де ks - коефіцієнт фільтрації екрана, м/добу;

ДБН В.2.4 - 1-99 С. 105

Додаток С

(рекомендований)

Схеми регулювання водорозподілу

Таблиця C.I

Спосіб поливу

Тип і конструкція во­-

Рекомендована схема



доводів


регулювання


Постійна внутрішньогосподарська мережа

Полив дощувальними машинами:



незалежно від уклону

напірні трубопроводи

в напірних трубопроводах

уклони перевищують критичні

самонапірні трубопро­-

в напірних трубопроводах, по ниж­-


води

ньому б'єфу на трубопроводах

Середньоуклонні поверхні землі по

канали

каскадне регулювання по ниж­-

трасі каналу менше ніж 0,001


ньому б'єфу або змішане регулю­-



вання

Полив затопленням на рисових систе­-

канали

каскадне регулювання по ниж­-

мах


ньому б'єфу

Міжгосподарська мережа

Полив дощувальними машинами і зато­-



пленням на рисових системах:



середні уклони поверхні землі по

канали

каскадне регулювання (по нижньо­-

трасі каналу менше ніж 0,001


му б'єфу, змішане регулювання,



підтримування постійних пере­-



падів)

середні уклони поверхні землі по

канали

каскадне регулювання з перетіка­-

трасі каналу менше ніж 0,002


ючими б'єфами

Уклони менші за критичні

канали

по верхньому б'єфу

Середні уклони поверхні землі понад

канали

по верхньому б'єфу

0,002




ДБН В.2.4 - 1-99 С. 106

Додаток Т

(рекомендований)

Верхня межа допустимого вмісту солей

Таблиця T.I - Верхня межа допустимого вмісту солей у грунті залежно від типу засо­лення, %, на суху наважку (за даними аналізу водної витяжки 1:5)


Тип засолення

Параметри


хлоридний


сульфат-но-хлоридний


хлоридно-сульфатний


сульфатний


хлоридно-содовий та содово-хлориднчй


сульфатно-содовий та содово-сульфатний


сульфатно-хлоридно-гідрокарбо-натний


Загальний вміст солей (густий залишок)

0,150


0,200


0,4 (0,6)


0,6(1,2)


0,200


0,250


0,400


Сума токсичних солей

0,100

0,120

0,250

0,300

0,150

0,250

0,300

Токсичний сульфат-іон

0,020

0,040

0,110

0,140

0,007

0,100

Хлор-іон

0,030

0,030

0,030

0,030

0,020

-

0,030

Рухливий натрій-іон

0,046

0,046

0,046

0,046

0,046

0,046

0,046

Гідрокарбонат-іон

0,080

0,080

0,080

0,080

0,100

0,100

0,100

рН в суспензії 1:2,5

8,300

8,300

8,300

8,300

8,500

8,500

8,500

Поглинутий натрій


У високогумусних та малогумусних грунтах верхня межа не повинна перевищувати

відповідно 10% і 5% суми катонів

Примітка 1. Цифри без дужок відповідають вмісту гіпсу в грунтах не більше ніж 0,5%, у дужках - понад 0,5%.

Примітка 2. Вміст солей не повінен перевищувати величини будь-якого з наведених показників.


ДБН В.2.4 - 1-99 С. 107

Додаток У

(рекомендований)

Розрахунок міждренних відстаней

При обгрунтуванні параметрів закритої та відкритої регулювальної осушувальної мережі не­обхідно використовувати матеріали фактичних спостережень на об'єктах-аналогах, а також апробо­вані у даному регіоні методи, що грунтуються на фільтраційних розрахунках або врахуванні гене­тичних особливостей грунтів.

У.1 Фільтраційні розрахунки горизонтального дренажу в однорідних грунтах при атмосфер­ному та ґрунтовому водному живленні слід проводити за формулами:

для випадку

; ( У.1)

для випадку

, ( У.2 )

де hd- відстаньвідосі дрени до водоупору, м;


ad - відстань між дренами (каналами), м ;

Lf - загальні фільтраційні опори за ступенем та характером розкриття пласта, м;

H - розрахунковий напір, м;

T - провідність пласта, м2/добу;

  1. інтенсивність інфільтраційного живлення ( середній за розрахунковий період

приплив до закритих дрен, каналів) , м/добу;

kf - коефіцієнт фільтрації грунту, м/добу;

Li- фільтраційні опори за характером розкриття пласта, м;

D - зовнішній діаметр дрени, м

. Загальні фільтраційні опори Lf, визначаються за формулою


, ( У.3)

де hо =0,5 Н

Розрахунковий напір Н, м, слід визначати за формулою

H=dв- 0,6Jnd, (У .4)

де Jnd- норма осушення, м;

dd- глибина до осі дрени, м.

. (У.5)

Інтенсивність інфільтраційного живлення q, м/добу, визначається на основі регіональних да­них або визначається за формулою

(У.6)

де W - шар води, що підлягає відведенню, м;

t - час зниження рівня ґрунтових вод до норми осушення, діб.

