---

ДБН В. 2.6-22-2001 С.23

влаштовується в два шари; товщина першого шару - 1-2 мм. Після нанесення першого шару на­клеюється склосітка, потім наноситься другий шар, товщина якого залежить від декоративного покриття. При використанні декоративних штукатурок загальна товщина захисного покриття по­винна становити не менш як 3 мм, а при використанні фасадних фарб - не менше 5 мм.

4.99 Між віконними й дверними коробками та теплоізоляційними мінераловатними плитами потрібно вкладати шари ущільнювального матеріалу, за який використовуються герметизувальні матеріали на основі силіконового або акрилового зв'язуючого.

Вертикальні ребра (на першому поверсі всі, а на решті поверхів - лише біля прорізів вхідних і балконних дверей) перед приклеюванням армувальної сітки потрібно зміцнити перфорованими кутиками розмірами 25х25х0,5 мм. Профіль кутика вдавлюють у свіжонанесену клейову суміш, потім зашпакльовують тією самою сумішшю.

4.100 Після приклеювання кутових профілів шматки армувальної сітки, приклеєні до кожної із стін, які утворюють кут, накладаються на профіль з утворенням складки завширшки не менш як 100 мм.

До нижнього краю теплоізоляційних плит, закріплених на цоколі будинку, потрібно прикріпи­ти кутовий перфорований профіль, втопити його в клейову суміш і зашпаклювати тією самою су­мішшю. Склосітку, що закріплюється на всій поверхні стіни, слід приклеювати шаром клейового розчину, який покриває стіну до фундаменту. Під час приклеювання армувальної сітки потрібно стежити за тим, щоб склосітка ніде не стовбурчилася й не виступала над поверхнею розчину. Спо­чатку укладають одну смугу армувальної сітки зверху донизу, потім суміжну смугу з'єднують з першою внапуск шириною близько 100 мм.

4.101 Після закріплення плит і армувальної сітки на поверхню фундаменту наносять гідроізоля­ційний шар завтовшки 2,5-3,5 мм, використовуючи суміші групи Г1, та 1,5-2 мм - суміші групи Г2.

4.102 У разі потреби влаштування теплоізоляції огороджувальних конструкцій нижче рівня грунту ту частину фундаменту, що буде потім засипана землею, цоколь і стіну будинку на висоту близько 2 м над рівнем ґрунту покривають ще раз додатковим шаром розчинової суміші Т2 зі склосіткою. Товщина шару може становити 1-1,5 мм.

4.103 Після 5 діб з моменту нанесення додаткового шару гідрозахисної суміші частину огоро­джувальних конструкцій, що присиплеться землею, покривають гідроізоляційною сумішшю групи Г1 або Г2. Після затвердіння гідроізоляційної суміші котлован засипають землею й ущільнюють свіжим шаром землі.

4.104 Обштукатурювання поверхонь огороджувальних конструкцій можна починати після 3 діб з часу нанесення другого шару гідроізоляційної суміші групи Т2.

Затверділий гідрозахисний шар слід заґрунтувати фарбувальною сумішшю групи С3. Ґрунту­вальну суміш на поверхню огороджувальної конструкції наносять валиком або щіткою. Для ґрун­тування поверхні огороджувальних конструкцій не допускається застосовувати ґрунтувальні су­міші, що містять органічний розчинник, оскільки застосування такого ґрунтувального розчину може обумовити руйнування плит утеплювача.

4.105 Штукатурні суміші або фарби готують на будівельному майданчику згідно з 4.36 і 4.47.

4.106 Штукатурні суміші або фарби потрібно наносити згідно з 4.37 - 4.41, 4.48, 4.49.

4.107 Декоративну (фарбувальну) суміш наносять на поверхню фасаду після 7 діб від часу на­несення гідрозахисного шару.

4.108 Після закінчення робіт з декоративного опорядження влаштовуються деформаційні шви. Порожнина шва формується в процесі наклеювання теплоізоляційних плит. Їх торці з боку шва захищаються двома шарами гідрозахисної суміші Т2, армованої склосіткою. Шар склосітки заво­диться на зовнішню поверхню плити не менш як на 50 мм.

4.109 Технологічна послідовність улаштування деформаційних швів така:

- порожнину шва очищають від пилу, штукатурки, фарби тощо;

- за допомогою щітки наносять шар ґрунтовки групи С3;

С.24 ДБН В. 2.6-22-2001

- встановлюють поліетиленові пружні прокладки, обтиснення яких має бути не меншим за 30 %;

- наносять шар силіконового герметика, товщина якого по осі шва становить 2-4 мм, а в місці контакту з торцем теплоізоляційної плити - 6-8 мм.

