Експлуатаційна довжина району контактної мережі знаходиться в межах 40-60 км при розташуванні чергового пункту в середній частині цієї ділянки. При цьому розгорнута довжина контактної мережі повинна бути не більше 150 км на двоколійній і 80 км на одноколійній ділянці. На станціях стикування з переключенням секцій контактної мережі, а також на великих залізничних вузлах і станціях, передбачаються чергові пункти районів контактної мережі.
21.43 Чергові пункти районів контактної мережі повинні мати приміщення для стоянки
пересувних транспортних засобів, що перебувають у постійній готовності для використання
їх на ремонтних роботах. При цьому повинен бути забезпечений зручний виїзд на перегін
відбудовних ремонтних засобів.
У складі будівель і споруд чергового пункту району контактної мережі (ЧПКМ) повинні бути: головний корпус, склад паливно-мастильних матеріалів, матеріальний склад, стелажі для опор, платформа з пандусом, площадка для стоянки знімних ізолюючих вишок, колія для розташування залізничної платформи з аварійним запасом матеріалів.
В головному корпусі необхідно передбачати наступні приміщення: для стоянки автомат-рис і автолетучок (з оглядовими канавами і краном); комору запасних частин, матеріалів і засобів індивідуального захисту; майстерню, зварювальне відділення, адміністративні і побутові приміщення.
С. 92 ДБН В.2.3-19-2008
Розміри приміщень необхідно приймати з розрахунку розміщення штату, що відповідає типу чергового пункту району контактної мережі, і пересувних засобів: для чергових пунктів типу І - двох автоматрис, однієї автолетучки; типу II і III - однієї автоматриси, однієї автолетучки.
Територія ЧПКМ повинна бути обгороджена залізобетонним забором висотою 1,6 м.
Необхідно забезпечити чергові пункти району контактної мережі прямим селекторним і телефонним зв'язком з енергодиспетчером.
22 ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ НЕТЯГОВИХ СПОЖИВАЧІВ
Електричною енергією забезпечуються всі залізничні станції, роз'їзди, обгінні пун-
кти, пасажирські зупинні пункти та лінійно-колійні споживачі на перегонах.
Схема електропостачання повинна передбачати ступінь забезпечення надійності,
прийнятої по відношенню до споживачів електроенергії особливої групи І категорії. Перелік
споживачів І категорії та категорія інших споживачів електроенергії залізничного транспорту
установлюються відповідно до діючих вимог Державної адміністрації залізничного транс-
порту України (до обов'язкових споживачів І категорії належать пристрої автоматики і теле-
механіки на залізничному транспорті, будинки зв'язку, пожежні депо та системи проти-
пожежного захисту).
Схема зовнішнього електропостачання пристроїв нової залізничної лінії, а також
ділянок додаткових головних колій розроблюється, як правило, спеціалізованими інститута-
ми, узгоджується і затверджується у встановленому порядку.
Проекти знижувальних трансформаторних підстанцій, розподільних пунктів і ліній
електропередачі напругою 35 кВ і вище, призначених для постачання електроенергією
залізничних вузлів і великих станцій, розробляються на основі затвердженої схеми електро-
постачання даного району з урахуванням перспективи зростання навантажень.
При проектуванні і будівництві трансформаторних підстанцій передбачається вико-
ристання, у першу чергу, місцевих будівельних матеріалів і блокових конструкцій. Трансфор-
маторні підстанції проектуються з урахуванням монтажу в них комплектних камер внут-
рішньої установки.
На ділянках залізниць з електричною тягою електропостачання проміжних станцій,
залізничних роз'їздів і лінійних споживачів, а також резервне живлення пристроїв СЦБ, як
правило, передбачається від ліній поздовжнього електропостачання, які підвішуються на
опорах контактної мережі. Поздовжні лінії проектуються: при електрифікації на змінному
струмі напругою 25 кВ, як правило, за системою ДПР (два проводи - рейка); при елект-
рифікації на постійному струмі - напругою 10 кВ.
На ділянках залізничних ліній з автономною тягою та автоблокуванням проектують
ся дві одноланцюгові лінії електропостачання. Одна із зазначених ліній призначається для
основного живлення пристроїв СЦБ, зв'язку і телемеханіки, а друга - для резервного живлен-
ня пристроїв СЦБ, зв'язку і телемеханіки, електропостачання малих станцій, лінійно-
колійних будівель та інших залізничних споживачів. При наявності існуючої лінії поздо-
вжнього електропостачання, яка може бути використана для резервного живлення пристроїв
СЦБ, допускається передбачати одну одноланцюгову лінію електропостачання з доведенням
існуючої лінії поздовжнього електропостачання до діючих норм.
