де ks - коефіцієнт фільтрації екрана, м/добу;
ДБН В.2.4 - 1-99 С. 105
Додаток С
(рекомендований)
Схеми регулювання водорозподілу
Таблиця C.I
Спосіб поливу |
Тип і конструкція во- |
Рекомендована схема |
|
доводів |
регулювання |
Постійна внутрішньогосподарська мережа |
||
Полив дощувальними машинами: |
|
|
незалежно від уклону |
напірні трубопроводи |
в напірних трубопроводах |
уклони перевищують критичні |
самонапірні трубопро- |
в напірних трубопроводах, по ниж- |
|
води |
ньому б'єфу на трубопроводах |
Середньоуклонні поверхні землі по |
канали |
каскадне регулювання по ниж- |
трасі каналу менше ніж 0,001 |
|
ньому б'єфу або змішане регулю- |
|
|
вання |
Полив затопленням на рисових систе- |
канали |
каскадне регулювання по ниж- |
мах |
|
ньому б'єфу |
Міжгосподарська мережа |
||
Полив дощувальними машинами і зато- |
|
|
пленням на рисових системах: |
|
|
середні уклони поверхні землі по |
канали |
каскадне регулювання (по нижньо- |
трасі каналу менше ніж 0,001 |
|
му б'єфу, змішане регулювання, |
|
|
підтримування постійних пере- |
|
|
падів) |
середні уклони поверхні землі по |
канали |
каскадне регулювання з перетіка- |
трасі каналу менше ніж 0,002 |
|
ючими б'єфами |
Уклони менші за критичні |
канали |
по верхньому б'єфу |
Середні уклони поверхні землі понад |
канали |
по верхньому б'єфу |
0,002 |
|
|
ДБН В.2.4 - 1-99 С. 106
Додаток Т
(рекомендований)
Верхня межа допустимого вмісту солей
Таблиця T.I - Верхня межа допустимого вмісту солей у грунті залежно від типу засолення, %, на суху наважку (за даними аналізу водної витяжки 1:5)
|
Тип засолення |
||||||
Параметри |
хлоридний |
сульфат-но-хлоридний |
хлоридно-сульфатний |
сульфатний |
хлоридно-содовий та содово-хлориднчй |
сульфатно-содовий та содово-сульфатний |
сульфатно-хлоридно-гідрокарбо-натний |
Загальний вміст солей (густий залишок) |
0,150 |
0,200 |
0,4 (0,6) |
0,6(1,2) |
0,200 |
0,250 |
0,400 |
Сума токсичних солей |
0,100 |
0,120 |
0,250 |
0,300 |
0,150 |
0,250 |
0,300 |
Токсичний сульфат-іон |
0,020 |
0,040 |
0,110 |
0,140 |
— |
0,007 |
0,100 |
Хлор-іон |
0,030 |
0,030 |
0,030 |
0,030 |
0,020 |
- |
0,030 |
Рухливий натрій-іон |
0,046 |
0,046 |
0,046 |
0,046 |
0,046 |
0,046 |
0,046 |
Гідрокарбонат-іон |
0,080 |
0,080 |
0,080 |
0,080 |
0,100 |
0,100 |
0,100 |
рН в суспензії 1:2,5 |
8,300 |
8,300 |
8,300 |
8,300 |
8,500 |
8,500 |
8,500 |
Поглинутий натрій |
У високогумусних та малогумусних грунтах верхня межа не повинна перевищувати відповідно 10% і 5% суми катонів |
||||||
Примітка 1. Цифри без дужок відповідають вмісту гіпсу в грунтах не більше ніж 0,5%, у дужках - понад 0,5%. Примітка 2. Вміст солей не повінен перевищувати величини будь-якого з наведених показників. |
ДБН В.2.4 - 1-99 С. 107
Додаток У
(рекомендований)
Розрахунок міждренних відстаней
При обгрунтуванні параметрів закритої та відкритої регулювальної осушувальної мережі необхідно використовувати матеріали фактичних спостережень на об'єктах-аналогах, а також апробовані у даному регіоні методи, що грунтуються на фільтраційних розрахунках або врахуванні генетичних особливостей грунтів.
У.1 Фільтраційні розрахунки горизонтального дренажу в однорідних грунтах при атмосферному та ґрунтовому водному живленні слід проводити за формулами:
для випадку
; ( У.1)
для випадку
, ( У.2 )
де hd- відстаньвідосі дрени до водоупору, м;
ad - відстань між дренами (каналами), м ;
Lf - загальні фільтраційні опори за ступенем та характером розкриття пласта, м;
H - розрахунковий напір, м;
T - провідність пласта, м2/добу;
інтенсивність інфільтраційного живлення ( середній за розрахунковий період
приплив до закритих дрен, каналів) , м/добу;
kf - коефіцієнт фільтрації грунту, м/добу;
Li- фільтраційні опори за характером розкриття пласта, м;
D - зовнішній діаметр дрени, м
. Загальні фільтраційні опори Lf, визначаються за формулою
, ( У.3)
де hо =0,5 Н
Розрахунковий напір Н, м, слід визначати за формулою
H=dв- 0,6Jnd, (У .4)
де Jnd- норма осушення, м;
dd- глибина до осі дрени, м.
. (У.5)
Інтенсивність інфільтраційного живлення q, м/добу, визначається на основі регіональних даних або визначається за формулою
(У.6)
де W - шар води, що підлягає відведенню, м;
t - час зниження рівня ґрунтових вод до норми осушення, діб.
