5 ТЕХНІЧНІ НОРМИ НА ПРОЕКТУВАННЯ ОСНОВНИХ ЕЛЕМЕНТІВ АВТОМОБІЛЬНИХ ДОРІГ

5.1 Поперечний профіль

5.1.1 Основні параметри автомобільних доріг залежно від їх категорії слід призначати згідно з таблицею 5.1.

Таблиця 5.1 – Параметри поперечного профілю автомобільних доріг

5.1.2 Кількість смуг руху на дорогах I-а та І-б категорій слід призначати залежно від інтенсивності руху та рельєфу місцевості згідно з таблицею 5.2.

Таблиця 5.2 – Кількість смуг руху залежно від інтенсивності руху

5.1.3 Проїзну частину необхідно проектувати з двосхилим поперечним профілем на прямих ділянках доріг усіх категорій і на кривих у плані радіусом понад 3000 м для доріг I-а та I-б категорій, радіусом понад 2000 м – для доріг II та III категорій, а для доріг IV та V категорій – радіусом понад 800 м.

На кривих у плані менше зазначених радіусів слід передбачати улаштування проїзної частини з односхилим поперечним профілем (віраж) для забезпечення безпечного руху автомобілів з розрахунковою швидкістю.

У випадках коли проектування автомобільних доріг І-б категорії відбувається стадійно з будівництвом одного проїзду, на першій стадії проїзну частину необхідно влаштовувати з односхилим поперечним профілем.

На гравійних та щебеневих покриттях поперечний похил необхідно призначати від 25 ‰ до 30 ‰, а на покриттях з ґрунтів, укріплених в'яжучими та місцевими матеріалами, а також на бруківках з колотого та брукованого каменю – від 30 ‰ до 40 ‰.

• від 30 ‰ до 40 ‰ — укріплених із застосуванням в’яжучих;

• від 40 ‰ до 60 ‰ — укріплених гравієм, щебенем;

• від 50 ‰ до 60 ‰ — укріплених засівом трав або одернуванням.

Таблиця 5.3 – Поперечні похили проїзної частини на віражах

7. Якщо дві сусідні криві у плані, на яких необхідно влаштовувати віражі, повернуті в один бік і прямої вставки між ними немає або її довжина не більше двох довжин суміжних перехідних кривих, поперечний профіль на цих кривих і прямої вставки необхідно проектувати односхилим.

8. Перехід від двосхилого профілю дороги до односхилого на віражах слід здійснювати в межах перехідної кривої, а за її відсутності – на прилеглих ділянках прямої, довжина якої дорівнює довжині перехідної кривої.

5.1.9 Віражі на дорогах I-а, І-б категорій, як правило, слід проектувати з роздільними поперечними похилами для проїзних частин різних напрямків з улаштуванням споруд водовідводу на розділювальній смузі.

5.1.10 Поперечний похил зовнішнього узбіччя на віражі слід призначати таким же, як і проїзної частини дороги. Похил внутрішнього узбіччя не змінюється, якщо він не менший ніж похил віражу або збільшується до похилу віражу.

11. Перехід від прийнятого похилу узбіччя при двосхилому профілі до похилу проїзної частини слід виконувати на ділянках завдовжки 10 м до початку відгону віражу.

12. Додатковий поздовжній похил зовнішньої крайки проїзної частини по відношенню до проектного поздовжнього похилу на ділянці відгону віражу не повинен перевищувати для доріг:

• I-а; І-б та II категорій – 5 ‰;

• III, IV категорій в рівнинній місцевості – 10 ‰;

• III, IV, V категорій в гірській та горбистій місцевостях – 20 ‰.

5.1.13 При радіусах кривих 1000 м і менше необхідно передбачати розширення проїзної частини з внутрішнього боку кривої за рахунок узбіччя або в бік розділювальної смуги, при цьому ширина узбіччя повинна бути для доріг I-а, І-б, IІ категорій не менше 1,5 м і не менше 1 м для доріг інших категорій, а ширина розділювальної смуги не менше нормативної для відповідної категорії.

Величина повного розширення однієї смуги проїзної частини доріг на горизонтальних кривих наведена в таблиці 5.4.

Таблиця 5.4 – Розширення однієї смуги проїзної частини доріг на горизонтальних кривих

у метрах

На дорогах з декількома смугами руху ширину проїзної частини необхідно збільшувати пропорційно до кількості смуг згідно з таблицею 5.4.

