11.9 Електричне розділення кіл як засіб захисту від непрямого торкання може бути використане за умови виконання таких вимог:
- всі елементи відокремленої частини схеми електроживлення відповідають вимогам 413.5 ГОСТ 30331.3;
- до вторинної обмотки роздільного трансформатора підключена лише одна нагрівальна секція;
- приміщення, яке обігрівають за класифікацією ПУЕ, є сухим.
11.10 Для захисту від прямого та непрямого торкання може бути використаний захист за допомогою систем безпечної наднизької напруги (БСНН) або ЗСНН з заземленням проводу системи БСНН (ЗСНН), які відповідають вимогам ГОСТ 30331.3.
При цьому відмова від ізоляції допускається, якщо виконуються такі умови:
- застосовується система БСНН з номінальною напругою, що не перевищує 25 В змінного струму або 60 В постійного (випрямленого) струму;
- нагрівальний кабель укладений у негорючий шар будівельної конструкції;
- приміщення, яке обігрівається за класифікацією ПУЕ, є сухим.
11.11 Якщо для захисту від непрямого торкання використовують автоматичне вимикання живлення, металеві екрани (оболонки) нагрівальних та живильних кабелів (проводів), металеві труби та короби, в яких прокладають живильні кабелі (проводи), металеві корпуси шаф живлення та інші відкриті провідні частини повинні бути заземлені згідно з типом системи заземлення електричної мережі, яка живить ЕКСО.
11.12 Якщо для захисту від непрямого торкання використовується автоматичне вимикання живлення, а живильна електрична мережа має систему заземлення типу TN-C за ГОСТ 30331.2, в шафі живлення слід виконати розділення провідника, що поєднує функції нульового робочого та захисного провідників (PEN-провідник) на нульовий робочий (N) і захисний (РЕ) провідники. В місці розділення необхідно передбачити окремі шини (затискачі) N та РЕ-провідників. При цьому PEN-провідник слід приєднати до шини (затискача) РЕ-провідника. З'єднання N-провідника та РЕ-провідника за місцем розділення не допускається.
11.13 Як захисні провідники для заземлення металевих оболонок нагрівальних кабелів можуть бути використані окремі жили чи алюмінієві оболонки кабелів (проводів), які живлять нагрівальні секції, або металеві труби чи короби для прокладання живильних кабелів (проводів).
Використання як захисних провідників для заземлення екранів (оболонок) нагрівальних кабелів окремих спеціально прокладених провідників, а також сторонніх струмопровідних частин (металевих будівельних конструкцій приміщення, труб водопроводу) не рекомендується.
Використання як захисних провідників несучих тросів електропроводки, металевих оболонок ізоляційних трубок, металорукавів, броні і свинцевих оболонок кабелів та проводів, а також труб (крім труб водопроводу і для прокладання живильних кабелів або проводів) не допускається.
11.14 Захисні провідники та провідники для додаткового зрівнювання потенціалів (див. 11.19) повинні бути позначені жовто-зеленими смугами однакової ширини.
11.15 Якщо захисні провідники і фазні провідники, що живлять нагрівальні секції, виготовлені з однакових матеріалів, площа поперечного перерізу захисних провідників повинна бути не меншою:
- площі перерізу фазних провідників живильних кабелів (проводів), якщо ця площа не перевищує 16 мм2;
- 16 мм2, якщо площа перерізу фазних провідників живильних кабелів (проводів) більше 16 мм2, але не перевищує 35 мм2;
- половини площі перерізу фазних провідників живильних кабелів (проводів), якщо ця площа перевищує 35 мм2.
Якщо матеріали захисних і фазних провідників різні, то електрична провідність захисних провідників повинна бути такою, як і за умови їх виготовлення з однакових матеріалів. При цьому площа перерізу захисних провідників, які не входять до складу живильних кабелів (проводів), повинна бути не менше 2,5 мм2, якщо вони мають механічний захист, і 4 мм2 - якщо такий захист відсутній.
11.16 Контактні з'єднання захисних провідників слід виконувати з дотриманням вимог ГОСТ 10434 до контактних з'єднань класу ІІ.
З'єднання металевих екранів (оболонок) нагрівальних кабелів із захисними провідниками слід виконувати на кожному кінці нагрівального кабелю. Забезпечення доступу для перевірки таких з'єднань не вимагається.
11.17 Якщо для захисту від непрямого торкання використовують автоматичне вимикання живлення, то для його забезпечення слід застосовувати пристрої захисного вимикання, які керуються диференціальним струмом (далі - ПЗВ).
Пристрої захисту від надструму (автоматичні вимикачі, запобіжники) допускається застосовувати для забезпечення автоматичного вимикання живлення за таких умов:
- при пошкодженні ізоляції на початку нагрівальної секції (місці приєднання нагрівального кабелю до фазного провідника живильного кабелю або проводу) забезпечується час вимикання, вказаний у табл. 41А ГОСТ 30331.3;
- нагрівальна секція укладена в підлогу, лицьове покриття якої є ізолювальним;
- металевий екран (оболонка) нагрівального кабелю має зовнішнє ізолювальне покриття;
- приміщення, в якому укладені нагрівальні кабелі за класифікацією ПУЕ, є сухим.