Шар води, що підлягає відведенню,
(У.7)
де hs - шар води, що залишився на поверхні після сходу весняних або зливових вод. З
урахуванням заходів щодо організації поверхневого стоку hs слід приймати 0,01 м:
ДБН В.2.4 -1-99 С. 108
- коефіцієнт водовіддачі, що визначається при вишукуваннях;
Р - опади, що випали за розрахунковий період приймаються для нив та пасовищ
10%-ї і сіножатей - 25%-ї забезпеченості, м;
Е - добовий шар випаровування за розрахунковий період у рік 10%-ї
забезпеченості для нив та пасовищ і 25%-ї - для сіножатей, мм.
Фільтраційні опори за характером розкриття пласта Lі,м, залежно від конструкції дрен слід приймати:
- керамічні труби без фільтра ........................................................................................ 8
- те саме, з обгортанням стиків рулонними захисно-фільтруючими матеріалами..... 3
- те саме, із суцільним обгортанням .............................................................................. 1
- гофровані пластмасові труби без фільтра .................................................................. 4
- те саме, з обгортанням рулонними захисно-фільтруючими матеріалами ............... 0,5
- при влаштуванні об'ємних фільтрів завтовшки 20 см і більше.................................. 0,0
Для розрахунку відстаней між відкритими каналами слід приймати D=0,53 де
- змочений периметр каналу, Li=0, величини Н, dd, hd необхідно визначати від рівня води в каналі.
У.2 Відстань між дренами аd, м, при спільному атмосферному та грунто-напірному в одному живленні для випадку, коли визначається за формулою
( У.8)
де (У.9)
( У.10)
( У.11)
( У.12)
де - перевищення п'єзометричного напору над віссю дрени, м;
( У.13)
- градієнт висхідного потоку.
ДБН В.2.4 - 1-99 С. 109
У.З Розрахунок відстаней між дренами при підґрунтовому зволоженні слід виконувати за формулою У. 1. При цьому
( У.14)
( У.15)
( У.16)
де Но- напір води у дрені, м;
h1- відстань від осі дрени до рівня ґрунтових вод перед зволоженням, яку визначають по
середині відстані між дренами, м;
h2- те саме, після зволоження, м;
t - час зволоження, діб;
- коефіцієнт водовіддачі, що визначається при вишукуваннях;
Е - добовий шар випаровування за розрахунковий період у рік розрахункової забеч-
печеності, м/добу;
Р - середньодобова кількість опадів за розрахунковий період у рік розрахункової
забезпеченості, м/добу.
У.4 Відстань між відкритими каналами стоку слід визначати за формулою
(У.17)
, м, при їх розрахунку на відведення поверхневого
де t - час відведення поверхневих вод, год;
n - шорсткість поверхні приймається за дослідними даними, а у разі їх відсугності дорівнює: для
борозен уздовж уклону на виораній поверхні - 0,05; для рівної укоченої поверхні - 0,08; для
виораної поперек уклону поверхні без борозен 0,12; для поверхні з високим травостоєм - 2,3;
- коефіцієнт поверхневого стоку; за відсутністю даних приймається за таблицею У. 1;
і - уклон поверхні;
h - шар опадів, мм, що випали за час ta, год.
Таблиця У.1
|
|
Коефіцієнт поверхневого стоку уклон водозбірної площі |
||||||
Водопроникність грунтів |
Коефіцієнт фільтрації м/ |
незначний (менше ніж 0,01) |
середній (0,01-0,05) |
великий (понад 0,05) |
||||
Добра |
2,0 |
0,10-0,20 |
0,15-0,25 |
0,20-0,30 |
||||
Середня |
1,0 |
0,15-0,25 |
0,20-0,30 |
0,25-0,40 |
||||
Нижче середньої |
0,5 |
0,20-0,30 |
0,25-0,45 |
0,35-0,60 |
||||
Слабка |
0.1 |
0,25-0,40 |
0,30-0,60 |
0,50-0,75 |
||||
Мерзлий грунт |
— |
0,30-0,60 |
0,40-0,75 |
0,80-0,95 |
ДБН В.2.4 - 1-99 С. 110
Додаток Ф
(рекомендований)
Способи захисту дрен від завохрення
Таблиця Ф.1
Ступінь небезпеки завохрення |
Вміст закисного заліза в грунтовій воді, мг/л |
Спосіб захисту дренажних систем |
Відсутній |
3 |
Не потрібний |
Слабкий |
3-5 |
Перехоплення ґрунтових вод та джерел каналами; поверхневе вапнування грунтів з глибоким розпушуванням або кротуванням; улаштування потайних колодязів |
Середній |
5-8 |
Збільшення мінімальних уклонів дрен (до 0,006) та колекторів (до 0,002); затоплення гирла колекторів; збільшення діаметра дрен до 75-100 мм у мінеральних і до 100-150 мм у торфових грунтах; внесення у траншеї інгібіторів: вапняку - до 1,5 кг/.м. або фосфорного борошна (при слабокислих грунтах) - не менше 1 кг/м |
Сильний |
8-14 |
Застосування активних речовин - інгібіторів |
Дуже сильний |
14 |
Інтенсивне попереднє осушення з наступним переходом на дренаж залежно від залишкового вмісту заліза; пристрої для промивання дрен |
Примітка. Додаткові заходи: зменшення відстаней між дренами на 10% при = 5-8 мг/л і на 15% при = 8мг/л. |
Залежно від уклону визначається довжина дрен (таблиця Ф.2).
Таблиця Ф.2
Дрена |
Довжина дрени, м |
||
|
уклон |
||
|
0,003 |
0,005 |
0,010 |
Керамічна, пластмасова |
200 |
250 |
320 |
Кротова |
150 |
200 |
- |
Щілинна |
200 |
250 |
250 |