Таблиця 8.6 – Морозостійкість бетону для цементобетонних покриттів і основ

3. При конструюванні асфальтобетонних покриттів потрібно враховувати вид в'яжучого, тип зернового складу, марки асфальтобетону. Параметри асфальтобетонних сумішей слід призначати згідно з ДСТУ Б В.2.7-119, а для щебенево-мастикових асфальтобетонів – згідно з ДСТУ Б В.2.7-127 та [9].

4. Товщина верхнього ущільненого шару асфальтобетону повинна бути не меншою двох з половиною діаметрів максимального розміру зерна щебеню, що використовується в прийнятій конструкції.

5. З метою забезпечення належних експлуатаційних властивостей автомобільних доріг та приведення їх параметрів до європейських при розробленні проектно-кошторисної документації на будівництво, реконструкцію автомобільних доріг I-а, І-б категорій та автомобільних доріг інших технічних категорій, які суміщаються за напрямками з міжнародними та національними транспортними коридорами, доцільно передбачати влаштування верхнього шару покриття із щебенево-мастикового асфальтобетону із застосуванням полімерних та адгезійних добавок.

8.5.6 Властивості матеріалів, які входять до нижніх шарів дорожнього одягу, повинні відповідати вимогам нормативних документів:

• піски – згідно з ДСТУ Б В.2.7-32;

• висівки – згідно з ГОСТ 26193;

• щебінь шлаковий – згідно з ДСТУ Б В.2.7-35;

• щебінь гірських порід – згідно з ДСТУ Б В.2.7-34;

• щебінь, гравій, пісок та інші суміші – згідно з ДСТУ Б В.2.7-30;

• жорства, кам'яні матеріали, відходи промисловості і ґрунти, укріплені цементом, чорний щебінь та тонкошарові покриття – відповідно до [10], [11], [12].

9 ШТУЧНІ СПОРУДИ

9.1 Мостові споруди та тунелі

9.1.1 Мостові споруди, які є невід'ємною частиною автомобільної дороги, необхідно проектувати відповідно до ДБН В.2.3-14.

2. При проектуванні нових і реконструкції існуючих штучних споруд слід приймати рішення на підставі порівняння варіантів за техніко-економічними показниками (вартість, витрати матеріалів, строки будівництва і експлуатаційні витрати) з урахуванням прогнозованого терміну служби окремих частин споруди.

2. Проектні рішення повинні забезпечувати:

- надійність і довговічність конструкцій, їх архітектурну виразність;

• зниження рівня впливу споруди на навколишнє природне середовище;

• зручність і економічність утримання та можливість ремонту.

9.1.4 Автодорожні тунелі необхідно проектувати відповідно до СНиП II-44. Розрахункову перспективну інтенсивність руху для автодорожніх тунелів слід визначати відповідно до 4.1.4. на перспективний період понад 30 років.

9.2 Розв'язки доріг

9.2.1 Загальні положення

1. Розв'язки на перехрестях та примиканнях автомобільних доріг (далі – розв'язки доріг) повинні забезпечувати максимальну пропускну спроможність, безпеку і зручність руху транспортних засобів з найменшими витратами часу на їх проїзд.

2. Розв'язки доріг необхідно проектувати на основі перспективної інтенсивності руху і складу транспортних потоків на усіх напрямках.

3. При розробленні проектів на будівництво розв'язок доріг необхідно передбачати можливість перспективного розвитку доріг та реконструкцію розв'язок більш високого класу із збільшенням пропускної спроможності та безпеки руху транспортних засобів.

4. Вибір класу і схеми розв'язок доріг та обґрунтування технічних рішень слід виконувати на основі техніко-економічного порівняння варіантів з урахуванням їх пропускної спроможності, безпеки і зручності руху, дорожньо-транспортних витрат на їх будівництво і утримання, архітектурно-естетичних вимог, вимог охорони навколишнього природного середовища та раціонального використання сільськогосподарських угідь.

5. Класи розв'язок доріг та їх елементи слід приймати з урахуванням перспективи розвитку мережі автомобільних доріг та реконструкції існуючих доріг.

6. Розв'язки доріг залежно від категорії доріг, що перетинаються, необхідно поділяти на класи згідно з таблицею 9.1.

Таблиця 9.1 – Класифікація розв'язок доріг

7. Розв'язки доріг рекомендується розташовувати на вільних від забудови територіях. Поздовжній похил доріг на підходах до дорожніх розв'язок на відстані видимості для зупинки автомобіля повинен бути до 40 ‰ .

8. Перехрещення та примикання доріг за межами населених пунктів рекомендується передбачати не частіше ніж через 10 км на дорогах I-а категорії, на дорогах І-б і II категорії – 5 км, на дорогах III категорії – 2 км, для чого закладаються в проектну документацію заходи з організації руху місцевого транспорту.

9. Відомчі (технологічні) автомобільні дороги, ґрунтові дороги та шляхи проходу тварин при перехрещенні з дорогами I-а, І-б, II та III категорій необхідно суміщати з ближніми штучними спорудами. У випадку коли такі споруди відсутні, їх необхідно передбачати за умов погодження з органами місцевого самоврядування та органами охорони навколишнього природного середовища. Габарити споруд необхідно призначати згідно з ДБН В.2.3-14.