Шар води, що підлягає відведенню,

(У.7)

де hs - шар води, що залишився на поверхні після сходу весняних або зливових вод. З

урахуванням заходів щодо організації поверхневого стоку hs слід приймати 0,01 м:





ДБН В.2.4 -1-99 С. 108

- коефіцієнт водовіддачі, що визначається при вишукуваннях;

Р - опади, що випали за розрахунковий період приймаються для нив та пасовищ

10%-ї і сіножатей - 25%-ї забезпеченості, м;

Е - добовий шар випаровування за розрахунковий період у рік 10%-ї

забезпеченості для нив та пасовищ і 25%-ї - для сіножатей, мм.

Фільтраційні опори за характером розкриття пласта Lі,м, залежно від конструкції дрен слід приймати:

- керамічні труби без фільтра ........................................................................................ 8

- те саме, з обгортанням стиків рулонними захисно-фільтруючими матеріалами..... 3

- те саме, із суцільним обгортанням .............................................................................. 1

- гофровані пластмасові труби без фільтра .................................................................. 4

- те саме, з обгортанням рулонними захисно-фільтруючими матеріалами ............... 0,5

- при влаштуванні об'ємних фільтрів завтовшки 20 см і більше.................................. 0,0

Для розрахунку відстаней між відкритими каналами слід приймати D=0,53 де

- змочений периметр каналу, Li=0, величини Н, dd, hd необхідно визначати від рівня води в каналі.

У.2 Відстань між дренами аd, м, при спільному атмосферному та грунто-напірному в одному живленні для випадку, коли визначається за формулою

( У.8)

де (У.9)

( У.10)

( У.11)

( У.12)

де - перевищення п'єзометричного напору над віссю дрени, м;

( У.13)

- градієнт висхідного потоку.

ДБН В.2.4 - 1-99 С. 109

У.З Розрахунок відстаней між дренами при підґрунтовому зволоженні слід виконувати за формулою У. 1. При цьому


( У.14)

( У.15)

( У.16)

де Но- напір води у дрені, м;

h1- відстань від осі дрени до рівня ґрунтових вод перед зволоженням, яку визна­чають по

середині відстані між дренами, м;

h2- те саме, після зволоження, м;

t - час зволоження, діб;

- коефіцієнт водовіддачі, що визначається при вишукуваннях;

Е - добовий шар випаровування за розрахунковий період у рік розрахункової забеч-

печеності, м/добу;

Р - середньодобова кількість опадів за розрахунковий період у рік розрахункової

забезпеченості, м/добу.

У.4 Відстань між відкритими каналами стоку слід визначати за формулою


(У.17)

, м, при їх розрахунку на відведення поверхневого

де t - час відведення поверхневих вод, год;

n - шорсткість поверхні приймається за дослідними даними, а у разі їх відсугності дорівнює: для

борозен уздовж уклону на виораній поверхні - 0,05; для рівної укоченої поверхні - 0,08; для

виораної поперек уклону поверхні без борозен 0,12; для поверхні з високим травостоєм - 2,3;

- коефіцієнт поверхневого стоку; за відсутністю даних приймається за таблицею У. 1;

і - уклон поверхні;

h - шар опадів, мм, що випали за час ta, год.

Таблиця У.1



Коефіцієнт поверхневого стоку

уклон водозбірної площі

Водопроникність

грунтів

Коефіцієнт

фільтрації

м/

незначний

(менше ніж 0,01)

середній

(0,01-0,05)

великий

(понад 0,05)

Добра

2,0

0,10-0,20

0,15-0,25

0,20-0,30

Середня

1,0

0,15-0,25

0,20-0,30

0,25-0,40

Нижче середньої

0,5

0,20-0,30

0,25-0,45

0,35-0,60

Слабка

0.1

0,25-0,40

0,30-0,60

0,50-0,75

Мерзлий грунт

0,30-0,60

0,40-0,75

0,80-0,95


ДБН В.2.4 - 1-99 С. 110

Додаток Ф

(рекомендований)

Способи захисту дрен від завохрення

Таблиця Ф.1

Ступінь не­безпеки заво­хрення


Вміст закисного заліза в грунтовій воді, мг/л


Спосіб захисту дренажних систем


Відсутній

3

Не потрібний

Слабкий

3-5

Перехоплення ґрунтових вод та джерел каналами; поверхневе вапнування грунтів з глибоким розпушуванням або кротуванням; улаштування потайних колодязів

Середній

5-8

Збільшення мінімальних уклонів дрен (до 0,006) та колекторів (до 0,002); затоплення гирла колекторів; збільшення діаметра дрен до 75-100 мм у мінеральних і до 100-150 мм у торфових грунтах; внесення у траншеї інгібіторів: вапняку - до 1,5 кг/.м. або фосфорного борошна (при слабокислих грунтах) - не менше 1 кг/м

Сильний

8-14

Застосування активних речовин - інгібіторів

Дуже сильний

14

Інтенсивне попереднє осушення з наступним переходом на дренаж залежно від залишкового вмісту заліза; пристрої для промивання дрен

Примітка. Додаткові заходи: зменшення відстаней між дренами на 10% при  = 5-8 мг/л і

на 15% при = 8мг/л.


Залежно від уклону визначається довжина дрен (таблиця Ф.2).

Таблиця Ф.2

Дрена

Довжина дрени, м


уклон


0,003

0,005

0,010

Керамічна, пластмасова

200

250

320

Кротова

150

200

-

Щілинна

200

250

250