---

жуть бути викладені в технічній документації, в тех-

нічних умовах (при їх наявності), програмі та методиці вип-

робувань або документі, який замінює вказані.

4.6.2.1.2 У випадку одночасного повторення кількох замовлень

однієї і тієї самої продукції виготовлювач повинен розробити

технічні умови, які узгоджує приймальна комісія, яка розглядає

матеріал щодо приймання раніш розробленої продукції.

Документації надається літера "01" або "А", при цьому усі

обмеження, властиві разовому замовленню, знімаються.

4.6.2.2 Д о п р о д у к ц і ї о д и н и ч н о г о

в и р о б н и ц т в а, щ о п о в т о р ю є т ь с я,

відносяться окремі екземпляри виробів, виготовлені по мірі потре-

би. При цьому період між випуском попереднього і наступного

виробу не повинен перевищувати виробничий цикл його виготовлен-

ня.

Документації присвоюється літера "О1" за результатами кори-

гування її після приймальних випробувань, установочну серію не

виробляють, періодичні випробування не здійснюють, а в решті по-

рядок розробки виробів ідентичний порядку розробки серійної

продукції.

Технічні умови на цей вид продукції підлягають державній

реєстрації тільки у випадку поставки виробів різним замовникам.

- 11 -

ДБН В.2.8-1-96

4.6.3 В и р о б и о д и н и ч н о г о і д р і б н о-

с е р і й н о го в и р о б н и ц т в а, я к і с к л а д а ю т ь

с я н а м і с ц і е к с п л у а т а ц і ї

4.6.3.1 Для цих виробів може бути розроблена ескізна і робо-

ча конструкторська документація.

Необхідність розробки технічного проекту узгоджується із за-

мовником.

4.6.3.2 Розроблює і затверджує робочу конструкторську

документацію розробник.

По мірі готовності робоча документація на складові частини

передається виготовлювачу у порядку, який визначений розробником

і виготовлювачем.

4.6.3.3 Кожна складова частина повинна піддаваться у

виготовлювача приймально-здавальним випробуванням (приймальному

контролю). В разі необхідності в цих випробуваннях беруть участь

представники замовника та органів держнагляду.

Позитивні результати приймально-здавальних випробувань

(приймального контролю) є підставою для відвантаження складової

частини.

4.6.3.4 Приймальні випробування здійснюються на місці

експлуатації виробу (після його монтажу та налагоджування).

Здійснює їх замовник у відповідності з договорами, укладеними між

зацікавленими організаціями і підприємствами, з залученням у

необхідних випадках спеціалізованих організацій з авторським наг-

лядом основного розробника.

Випробування здійснює приймальна комісія, яку формує замов-

ник.

До складу комісії включають представників замовника, роз-

робника, виготовлювача, проектної організації, монтажної

(налагоджувальної) організації, а також представників (у

залежності від специфіки виробу) органів держнагляду

(Міністерства охорони здоров'я, Держнаглядохоронпраці та ін.).

4.6.3.5 Організація і порядок роботи комісії -- згідно з

ДБН В.2.8-2-95.

4.6.3.6 При виготовленні партії приймальним випробуванням

піддають головний зразок, а інші --приймально-здавальним

(приймальному контролю).

4.6.3.7 За результатами приймальних випробувань комісія дає

вказівки щодо доробки і внесення змін у виріб (в разі

необхідності), а також рекомендації щодо виведення виробу на

проектну потужність у випадку, якщо виріб за об'єктивних обставин

не може бути виведений на неї у процесі приймальних випробувань.

4.6.3.8 Інші вимоги до цього виду виробів ідентичні вимогам

щодо несерійної продукції, наведеним у цьому документі.

4.6.4 М о д е р н і з о в а н а, м о д и ф і к о в а н а і

у д о с к о н а л е н а п р о д у к ц і я

4.6.4.1 Модернізована і модифікована продукція піддається

приймальним випробуванням в обсязі, який дозоляє проконтролюва-

ти або визначити вплив змін на властивості продукції.

На розсуд коміссії приймальні випробування можуть бути

здійснені як порівняльні зразків вихідної і модернізованої

продукції.

Випробування здійснюються на дослідному або головному зраз-

ках продукції.

Організація і здійснення випробувань -- у відповідності із

ДБН В.2.8-2-95.

- 12 -

ДБН В.2.8-1-96

4.6.4.2 Підприємство-виготівник удосконалює продукцію, що

випускається, шляхом:

а) заміни матеріалів і комплектуючих виробів;

б) уніфікації складових частин виробу;

в) удосконалення технології виготовлення виробу;

г) впровадження раціоналізаторських пропозицій;

д) усунення недоліків, які виявлені в процесі виробництва та

експлуатації виробів.

