15.2.10 Майданчики відпочинку рекомендуються влаштовувати в зоні розміщення СТО, АЗС та АГНС.
Розміщення автозаправних станцій, автозаправних газових накопичувальних станцій необхідно проектувати на основі техніко-економічного обґрунтування, враховуючи наявність та потужність існуючих АЗС, АЗГНС.
Необхідна відстань між АЗС на дорогах I-а, І-б категорій – від 15 до 20 км (для кожного напрямку руху), II категорії – від 35 км до 40 км, III категорії – від 50 км до 60 км, IV і V категорій – від 60 км до 80 км.
Потужність АЗС (кількість заправок на добу) необхідно визначати розрахунком залежно від інтенсивності руху та складу транспортного потоку.
Відстань між АЗГНС та їх потужність необхідно визначати розрахунком залежно від кількості автотранспортних засобів, що працюють на газі, в складі транспортного потоку.
АЗС та АЗГНС віднесені до об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку. Тому при проектуванні АЗС необхідно розробляти матеріали ОВНС у повному обсязі відповідно до ДБН А.2.2-1. Забороняється будівництво АЗС ближче 1000 м від водойм. АЗС необхідно розташовувати так, щоб рельєф місцевості не сприяв забрудненню великих територій у разі аварії на АЗС. Для очищення вод поверхневого стоку з майданчика АЗС у системі водостоків повинні бути передбачені водоочисні споруди.
Розміщення АЗС і АЗГНС необхідно виконувати відповідно до ДСТУ 3587 та [13].
Не дозволяється розташовувати АЗС на ділянках доріг з поздовжнім похилом більше 40 ‰ з радіусами кривих у плані менше 1000 м, з радіусом опуклих кривих менше 10000 м – ближче 250 м від залізничних переїздів.
АЗС повинні бути облаштовані спорудами протипожежного захисту відповідно до [14]
15.4.1 Розміщення придорожніх СТО та визначення кількості постів на них необхідно здійснювати на основі техніко-економічного обґрунтування, враховуючи інтенсивність та склад руху транспортного потоку.
15.4.2 Пункти СТО рекомендується розташовувати на відстані: для доріг I-а, І-б категорій – від 50 км до 60 км, для доріг II, III категорій – від 70 км до 90 км.
Пропускну спроможність, розміри та інші параметри споруд автотранспортної служби призначають за короткочасним прогнозом на 10-річну перспективу інтенсивності руху з урахуванням можливостей їх подальшого розвитку.
Пасажирські автовокзали та автостанції необхідно проектувати відповідно до існуючих державних стандартів, галузевих і відомчих будівельних норм та типових рішень. Місткість автовокзалів, пасажирських автостанцій, вантажних автостанцій та розміщення цих споруд на дорогах слід визначати за схемами розвитку автомобільного транспорту та завданням відповідних організацій.
У місцях зупинок транспортних засобів загального користування потрібно передбачати зупинкові, посадкові майданчики та автопавільйони. Ширина зупинкових майданчиків повинна бути на дорогах I-а, І-б і II категорій 3,75 м, III категорії – 3,5 м і IV-V категорій – 3,0 м. Довжина майданчиків повинна бути для зупинки одного автобуса –13 м, двох – 25 м, трьох – 37 м.
Зупинкові майданчики на автомобільних дорогах I-а, І-б і II категорій необхідно відділяти від перехідно-швидкісної смуги розділювальною смугою завширшки 0,75 м по довжині майданчика, а на дорогах III категорії – 0,5 м. На дорогах IV-V категорій необхідно передбачати заїзні кишені і відокремлювати їх від основних смуг руху суцільною лінією розмітки.
Посадкові майданчики на зупинках пасажирського транспорту повинні бути підвищені на 0,2 м над поверхнею зупинкових майданчиків. Поверхня посадкових майданчиків повинна мати тверде покриття на довжину не меншу довжини зупинкового майданчика та ширину не менше ніж 2 м. Відстань від конструкцій павільйону для пасажирів до крайки зупинкового майданчика повинна бути не менше ніж 2 м. Від посадкових майданчиків за напрямками основних потоків пасажирів необхідно проектувати тротуари завширшки 1,0 м, приєднуючи їх до існуючих. За необхідності вони повинні забезпечувати рух інвалідних колясок.
Зупинки пасажирського транспорту загального користування поза межами населених пунктів слід розташовувати на ділянках доріг при поздовжніх похилах не більше ніж 40 ‰.
