ДБН В.2.8-11-99. . Технические требования к ремонту типичных повреждений металлоконструкций грузоподъемных кранов (43046)

ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ

Будівельна техніка, оснастка, інвентар і інструмент

ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ

ДО РЕМОНТУ ТИПОВИХ ПОШКОДЖЕНЬ МЕТАЛОКОНСТРУКЦІЙ

ВАНТАЖОПІДІЙМАЛЬНИХ КРАНІВ

ДБН В.2.8-11-99

Держбуд України

Київ 1999

РОЗРОБЛЕНІ: СП "Інститут проблем надійності машин і споруд" (м. Львів) Керівник розробки, виконавець Москвяк Є.В. Виконавці: Рось Я.В., Піхура B.I., Мушинський М.Л., Хребтань В. Г., Бонцаль П.Я., МосквякТ.Є., Демідас В .А., Ситник М.П., Назаренко 1.1., Вертієв СА, Демідас C.B.

ВНЕСЕНІ ТА Відділом будівельної індустрії, промисловостї будівельних

ПІДГОТОВЛЕНІ ДО матеріалів та механізації Держбуду України

ЗАТВЕРДЖЕННЯ

ЗАТВЕРДЖЕНІ: ......... Наказом Держбуду України № 95 від 14.04.99 р. та введені в дію з 01.10.99р.

ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ

Ці норми встановлюють основні технічні вимоги до ремонту металоконструкцій всіх типів вантажопідіймальних кранів.

Вимоги них норм обов'язкові для підприємств, організацій і громадян незалежно від відомчої належності та форм власності, які здійснюють ремонт металоконструкцій вантажопідіймальних кранів.

1 ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ

1.1 Загальні положення

1.1.1 Підприємства, які займаються виготовленням, ремонтом, монтажем, налагодженням вантажопідіймальних кранів та їх вузлів, повинні в установленому порядку одержати дозвіл в органах Держнаглядохоронпраці (її. 3.38 ДНАОП 0-1.03.93).

1.1.2 Ремонт металоконструкцій кранів і виготовлення нових замість вибракуваних повинен здійснюватись у відповідності з вимогами РД 22-207-88, ОСТ 24.090.63-87, робочих креслень металоконструкцій кранів, технологічних процесів, діючої нормативної документації, а також цих ДБН.

1.1.3 Ремонт металоконструкцій виконується згідно з кресленнями, що розроблені спеціалізованою організацією. В окремих випадках креслення можуть бути розроблені власником крана і узгоджені із спеціалізованою організацією.

1.1.4 Металоконструкції, які здаються в ремонт, повинні бути прийняті працівником технічного контролю ремонтного підприємства з врахуванням вимог цих ДБН.

1.1.5 Приймання металоконструкцій в ремонт виконується зовнішнім оглядом і оформляється актом, форма якого прийнята на даному підприємстві.

1.1.6 Ремонт металоконструкції виконується за наявності відомості дефектів і пошкоджень. Відомість складається на підставі матеріалів експертного обстеження металоконструкції, що виконується згідно з методичними вказівками"

- РД 001.00-95. "Краны грузоподъемные. Экспертное обследование. Оценка технического состояния", Харків, 1995 р.

- РД 001.01-95. "Краны грузоподъемные. Экспертное обследование. Методические указания по оценке технического состояния мостовых, козловых и специальных кранов" Харків, 1995 р.

- РД 001.02-95. "Краны грузоподъемные. Экспертное обследование. Методические указания по оценке технического состояния стреловых самоходных кранов общего назначения" Харків, 1995 р.

РД 001.03-95. "Краны грузоподьемные. Экспертное обследование. Методические указания но оценке технического состояния портальных кранов" Харків, 1995 р.

- РД 001.04-95. "Краны грузоподъемные. Экспертное обследование. Методические указания по оценке технического состояния башенных кранов" Харків, 1995 р.

Вищезгадані методики узгоджені з Держнаглядохоронпраці України листом від 07.09.95 р. №07-6/4055.

- КД 001.05-98. "Крани вантажопідіймальні. Експертне обстеження. Методичні вказівки щодо оцінки технічного стану залізничних кранів" Одеса, 19998 р.

Керівний документ узгоджений: листом Дсржнаглядохронпраці України від 19.05.98р. №05-13/1785.

1.1.7 Відремонтовані металоконструкції повинні відповідати вимогам ДНАОП 0-1.03.93 і цих ДБН.

С.2 ДБН В.2.8-11-99

1.1.8 Оцінка дефектів і пошкоджень металоконструкцій вантажопідіймальних кранів повинна виконуватись відповідно до н. 1.1.6, а також з врахуванням досвіду експлуатації та їх ремонту.

1.1.9 До зварювання і прихватки відповідальних елементів металоконструкцій, зварювання площадок, поручнів та сходів на крані повинні допускатися зварники, які витримали іспити згідно з "Правилами атестації зварників" ДНАОП 0.00-1.16-96.

1.1.10 Кваліфікація робітників всіх спеціальностей, що зайняті на роботах з ремонту металоконструкцій, повинна відповідати виконуваній роботі.