За недостатньої ширини узбіччя та розділювальної смуги для розміщення розширеної проїзної частини необхідно передбачати відповідне розширення земляного полотна.

Розширення проїзної частини необхідно виконувати з початку перехідної кривої пропорційно по довжині так, щоб повне розширення було досягнуто до початку колової кривої.

У гірській місцевості, як виняток, дозволяється розширювати проїзну частину із зовнішнього боку кривої.

5.1.14 Ширину проїзної частини доріг у межах увігнутих кривих поздовжнього профілю, які з'єднують ділянки з алгебраїчною різницею зустрічних похилів понад 60 ‰, необхідно збільшувати за рахунок узбіччя з кожного боку на дорогах ІI та III категорій на
0,5 м, а для доріг IV та V категорій – на 0,25 м в порівнянні з нормами, наведеними в
таблиці 5.1.

Розширену проїзну частину на вертикальних увігнутих кривих доріг II та IIІ категорій необхідно улаштовувати завдовжки –100 м, а на дорогах IV та V категорій – 50 м. Перехід до розширеної проїзної частини слід здійснювати на ділянці завдовжки 25 м на дорогах IІ та ІII категорій і 15 м – на дорогах IV та V категорій.

5.1.15 На ділянках автомобільних доріг I-а та І-б категорій необхідно влаштовувати зупинкові смуги завширшки 2,5 м та на ділянках автомобільних доріг II категорії в місцях, визначених і обґрунтованих проектом, де інтенсивність руху в перші 5 років експлуатації доріг досягне понад 50 % максимальної розрахункової інтенсивності згідно з таблицею 4.1.

На автомобільних дорогах І-а, І-б, II, III та IV категорій на укріплених смугах узбіч і на розділювальних смугах покриття може відрізнятися від покриття проїзної частини кольором. Укріплені смуги узбіч відділяються від проїзної частини суцільною лінією розмітки.

16. Ширину узбіччя доріг на ділянках гірської місцевості або в межах цінних продуктивних земель та на ділянках з перехідно-швидкісними смугами або з додатковими смугами на підйом допускається зменшувати до 1,5 м для доріг I-а, І-б та II категорій і
    до 1 м – для доріг інших категорій. При влаштуванні огорож ширина узбіччя повинна бути не менше ніж 2,5 м.

17. На ділянках доріг I-а категорії, де в перспективі можливе збільшення кількості смуг руху, ширину розділювальних смуг при відповідному обґрунтуванні доцільно збільшувати на 7,5 м проти норм, наведених у таблиці 5.1, і приймати 13,5 м.

18. Ґрунтову частину розділювальної смуги необхідно улаштовувати на 4 см нижче крайки укріпленої смуги, а при ширині розділювальної смуги 13,5 м її необхідно улаштовувати з похилом 1:10 до середини смуги з організацією водовідведення.

19. Розділювальні смуги на ділянках доріг I-а та І-б категорій, що проходять у межах лісових масивів і садів, по цінних землях або в межах ділянок доріг гірської місцевості, на мостах завдовжки понад 100 м та при прокладанні доріг на забудованих територіях при відповідному техніко-економічному обґрунтуванні, допускається зменшувати до ширини, що дорівнює ширині смуги для розміщення огорож плюс смуга безпеки завширшки 1 м з кожного боку огорож.

Перехід до зменшеної ширини розділювальної смуги слід здійснювати з відгоном 1:100.

20. Ширина земляного полотна автомобільної дороги на довжині не менше 10 м від початку і кінця мостових споруд повинна перевищувати відстань між перилами цих споруд на 0,5 м у кожний бік. Перехід від розширеного земляного полотна до нормативного слід призначати для доріг I-а, I-б, II категорій на довжині 50 м, для інших – 25 м.

21. Перехід від польового поперечного профілю дороги до профілю, прийнятого в населеному пункті, потрібно здійснювати поступово на ділянці підходу до населеного пункту з відгоном 1:100.

22. Додаткові смуги проїзної частини на підйом слід передбачати на ділянках доріг II, III категорій при середньому поздовжньому похилі від 30 ‰ до 40 ‰ і довжині ділянки понад 1 км, та при середніх похилах понад 40 ‰ – при довжині ділянки понад 0,5 км.