1. Для вузьких простінків, ширина яких менше товщини стіни, проводиться також розрахунок простінка в площині стіни, при цьому розрахункову висоту простінка приймають такою, що дорівнює висоті прорізу.

  2. При знакозмінній епюрі згинального моменту по висоті стіни (рисунок В.2) розрахунок за міцністю необхідно виконувати в перерізах з максимальними згинальними моментами різних знаків.



Рисунок В.2 - Схема знакозмінної епюри згинальних моментів по висоті стіни

  1. Коефіцієнт поздовжнього згину Фс необхідно визначати за висотою частини елемента в межах однозначної епюри згинального моменту при відношеннях або гнучкостях:

^іс =т-±чиХ/1с =^, (В.5а)

"с1 (С 1

лН О лНо — —і

х =-^-чиХ/2с =^-, (В.56)

пс2 >с2

де Н, , Н2- висоти частин елементів з однозначною епюрою згинального моменту;

Лс1; /с1; /іс2; /с2 - висоти і радіуси інерції стиснутої частини елементів в перерізах з максимальними згинальними моментами.

  1. При розрахунках несучих або ненесучих стін необхідно враховувати випадковий ексцентри­ситет, величину якого слід приймати einjt = 20 мм. Мінімальний розрахунковий ексцентриситет звер­ху або знизу стіни приймається не менше етк> 0.005Т

  2. Найбільша величина ексцентриситету (в т.ч. випадкового) в позацентрово стиснутих стінах без поздовжньої арматури в розтягнутій зоні не повинна перевищувати для основних сполу­чень навантажень 0,9у, для особливих сполучень - 0,95у; в стінах завтовшки 25 см і менше: для основних сполучень навантажень 0,8у, для особливих - 0,85у, при цьому відстань від точки прикла­дання сили до більш стиснутого краю перерізу для несучих стін і стовпів (простінків) повинна бути не менше 2 см, де у— відстань від центра мас перерізу елемента до його краю в сторону ексцентри- , . . h.

ситету (для прямокутних перерізів у = —).



  1. Розрахунок міцності кладки з побічним (сітчастим) армуванням виконують за формулою (В.1) з заміною fd на fdef:

fd,ef=fd+^^, (В.6)

у

де ца = — -100-відсоток об'ємного армування;

Vh

Vs, Vh- відповідно об'єми арматури і кладки;

fyd - розрахункова міцність арматури.

Для сіток з квадратними чарунками з арматури перерізом Ast з розміром комірки (в осях) с при відстані між сітками по висоті (крок сіток) s (Vs= 2Astc та Vh= c? s);

ца=Г^к.Ю0, (B.7)

cs

Для сіток зі стрижнів однакового діаметру з прямокутними чарунками розміром схс^

Ast1')

=

(В.8)

!Z.1OO,

С-Сі S

  1. Максимальне значення fdef обмежується 1,5fd, при армуванні сітками, і fdef< 2,0fd при підсиленні армованими бетонними, залізобетонними U-подібними блоками, поясами, але не біль­ше fk- характеристичної міцності на стиск.

  2. Граничний відсоток поперечного армування дорівнює 0,3. Розрахункові опори fydw попе­речного армування приймаються за даними таблиці В.5.

Таблиця В.5 - Розрахункові опори поперечної арматури

Клас бетону за міцністю на стиск

С1,5

С2

С2,5

С3,5

Розрахунковий опір поперечної арматури

МПа

37,5

50

62,5

87,5

кгс/см2

380

510

640

900



  1. Р

    (В.9)

    озрахунок кладки на зминання (локальний стиск) при розподіленому навантаженні на частині площі перерізу слід виконувати за формулою:

Nc - V '^Ь,Іос 'АІос 1 >

де Nc - вертикальна стискальна сила від локального навантаження (опорна реакція);

у - коефіцієнт повноти епюри тиску від локального навантаження, який дорівнює 1 при рівномірному розподіленні і 0,5 при трикутній епюрі напруження (під кінцями балок, прогонів, перемичок);

Д/ос1 - площа прикладення зосередженого навантаження;

fbioc- розрахунковий опір кладки на зминання, який визначають за формулами:

4

(В.10)

(В.11)

> ,/ос ~ Wb 'fd
>

А/осг .. ~
Фь =з - < 1,2 ,

У АІос 1

де АІос2 - розрахункова площа зминання, яку визначають згідно з рисунком В.З.

