ФАРБУВАННЯ ФАСАДІВ СУХИМИ ПОЛІМЕРЦЕМЕНТНИМИ ФАРБАМИ
5.13 Якість поверхонь, що підлягають фарбуванню, повинна задовольняти вимоги технічних умов і відповідних розділів даних Норм. Не допускається фарбування поверхонь за наявності на них пилу, бризок і потьоків розчину, жирових плям і висолів, а також фарбування фасадів під час дощу та при сильному вітрі. Мокрі поверхні мають бути просушені.
5.14 Кількість і види операцій з підготовки, оброблення та фарбування поверхонь для призначеного проектом виду і якості фарбування повинні відповідати 4.43 - 4.49 даних Норм.
У процесі виконання робіт з опорядження фасадів контролюються:
- якість поверхні, призначеної для фарбування;
- якість підготовки поверхні;
- якість сухих сумішей;
- параметри розчинових сумішей, що приготовляються з сухих сумішей;
- технологічна послідовність і відповідність кількості операцій даним, викладеним у 4.43-4.49 даних Норм;
- температура й відносна вологість навколишнього середовища в період виконання опоряджувальних робіт і під час догляду за отриманим фарбувальним покриттям;
- режим догляду за покриттям.
5.15 Готові покриття слід приймати після утворення міцної плівки на оброблюваній поверхні. Під час приймання мають бути перевірені відповідність виконаного фарбування вимогам проекту і зразкам, затвердженим проектною організацією, яка здійснює авторський нагляд, а також якість фарбування (фактура поверхні, чистота фарбування, наявність плям, потьоків, нерівностей), міцність фарбувальних покриттів і міцність їх зчеплення з обштукатуреною поверхнею. У разі виникнення сумнівів щодо якості та правильності виконання операцій з підготовки поверхонь та їх фарбування проводять часткове видалення фарбувального шару з основи для перевірки якості виконання робіт. Таке видалення слід виконувати в тих місцях, де наступне виправлення не порушуватиме однорідності опоряджувального шару.
C.28 ДБН В. 2.6-22-2001
5.16 На поверхні не повинно бути висолів у вигляді кілець і смуг, потьоків розчину, не розмішаних грудок сухої суміші, видимих місць стикування на захватках, неоднорідності фактури і тріщин. Поверхня не повинна крейдуватися при натисканні за один раз.
5.17 Міцність зчеплення фарбувального шару з основою має становити не менш як 0,5 МПа. Її перевіряють за допомогою адгезіметра.
УЛАШТУВАННЯ ПІДЛОГ
5.18 Під час виконання робіт з улаштування підлог контролюються:
- підготовка основи для підлоги;
- улаштування підстильних шарів і стяжок;
- улаштування покриттів підлоги.
При цьому перевіряється:
- відхилення товщини елементів підлоги від проектної;
- міцність зчеплення між елементами підлоги;
- наявність дефектів елементів підлоги;
- відхилення швів між рядами поштучних матеріалів (у разі влаштування покриття з поштучних матеріалів).
5.19 Відхилення поверхонь основи, підстильних шарів, стяжок і покриттів від горизонтальної площини або від заданого ухилу допускається не більш як 0,2 % від відповідного розміру приміщення. При ширині або довжині приміщення 25 м і більше ці відхилення не повинні перевищувати 50 мм.
5.20 Відхилення товщини елементів підлоги від проектної допускаються лише в окремих місцях і не більше 10 % від заданої товщини. Товщину елементів підлоги слід перевіряти в процесі їх улаштування. Потрібна за проектом товщина задається за допомогою спеціальних пристроїв (реперів).
5.21 Рівність поверхні елементів підлоги перевіряють контрольною рейкою завдовжки 2 м, а за наявності ухилів - шаблоном з рівнем. Допустимі відхилення поверхні елементів від площини не повинні перевищувати значень, наведених у табл. 12.