9.2.2 Розв'язки доріг в одному рівні

1. Розв'язки доріг в одному рівні необхідно влаштовувати при перехрещенні або примиканні доріг згідно з таблицею 9.1.

2. Перехрещення та примикання доріг в одному рівні незалежно від схеми розв'язки необхідно виконувати під кутом від 60° до 120°.

3. Розв'язки кільцевого типу рекомендується споруджувати, якщо інтенсивність руху на дорогах, що перехрещуються, однакова або відрізняється не більше ніж на 20 %, а інтенсивність на лівоповоротних потоках становить не менше 40 %. Колова проїзна частина повинна бути завширшки не менше 11,25 м. Діаметр центрального острівця призначається згідно з розрахунком, але не менше ніж 60 м.

Довжина зони перерозподілу потоків на кільцевих проїздах розв'язки між двома сусідніми примиканнями доріг повинна бути не менше значень, наведених у таблиці 9.2.

Таблиця 9.2 – Довжина зони перерозподілу автомобільних потоків на кільцевих розв'язках

4. Найменший радіус кривих при примиканні доріг необхідно приймати за нормами більш високої категорії дороги, з якої здійснюється з'їзд: з дороги I-а, І-б, II категорій – не менше ніж 25 м, з доріг III категорії – 20 м, з доріг IV і V категорій – 15 м. При розрахунку на регулярний рух автопоїздів (від 5 % у складі потоку, але не менше 5 авт/добу) радіуси на з'їздах слід збільшувати до 30 м.

5. В межах в'їздів на дороги без твердого покриття необхідно влаштовувати тверде покриття завширшки 4,5 м та завдовжки згідно з таблицею 9.3.

Таблиця 9.3 – Довжина з'їздів з доріг

у метрах

Узбіччя на зазначених з'їздах необхідно укріплювати кам'яними матеріалами на ширину не менше ніж 0,5 м в кожний бік.

9.2.2.6 На розв'язках доріг в одному рівні необхідно забезпечувати видимість відповідно до ДСТУ 3587.

Не допускається розміщення будь-яких споруд, у тому числі тимчасових, та зелених насаджень заввишки понад 1,2 м у зоні видимості відповідно до ДСТУ 3587.

7. При перехрещенні та примиканні трьох та більше доріг усі другорядні дороги доцільно зводити до однієї з улаштуванням якомога простішої схеми дорожньої розв'язки.

8. Розв'язки доріг з відігнаними лівими поворотами необхідно розташовувати від дороги, яка примикається, на відстані, яка дорівнює довжині смуги гальмування з відгоном плюс 25 м. Смугу гальмування завширшки 3,5 м необхідно влаштовувати за рахунок розділювальної смуги.

9. Перехрещення або примикання доріг у межах віражу, розташованого на головній дорозі, можна влаштовувати у виняткових випадках при відповідному техніко-економічному обґрунтуванні.

9.2.2.10 Поздовжній похил другорядної дороги, яка примикає до головної, на відстані 20 м від крайки проїзної частини головної дороги не повинен перевищувати 40 ‰.

9.2.3 Розв'язки доріг у різних рівнях

1. Розв'язки доріг у різних рівнях залежно від сумарної інтенсивності руху автомобільного транспорту, розподілу транспортних потоків за різними напрямками можуть проектуватися у двох або декількох рівнях.

2. Схеми розв'язок доріг залежно від сукупності місцевих умов необхідно приймати в кожному конкретному випадку індивідуально.

Остаточний вибір конфігурації розв'язки доріг необхідно приймати на основі техніко-економічного порівняння варіантів.

9.2.3.3 Параметри плану та поздовжніх профілів лівоповоротних та правоповоротних з'їздів необхідно приймати такими, які б забезпечували розрахункові швидкості, наведені в таблиці 9.4.

Таблиця 9.4 – Розрахункові швидкості на з'їздах розв'язок

9.2.3.4 В ускладнених умовах (забудова, наявність комунікацій, цінні земельні угіддя) при відповідному техніко-економічному обґрунтуванні допускається проектувати розв'язки з радіусами правоповоротних та лівоповоротних з'їздів 30 м, якщо вони забезпечують пропускну спроможність,

5. Лівоповоротні з'їзди слід максимально наближати до центру перехрестя, дотримуючись допустимих параметрів плану і профілю. Влаштування прямих вставок на цих з'їздах не рекомендується.

6. Правоповоротні і лівоповоротні з'їзди сполучаються з дорогами, що перехрещуються або примикаються, за допомогою перехідних кривих.

7. Між кінцем і початком суміжних лівоповоротних з'їздів необхідно влаштовувати додаткову смугу руху завдовжки не менше ніж 50 м, яка призначається для можливості переїзду автомобілів з перехідно-швидкісної смуги на крайню праву смугу руху основного проїзду.

8. Ширину проїзної частини односмугових з'їздів слід призначати 6,0 м та укріплених смуг узбіч по 0,5 м без додаткового розширення на кривих.

9. За інтенсивності руху автотранспорту на з'їздах більшій, ніж розрахункова пропускна спроможність однієї смуги, слід проектувати двосмугові з'їзди з шириною проїзної частини не менше ніж 7,5 м з укріпленими смугами по 0,5 м плюс додаткові розширення на криволінійних ділянках згідно з таблицею 5.4.