4.110 Для влаштування деформаційних швів можна застосовувати поліетиленові або поліві-нілхлоридні профілі.

5 КОНТРОЛЬ ЯКОСТІ РОБІТ

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

5.1 Сухі будівельні суміші, матеріали та вироби, що застосовуються в поєднанні з ними, при надходженні на будівельний об'єкт повинні проходити вхідний контроль згідно з ГОСТ 24297 на їх відповідність державним стандартам, технічним умовам, паспортам та іншим документам, що підтверджують їх якість, а також вимогам проекту.

5.2 До початку виконання робіт контролюються умови зберігання (температура, відносна во­логість) застосовуваних матеріалів, виробів та елементів, встановлені нормативними документами на них, а також готовність об'єкта в цілому і окремих його конструкцій до виконання робіт. Мето­ди контролю якості робіт і покриттів наведені в додатку Г.

5.3 При застосуванні сухих будівельних сумішей актуванню підлягають такі закінчені прихо­вані роботи:

облицювальні роботи

- підготовка поверхні, що облицьовується;

- відповідність вимогам проекту вузлів кріплення облицювальних матеріалів до конструкції;

- товщина клейового шару;

- улаштування деформаційних швів;

штукатурні роботи

- підготовка поверхні;

- грунтування поверхні;

- відповідність встановленій проектом послідовності виконання окремих шарів штукатурки;

опорядження сухими полімерміперальними фарбами

- підготовка поверхні;

- грунтування поверхні;

улаштування підлог

- підготовка основи для підлоги;

- улаштування підстильних шарів і стяжок;

- улаштування вирівнювального шару;

- улаштування деформаційних швів;

гідроізоляційні роботи

- підготовка поверхні, що гідроізолюється;

- улаштування кожного шару гідроізоляції;

- виконання гідроізоляції на ділянках, що підлягають закриттю ґрунтом або захисною огорожею від дії води;

- улаштування деформаційних швів;

- виконання гідроізоляції в місцях стиків і сполучень окремих частин споруди;

утеплення фасадів

- підготовка поверхні зовнішніх огороджувальних конструкцій;

- відповідність проекту послідовності влаштування шарів скріпленої теплоізоляції;

- товщина кожного шару скріпленої теплоізоляції;

- якість кріплення цокольних профілів з перфорованими полицями до цоколю будинку чи споруди;

ДБН В. 2.6-22-2001 С.25

- глибина свердління отворів для кріпильних елементів;

- розташування кріпильних елементів;

- кількість кріпильних елементів, які витрачаються на кріплення 1 м теплоізоляційних плит;

- правильність кріплення кутиків з перфорованими полицями на косяках дверних і вікон­них прорізів і на торцях першого поверху будинку;

- напусток склосітки в місцях стикування полотнищ, на кутах будинку чи споруди та на косяках дверних і віконних прорізів;

- улаштування гідроізоляційного шару в цокольній частині будинку чи споруди;

- улаштування деформаційних швів у скріпленій теплоізоляції.

ПІДГОТОВКА ПОВЕРХНІ

5.4 У процесі підготовки поверхні до виконання опоряджувальних робіт (облицювальних, штукатурних, фарбувальних) потрібно перевіряти:

- чистоту поверхні, в тому числі наявність плям, забруднюючих речовин (бітуму, фарбу­вальних сумішей, жирів, мастила, іржи), бруду, пилу, напливів розчину, грибкових ура­жень конструкції;

- вологість і міцність конструкції;

- зарівнювання тріщин, вибоїн та інших руйнувань конструкцій;

- вертикальність і горизонтальність конструкцій;

- наявність нерівностей плавного характеру на поверхні конструкції;

- відхилення віконних і дверних косяків, пілястр, лузг та інших елементів від вертикалі та горизонталі;

- оброблення поверхонь усіх кріпильних елементів, які розташовуються під опоряджуваль­ним шаром, антикорозійними сумішами.

5.5 Під час підготовки нижчерозташованих елементів підлоги слід перевіряти:

- знепилення поверхонь;

- грунтування поверхневого шару;

- замазування монтажних отворів;

- замазування проміжків між плитами перекриттів і місць їх прилягання до стін;

- улаштування деформаційних швів у бетонних підстильних шарах та відстань між цими швами;

- товщину підстильних шарів і стяжок;

- улаштування теплоізоляційних шарів;

- улаштування гідроізоляції;

- укладення труб та заповнення простору між ними теплоізоляційними матеріалами (ви­конується при влаштуванні підлог з підігрівом).