На примиканнях і тупикових ділянках малодіяльних ліній, обладнаних колійним автоблокуванням, може бути допущене однобічне (консольне) живлення основної і резервної ліній електропостачання.
ДБНВ.2.3-19-2008 С. 93
Лінії, призначені для основного живлення пристроїв СЦБ, повинні бути повітряними (ПЛ), як правило, напругою 10 кВ (при відповідному обґрунтуванні ~ 35 кВ), частотою 50 Гц, трифазними з ізольованою нейтраллю, мати двобічне живлення від тягових чи трансформаторних підстанцій і підключатися до шин через ізолюючі трансформатори. Застосування кабельних вставок допускається у виняткових випадках при відповідному обґрунтуванні.
22.8 При проектуванні ліній електропостачання основного і резервного живлення при-
строїв СЦБ повинні розраховуватися при однобічному живленні на втрату напруги в кінці
лінії, що забезпечує нормовані рівні напруги (втрати напруги в лінії не повинні перевищува-
ти 5 % від номінальної напруги) для всіх споживачів, підключених до ПЛ. Втрати напруги в
живильних лініях до 1000 В постів ЕЦ, ДЦ, ГАЦ, вузлів зв'язку, підсилювальних пунктів, що
не обслуговуються (НУПів), радіорелейних станцій (РРС) не повинні перевищувати 5 %.
В усіх випадках при цьому мають бути витримані рівні напруги змінного струму:
на вхідних затискачах у кабельних ящиках 230 В із відхиленням мінус 10 % плюс 5 %;
на шинах ввідних панелей 380 В із відхиленням мінус 10 % плюс 5 %.
22.9 Лінії основного і резервного живлення пристроїв СЦБ повинні бути секціоновані
роз'єднувачами або вимикачами. На дільницях з автономною тягою секційні роз'єднувачі
(вимикачі) передбачають поблизу приміщення чергового по станції. На електрифікованих
ділянках секційні роз'єднувачі встановлюються поблизу тягових підстанцій і постів секціону-
вання, а на станціях, де немає підстанцій і постів секціонування, - в горловинах.
Довжина плеча живлення автоблокування на ділянках із електричною тягою прий-
мається рівною відстані між тяговими підстанціями, а на ділянках з автономною тягою, як
правило, не повинна перевищувати 50 км.
У проектах електропостачання пристроїв СЦБ і зв'язку розрахунки струмів коротко-
го замикання і вибір захистів слід виконувати з урахуванням забезпечення селективності від
джерел живлення до споживачів включно.
При проектуванні електропостачання нетягових споживачів, у разі необхідності, пе-
редбачаються заходи для компенсації реактивної потужності. Пристрої компенсації встанов-
люються на трансформаторних підстанціях і безпосередньо в цехах депо, заводів та ін.
Підвішувати сигнальні проводи СЦБ на опорах ПЛ СЦБ не рекомендується.
На ПЛ СЦБ і поздовжнього електропостачання в усіх районах по ожеледі, крім І і II,
необхідно передбачати плавлення ожеледі і профілактичне підігрівання проводів. На ділян-
ках з автономною тягою плавлення ожеледі передбачається при наявності технічної можли-
вості забезпечення енергосистемами достатньої електричної потужності для цієї мети.
На ПЛ СЦБ і поздовжнього електропостачання повинні застосовуватися багато-
дротові проводи марки АС. Лінії поздовжнього електропостачання проектуються з урахуван-
ням електрообігрівання стрілочних переводів у випадку його доцільності для конкретного
кліматичного району.
На неелектрифікованих залізничних лініях, розташованих у кам'янистих ґрунтах і
заболочених місцях, лінії поздовжнього електропостачання проектуються на опорах контак-
тної мережі, які установлюються в межах габаритів опор контактної мережі відповідно до
п. 21.32 із забезпеченням заходів щодо їх стійкості і захисту від корозії з урахуванням можли-
вості в подальшому підвішування на них контактної мережі, якщо електрифікація дільниці
передбачається в термін не більше 10 років.
С. 94 ДБН В.2.3-19-2008
Для управління електричними приводами роз'єднувачів і вимикачів передбачається
телемеханізація. Дистанційне управління цими роз'єднувачами і вимикачами здійснюється
шляхом прокладання самостійних кабелів до чергового по пункту, що контролюється (черго-
вий по станції, черговий на тяговій підстанції тощо).
На щиті енергодиспетчера повинна забезпечуватись ретрансляція схеми диспет-
черського контролю: знаходження поїздів, вхідних та вихідних світлофорів, наявність основ-
ного та резервного живлення пристроїв СЦБ, зв'язку та телемеханіки.
