При знятті шару родючого ґрунту недопустимо залишати перемички, які будуть сприяти накопиченню атмосферних опадів. Всі перемички, які залишаються для організації проїздів транспорту, потрібно облаштовувати тимчасовими водоперепускними трубами.
Роботи з влаштування нагірних канав, валів, водозбірних колодязів та інших споруд, що призначені для перехоплення та відведення від дороги зливових, паводкових і талих вод, необхідно виконувати до початку основних робіт із спорудження земляного полотна. Будівництво водовідвідних споруд треба виконувати, починаючи з низьких місць рельєфу.
Роботи з влаштування дренажів та прокладання різних комунікацій потрібно виконувати до початку спорудження земляного полотна. Щільність ґрунту при зворотній засипці траншей з прокладеними комунікаціями не повинна бути нижчою щільності ґрунту основи.
Відходи від розчищення смуги відведення необхідно повністю вивезти до початку виконання земляних робіт у спеціально відведені місця.
У випадках, коли автомобільна дорога, що будується, перетинає інженерні комунікації, їх необхідно перевлаштувати згідно з наданими проектними документами. Перевлаштування комунікацій необхідно виконувати в присутності представників зацікавлених організацій.
Перенесення комунікацій, що розміщені в смузі відведення автомобільної дороги, повинен виконувати власник комунікацій за власний рахунок згідно з законом України "Про автомобільні дороги".
19.2.7 Після завершення будівництва всі земельні ділянки, що були надані у тимчасове користування на період будівництва автомобільної дороги, повинні бути рекультивовані згідно з вимогами проектної документації та повернені власникам землі, землекористувачам, в тому числі орендарям.
20.1.1 Спорудження земляного полотна повинно здійснюватись згідно з [4]. Переривання робіт під час будівництва земляного полотна допускається лише на ділянках з особливими умовами (глибокі болота, зсувні ділянки, глибокі скельні виїмки тощо), де роботи виконуються за індивідуальними проектами, які передбачають технологічні або сезонні перерви.
Земляне полотно, окрім випадків будівництва на спланованих територіях, потрібно споруджувати з випередженням подальших робіт, величина якого повинна визначатись ПОБ і забезпечувати безперервне та рівномірне улаштування дорожніх основ та покриттів.
Поверхня основи насипу має бути повністю звільнена від каміння та грудок, діаметр яких перевищує 2/3 товщини шару ґрунту, що укладається у тіло насипу, а також від сторонніх предметів. Поверхню основи земляного полотна потрібно вирівняти, щоб не було заглиблень понад 5 см. Для забезпечення поверхневого водовідведення в недренуючих ґрунтах поверхні основи насипу надається поперечний похил не менше ніж 20 ‰ від осі дороги. Ями, траншеї та інші місцеві пониження в процесі вирівнювання поверхні земляного полотна засипають недренуючим ґрунтом з подальшим його ущільненням.
Ущільнення основи насипів потрібно виконувати безпосередньо перед спорудженням шарів, що розташовуються вище. Щільність основи насипу треба визначати проектом, але вона не повинна бути менше ніж щільність нижнього шару насипу.
Спорудження насипів заввишки понад 3 м з глини, пилуватих важких супісків і суглинків, неводостійких великоуламкових ґрунтів, особливих видів ґрунтів та перезволожених ґрунтів закінчують не пізніше ніж за шість місяців до влаштування асфальтобетонних покриттів та основ з використанням в'язких бітумів та цементу.
При будівництві насипів на слабких основах або спорудженні земляного полотна в зимовий період до влаштування дорожнього одягу повинна бути встановлена технологічна перерва до закінчення стабілізації земляного полотна згідно з вимогами ПОБ, але не менше ніж шість місяців. Після закінчення технологічної перерви поверхню насипу треба спланувати, а в разі необхідності досипати ґрунт і додатково ущільнити.
При розширенні існуючих насипів у процесі реконструкції дороги поверхня укосу має бути розпушена з боку добудови. На укосах насипів заввишки понад 2 м необхідно влаштовувати уступи для забезпечення необхідного взаємозв'язку між існуючою та присипною частинами насипу. Ширина уступів повинна забезпечувати безпечний проїзд та роботу дорожніх машин, що використовуються для спорудження земляного полотна. Уступи смуги відводу потрібно влаштовувати з поперечним похилом від 1 ‰ до 2 ‰ у бік укосу насипу.
Розробку виїмок та притрасових резервів треба починати з понижених місць рельєфу із забезпеченням постійного поперечного та поздовжнього поверхневого водовідведення в зоні виконання робіт.