В розрахункову площу АІос2 включається ділянка, що симетрична відносно площі зминання. При цьому повинні виконуватись наступні умови:



  • при локальному навантаженні по всій ширині стіни в розрахункову площу включається ділян­ка довжиною не більше товщини стіни в кожну сторону Від межі локального навантаження (рисунок В.За);

  • при локальному крайовому навантаженні по всій ширині стіни розрахункова площа Д/ос1 дорівнює площі зминання (рисунок В.36) за відсутності поперечного армування і АІос2- за його на­явності;

  • при локальному навантаженні в місцях обпирання кінців прогонів і балок в розрахункову пло­щу включається ділянка шириною, яка дорівнює глибині закладання прогону або балки і довжиною не більше відстані між серединами прогонів, які примикають до балки (рисунок В.Зв);

  • якщо відстань між балками (крок балок) перевищує подвійну ширину стін, довжина розрахун­кової площі визначається як сума ширини балки і подвоєної ширини елемента (рисунок В.Зг);

  • при локальному навантаженні, прикладеному на частині довжини і ширини, розрахункова площа приймається згідно з рисунком В.Зд. За наявності декількох навантажень розрахункові площі обмежуються лініями, які проходять через середину відстаней між точками прикладання двох сусідніх навантажень;

  • при локальному навантаженні від балок, прогонів, перемичок та інших елементів, які працю­ють на згин, глибина опори, яка враховується при розрахунках, при визначенні Д/ос1 і Д/ос2 прий­мається не більше 200 мм за відсутності побічного (поперечного) армування кладки і не більше 300 мм за наявності побічного армування кладки величиною не менше 0,2 %.



Рисунок В.З - Розрахункові схеми для локального стиску

  1. Якщо міцність кладки на зосереджені навантаження, що розрахована за формулою (В.9), недостатня, то можливе її підвищення (але не більше ніж на 50 %) шляхом улаштування роз­подільних бетонних плит (подушок), які повинні мати товщину не менше 60 мм та клас бетону за міцністю на стиск не менше СЮ з побічним армуванням не менше 0,3 %.

  2. Розрахунковий опір кладки fd, наведений в таблиці В.1, визначають за характеристичним (нормативним) опором кладки на стиск fk відповідно до ДБН В.2.6-162 за класом відповідальності споруди (від 1-вищий, 5-нижчий, тимчасові споруди) і категоріями якості блоків, діленням на коефіцієнт надійності за матеріалом ум, наведеними в таблиці В.6.

Таблиця В.6 - Значення коефіцієнта надійності за матеріалом ум


Коефіцієнт надійності за матеріалом

ум за класами


Класи відповідальності

1

2

3

4

5

А

Кладка із блоків категорії-І, будівельний розчин у відповідності з ДСТУ Б В.2.7-23, ДСТУ-П Б В.2.7-126 не має добавок

1,5

1,7

2,0

2,2

2,5

В

Кладка із блоків категорії-ll, будівельний розчин у відповідності з ДСТУ Б В.2.7-23, ДСТУ-П Б В.2.7-126

1,7

2,0

2,2

2,5

2,7

С

Кладка із блоків категорії-ll, довільний будівельний розчин у ВІДПОВІДНОСТІ 3 ДСТУ Б В.2.7-23, ДСТУ-П Б В.2.7-126 *

2,0

2,2

2,5

2,7

3,0

D

Анкер із армованої сталі

1,7

2,0

2,2

2,5

2,7

Е

Армуюча сталь і попередньо-напружена сталь

1,15

F

Додаткові компоненти **

1,7

2,0

2,2

2,5

2,7

* Якщо коефіцієнт варіативності для кладки категорії-ll не перевищує 25 %.

