---

8.9 В зоні найбільшого охолодження приміщення з ЕКСО ТА слід передбачати окремий регулятор з датчиком температури підлоги. Останній слід розташовувати у стяжці підлоги на відстані не менше 400 мм від зовнішньої стіни.

8.10 Автоматичне керування догрівачами ЕКСО ТА слід виконувати терморегуляторами з датчиками температури внутрішнього повітря приміщення.

8.11 ЕКСО ТП слід регулювати терморегулятором з датчиком температури підлоги.

9 ЕЛЕКТРОЖИВЛЕННЯ ЕКСО

9.1 Електроживлення ЕКСО, як правило, здійснюють від електричної мережі загального призначення.

Приєднання ЕКСО до живильної електромережі не повинно викликати зниження та асиметрії напруги на затискачах електроприймачів, які не допускаються за ГОСТ 13109.

9.2 ЕКСО за забезпеченням надійності електропостачання слід відносити до II або III категорій згідно з класифікацією ПУЕ. До III категорії, як правило, відносять ЕКСО, які застосовують для комфортного обігріву. Допускається відносити ЕКСО до І категорії за надійністю електропостачання, якщо вона є єдиним джерелом опалення і припинення електропостачання може привести до значних збитків.

9.3 Електричне навантаження ЕКСО слід якомога рівномірніше розподіляти за фазами жи вильної електричної мережі з урахуванням нерівномірності навантаження фаз цієї мережі, що викликана іншими електроприймачами.

9.4 Лінії електроживлення нагрівальних секцій, в тому числі відпайки від електромережі, як правило, повинні бути радіальними.

9.5 Захист електричних кіл ЕКСО від надструмів (коротких замикань, перевантажень) повинен відповідати вимогам ГОСТ 30331.5, ГОСТ 30331.9 та ПУЕ.

9.6 Не слід використовувати у колі електроживлення нагрівальної секції рознімних контактів, у тому числі штепсельних розеток.

9.7 Для електроживлення нагрівальних секцій рекомендується використовувати шафи живлення з комутаційною апаратурою та пристроями захисту, які призначені тільки для ЕКСО. У шафі живлення допускається також встановлювати апарати автоматичного керування ЕКСО.

9.8 Приєднання нагрівальної секції до шаф живлення слід виконувати шляхом прокладання живильного кабелю (проводу) з робочою температурою не менше 70 °С.

9.9 Улаштування електропроводок, до складу яких входять живильні кабелі (проводи) нагрівальних секцій, повинно відповідати вимогам розділу 2 ПУЕ, а також доповненням і уточненням, визначеним цими Нормами.

9.10 Якщо для електроживлення ЕКСО використовуються проводи без захисних оболонок, прокладання живильних проводів слід здійснювати в трубах або коробах.

9.11 Не рекомендується приєднання живильних кабелів (проводів) до нагрівальних секцій без розміщення поблизу місця приєднання відгалужувальної коробки. При цьому не слід допускати безпосереднього вводу нагрівального кабелю у відгалужувальну коробку.

Якщо одну відгалужувальну коробку використовують для живлення декількох нагрівальних секцій, живильні кабелі (проводи) в коробці повинні мати маркування, яке дозволяє легко визначати, до яких нагрівальних секцій вони відносяться.

9.12 Довжина кінців живильних кабелів (проводів), які укладають разом із нагрівальними секціями в будівельні конструкції приміщень, повинна бути якомога меншою.

10 ОБЛІК ЕЛЕКТРОСПОЖИВАННЯ

10.1 Облік електроспоживання ЕКСО слід виконувати з дотриманням вимог ПУЕ та чинних "Правил користування електричною енергією".

10.2 Якщо при використанні ЕКСО ТА накопичення теплової енергії здійснюється в години дії пільгових тарифів, то на абонентських вводах слід установлювати багатотарифні прилади обліку електроенергії.

11 ЕЛЕКТРОБЕЗПЕКА

11.1 Електрообладнання ЕКСО повинно відповідати вимогам ГОСТ 12.1.013 та ГОСТ 12.2.007.0.

11.2 У частинах підлоги приміщення з нагрівальним кабелем не слід вмонтовувати проникаючі елементи. Якщо нагрівальний кабель укладений в стелю, то проникаючі елементи слід розташовувати в спеціально відведених для кріплення місцях.

Нагрівальні секції не слід укладати в місцях кріплення ванн, раковин, унітазів та іншого обладнання, яке монтується в підлогу.

11.3 Нагрівальний кабель, як правило, не вкладають в огороджувальні будівельні конструкції дна і стін ванн плавальних басейнів.

11.4 Проектування та монтаж ЕКСО повинні забезпечувати захист від ураження електричним струмом відповідно до вимог ГОСТ 30331.3 щодо захисту від прямого та непрямого торкання, а також доповненням і уточненням, що визначені цими Нормами.