4.6.4.3 Удосконалену продукцію піддають типовим

випробуванням згідно з ДБН В.2.8-2-95.

На випробування подають виріб (складову частину), виготовле-

ний у відповідності зі змінами у документації.

4.6.4.4. Зміни до оригіналів технічної документації вносять

на підставі затвердженого протоколу типових випробувань.

4.6.4.5 У випадку, коли підприємство-виготовлювач не є влас-

ником оригіналів конструкторської документації, усі зміни, які

вносяться до документації, повинні бути узгоджені з розробником

виробу.

4.6.4.6 Типові випробування не здійснюють, коли зміни стосу-

ються зовнішнього вигляду та інших властивостей, які однозначно

можна оцінити експертним, розрахунковим, реєстраційним або іншими

методами контролю.

4.6.5 П р о д у к ц і я, щ о в и го т о в л ю є т ь с я

з а т е х н і ч н о ю д о к у м е н т а ц і є ю і н о з е м -

н и х ф і р м

4.6.5.1 Підготовку, освоєння виробництва та приймання

продукції здійснюють у відповідності з вимогами розділу з ГОСТ

15.311-90 та ДБН В.2.8-2-95

4.6.6 П р о д у к ц і я, в и р о б н и ц т в о я к о ї

р а н і ш о с в о є н о н а і н ш и х п і д п р и є м с т -

в а х

4.6.6.1 Підставою до постановки на виробництво продукції,

раніш освоєної на іншому підприємстві, є рішення або договір у

відповідності з п.4.4.3.7 даного документа.

4.6.6.2. У відповідності з прийнятим договором (рішенням)

підприємство-виготовлювач одержує від власника оригіналів

технічну документацію і здійснює підготовку виробництва.

Виготовлення установочної серії на цьому підприємстві є

обов'язковим.

При цьому може здійснюватися авторський нагляд за виготовле-

нням, якщо він передбачений договором (рішенням).

Порядок здійснення авторського нагляду подано в даному

документі.

4.6.6.3 Установочна серія піддається кваліфікаційним випро-

буванням згідно з ДБН В.2.8-295 з метою оцінки готовності

підприємства до випуску продукції із встановленими показниками і

характеристиками та підтвердження відпрацьованості технологічного

процесу.

4.6.6.4 Затверджений акт приймання установочної серії є

підставою вважати освоєння виробництва продукції на новому

підприємстві-виготовлювачі закінченим.

- 13 -

ДБН В.2.8-1-96

4.6.7 Н а й п р о с т і ш і в и р о б и

4.6.7.1 Зміст і послідовність етапів робіт щодо створення

виробів визначає розробник.

4.6.7.2 Для вирішення питання щодо випуску найпростіших

виробів розробник подає:

зразок виробу;

нормативно-технічний документ (або документ, що його замінює);

протокол випробувань;

експлуатаційні документи (в разі необхідності).

Протокол випробувань подається у випадку, коли випробування

передбачені відповідним документом або їх здійснення встановлено

розробником.

4.6.7.3 Замовник спільно з розробником оцінюють технічну

сторону поданого зразка виробу, а також технічну документацію і

узгоджують їх із оформленням протоколу узгодження. Затверджує

протокол узгодження керівник підприємства-розроблювача. Затвер-

дження протоколу є дозволом до виготовлення виробів.

4.6.7.4 У процесі виробництва вироби піддаються тільки прий-

мально-здавальним випробуванням (приймальному контролю).

5 ПОРЯДОК ОЦІНКИ ТЕХНІЧНОГО РІВНЯ ЗАСОБІВ МЕХАНІЗАЦІЇ

5.1 З а г а л ь н і п о л о ж е н н я

5.1.1 Оцінка технічного рівня полягає у встановленні

відповідності продукції світовому або національному рівню.

5.1.2 Відповідність продукції, що оцінюється, світовому *

рівню встановлюється на підставі зіставлення значень показників

досконалості продукції з базовими зразками (терміни і визначення

основних понять див.у додатку 3).

За результатами оцінки продукція відноситься до однієї із

трьох градацій:

переважає світовий рівень (П);

відповідає світовому рівню (С);

поступається світовому рівню (У).

5.1.3 Процес оцінки технічного рівня продукції включає:

визначення номенклатури показників, необхідної для оцінки;

формування групи аналогів і встановлення значень їх

показників;

виділення базових зразків з групи аналогів;

зіставлення зразка, що оцінюється, з базовим;

підготовка висновків щодо результатів оцінки.