"Прийняті значення є середніми величинами. Прийнято, що гідроізоляція покрита будівельним розчином



  1. Міцність стін від горизонтальних навантажень і згинальних моментів визначають за фор­мулою:

Mpd =(fxd арр ) Z - Md, (В. 12)

де MRd - розрахункова величина моменту, що сприймається;

Md - розрахунковий момент вигину;

fxd - розрахункове значення міцності на вигин у відповідній площині: fxd^app - при вигині по перев'язаних швах, або fxcn- при вигині по головних розтягнутих площадках, в залежності від площини вигину визначається за результатами випробувань або приймають не менше значення згідно з таблицею В.7;

Z - пружний момент опору перерізу по висоті або довжині стіни.

За наявності сприятливої дії вертикального навантаження може бути врахована підвищена міцність на вигин у вигляді:

fxdapp ~^xd1+ard> (^-13)

де fxdi - розрахункове значення міцності на зріз по неперев'язаних швах, визначають за результатами випробувань або приймають згідно з таблицею В.7;

<zd - розрахункове напруження при стиску приймають не більше 0,2 fd.Таблиця В.7 - Розрахункова міцність на розрив при вигині, на зріз по перев'язаних і неперев'язаних перерізах

Вид напруженого стану

Кладка на

Розрахунковий опір, МПа (кгс/см2), кладки при згині і зсуву по перев'язаних і неперев'язаних перерізах

при марці розчину

при нульовій міцності розчину

М75 і вище

М50

М25

Розтяг при згині по перев'я­заному перерізу, fxk1,ef *

клею розчині, D > 400 кг/м3

0,4 (4,0)

0,3 (3,0)

0,2(20)

0,2(20)

0,2(20) 0,15(1,5)

0,02(0,2)

0,03(0,3)

клею розчині, D < 400 кг/м3

0,25(25) 0,2(20)

0,2(20)

0,2(20)

0,2(20) 0,15(1,5)

0,02(0,2)

0,02(0,2)

Розтяг при згині по непе- рев'язаному перерізу, fxku

клею

0,15 (1,5)

0,1 (1,0)

0,1 (1,0)

0,01 (0,1)

розчині

0,12(1,2)

0,08 (0,8)

0,04(0,4)

0,01 (0,1)

Зріз по по перев'язаному перерізу, fVd

клею

0,30 (3,0)

0,3 (3,0)

0,3 (3,0)

0,02 (0,2)

розчині

0,24 (2,4)

0,16 (1,6)

0,08 (0,8)

0,02 (0,2)

Зріз по неперев'язаному перерізу, fvko

клею

0,24 (2,4)

0,16 (1,6)

0,08 (0,8)

0,02 (0,2)

розчині

0,16 (1,6)

0,11 (1,1)

0,05 (0,5)

0,01 (0,1)

* Дозволяється підвищувати розрахунковий опір кладки на згин і зріз по перев'язаному перерізу на 20 %, якщо це підтверджено результатами випробувань, або товщина швів кладки не більше 5 мм, виконана на це­ментних пастах або на клею при повністю заповнених вертикальних і горизонтальних швах, якщо розрахун­кове значення не перевищує 0,035 fk.



Розрахункове значення міцності на зсув VRd неармованих стін від горизонтальних навантажень визначають за формулами:

V

(В.14)

(B.15)

Rd - fvdtefz - VEd >

VRd -fvd^c - VEd >

де VEd - розрахункове значення навантаження зсуву;

fvd - розрахункове значення міцності кладки на зсув;

Ас - розрахункова площа стиснутої частини перерізу;

tef - ефективна товщина перерізу стіни;

z - плече внутрішньої пари сил, z = 2/3/7 для прямокутного перерізу.

Для стін, армованих зварними сітками у горизонтальних швах для сприйняття поперечних на­вантажень, значення приведеної міцності на згин fxd2.app визначають за формулою:

,

(В.16)

_ &Asfydz

Txd2,aPP ef

де Д5 - площа поперечного перерізу арматури в горизонтальних швах кладки на погонну довжину 1 м;

tef - ефективна товщина простінка, визначена відповідно до ДБН В.2.6-162.

Для прямокутного перерізу простінка з вертикальною арматурою розрахунковий момент MRd і плече внутрішньої пари сил z визначають згідно з ДБН В.2.6-162.