Для обслуговування і ремонту пристроїв електропостачання нетягових споживачів
при їх проектуванні будуються нові або реконструюються існуючі виробничі бази технічного
обслуговування.
23 ЕЛЕКТРОХІМІЧНИЙ ЗАХИСТ ВІД КОРОЗІЇ ПІДЗЕМНИХ КОМУНІКАЦІЙ
Електрохімічному захисту від ґрунтової корозії і від корозії блукаючими струмами
підлягають підземні сталеві трубопроводи, а також магістральні кабелі зв'язку із свинцевими і
алюмінієвими оболонками із захисним покриттям стрічкового типу.
Електрохімічний захист здійснюється в комплексі з захисним покриттям підземних
комунікацій.
Пасивний захист є основним, електрохімічний - додатковим для підвищення експлу-
атаційної надійності і безпечності.
23.4 Електрохімічний захист підземних комунікацій здійснюється разом із захистом
діючих інженерних мереж.
При проектуванні електрохімічного захисту необхідно прагнути досягнення замкне-
ності електричного контуру всіх підземних споруд, що підлягають захисту.
Електрохімічний захист виконується шляхом катодної поляризації зовнішньої по-
верхні комунікацій та відведенням блукаючих струмів за допомогою катодних, протекторних
та протекторно-дренажних установок.
Електрохімічний захист від ґрунтової корозії і від корозії змінними блукаючими
струмами електрифікованих залізниць здійснюється методом катодного і протекторного
захисту.
Протекторний захист використовується для непротяжних сталевих ділянок трубоп-
роводів і захисних футлярів.
Електрохімічний захист від корозії постійними блукаючими струмами в катодних і
змінних зонах рейкових колій залізниці, електрифікованих на постійному струмі, здійс-
нюється додатково електродренажним захистом.
Для установок дренажного захисту використовуються поляризовані електричні
дренажі на струм до 500 А.
Дренажний кабель підключається до тягової нитки при однонитковому рейковому
ланцюзі і до середньої точки шляхових дросель-трансформаторів при двонитковому
рейковому ланцюзі.
Для установок катодного захисту використовуються серійні перетворювачі катод-
ного захисту потужністю 0,6 - 5 кВт.
Анодні заземлення устаткувань катодного захисту складаються з електродів заво-
дського виготовлення та некондиційних сталевих і чавунних труб.
ДБН В.2.3-19-2008 С. 95
Анодні заземлення устаткувань катодного захисту можуть бути поверхневими або
глибинними .
Металеві корпуси установок електрохімічного захисту, що не знаходяться під на-
пругою, повинні мати захисне заземлення.
Контрольно-вимірювальні пункти обладнуються пристроями для вимірювання по-
ляризаційного потенціалу в характерних точках.
Захисні потенціали повинні знаходитись у межах, встановлених ДСТУ Б В.2.5-29,
ДСТУ Б В.2.5-30, ГСТУ 45.016.
Складові елементи установок електрохімічного захисту повинні бути відновлюва-
ними і мати експлуатаційний строк служби не менше 10 років.
24 СИГНАЛІЗАЦІЯ, ЦЕНТРАЛІЗАЦІЯ І БЛОКУВАННЯ (СЦБ)
24.1 Залізничні лінії залежно від розмірів руху й умов роботи відповідно до норм техно-
логічного проектування пристроїв автоматики і телемеханіки на залізничному транспорті
України повинні бути обладнані:
автоматичним блокуванням з автоматичною локомотивною сигналізацією;
напівавтоматичним блокуванням;
автоматичною локомотивною сигналізацією як самостійним засобом сигналізації і
зв'язку при русі поїздів;
диспетчерською централізацією чи диспетчерським контролем;
електричною централізацією стрілок і сигналів (ЕЦ);
автоматизацією і механізацією сортувальних гірок;
засобами автоматичного контролю технічного стану рухомого складу під час руху по-
їздів;
пристроями сигналізації на пересіченнях автомобільних доріг і залізниць, біля великих
штучних споруд, включаючи тунелі і місця гірських обвалів.
Вибір засобу сигналізації і зв'язку на перегонах, а також систем управління стрілками
і сигналами на станціях, роз'їздах і обгінних пунктах обґрунтовується в проекті.
При облаштуванні залізничної лінії пристроями диспетчерської централізації (ДЦ)
до диспетчерського управління включаються, як правило, усі проміжні станції, роз'їзди,
обгінні пункти і пости примикання, які входять у диспетчерське коло.