5.1.4 Результати оцінки технічного рівня продукції викорис-

товуються в разі:

розробки нової (модернізованої) продукції;

обгрунтування вимог, що закладаються у технічне завдання на

розробку продукції і нормативно-технічну документацію;

прийняття рішення щодо постановки продукції на виробництво;

обгрунтування доцільності заміни або зняття продукції, що

випускається, з виробництва;

позавідомчої експертної оцінки технічного рівня продукції,

створеної у рамках державниих науково-технічних програм, а також

при проведенні конкурсів;

експертної оцінки технологічних частин проекту на

будівництво (реконструкцію) промислових підприємств;

формування пропозицій щодо експорту та імпорту.

-----------------------------------------

* Оцінка на відповідність іншому рівню здійснюється аналогічно

- 14 -

ДБН В.2.8-1-96

5.2 В и з н а ч е н н я н о м е н к л а т у р и

п о к а з н и к і в, я к а н е о б х і д н а д л я о ц і н к и

5.2.1 Номенклатура показників повинна забезпечувати

порівняння різних зразків продукції одного виду і прийматися од-

наковою для усіх аналогів і продукції, що оцінюється. Оцінка на

відповідність іншому рівню здійснюється аналогічно.

5.2.2 Номенклатура показників встановлюється, виходячи з ме-

ти оцінки, з урахуванням показників, які вказані у:

міжнародних стандартах;

національних закордонних і вітчизняних стандартах;

документації на поставку продукції;

каталогах, проспектах і стандартах фірм-виготовлювачів дано-

го виду продукції;

патентній кон'юнктурно-економічній документації.

5.2.3 Номенклатура показників включає класифікаційні та

оціночні показники.

5.2.4 Класифікаційні показники характеризують призначення та

галузь застосування даного виду продукції. Значення цих

показників дозволяють віднести зразки, що існують на світовому

ринку, до групи аналогів продукції, що оцінюється. Для дальшого

зіставлення базового і зразка, що оцінюється, їх не використовують.

Значення класифікаційного показника може задаватися:

змістовно; наприклад, наявність або відсутність додаткових

пристроїв або властивостей; орієнтація щодо певної групи

споживачів та ін.;

інтервалом або крапковним значенням деякого числового пара-

метра; наприклад, такого, який встановлює типорозмір продукції

(певний інтервал місткості ковша екскаватора, вантажопідйомність

автомобіля або його клас та ін.).

5.2.5 Оціночні показники характеризують функціональні,

ресурсозберігаючі і природоохоронні властивості продукції. Для

кожного такого показника повинно бути однозначно вказано напрямок

його впливу на технічний рівень продукції (наприклад, підвищення

технічного рівня характеризується збільшенням значення показника

або, навпаки, зменшенням).

Оціночні показники використовуються безпосередньо для

зіставлення базового і зразка, що оцінюється.

До них відносяться показники:

технічного ефекту (показники призначення);

надійності;

економного використання ресурсів (сировини, матеріалів,

енергії та ін.);

ергономічності;

економічності;

безпеки;

естетичності.

5.2.6 Залежно від специфічних особливостей продукції та умов

її використання у номенклатурі оціночних показників можуть бути

відсутні деякі із вказаних.

Допускається вводити до складу оціночних показників інші по-

казники, які характерні для продукціії, що розглядається, в тому

числі ті, які з'явилися внаслідок технічного прогресу.

5.2.7. До номенклатури оціночних показників, щоб уникнути

повторного врахування одних і тих самих властивостей продукції,

що оцінюється не слід включати показники, які функціонально

пов'язані із вже включеними до неї показниками.

Значення показників продукції, що оцінюється, визначаються

за нормативною і технічною документацією на цю продукцію.

- 15 -

ДБН В.2.8-1-96

5.3 М е т о д и к а в и з н а ч е н н я п о к а з н и к і в

т е х н і ч н о г о р і в н я т а ї х х а р а к т е р и с -

т и к а

5.3.1 Залежно від способу одержання інформації методи визна-

чення значень показників поділяються на: вимірювальний,

реєстраційний, органолептичний, розрахунковий.

Вимірювальний метод засновано на інформації, яку одержують

при використанні технічних вимірювальних засобів.

За допомогою вимірювального методу визначається значення ма-

си, продуктивності, числа робочих циклів, витрат повітря, робочо-

го тиску, потужності та ін.

Реєстраційний метод засновано на використанні інформації,

яку одержують шляхом підрахунку числа певних подій.

Органолептичний метод засновано на використанні інформації,

яку одержують в результаті аналізу сприйняття органів чуття: зо-