11.5 Для захисту від прямого торкання, як правило, використовується ізоляція струмопровідних частин. Застосовувати бар'єри як захист від прямого торкання не допускається.

11.6 Для захисту від непрямого торкання слід використовувати автоматичне вимикання живлення, обладнання класу II або з рівноцінною ізоляцією, електричне розділення кіл (захисне розділення).

Використовувати для захисту від непрямого торкання ізолювальні зони (площадки), а також місцеве зрівнювання потенціалів не допускається.

11.7 Захист від непрямого торкання шляхом автоматичного вимикання живлення слід застосовувати за умови, якщо нагрівальні кабелі мають металевий екран (оболонку).

11.8 Обладнання класу II або з рівноцінною ізоляцією для захисту від непрямого торкання може бути використане за умови, що всі елементи ЕКСО відповідають вимогам до електрообладнання з подвійною або підсиленою ізоляцією, що вказано в супроводжувальній документації виробника.

11.9 Електричне розділення кіл як засіб захисту від непрямого торкання може бути використане за умови виконання таких вимог:

- всі елементи відокремленої частини схеми електроживлення відповідають вимогам 413.5 ГОСТ 30331.3;

- до вторинної обмотки роздільного трансформатора підключена лише одна нагрівальна секція;

- приміщення, яке обігрівають за класифікацією ПУЕ, є сухим.

11.10 Для захисту від прямого та непрямого торкання може бути використаний захист за допомогою систем безпечної наднизької напруги (БСНН) або ЗСНН з заземленням проводу системи БСНН (ЗСНН), які відповідають вимогам ГОСТ 30331.3.

При цьому відмова від ізоляції допускається, якщо виконуються такі умови:

- застосовується система БСНН з номінальною напругою, що не перевищує 25 В змінного струму або 60 В постійного (випрямленого) струму;

- нагрівальний кабель укладений у негорючий шар будівельної конструкції;

- приміщення, яке обігрівається за класифікацією ПУЕ, є сухим.

11.11 Якщо для захисту від непрямого торкання використовують автоматичне вимикання живлення, металеві екрани (оболонки) нагрівальних та живильних кабелів (проводів), металеві труби та короби, в яких прокладають живильні кабелі (проводи), металеві корпуси шаф живлення та інші відкриті провідні частини повинні бути заземлені згідно з типом системи заземлення електричної мережі, яка живить ЕКСО.

11.12 Якщо для захисту від непрямого торкання використовується автоматичне вимикання живлення, а живильна електрична мережа має систему заземлення типу ТN-С за ГОСТ 30331.2, в шафі живлення слід виконати розділення провідника, що поєднує функції нульового робочого та захисного провідників (РЕN-провідник) на нульовий робочий (N) і захисний (РЕ) провідники. В місці розділення необхідно передбачити окремі шини (затискачі) N та РЕ-провідників. При цьому РЕN-провідник слід приєднати до шини (затискача) РЕ-провідника. З'єднання КІ-провідника та РЕ-провідника за місцем розділення не допускається.

11.13 Як захисні провідники для заземлення металевих оболонок нагрівальних кабелів можуть бути використані окремі жили чи алюмінієві оболонки кабелів (проводів), які живлять нагрівальні секції, або металеві труби чи короби для прокладання живильних кабелів (проводів).

Використання як захисних провідників для заземлення екранів (оболонок) нагрівальних кабелів окремих спеціально прокладених провідників, а також сторонніх струмопровідних частин (металевих будівельних конструкцій приміщення, труб водопроводу) не рекомендується.

Використання як захисних провідників несучих тросів електропроводки, металевих оболонок ізоляційних трубок, металорукавів, броні і свинцевих оболонок кабелів та проводів, а також труб (крім труб водопроводу і для прокладання живильних кабелів або проводів) не допускається.

11.14 Захисні провідники та провідники для додаткового зрівнювання потенціалів (див. 11.19) повинні бути позначені жовто-зеленими смугами однакової ширини.

11.15 Якщо захисні провідники і фазні провідники, що живлять нагрівальні секції, виготовлені з однакових матеріалів, площа поперечного перерізу захисних провідників повинна бути не меншою:

- площі перерізу фазних провідників живильних кабелів (проводів), якщо ця площа не перевищує 16мм ;

- 16 мм , якщо площа перерізу фазних провідників живильних кабелів (проводів) більше 16 мм², але не перевищує 35 мм ;

- половини площі перерізу фазних провідників живильних кабелів (проводів), якщо ця площа перевищує 35 мм .