Розробку виїмок та відсипку насипів на крутосхилах крутизною понад 1:3 або зсувних схилах дозволяється виконувати тільки після будівництва спеціальних захисних або утримуючих споруд та влаштування уступів заввишки не більше ніж 0,5 м і з похилом 20 ‰ від осі дороги, що забезпечує безпечну роботу та рух технологічного транспорту.
Шари насипів необхідно відсипати з ґрунтів, однорідних за видом та консистенцією. При зміні виду ґрунту в місці його розробки шари з ґрунтів різних видів потрібно укладати способом заклинювання.
Використання в одному шарі дорожнього одягу різних видів ґрунтів, а також неоднорідних сумішей різних видів ґрунтів не дозволяється.
20.2.4 Відсипку ґрунту в насип потрібно виконувати від краю до середини шарами на всю ширину насипу з постійним забезпеченням робочого водовідведення. Додаткова підсипка крайових або укісних частин насипу не дозволяється.
Для забезпечення потрібної щільності ґрунту в зоні, що прилягає до укісної частини насипів заввишки понад 1 м, земляне полотно відсипається на ширину, що на 0,5 м перевищує проектну в кожну сторону. Уширення земляного полотна не потрібне, коли використовують велико уламкові ґрунти або спеціальну техніку для ущільнення укосів.
Під час планування укосів насипу надлишок ґрунту необхідно видаляти і використовувати його для досипання узбіч, влаштування з'їздів тощо.
Кожний шар ґрунту потрібно розрівнювати, додержуючись проектних значень поздовжнього та поперечного похилів. Перед ущільненням поверхня шару ґрунту має бути спланована під двосхилий або односхилий поперечний профіль з похилом від 20 ‰ до 40 ‰ до брівки земляного полотна. Поверхня кожного шару не повинна мати заглиблень більше ніж 5 см.
Рух технологічного транспорту, що здійснює відсипку чергового шару ґрунту, необхідно регулювати по всій ширині насипу.
Коефіцієнт ущільнення ґрунту потрібно визначати за таблицею 6.8.
Ущільнення ґрунту в складних умовах, при засипці водоперепускних труб і в конусах мостових споруд потрібно виконувати з використанням спеціальних засобів ущільнення віброударної або ударної дії. Не дозволяється виконувати ущільнення ґрунту трамбувальними плитами на відстані менше ніж 3 м від штучних споруд і при висоті засипки над трубами менше ніж 2 м.
Біля труб дозволяється проводити відсипку та пошарове ущільнення ґрунту поздовжніми (по відношенню до осі труби) проходами котків. При цьому відсипку та ущільнення ґрунту потрібно вести з обох сторін труби шарами однакової товщини.
Ущільнення пазух та зон в межах 0,5 м біля труби треба виконувати засобами ручного або пневматичного трамбування пересувними малогабаритними віброущільнювачами.
Ущільнення ґрунту необхідно проводити при вологості, що близька до оптимальної згідно з таблицею 6.5.
При вологості, що менше від оптимальної, необхідно зменшувати товщину шару ґрунту, збільшувати кількість проходів котка або його масу. При вологості, що менша значень, наведених у таблиці 6.5, ґрунт необхідно дозволожувати.
При використанні ґрунтів, що мають вологість більшу допустимої, необхідно передбачати заходи згідно з 6.4.9.
Ущільнення просідаючих ґрунтів в основі насипів потрібно здійснювати трамбуванням з подальшим укочуванням.
Використання для спорудження земляного полотна великоуламкових ґрунтів з коефіцієнтом розм'якшення за ДСТУ Б В.2.7-71 менше ніж 0,75, техногенних ґрунтів, а також особливих ґрунтів згідно з 6.2.6 потрібно здійснювати за індивідуальними проектами з проведенням комплексу лабораторних досліджень і наукових рекомендацій.
При використанні для спорудження земляного полотна пилуватих ґрунтів потрібно вживати заходів для їх знепилювання (полив водою або закріплюючими розчинами).
Пошарове ущільнення ґрунту земляного полотна необхідно здійснювати від краю до середини, при цьому кожний слід від попереднього проходу котка треба перекривати при наступному проході не менше ніж на третину. Кількість проходів котка та товщину ґрунтового шару треба встановлювати за результатами пробного ущільнення.
Зону контакту присипної частини насипу з існуючою необхідно ущільнювати до коефіцієнта ущільнення Ку 1.
Водовідвідні канави та кювети необхідно укріплювати відразу після їх влаштування.
Планування та укріплення укосів високих насипів та глибоких виїмок (включаючи влаштування дренажів) потрібно виконувати відразу ж після закінчення спорудження їх окремих частин (ярусів).
