для перевірки тиску.
Розподільчу мережу каналів, огороджувальні валики, дороги, мости й інші споруди полів фільтрації і зрошення утримують у чистоті, оглядають не рідше одного разу на тиждень і вчасно ремонтують.
Чергові працівники полів фільтрації і зрошення для роботи в нічний час забезпечуються акумуляторними чи іншими ліхтарями.
Фільтросні пластинки аеротенків очищають протиранням металевими щітками з розчином 15-30% соляної кислоти. Готують розчин соляної кислоти і обробляють пластинки під механічною вентиляційною витяжкою з бічним стоком. Працівники забезпечуються спецодягом, спецвзуттям та іншими засобами індивідуального захисту відповідно до НПАОП 5.1.11-3.01-04.
Вимоги безпеки під час улаштування хлораторних
та амонізаційніх приміщень і експлуатації установок
Хлораторні установки розміщуються в окремому ізольованому приміщенні, яке повинно мати два виходи: один безпосередньо назовні, інший через тамбур у приміщення. У хлораторній установці в окремому приміщенні дозволяється зберігати тридобовий запас хлору.
У хлораторному приміщенні (далі - хлораторна) повинна бути припливно-витяжна механічна вентиляція з кратністю обміну повітря згідно з розрахунком відповідно до СНиП 2.04.05-91. Забір повітря для витяжки робиться з підлоги у вентиляційну трубу, верхній кінець якої повинен бути на 2 м вище найвищої будівлі в радіусі 50 м.
Вентиляційні канали хлораторної установки не повинні з'єднуватися з вентиляційною системою інших приміщень. Освітлення хлораторної виконується згідно з нормами і правилами та відповідно до ПУЕ.
Перед входом у хлораторну споруджують приміщення, у якому розміщують шафи для спецодягу і протигазів, а вхід у приміщення захищається тамбуром. Пристрої для вмикання вентиляції і освітлення розміщують поза приміщенням хлораторної з обов'язковою установкою світлових точок у тамбурі і зовні. Місця проходу труб і каналів через стіни і стелю хлораторної ретельно зашпаровують і герметизують.
Не дозволяється прокладати хлоропроводи в каналах і в тісних місцях. Двері з тамбура в хлораторну повинні мати оглядове загерметизоване вікно.
Експлуатаційний запас хлорного вапна зберігають у дерев'яних бочках. Комори для хлорного вапна можуть бути розміщені при хлораторній в ізольованому приміщенні, що має, крім внутрішніх дверей між коморою і хлораторною, самостійний вихід безпосередньо назовні. Комору обладнують механічною вентиляцією і штучним освітленням, роблять вікна. Скло вікон комори фарбують білою фарбою. Стіни приміщень повинні бути газонепроникні та з негорючого матеріалу.
Установку для амонізації води розташовують в окремому приміщенні, ізольованому від хлораторної. Приміщення обладнують механічною вентиляцією з кратністю обміну повітря згідно з розрахунком відповідно до СНиП 2.04.05-91. Оскільки аміак легший від повітря, витяжні отвори розташовують під стелею.
Хлораторні і амонізаційні установки обслуговуються кваліфікованими працівниками, що мають відповідне посвідчення; вони повинні бути навчені поводженню з захисними засобами, методам усунення витоків хлору й аміаку і таким роботам, як установка хлораторної апаратури і заміна балонів.
За кожною хлораторною і амонізаційною установками, де застосовуються і зберігаються рідкий хлор і аміак, здійснюються такі заходи:
а) наказом по структурному підрозділу - дистанції цивільних споруд і водопостачання призначається працівник, відповідальний за експлуатацію хлораторної і амонізаційної установок і приміщень, балонів і бочок відповідно до СПП СДЯВ, ДНАОП 0.00-1.07-94 і цих Правил;
б) розробляються і вивішуються відповідно до СПП СДЯВ і цих Правил інструкція з охорони праці при обслуговуванні хлораторних і амонізаційних установок, інструкція з пожежної безпеки, а також вказівки з усунення можливих аварій із хлором і аміаком відносно до місцевих умов;