Зупинки пасажирського транспорту загального користування на дорогах I-а, І-б категорій слід розташовувати одну проти другої з одночасним спорудженням пішохідних переходів у різних рівнях та встановленням дорожніх огорож першої групи на розділювальній смузі. На дорогах І-б категорії, якщо влаштовуються пішохідні переходи в одному рівні, та на дорогах II, III, IV, V категорій зупинки пасажирського транспорту загального користування слід розміщувати на відстані не менше ніж 30 м між ближчими сторонами павільйонів.
У зонах перехресть та примикань доріг зупинки пасажирського транспорту загального користування слід розташовувати за ними. Відстань від кінця заокруглення до початку зупинкового майданчика повинна бути не менше ніж 50 м з обов'язковим влаштуванням заїзної кишені та забезпеченням видимості згідно з ДСТУ 3587.
На дорогах І-б, II, III категорій автобусні зупинки слід розташовувати не частіше ніж через 3 км, а в курортних районах і густонаселених місцевостях – 1,5 км.
15.5.10 На зупинках пасажирського транспорту загального користування необхідно влаштовувати туалети та урни для сміття. Від посадкового майданчика до туалету повинна бути пішохідна доріжка завширшки не менше ніж 0,75 м з твердим покриттям.
16.1 При будівництві та реконструкції автомобільних доріг потрібно дотримуватись вимог нормативних документів щодо безпеки дорожнього руху, охорони праці, а також вимог проектної документації, проекту організації будівництва (ПОБ) та проекту виконання робіт (ПВР).
Експлуатаційний стан покриття автомобільних доріг тимчасових об'їздів повинен відповідати ДСТУ 3587.
16.2 Під час проведення робіт з будівництва та реконструкції автомобільних доріг потрібно передбачати заходи з охорони навколишнього природного середовища (родючого шару ґрунту, ґрунтових та поверхневих вод, повітряного простору, рослинного та тваринного світу).
При виборі методів будівництва і засобів механізації необхідно дотримуватись чинних санітарних норм, норм граничних викидів забруднюючих речовин в атмосферу, в ґрунтове та водне середовище.
16.3 Заходи з охорони навколишнього природного середовища, а також з організаційно-технічної підготовки будівництва автомобільних доріг необхідно здійснювати на окремих ділянках доріг відповідно до передбаченої проектною документацією черговості та термінів виконання будівельно-монтажних робіт.
Організацію та планування дорожньо-будівельних робіт потрібно здійснювати на підставі ПОБ та ПВР.
ПОБ повинен розроблятися генеральною проектною організацією або за її замовленням проектною організацією, що має ліцензію. В ПОБ повинні бути вирішені такі основні питання: оптимальний термін будівництва, характер розподілу капіталовкладень по роках, терміни, обсяги та послідовність окремих видів робіт; потреба в матеріальних, трудових, енергетичних ресурсах і шляхи їх покриття; організація виробничої бази будівництва і розробка заходів із забезпечення належних умов праці.
ПВР повинен розроблятися генеральним підрядником або проектними організаціями за їх замовленням згідно з 3.7 і 3.10 ДБН А.3.1-5. ПВР є основою для організації виконання робіт, а також для оперативного контролю та обліку.
На кожний об'єкт будівництва чи реконструкції автомобільної дороги на ділянках зосереджених робіт у ПВР повинна розроблятися індивідуальна схема організації руху технологічного транспорту. При реконструкції автомобільної дороги організація руху технологічного транспорту повинна узгоджуватися з тимчасовою схемою організації руху по дорозі.
17.4 При будівництві ділянок автомобільної дороги в цілому та при виконанні окремих видів дорожньо-будівельних робіт доцільно застосовувати потоковий метод будівництва.
Швидкість потоків, час організаційних та технологічних перерв між виконанням окремих видів робіт повинні встановлюватися на підставі техніко-економічного порівняння варіантів організації будівництва з урахуванням оптимальної швидкості виконання найскладніших та найбільш трудомістких будівельних процесів та інших організаційних та економічних факторів (досягнутого рівня використання та ступеня готовності технічних ресурсів, можливості оперативного маневрування ресурсами, використання конструкцій та матеріалів, що дозволяють механізувати будівельні процеси, використання місцевих матеріалів, побічних продуктів, відходів виробництва тощо).
17.5 Терміни виконання зосереджених робіт необхідно розраховувати так, щоб забезпечити прийняту швидкість та ритмічність комплексного потоку при будівництві автомобільної дороги.
