---

(прізвище, ініціали, посада)

Членів групи:

1.

------------------------------------------------------------

(прізвище, ініціали, посада)

2.

------------------------------------------------------------

(прізвище, ініціали, посада)

3.

------------------------------------------------------------

(прізвище, iніціали, посада)

За участю представників підприємства-виготовлювача

1.

----------------------------------------------------------

(прізвище, ініціали, посада)

2.

----------------------------------------------------------

(прізвище, ініціали, посада )

3.

----------------------------------------------------------

(прізвище, ініціали, посада )

- 29 -

ДБН В.2.8-1-96

У відповідності з планом-графіком робіт щодо авторського

нагляду, який затверджено,

----------------------------------------

склала цей акт за результатами здійснення

-------------------------------------------------------------------

(назва або умовне позначення підприємства)

авторського нагляду за виготовленням

----------------------------

(назва та позначення продукції)

Група авторського нагляду працювала з

-------------------

по 19 р.

---------------- ----

За результатами перевірки виявлені недоліки і прийняті такі

рішення

------------------------------------------------------------------

| Назва і позначення | Вказівки щодо | Прийняте рішння |

| продукції та її | авторського | |

| складових частин | нагляду | |

| | | |

------------------------------------------------------------------

Керівник групи Особистий підпис Розшифровка підпису

авторського нагляду

Члени групи: Особистий підпис Розшифровка підпису

Представники

підприємства-

виготовлювача Особистий підпис Розшифровка підпису

- 30 -

ДБН В.2.8-1-96

Додаток Д

(довідковий)

П р и к л а д о ц і н к и т е х н і ч н о г о р і в н я

п р о д у к ц і ї

Нехай продукція у відповідності із своїм призначенням харак-

теризується двома оціночними показниками: Х1 та Х2.

Підвищення технічного рівня продукції характеризується

збільшенням значень показників Х1 та Х2 . Для здійснення оцінки

продукції сформована група аналогів із 13 зразків А1 - А 13 .

Значення показників кожного аналогу і зразків продукції,

що оцінюються, Р1 - Р4 наведені у таблиці.

Значення показників аналогів А1, А5 і А6, А10

збігаються.

Як базові, з групи аналогів виділяються кращі аналоги на

підставі їх попарного зіставлення за значеннями оціночних

показників. На рис.1 і в таблиці базові зразки позначені

зірочкою.

Здійснимо оцінку відповідності поданих зразків продукції

технічному рівню виділених базових зразків.

На першому етапі оцінки переконуємось в тому, що значення

показників зразків продукції, що оцінюється, задовольняють

відповідні стандарти на них.

На другому етапі продукція, що оцінюється, зіставляється з

кожним базовим зразком на підставі методу попарного зіставлення.

Зразок Р4, що оцінюється, перевищує базовий А1 за усіма показни-

ками, а кожний із базових зразків А2, А3, А4, А5 перевищує зразок

Р4 за одним показником і поступається за іншим. Тому зразок, що

оцінюється, не поступається рівню базових зразків. Однак на дру-

гому етапі існує невизначеність віднесення зразка Р4 до градації

П або С.

Зразки Р1, Р2, Р3 поступаються базовому зразку А3 за двома

показниками, але кожний з них перевищує хоча б один інший базовий

зразок за одним показником і поступається йому ж по іншому показ-

нику.

Тому кожний з цих зразків не перевищує рівень базових

зразків. Однак на другому етапі існує невизначеність віднесення

зразків продукції Р1, Р2, Р3 до градацій У або С.

Кількість базових зразків перевищує кількість показників, що

використовуються, тому невизначеність, що існує на другому етапі

щодо оцінок зразків продукції Р1, Р2, Р3, Р4, усувається на тре-

тьому етапі зіставлення. На цьому етапі у просторі показників за

усіма точками (набором значень оціночних показників), які

відповідать базовим зразкам А1, А2, А3, А4, А5, А6, А10, будується

апроксимаційна поверхня (рис 1).

та її аналогів точками у просторі

показників Х1, Х2.

Кількість точок, які відповідають базовим, допускає

можливість використання лінійних та еліптичних апроксимаційних

поверхень.

- 31 -

ДБН В.2.8-1-96

Коефіціенти апроксимаційних поверхень обчислюють методом

найменших квадратів.

Найменшу погрішність в прикладі, що розглядається,

забепзечує еліптична апроксимація (рис.2). Ії рівняння має такий

2

вид: 1,31 Х 2 + 1,28 Х - = 1

2

технічному рівню базових зразків.

Для кожного зразка (базового і оцiнюваного) обчислюють його

вiдхилення р; (i=1,2,3,4,5,6...10) рр1, рр2, рр3, рр4 вiд

апроксимацiйної поверхнi. Мiнiмальне i максимальне вiдхилення р i

р+ базових зразкiв визначенi у таблицi.