5.6 При підготовці поверхонь до виконання гідроізоляційних робіт перевіряється:

- знепилення поверхонь;

- допустимі відхилення поверхні основи для гідроізоляції;

- кількість нерівностей плавного обрису на одиницю площі;

- ґрунтування поверхні;

- вологість основи;

- товщина гідроізоляційних шарів.

ОБЛИЦЮВАЛЬНІ РОБОТИ

5.7 У процесі облицювання поверхні плитками та плитами перевіряється:

- якість конструкцій, що облицьовуються;

- підготовка поверхонь;

- якість плиток і плит;

- якість сухих і розчинових сумішей;

- нанесення розчинової клейової суміші на облицьовувану поверхню;

С.26 ДБН В. 2.6-22-2001

- заповнення проміжків між плитками та облицьовуваною поверхнею;

- заповнення швів. Крім того, контролюється:

- дотримання технологічної послідовності операцій з облицьовування;

- рівність облицювання;

- товщина й ширина швів між плитками чи плитами;

- відповідність малюнка проекту;

- наявність і якість, а також справність потрібних для виконання робіт інструментів і при­строїв.

5.8 Під час приймання облицювальних робіт перевіряють:

- зовнішній вигляд і малюнок готового облицювання та відповідність його проекту;

- якість плиток в облицюванні;

- вертикальність, горизонтальність і прямолінійність лузг, швів та усенків а також товщи­ну швів;

- рівність поверхні облицювання та нерівності у швах;

- міцність зчеплення плиток з основою;

- товщину шару розчинової суміші між конструкціями та плитками;

- ширину швів в облицюванні.

5.9 Облицювання слід виконувати однотипними плитками та відповідно до малюнка, заданого проектом. На поверхні облицювання не допускається наявність висолів, брудних плям, слідів роз­чину, помітних місць з пошкодженим глянцем. Плитки не повинні мати тріщин, косини, прогинів і скручувань. Шви між плитками мають бути рівними й заповненими розчином. Між плитками і по­верхнею, що облицьовується, не повинно бути порожнин. Відсутність порожнин між плитками й поверхнею, що облицьовується, встановлюється простукуванням (за глухим звуком).

5.10 Для встановлення наявності порожнин між поверхнею, що облицьовується, та плитками допускається використовувати ультразвукові прилади поверхневого або наскрізного прозвучування конструкцій. Порожнини під плитками не повинні перевищувати 5 % загальної площі облицьова­ної поверхні. Міцність зчеплення облицювальних плиток з основою треба перевіряти за допомо­гою адгезіметрів.

ШТУКАТУРНІ РОБОТИ

5.11 У процесі виконання штукатурних робіт перевіряють:

- поверхню обштукатурених поверхонь;

- підготовку поверхні для обштукатурювання;

- якість.сухих сумішей;

- температуру і вологість навколишнього середовища;

- дотримання технологічної послідовності операцій;

- товщину кожного шару розчинових сумішей;

- відповідність кольору, товщини шарів штукатурки та отриманої фактури обштукатуре­ної поверхні вимогам проекту;

- наявність, якість і справність необхідних для виконання роботи інструментів і пристроїв. Перевіряючи готовність приміщень і поверхонь до обштукатурювання, контролюють:

- якість встановлення, закріплення та заповнення проміжків між віконними й дверними коробками та поверхнями прорізів;

- якість закріплення перегородок, закладних деталей і сходів;

- відхилення стін від вертикалі.

Вид і марка сухої суміші, що застосовується для обштукатурювання, повинні відповідати ви­могам проекту.

У ході приймання виконаних штукатурних робіт потрібно перевіряти:

- відповідність виду штукатурки вимогам проекту;

- якість штукатурного покриття;

ДБН В. 2.6-22-2001 С.27

- міцність зчеплення штукатурки з основою і шарів між собою (при багатошаровій штукатурці).

5.12 Виконавець робіт та інспектор спочатку повинні візуально оглянути обштукатурені поверхні, потім за допомогою контрольно-вимірювальних приладів здійснити вибірковий контроль якості штукатурки. На кожні 10 м штукатурки потрібно виконати 3-5 вимірювань. Допустимі відхилен­ня та вимоги до штукатурки наведені в табл. 11. Тріщини, дутики та пропуски штукатурки не до­пускаються. Наявність штукатурки, що відшарувалася від поверхні, перевіряють легким простуку­ванням дерев'яним молотком. Допускається наявність таких місць штукатурки перевіряти мето­дом ультразвукового (наскрізного або поверхневого) прозвучування. В окремих місцях допуска­ється контрольне розкриття штукатурки.

Таблиця 11 - Вимоги до обштукатурених поверхонь