До зосереджених видів робіт потрібно віднести роботи з будівництва великих мостів, шляхопроводів та естакад, складних регуляційних споруд, а також земляного полотна на окремих ділянках, де обсяг земляних робіт на 1 км в три та більше разів перевищує середній покілометровий або відрізняється підвищеною складністю проведення робіт та трудомісткістю видів робіт на суміжних ділянках (переходи через болота, скельні ґрунти, глибокі виїмки тощо).
Організацію контролю якості будівництва автомобільних доріг потрібно здійснювати згідно з розділом 8 ДБН А.3.1-5.
Приймальний контроль на дорогах Іа, Iб і II категорій або в складних умовах будівництва, а також у випадку застосування на автомобільних дорогах нових будівельних матеріалів, конструкцій та технологій за дорученням замовника потрібно проводити спеціалізованими організаціями із залученням висококваліфікованих спеціалістів.
3 метою попередження забруднення атмосферного повітря рекреаційної робочої зони потрібно організовувати санітарний нагляд за будівництвом автомобільних доріг, покриттям дорожнього одягу з вмістом в'яжучих матеріалів.
До виробничих баз будівництва автомобільних доріг потрібно віднести кар'єри кам'яних матеріалів, притрасові кар'єри, асфальто- та цементобетонні заводи (АБЗ та ЦБЗ), притрасові склади мінеральних матеріалів (щебеню, піску, гравію тощо), притрасові склади органічних та мінеральних в'яжучих.
Розміщення АБЗ та ЦБЗ вздовж автомобільної дороги і довжину ділянок, що обслуговуються нею, треба встановлювати проектом організації будівництва відповідно до швидкості будівельного потоку.
АБЗ та ЦБЗ повинні відповідати вимогам чинних нормативних документів щодо норм викидів шкідливих речовин у повітря.
Склади органічних в'яжучих матеріалів повинні мати обладнання, яке унеможливлює забруднення ґрунтів та вод (відкритих та підземних).
На майданчиках складування мінеральних матеріалів на території АБЗ та ЦБЗ, прирейкових баз необхідно влаштовувати тверде покриття з забезпеченням поверхневого водовідведення.
Екологічні та санітарні вимоги та норми з розміщення виробничих баз повинні відповідати ДБН А.2.2-1.
Підготовка до дорожньо-будівельних робіт повинна забезпечувати можливість цілеспрямованого розгортання і виконання робіт усіма учасниками будівництва. Підготовка повинна передувати з необхідним випередженням кожному етапу виконання дорожньо-будівельних робіт. Її треба організувати як регулярну функціональну систему взаємозв'язаних заходів організаційного, технічного, технологічного і планово-економічного характеру.
Підготовка до будівництва кожного об'єкта повинна передбачати:
вивчення проектно-кошторисної документації і детальне ознайомлення з умовами будівництва або реконструкції;
розробку ПВР;
виконання підготовчих робіт (з дотриманням природоохоронних вимог, техніки безпеки, пожежної безпеки та промсанітарії).
При проведенні підготовчих робіт повинен пророблятись комплекс питань з організації робіт та ув'язки обсягів і термінів їх виконання.
19.1.3 Підготовчі роботи повинні включати:
проведення геодезичних розбивочних робіт, склад та обсяг яких повинен відповідати ДБН А.3.1-5, СНиП 3.01.03 та [4].
розчищення смуги відведення;
закріплення на місцевості межі відведення земельних ділянок під елементи дороги, кар'єри та резерви;
перенос комунікацій і влаштування поверхневого водовідведення;
влаштування тимчасових доріг, ремонт та підсилення існуючих доріг в зоні будівництва;
будівництво пересувних баз, виробничих підприємств;
проведення робіт із зносу або переносу будівель та споруд;
зняття родючого шару ґрунту;
визначення фізико-механічних властивостей ґрунтів резервів, кар'єрів і порівняння їх з тими, що передбачені проектом.
Після зняття шару родючого ґрунту потрібно здійснювати контроль щільності основи земляного полотна, що характеризується коефіцієнтом ущільнення. Щільність основи земляного полотна треба порівнювати з проектною, коефіцієнт ущільнення не повинен бути менше значень, наведених у таблиці 6.8.
Геодезичну розбивку земляного полотна треба виконувати відповідно до СНиП 3.01.03 та [4].
Шар родючого ґрунту на товщину, що встановлена проектом, необхідно видалити з поверхні, що буде зайнята земляним полотном, резервами та іншими елементами та спорудами, і скласти у вали вздовж межі смуги відведення або у штабелі в спеціально відведених для нього місцях.