Таблиця

------------------------------------------------------------------

| N | Х1 | Х2 |Належність до | Відхилення від |

|п.п.| | |верхньої | апроксимаційної |

| | | |границi | поверхнi |

|----------------------------------------------------------------|

|А1 | 0,89 | 0,07 | * | 0,046 |

|----------------------------------------------------------------|

|А2 | 0,73 | 0,25 | * | - 0,220=р- |

|----------------------------------------------------------------|

|А3 | 0,71 | 0,63 | * | 0,172=р+ |

|----------------------------------------------------------------|

|А4 | 0,35 | 0,8 | * | - 0,016 |

|----------------------------------------------------------------|

|А5 | 0,23 | 0,82 | * | - 0,066 |

|----------------------------------------------------------------|

|А6 | 0,89 | 0,07 | * | - 0,046 |

|----------------------------------------------------------------|

|А7 | 0,58 | 0,10 | | |

|----------------------------------------------------------------|

|А8 | 0,33 | 0,61 | | |

|----------------------------------------------------------------|

|А9 | 0,31 | 0,75 | | |

|----------------------------------------------------------------|

|А10 | 0,23 | 0,82 | * | - 0,066 |

|----------------------------------------------------------------|

|А11 | 0,65 | 0,23 | | |

|----------------------------------------------------------------|

|А12 | 0,66 | 0,42 | | |

|----------------------------------------------------------------|

|А13 | 0,35 | 0,68 | | |

|====|=======|========|===================|======================|

|Р1 | 0,70 | 0,51 | | - 0,023 |

|----------------------------------------------------------------|

|Р2 | 0,40 | 0,50 | | - 0,469 |

|----------------------------------------------------------------|

|Р3 | 0,35 | 0,35 | | - 0,724 |

|----------------------------------------------------------------|

|Р4 | 1,00 | 0,20 | | 0,364 |

------------------------------------------------------------------

- 32 -

ДБН В.2.8-1-96

Через точки, що відповідають базовим зразкам А2 і А3 з

мінімальним і максимальним відхиленнями, у просторі показників

проводяться поверхні по аналогії з апроксимаційною -- -нижня і

верхня межі відповідності технічному рівню базових зразків

(граничні поверхні на рис.2 показані штрихом).

На рис.2 показано розташування точок, що відповідають базо-

вим і зразкам продукції, що оцінюється, відносно апроксимаційної

та граничної поверхні.

Відхилення кожного зразка продукції, що оцінюється, відносно

апроксимаційної поверхні (таблиця) зіставляється іх максимальним

і мінімальним відхиленням р- і р+ .

Відхилення рр зразка Р4 перевищує значення р+:

Рр4 р+.

Відхилення рр1 зразка Р1 знаходиться у межах р < рр1 < р+

Відхилення рр2, рр3, зразків Р2, Р3 мінусові і за абсолютною

величиною перевищують абсолютну величину р:

РР2 < р-; Рр3 < р-;

Рр2|>|р-|, |Рр3|>|р-|.

За результатами здійснених зіставлень формулюються такі ре-

зультати оцінки: зразок Р4 перевищує рівень базових зразків; зра-

зок Р1 відповідає рівню базових зразків; зразки Р2 і Р3 поступаю-

ться рівню базових зразків.

- 33 -

ДБН В.2.8-1-96

Додаток Е

(рекомендований)

П р о ц е д у р а ф о р м у в а н н я в а р і а н т і в

у д о с к о н а л е н н я п р о д у к ц і ї

1. У випадку, коли продукція, що оцінюється, поступається

світовому рівню, може виникнути необхідність у формуванні

варіантів її удосконалення, що забезпечують відповідність

світовому рівню.

2. Варіанти удосконалення продукції формуються таким чином:

а) визначається величина кроку поліпшення значень кожного

показника;

б) послідовно поліпшуються вихідні значення різних

показників продукції на один, два і більше кроків.

3. Кожний варіант перевіряється щодо відповідності світовому

рівню:

якщо відповідність світовому рівню даним варіантом досягну-

та, то він запам'ятовується і значення його показників більше не

поліпшується;

якщо відповідність світовому рівню даним варіантом не досяг-

нута, то значення його показників продовжують послідовно

поліпшувати.

У результаті формуються усі можливі варіанти удосконалення

продукції до заданого рівня з мінімальним поліпшенням значень

показників.