1.1.11 Зварювання кранових металоконструкцій повинно виконуватись згідно з попередньо розробленим технологічним процесом з врахуванням вимог ДНАОП 0-1.03.93, цих ДБН і специфіки конструкції та наявного обладнання і оснащення.

1.1.12 В результаті ремонту не повинні бути погіршені міцність і просторова жорсткість металоконструкції, тобто не повинна бути змінена просторова компоновка металоконструкції вилученням окремих стрижнів основних і допоміжних ферм.

1.1.13 При ремонті вузла металоконструкції повинен забезпечуватись плавний перехід зусиль від основних елементів на підсилюючі елементи.

1.1.14 Відремонтовані перерізи повинні забезпечувати необхідну міцність, жорсткість і стійкість всієї металоконструкції.

1-1.15 Посилення або заміна окремих елементів металоконструкції не повинні збільшувати эксцентриситет прикладання сил у вузлах.

1.1.16 При заміні клепаних з'єднань на зварні параметри зварних швів повинні визначатись з допомогою силового розрахунку.

1.1.17 При ремонті забороняється застосовувати комбіновані з'єднання, в яких частина зусиль сприймається зварними швами, а частина - заклепками або болтами.

1.1.18 Можливість демонтажу окремих елементів металоконструкції для їх заміни чи ремонту повинна бути перевірена розрахунком.

1.1.19 Ремонт металоконструкцій безпосередньо на крані необхідно виконувати при такому положенні крана (стріли), що відповідає найменшому навантаженню на той вузол, який підлягає ремонту. За необхідності треба застосовувати розвантажувальні пристрої (щогли, стріли, укосини і т.ін.).

1.1.20 Поверхні металоконструкцій, що підлягають ремонту, повинні бути очищені від бруду, масла, корозії.

1.1.21 Металоконструкції не приймаються в ремонт за наявності деталей (складових частин), відремонтованих методами, які виключають можливість подальшого їх використання чи ремонту (зварні складові частини і деталі замість передбаченого кріплення болтами і т.п.), а також за наявності дефектів і пошкоджень базових деталей (основних несучих елементів), усунення яких на теперішньому рівні виробництва є технічно неможливим і економічно недоцільним або не гарантує відновлення роботоздатності і надійності металоконструкції, а також необхідного терміну роботи.

1.1.22 Не придатними до ремонту та такими, що вимагають заміни, є:

- елементи з різкими згинами в місцях деформації;

- елементи з двома і більше тріщинами втомленості;

- елементи з тріщинами, які виходять на поверхню отворів для їх кріплення;

- елементи з повторними тріщинами втомленості поряд чи в чому самому місці, де вони вже раніше були зварені;

- елементи, які втратили в результаті корозії більше 5 % площі поперечного перерізу для стрижневих систем і 10 % - для балочних.

1.1.23 При визначенні ремонтопридатносте елементів металоконструкції кранів, термін роботи яких вичерпаний, необхідно особливу увагу звернути на їх стан і властивості сталі. У тих випадках,

ДБН В.2.8-11-99 С.3

коли марка сталі невідома, необхідно провести її хімічний аналіз і механічні випробування згідно з ГОСТ 6996-66.

1.2 Ремонтна документація

1.2.1 Металоконструкції вантажопідіймальних кранів повинні ремонтуватись згідно з кресленням і технологією, що розроблена конструкторсько-технологічною службою підприємства чи спеціалізованою організацією.

1.2.2 Вся ремонтна документація повинна розроблятись на підставі цих ДБН, чинних ГОСТів і ДСТУ з дотриманням Правил техніки безпеки і вимог ДНАОП 0-1.03.93.

1.2.3 Контроль за дотриманням вимог цих ДБН при ремонті металоконструкцій вантажопідіймальних кранів покладається на технічного директора підприємства, яке виконує ремонт металоконструкції.

1.3 Матеріали, що використовуються при ремонті металоконструкцій

1.3.1 Для ремонту і виготовлення елементів металоконструкцій вантажопідіймальних кранів повинні застосовуватись сталі, марки і категорії яких вказані в робочих кресленнях, а також тих, що наведені в додатку А.

1.3.2 Допоміжні нерозрахункові елементи металоконструкцій повинні виготовлятися з марок сталей, що наведені в додатку Б.

1.3.3 Для сталей несучих елементів металоконструкцій ударна в'язкість повинна бути не менше 29 Дж/см2 (3,0 кгс • м/см") при температурі мінус 20°С.

1.3.4 Прокатна сталь, яка надходить для ремонту металоконструкцій, повинна мати сертифікат якості заводу-виготовлювача, який підтверджує її характеристику. Прокатна сталь повиина буги старанно оглянута з метою виявлення в ній тріщин, волосовин, закатів, шлакових включень, розшарувань листа та інших дефектів.

1.3.5 Болти і гайки болтових з'єднань металоконсгрукцій, що працюють на зріз, зминання і розтяг, повинні виготовлятись з вуглецевої сталі. Конструкція і розміри їх повинні відповідати ГОСТ 1759.1-82.

l .3.6 Заклепки повинні виготовлятись із сталі марок Ст2 і СтЗ.