11.18 Номінальний вимикаючий диференціальний струм ПЗВ не повинен перевищувати значення 30 мА, якщо ЕКСО використовують для опалення приміщень, які за класифікацією ПУЕ не є сухими (ванни, душові, роздягальні лазень, обхідні доріжки та роздягальні плавальних басейнів тощо), пожежонебезпечних зон, приміщень дитячих та лікувальних закладів, а також приміщень тваринницьких ферм.
Застосування ПЗВ з номінальним вимикаючим диференціальним струмом, значення якого перевищує 300 мА, не допускається.
11.19 Якщо ЕКСО застосовують у приміщеннях, де згідно з чинними нормативними документами виконується додаткове зрівнювання електричних потенціалів, наприклад, у ванних та душових приміщеннях, а для захисту від непрямого торкання використовують обладнання класу II або з рівноцінною ізоляцією, нагрівальний кабель повинен бути покритий металевою сіткою з розмірами вічка не більше 50 х 50 мм та діаметром дроту не менше 3 мм, яку з'єднують з системою додаткового зрівнювання потенціалів.
11.20 Якщо ЕКСО застосовують у тваринницьких фермах, а для захисту від непрямого торкання використовують обладнання классу II або з рівноцінною ізоляцією, нагрівальний кабель повинен бути покритий металевою сіткою з розмірами вічка не більше 50 х 50 мм та діаметром дроту не менше 3 мм, яку з'єднують з захисним провідником електроустановки.
Якщо ж нагрівальні кабелі укладені в стелю, а для захисту від непрямого торкання використовують обладнання класу II або з рівноцінною ізоляцією, всі елементи конструкції під несучим перекриттям повинні бути виконані з струмонепровідних матеріалів, за винятком елементів для кріплення. Відстань між нагрівальним кабелем і струмопровідним елементом для кріплення повинна бути не менше 30 мм.
12 ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ
12.1 Виконання ЕКСО повинно відповідати вимогам ДСТУ 2339.
12.2 ЕКСО слід проектувати комплексно з архітектурно-планувальними енергозберігаючими рішеннями та теплозахистом зовнішніх огороджувальних конструкцій будинків та споруд.
12.3 ЕКСО ТА громадських та виробничих приміщень з фіксованою тривалістю робочого дня слід проектувати з автоматичними пристроями зниження потоку теплоти у неробочі години.
13 ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА
13.1 Пожежну безпеку ЕКСО слід забезпечувати виконанням вимог ДБН В.1.1-7, НАПБ А.01.00, ПУЕ та цих Норм.
13.2 Як правило, використовують нагрівальні секції з номінальним струмом, значення якого не перевищує 16 А. Застосування нагрівальних секцій з номінальним струмом, значення якого перевищує 30 А, не допускається.
13.3 При укладанні нагрівального кабелю слід уникати його безпосереднього контакту з легкозаймистими та горючими матеріалами.
13.4 У пожежонебезпечних зонах слід забезпечити умови для того, щоб температура нагрітої поверхні будівельних конструкцій, в які укладають нагрівальні кабелі, була нижчою не менше ніж на 20 % від температури спалаху горючих речовин, що знаходяться в цій зоні.