- 34 -

ДБН В.2.8-1-96

Додаток Ж

(рекомендований)

З н а ч е н н я б а л ь н о ї о ц і н к и с к л а д о в и х

п о к а з н и к а б е з п е к и ,

щ о о ц і н ю є т ь с я е к с п е р т н и м ш л я х о м

-----------------------------------------------------------------

| Заходи та засоби захисту | Оцінка складових |

| | показника в балах |

| | |

-----------------------------------------------------------------

1. Огорожа стаціонарна, рухома, стаціонарна 3

з теплоізоляцією; стаціонарна з блоку-

ванням, рухома огорожа небезпечної зони,

що оснащена ефективним блокуванням

2. Блокування приводу з люками, що відкри- 2

ваються для обслуговування

3. Блокування приводу із датчиками техно-

логічного режиму (швидкості та ін.) 2

4. Захист, що виключає мимовільне включення,

в тому числі після зникнення напруги 2

5. Наявність засобів механізації процесів 2

6. Наявність дистанційного керування 3

7. Наявність обмежувачів, фіксаторів щодо 2

положення огороджувальних частин в разі

обслуговування

8. Наявність сигнальних кольорів та знаків 1

безпеки

9. Наявність спеціальних пристроїв у складаль- 2

них одиницях та деталях масою понад 15 кг

10. Наявність заземлених затискачів та знаків

заземлення 1

11. Наявність світлових, звукових або кольоро-

вих сигналів небезпеки 2

12. Блокування обладнання, що знаходиться попе- 2

реду за технологічним ланцюгом в разі виходу

з ладу наступного

13. Сигналізація щодо граничних режимів роботи 2

14. Інші засоби захисту 1-2

- 35 -

ДБН В.2.8-1-96

Додаток 3 (довідковий)

Терміни та визначення основних понять

Якість продукції - сукупність властивостей продукції, які обумовлюють

її здатність задовольняти визначені потреби у відповідності з її

призначенням (ГОСТ 15467-79).

Технічна досконалість продукції - сукупність найбільш істотних власти-

востей продукції, які визначають її якість і характеризують нау-

ково-технічні досягнення у розвитку цього виду продукції. Техні-

чне удосконалення продукціії характеризується набором показників

і виражається сукупністю їх значень.

Вид продукції - сукупність зразків продукції одного призначення та

галузі застосування.

Технічний рівень продукції - відносна характеристика її технічної

досконалості, що грунтується на зіставленні сукупності значень

показників технічної досконалості продукції і базових зразків,

що оцінюються.

Базові зразки - зразки продукції, які є передовим науково-технічним

досягненням у розвитку цього виду продукції. Базові зразки ви-

діляються із групи аналогів оцінюваної продукції на підставі їх

попарного зіставлення за сукупністю значень показників і в за-

лежності від мети оцінки можуть визначати світовий, національ-

ний рівень, регіональний, а також рівень галузі.

Експериментальний зразок - це зразок, який має основні ознаки продук-

ції, що намічена до розробки, і який виготовляється з метою пере-

вірки запропонованих рішень та уточнення його окремих показників

та вимог. Експериментальний зразок виробу виготовляється в нату-

ральну величину і функціонально придатний до здійснення визначе-

них обсягів випробувань.

Модель виробу -виріб, який відтворює або імітує конкретні властивості

розроблюваного виробу, і виготовлений для перевірки принципу дії

і визначення його характеристик.

Макет виробу -спрощене відтворення у визначеному масштабі виробу або

його частини для досліджень окремих характеристик та оцінки вір-

ності технічних рішень.

Модернізація - створення продукції із поліпшеними властивостями, обме-

женою зміною вихідної продукції та замість неї. Модернізація по-

винна забезпечувати поліпшення не менш одного із основних показ-

ників виробу. При постановці на виробництво модернізованої проду-

кції вихідна знімається з виробництва.

Модифікування - створення продукції, однорідної з вихідною,але в іншій

галузі застосування. До модифікованої не відносять продукцію ін-

дивідуального виконання, яка виконується за заявкою замовника в

межах загальних вимог, встановлених для даної продукції.

Удосконалення - зміна у продукції, яка підвищує ефективність її вироб-

ництва або застосування без істотного поліпшення її основних вла-

стивостей.

Маса сухого виробу - маса виробу без твердих, рідких, газоподібних

та плазменних наповнювачів, витрачених у процесі експлуатації.

- 36 -

Зміст

-----------------------------------------------------------------

1. Загальні положення.......................................... І

2. Порядок формування вихідних вимог до засобів механізації

і прийняття рішення щодо їх розробки........................ 2

3. Порядок здійснення НДР і виготовлення експериментальних

зразків, макетів та моделей виробів...................... 3

4. Порядок розробки та постановки до виробництва засобів

механізації................................................ 4

5. Порядок оцінки технічного рівня засобів механізації ....... 13

6. Додатки .

Додаток А. Заявка на розробку та освоєння продукціії...... 23

Додаток Б. Склад робіт на етапах НДР ..................... 25

Додаток В. Приймально-здавальний акт передачі технічної

документації.................................. 27

Додаток Г. Акт авторського нагляду ................... 28

Додаток Д. Приклад оцінки технічного рівня продукції ... 30