Таблиця 12 - Контроль рівності елементів підлоги
Елементи підлоги |
Матеріали |
Допустимі просвіти, мм, при перевірці 2-метровою рейкою |
Стяжки |
Бетонні, цементно-піщані Сухі суміші груп П1 і П4 |
5 3 |
Суцільний шар по стяжці з самови-рівнювальних розчинових сумішей |
Сухі суміші групи П2 |
2-4 (залежно від виду покриття, див. 6.19) |
Покриття |
Облицювальна плитка на клеях груп К1, К2, КЗ Наливні з сухих сумішей групи ПЗ |
2 1 |
ГІДРОІЗОЛЯЦІЙНІ РОБОТИ
5.22 До початку гідроізоляційних робіт мають бути повністю закінчені та прийняті такі види робіт:
- монтаж і бетонування огороджувальних конструкцій споруди;
- замонолічування стиків між збірними елементами конструкцій;
- встановлення і зварювання закладних деталей, конструктивних елементів вводів інженерних комунікацій та інших елементів. У процесі виконання робіт з улаштування гідроізоляції контролю підлягають:
- якість сухих і розчинових сумішей;
- підготовка поверхонь для гідроізоляції;
- технологічні процеси нанесення розчинових сумішей;
- температура й відносна вологість навколишнього середовища;
ДБН В. 2.6-22-2001 С.29
- правильність виконання деформаційних швів у гідроізоляційному покритті;
- якість виконання гідроізоляційного покриття;
- режим догляду за гідроізоляційним покриттям;
- правильність виконання захисного покриття. Під час підготовки поверхні основи слід дотримуватись вимог табл. 13.
Таблиця 13 - Вимоги до основ для гідроізоляції
Технічні вимоги |
Граничні відхилення |
Метод контролю |
Допустимі відхилення поверхні основи: уздовж ухилу та на горизонтальній поверхні поперек ухилу та на вертикальній поверхні |
±5 мм ±10 мм |
Вимірювальний, технічний огляд - не менше п'яти вимірювань на кожні 70-100м2 поверхні або на ділянці меншої площі в місцях, визначених візуальним контролем |
Відхилення площини елемента від заданого ухилу (по всій площі) |
0,2 % |
Те саме |
Кількість нерівностей (плавного обрису довжиною не більш як 150 мм) на площі 4 м2 |
He більше 2 |
“ |
Під час приймання готових покриттів перевіряють:
- зовнішній вигляд;
- товщину шарів гідроізоляційного покриття;
- міцність зчеплення з основою;
- водонепроникність;
- встановлення затискних фланцевих пристроїв;
- улаштування захисних огороджень на вертикальних і похилих поверхнях.
5.23 Готове гідроізоляційне покриття має бути без тріщин, порожнин, дутиків і відшарувань, наявність яких встановлюється за глухим звуком під час простукування покриття дерев'яним молотком по всій площі.
Товщину ізоляційного шару перевіряють щупом зі шкалою з ціною поділок 1 мм. Проколи, що залишаються після контролю у покритті, повинні бути відразу замазані шаром гідроізоляційної суміші.
Водонепроникність гідроізоляційного покриття перевіряють методом штучного дощування (поливанням водою протягом 2 год) або штучного обводнення (припиненням зниження рівня ґрунтових вод). Гідроізоляційне покриття вважається водонепроникним, якщо всередині споруди не виявляються плями, протікання та потьоки.
Міцність зчеплення гідроізоляційного покриття з основою перевіряється адгезіметром. Гідроізоляційне покриття, виконане з дотриманням усіх технологічних вимог, повинно мати міцність зчеплення з бетонною поверхнею не менш як 0,7 МПа для групи Г2 та 1,2 МПа - для групи Г1.
5.24 Готову гідроізоляцію збірних, збірно-монолітних і монолітних залізобетонних резервуарів контролюють методом натурних випробувань на водонепроникність, заповнюючи їх водою і витримуючи потім протягом декількох діб. Резервуар і гідроізоляція вважаються такими, що витримали випробування, якщо втрати води за третю добу після закінчення заповнення резервуара не перевищують 3 л на 1 м2 змоченої поверхні. Під час випробувань крізь стінки і шви резервуара не повинні простежуватися ознаки течі та зволоження ґрунту основи.
5.25 Тривалість заповнення резервуара повинна становити не більше 5 діб. Воду в резервуар слід заливати в два етапи: 1-й етап - залити на висоту 1 м і витримати протягом однієї доби для перевірки днища; 2-й етап - залити до проектної позначки.
5.26 Під час визначення втрат води з резервуара її рівень потрібно замірювати поплавками, підвішеними на прогиноміри не менш як у двох місцях дзеркала води.
5.27 Приймаючи гідроізоляцію деформаційних швів, перевіряють міцність кріплення компенсаторів, герметичність швів у місцях з'єднання компенсаторів з гідроізоляційним шаром і правильність виконання гідроізоляції швів.