ДОДАТОК А (обов'язковий)
Нормативні посилання
ССБТ.Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны. |
|
ССБТ. Строительство. Электробезопасность. Общие требования. |
|
ГОСТ 12.2.007.0-73 |
ССБТ. Изделия электротехнические. Общие требования безопасности |
ГОСТ 10434-82 |
Соединения контактные электрические. Классификация. Общие технические требования. |
Электрическая энергия. Совместимость технических средств электро магнитная. Нормы качества электрической энергии в системах электроснабжения общего назначения. |
|
Степени защиты, обеспечиваемые оболочками (Код IP). |
|
ГОСТ 3033 1.1 -95 |
Электроустановки зданий. Основные положения. |
ГОСТ 3033 1.2-95 |
Электроустановки зданий. Часть 3. Основные характеристики. |
ГОСТ 3033 1.3-95 |
Электроустановки зданий. Часть 4. Требования по обеспечению безопасности. Защита от поражений электрическим током. |
ГОСТ 3033 1.5-95 |
Электроустановки зданий. Часть 4. Требования по обеспечению безопасности. Защита от сверхтоков. |
ГОСТ 3033 1.9-95 |
Электроустановки зданий. Часть 4. Требования по обеспечению безопасности. Применение мер защиты от сверхтоков. |
Енергозбереження. Основні положення. |
|
Проектування. Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва. |
|
ДБН В. 1.1 -7-2002 |
Пожежна безпека об'єктів будівництва. |
Будинки і споруди. Будівлі і споруди для тваринництва. |
|
Будинки і споруди. Теплиці і парники. |
|
ДБН В.2.2-3-96 |
Будинки і споруди. Будинки та споруди навчальних закладів. |
ДБН В.2.2-4-96 |
Будинки і споруди. Будинки і споруди дитячих дошкільних закладів. |
Будинки і споруди. Громадські будинки та споруди. Основні положення. |
|
ДБН В.2.2- 10-2001 |
Будинки і споруди. Заклади охорони здоров'я. |
Житлові будинки для індивідуальних забудовників України. |
|
СНиП 2.01.01-82 |
Строительная климатология и геофизика. |
СНиП 2.03. 13-88 |
Полы. |
СНиП 11-3-79** |
Строительная теплотехника. Изд. 1986 г. |
Отопление, вентиляция и кондиционирование. |
|
Жилые здания. |
|
Административные и бытовые здания. |
|
Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень. |
|
ДСНіП 239-96 |
Державні санітарні норми і правила захисту населення від впливу електромагнітних випромінювань. |
Правила будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок. |
|
НАПБ А.01.001-95 |
Правила пожежної безпеки в Україні. |
ПУЕ |
Правила устройства электроустановок. 6-е издание. Переработанное и дополненное. Изд. 1986г. |
ДОДАТОК Б
(обов'язковий)
Терміни, їх визначення, умовні позначення
Таблиця Б.1 - Терміни та їх визначення
Терміни |
Позначення |
Характеристика |
Одиниця виміру |
1 Загальні поняття |
|||
1.1 Загальна площа підлоги |
Fl |
Площа підлоги, яка обмежена внутрішньою поверхнею огороджувальних конструкцій приміщення (згідно з ДБН В.2.2-9) |
м2 |
1.2 Корисна площа підлоги |
Ff |
Площа підлоги основних приміщень (згідно з СНІП 2.08.01) |
м2 |
1.3 Площа гріючої підлоги |
Fht |
Площа підлоги, на яку укладають нагрівальний кабель |
м2 |
1.4 Зона найбільшого охолодження приміщення |
Fh |
Смуга підлоги вздовж зовнішніх огороджувальних конструкцій приміщення завширшки не більше 1 м |
м2 |
1.5 Розрахунковий період ЕКСО ТА |
d |
Час, на який розраховано акумуляційне опалення приміщення нагрітою підлогою |
год |
1.6 Робоча зона приміщення |
- |
Простір над рівнем підлоги заввишки 2 м при виконанні роботи стоячи або 1,5 м при виконанні роботи сидячи |
- |
1 .7 Місце постійного перебування людей |
- |
Місце, де люди перебувають більше ніж 2 год безперервно |
- |
1.8 Місце тимчасового перебування людей |
- |
Місце, де люди перебувають менше ніж 2 год за зміну або менше ніж 50 % робочого часу |
- |
1.9 Основна система опалення |
- |
Система опалення приміщення, яка має установку постійного забезпечення теплотою приміщення в опалювальний період |
- |
1.10 Додаткова система опалення |
- |
Система, опалення приміщення, яка має установку періодичного забезпечення теплотою приміщення і створення в ньому разом з основною системою опалення комфортних умов для людей, а в сільськогосподарських будівлях та спорудах - для тварин та ін. |
- |
1.11 Система розподіленого електрообігрівання |
- |
Сукупність функціонально зв'язаних між собою електронагрівальних секцій різного типу, електроустановчих виробів загального призначення, кабельних ліній і електропроводок для зовнішніх з'єднань електронагрівальних елементів з шафою керування або блоком живлення, а також механічних кріпильних та захисних елементів |
- |
1.12 Акумуляційний шар |
- |
Шар однорідного матеріалу в будівельній конструкції, призначений для накопичення та подальшої віддачі теплоти повітрю приміщення |
- |
1.13 Лицьовий шар (або покриття) |
- |
Верхній шар підлоги, який безпосередньо піддається експлуатаційним впливам |
- |
1.14 Прошарок |
- |
Проміжний шар підлоги, який зв'язує покриття з нижнім шаром підлоги |
- |
1.15 Гідроізолювальний шар |
- |
Шар, який перешкоджає прониканню через підлогу стічних та ґрунтових вод |
- |
1.16 Стяжка (основа під покриття) |
- |
Шар підлоги для вирівнювання поверхні нижчого шару |
- |
1.17 Підстилаючий шар |
- |
Шар підлоги, що розподіляє навантаження на основу |
- |
2 Електротехнічні поняття |
|||
2.1 Кабельна електронагрівальна секція |
- |
Електронагрівальна секція, в якій як розподілений нагрівальний елемент використовують одно-або багатожильний нагрівальний кабель |
- |
2.2 Нагрівальний кабель |
- |
Кабельний виріб, призначений для перетворення електричної енергії в теплову з метою опалення |
- |