Якщо матеріали захисних і фазних провідників різні, то електрична провідність захисних провідників повинна бути такою, як і за умови їх виготовлення з однакових матеріалів. При цьому площа перерізу захисних провідників, які не входять до складу живильних кабелів (проводів), повинна бути не менше 2,5 мм², якщо вони мають механічний захист, і 4 мм² - якщо такий захист відсутній.

11.16 Контактні з'єднання захисних провідників слід виконувати з дотриманням вимог
ГОСТ 10434 до контактних з'єднань класу II.

З'єднання металевих екранів (оболонок) нагрівальних кабелів із захисними провідниками слід виконувати на кожному кінці нагрівального кабелю. Забезпечення доступу для перевірки таких з'єднань не вимагається.

11.17 Якщо для захисту від непрямого торкання використовують автоматичне вимикання живлення, то для його забезпечення слід застосовувати пристрої захисного вимикання, які керуються диференціальним струмом (далі - ПЗВ).

Пристрої захисту від надструму (автоматичні вимикачі, запобіжники) допускається застосовувати для забезпечення автоматичного вимикання живлення за таких умов:

- при пошкодженні ізоляції на початку нагрівальної секції (місці приєднання нагрівального кабелю до фазного провідника живильного кабелю або проводу) забезпечується час вимикання, вказаний у табл. 41А ГОСТ 30331.3;

- нагрівальна секція укладена в підлогу, лицьове покриття якої є ізолювальним;

- металевий екран (оболонка) нагрівального кабелю має зовнішнє ізолювальне покриття;

- приміщення, в якому укладені нагрівальні кабелі за класифікацією ПУЕ, є сухим.

11.18 Номінальний вимикаючий диференціальний струм ПЗВ не повинен перевищувати значення 30 мА, якщо ЕКСО використовують для опалення приміщень, які за класифікацією ПУЕ не є сухими (ванни, душові, роздягальні лазень, обхідні доріжки та роздягальні плавальних басейнів тощо), пожежонебезпечних зон, приміщень дитячих та лікувальних закладів, а також приміщень тваринницьких ферм.

Застосування ПЗВ з номінальним вимикаючим диференціальним струмом, значення якого перевищує 300 мА, не допускається.

11.19.Якщо ЕКСО застосовують у приміщеннях, де згідно з чинними нормативними доку ментами виконується додаткове зрівнювання електричних потенціалів, наприклад, у ванних та душових приміщеннях, а для захисту від непрямого торкання використовують обладнання класу II або з рівноцінною ізоляцією, нагрівальний кабель повинен бути покритий металевою сіткою з розмірами вічка не більше 50 х 50 мм та діаметром дроту не менше 3 мм, яку з'єднують з системою додаткового зрівнювання потенціалів.

11.20 Якщо ЕКСО застосовують у тваринницьких фермах, а для захисту від непрямого тор кання використовують обладнання классу II або з рівноцінною ізоляцією, нагрівальний кабель повинен бути покритий металевою сіткою з розмірами вічка не більше 50 х 50 мм та діаметром дроту не менше 3 мм, яку з'єднують з захисним провідником електроустановки.

Якщо ж нагрівальні кабелі укладені в стелю, а для захисту від непрямого торкання використовують обладнання класу II або з рівноцінною ізоляцією, всі елементи конструкції під несучим перекриттям повинні бути виконані з струмонепровідних матеріалів, за винятком елементів для кріплення. Відстань між нагрівальним кабелем і струмопровідним елементом для кріплення повинна бути не менше 30 мм.

12 ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ

12.1 Виконання ЕКСО повинно відповідати вимогам ДСТУ 2339.

12.2 ЕКСО слід проектувати комплексно з архітектурно-планувальними енергозберігаючими рішеннями та теплозахистом зовнішніх огороджувальних конструкцій будинків та споруд.

12.3 ЕКСО ТА громадських та виробничих приміщень з фіксованою тривалістю робочого дня слід проектувати з автоматичними пристроями зниження потоку теплоти у неробочі години.

13 ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА

13.1 Пожежну безпеку ЕКСО слід забезпечувати виконанням вимог ДБН В. 1.1-7, НАПБ А.01.00, ПУЕ та цих Норм.

13.2 Як правило, використовують нагрівальні секції з номінальним струмом, значення якого не перевищує 16 А. Застосування нагрівальних секцій з номінальним струмом, значення якого перевищує 30 А, не допускається.

13.3 При укладанні нагрівального кабелю слід уникати його безпосереднього контакту з легкозаймистими та горючими матеріалами.

13.4 У пожежонебезпечних зонах слід забезпечити умови для того, щоб температура нагрітої поверхні будівельних конструкцій, в які укладають нагрівальні кабелі, була нижчою не менше ніж на 20 % від температури спалаху горючих речовин, що знаходяться в цій зоні.

ДОДАТОК А

(обов'язковий)

Нормативні посилання