1.3.7 Зварювальні матеріали, які застосовуються для зварювання металоконструкцій кранів, повинні забезпечувати механічні властивості основного металу (границю міцності, границю плинності, відносне видовження, кут статичного вигину, ударну в'язкість) не нижче нижньої границі механічних властивостей основного металу для даної марки сталі, які встановлені Державним стандартом або технічними умовами.

1.3.8 Для зварювання металоконструкцій в залежності від способу зварювання повинні застосовуватись присадні матеріали, які подані в додатку В.

1.3.9 Приварювання допоміжних елементів металоконструкцій до несучих конструкцій повинно виконуватись електродами, які застосовуються для зварювання несучих металоконструкцій.

1.3.10 Якість і марка зварювальних матеріалів повинні підтверджуватись сертифікатами заводів-виготовлювачів або паспортом.

Перед застосуванням електродів, незалежно від наявності сертифікату, необхідно перевірити технологічні властивості кожної партії електродів.

1. 3.11 Електроди і флюс необхідно просушити і прожарити згідно з режимами, які вказані в паспортах та ці матеріали.

1.3.12 Якщо в одному зварному з'єднанні застосовуються сталі різних марок, то механічні властивості наплавленого металу повинні відповідати властивості сталі з найбільшою границею міцності.

1.3.13 Застосування сталей, електродів, зварного дроту, флюсів і метизів, які не мають сертифікатів якості чи паспортів, а також при недостатніх даних про їх якість, дозволяється після

С.4 ДБН В.2.8-11-99

роведения лабораторних досліджень цих матеріалів і підтвердження їх якості, марки і відповідності чинним стандартам, технічним умовам і вимогам проекту.

1.3.14 Зберігання матеріалів повинно бути організовано так, щоб виключалася можливість змішування окремих марок і партій матеріалів. Сталь при зберіганні повинна бути покладена на стійкі стелажі заввишки не більше 1,5 м на підкладках; дотикання до підлоги чи грунту не допускається.

1.3.15 Зварювальні матеріали (флюс, електроди) повинні зберігатись окремо за марками і партіями в сухому приміщенні. Флюс треба зберігати в закритій тарі.

1.4 Умови, які мають забезпечуватись при ремонті металоконструкцій

1.4.1 Виготовлення елементів металоконструкцій

1.4.1.1 Елементи металоконструкцій, що отримали істотні деформації, а також ті, які мають тріщини, пробоїни та інші дефекти, що не піддаються ремонту, повинні бути частково або повністю замінені новими-

1.4.1.2 Прокатна сталь, яка призначена для ремонту металоконструкцій, повинна бути очищена від корозії, бруду і старанно відрихтована.

1.4. l .3 Розмічання деталей слід виконувати з допомогою вимірювальних металевих рулеток, що відповідають другому класу точності згідно з ГОСТ 7502-89, і вимірювальних металевих лінійок згідно з ГОСТ 427-75. При розмічанні необхідно враховувати припуски на механічну обробку і усадку від зварювання, які вказані в технічній документації.

Розмічання слід виконувати методами, які забезпечують високу точність робіт і найбільш економну витрату сталі.

1.4.1.4 Розміри деталей металоконструкцій, які в кресленнях не мають допусків, повинні бути викопані з такими граничними відхиленнями: охоплюючі - за h 16; охоплені - за Н 16, інші –

за ІT16

±------

2

Як правило, розміри деталей уточнюються при примірюванні на місці зварювання.

Розміри деталей з механічно обробленими кромками повинні відповідати таким граничним відхиленням:

ІТ14

охоплюючі - за h 14; охоплені - за H 14, інші - за ± -------, крім деталей, допуски яких вказані в технічній

2

1.4.1.5 Деталі металоконструкцій із прокату (листового і фасонного), розміри якого не дозволяють виготовити деталь із одного куска, повинні размічатися по елементах в залежності від наявного металу.

Стики, не передбачені кресленнями, при розмічуванні слід розташовувати так, щоб витримувались такі умови:

а) довжина елемента, який пристиковується, не повинна бути менше 500 мм, якщо це не зумовлено кресленням. Стик повинен розташовуватись біля кінця основного елемента;

б) у двотаврових і коробчастих зварних балках і стрижнях зварні стики поясів повинні бути зміщені відносно стиків стінок не менше ніж на 200 мм; відстань між поперечними перерізами, в яких розташовуються стики поясів, повинна бути не менше 400 мм; стики поясів і стінок повинні знаходитись на віддалі від діафрагми чи ребер жорсткості не менше ніж на 100 мм (рисунок 1); стики вертикальних стінок коробчастих балок можуть розташовуватись в одному поперечному перерізі за умови контролю якості зварювання у відповідності з вказівками, які подані в таблиці 1.9;

в) у таврових зварних балках стики, стінки і пояси повинні бути зміщені один відносно одного не менше ніж на 200 мм;