С.30 ДБН В. 2.6-22-2001
УТЕПЛЕНИЯ ФАСАДІВ
5.28 Під час виконання робіт з утеплення фасадів контролюються:
- дотримання правил транспортування та зберігання матеріалів;
- відповідність застосовуваних матеріалів і виробів вимогам проекту;
- якість поверхонь;
- якість сухих будівельних сумішей;
- якість кріплення теплоізоляційних плит до поверхні;
- відповідність технологічної послідовності виконання робіт вимогам проекту і 4.82-4.107 даних Норм;
- температура і відносна вологість навколишнього середовища;
- міцність зчеплення розчинових сумішей з основою;
- міцність зчеплення розчинових сумішей з плитами;
- товщина шару розчинової суміші, що наноситься на основу і плити.
5.29 Улаштовуючи теплоізоляцію з плитних матеріалів, слід дотримуватись вимог, зазначених у табл. 14.
Таблиця 14 - Вимоги до системи скріпленої теплоізоляції
Технічні вимоги |
Граничні відхилення від проектного значення |
Метод контролю |
Вид реєстрації |
Максимально допустима вологість основи, %: зі збірних матеріалів з монолітних матеріалів |
4 5 |
Вимірювальний - не менше п'яти вимірювань на кожні 50-70 м2 площі покриття |
Журнал робіт |
Товщина клейового шару, мм |
2-5 |
Те саме |
Те саме |
Ширина вертикальних і горизонтальних щілин між плитами утеплювача, мм, не більше |
2 |
|
|
Порядок розташування вертикальних швів |
Шаховий |
Візуально |
|
Ухил площини ізоляції, % |
0,2 |
Вимірювальний - на кожні 50-100 м2 площі покриття |
|
Товщина теплоізоляційного шару, % |
±5 |
Те саме |
,, |
Проміжок між контрольною 2-метро-вою рейкою та поверхнею армованого гідроізоляційного шару, нанесеного по плитах утеплювача, мм |
5 |
Контрольною рейкою |
,, |
6 ВИМОГИ ДО ЯКОСТІ ПОКРИТТІВ
ОБЛИЦЬОВАНІ ПОКРИТТЯ
6.1 Готове облицювання має задовольняти такі умови:
- шви між плитами поверхні стіни повинні бути заповнені розчиновими сухими сумішами, рекомендованими для цього в табл. B.1 даних Норм;
- на верхніх торцях пілонів, парапетів і стіп повинні бути покладені покривні плити, а стики між ними загерметизовані еластичними герметизувальними сумішами;
- матеріал, розміри елементів і малюнок облицювання мають відповідати вимогам проекту;
- поверхні, облицьовані одноколірними штучними матеріалами, повинні бути однотонними, а облицьовані природним каменем - однотонними або з плавним переходом відтінків;
- горизонтальні й вертикальні шви мають бути однотонними й однорідними;
- пазухи між облицюванням і стіною повинні бути заповнені, без порожнин;
- в облицювальних матеріалах не повинно бути тріщин, відколів, вибоїн;
ДБН В. 2.6-22-2001 С.31
- на поверхні облицювання не повинно бути висолів, плям, що виникають внаслідок забруднення облицювальних матеріалів під час транспортування і виконання опоряджувальних робіт, а також іржавих плям, що виникають внаслідок корозії закріпів, виготовлених з чорного металу.
6.2 Допустимі відхилення облицьованих поверхонь від геометричних форм приймаються згідно з 4.11 даних Норм.
ОБШТУКАТУРЕНІ ПОВЕРХНІ
6.3 Кількість шарів, технологічна послідовність виконання робіт, матеріали, використовувані для обштукатурювання будинків і споруд, повинні відповідати вимогам проекту.
6.4 Штукатурка має бути міцно з'єднана з поверхнею конструкції і не відшаровуватись від неї.
6.5 Обштукатурені поверхні повинні бути рівними, гладенькими, з чітко обробленими гранями кутів перетинних площин, без слідів затирального інструменту, потьоків розчину, плям і висолів. Тріщини, горбики, раковини, дутики, груба шорстка поверхня та пропуски не допускаються.
6.6 Допустимі відхилення обштукатурених поверхонь слід приймати згідно зі СНіП 3.04.01.
ДЕКОРАТИВНА ШТУКАТУРКА
6.7 Колір, відтінок і фактура декоративної штукатурки мають відповідати встановленому проектом зразку. Допускаються незначні (до 10 % площі) зміни меж у стиках, а також малопомітні сліди стиків штукатурки через перерву в роботі на коротких лініях, наприклад між вікнами й дверима, та на ділянках стін завдовжки до 10м.
Не допускаються смуги, що відрізняються за кольором або тоном від основного кольору штукатурки, а також плями від ремонту й закладення місць кріплення риштувань і правил.