При укріпленні укосів виїмок із щільних глинистих ґрунтів шляхом засіву трав перед укладанням рослинного ґрунту укоси необхідно розпушувати на глибину від 10 см до 15 см.
Гідропосів багаторічних трав треба проводити на попередньо зволожену поверхню укосів.
При укріпленні укосів збірними ґратчастими конструкціями їх монтаж необхідно виконувати знизу вгору після влаштування бетонного упору. Після закінчення укріплення укосів чарунки від монтажу необхідно заповнити рослинним ґрунтом (з подальшим засівом трав), кам'яними матеріалами або ґрунтом, обробленим в'яжучим.
При укріпленні дамб і укосів, що підтоплюються водою, збірними плитами попередньо треба укладати матеріал зворотного фільтра або вирівнюючого шару. Плити потрібно укладати знизу вгору. В зимовий період підготовлену поверхню укосу необхідно звільнити від снігу та льоду.
При укріпленні укосів гнучким безфільтровим залізобетонним покриттям з блоків їх треба укладати знизу вгору впритул один до одного. У випадках, коли проектом передбачено закріплення блоків за допомогою анкерних паль, блоки потрібно укладати від верху до низу. Просвіт між сусідніми блоками не повинен бути більше ніж 15 мм.
При укріпленні укосів цементобетоном методом пневмонабризку необхідно попередньо укласти металеву чи геосинтетичну сітку відповідно до проекту та закріпити її анкерами. Набризк потрібно виконувати знизу вгору з подальшим доглядом за цементобетоном.
При влаштуванні узбіч необхідно усунути деформації земляного полотна по всій площі узбіч, досипати ґрунт до встановленого проектного рівня, спланувати його та ущільнити.
Технологія будівництва покриттів на узбіччях автомобільних доріг з монолітного та збірного цементобетону, асфальтобетону, чорного та білого щебеню, ґрунтощебеню аналогічна технології будівництва основ і покриттів дорожнього одягу з відповідних матеріалів, що наведена у цих Нормах.
20.3.9 Крайка прикрайкового лотка у місці поздовжнього стику має бути в одному рівні із крайкою покриття.
При влаштуванні монолітного бетонного водовідвідного лотка деформаційний шов у свіжоукладеному бетоні потрібно нарізати металевою рейкою. У затверділому бетоні дозволяється нарізати шви однодисковими нарізувачами.
Монтаж збірних бетонних (або з іншого матеріалу) водовідвідних лотків та бордюрів для поздовжнього або поперечного водовідведення потрібно виконувати знизу вгору. Шви між секціями лотків та бордюрів потрібно омонолічувати цементним розчином з обов'язковою промазкою в'язким бітумом. Монолітні ділянки лотків треба влаштовувати з цементобетону з морозозахисними і пластифікуючими добавками.
Розмиви на укосах насипу або виїмки повинні бути ліквідовані протягом тижня після їх виникнення. Місця розмивів насипів необхідно засипати щебеневою чи піщано-гравійною сумішшю, великоуламковим ґрунтом, ґрунтощебенем з обов'язковим використанням спеціальної техніки для ущільнення укосів. Усунення місць розмивів потрібно здійснювати знизу вгору з пошаровим ущільненням. Не дозволяється засипати місця розмивів ґрунтом.
20.4.1 В зимовий період дозволено виконувати такі види земляних робіт:
розробка виїмок та резервів у необводнених пісках, гравійно-галькових та скельних ґрунтах;
спорудження насипів із зв'язних ґрунтів з числом пластичності Ір 12 при допустимій вологості, що відповідає даним таблиці 6.5;
розробка виїмок у тих же ґрунтах завглибшки понад 3 м;
спорудження земляного полотна з використанням піщаних ґрунтів на болотах;
виторфовування;
укріплення укосів насипів регуляційних споруд та русел рік відсипкою із кам'яного матеріалу, бетонними плитами тощо;
влаштування глибоких дренажних прорізів.
20.4.2 Для спорудження насипів у зимовий період можна використовувати без обмежень скельні, великоуламкові ґрунти та непилуваті піски. Для спорудження насипів треба використовувати тільки талий ґрунт. Застосовувати мерзлі ґрунти для спорудження насипу дозволено при будівництві земляного полотна не пізніше ніж за один рік до влаштування дорожнього одягу.
Основу під насип потрібно підготувати в теплий період року. Поверхню основи перед початком спорудження насипу необхідно очистити від снігу та льоду.
Ущільнення ґрунтів потрібно проводити до їх змерзання.
