Страница 27: ДБН В.2.4-1-99. Меліоративні системи та споруди (56012)

Замовник і підрядник повинні визначити порядок узгоджених дій і особу, що бу­де відповідати за оперативне керівництво роботами.

7.2 Рішення стосовно організації будівельного виробництва повинні забезпечува­ти виконання максимально можливого обсягу будівельно-монтажних робіт у міжпо-ливний період (для зрошувальних систем) і після збирання врожаю - для осушувально-зволожувальних систем.

Необхідність і терміни виведення меліоративних земель з сільськогосподарського обороту визначаються проектом (робочим проектом) на реконструкцію і проектом вико­нання робіт.

7.3 При реконструкції меліоративних систем слід враховувати дані обстеження технічного стану мережних споруд, водопровідних трактів, підземних трубопроводів та інших споруд.

7.4 Замовник і підрядник спільно з генеральною проектною організацією повинні:

• узгодити обсяги, технологічну послідовність, терміни виконання будівельно-монтажних робіт;

• скласти перелік послуг замовника і його технічних засобів, які можуть бути ви­користані будівельниками в період виконання робіт;

ДБН В.2.4 -1-99 С. 127

• визначити умови організації комплектної та першочергової поставки устатку­вання, і матеріалів, організації перевезення і складування вантажів та переміщення будівельної техніки на території меліоративної системи.

8 ВИМОГИ ДО ВИКОНАННЯ РОБІТ ПРИ БУДІВНИЦТВІ ГІДРОТЕХНІЧНИХ СПОРУД МЕЛІОРАТИВНИХ СИСТЕМ

8.1 Під час виконання робіт, пов'язаних з будівництвом гідротехнічних споруд (ГТС) меліоративного призначення, крім вимог цих норм, слід виконувати вимоги СНіП 3.02.01, СНіП 3.07.01.

8.2 У проекті виконання робіт, пов'язаних з будівництвом гідротехнічних споруд, слід передбачати комплексну механізацію виконання всіх будівельних операцій набором машин, підібраних за продуктивністю, робочими параметрами і розміщених так, щоб во­ни забезпечили найбільшу загальну продуктивність, найменшу вартість і найкоротші терміни виконання робіт за даних конкретних умов.

8.3 Правильний вибір землерийної техніки та її ефективне використання при будівництві зрошувальних і осушувальних систем повинні обумовлюватись конструк­тивними особливостями каналів, якісних насипів та інших аналогічних споруд і водно-фізичними й механічними характеристиками грунтів.

Водно-фізичні та механічні характеристики грунтів повинні визначатись у процесі інженерно-геологічних вишукувань і досліджень.

8.4 Технологія виконання робіт, пов'язаних з будівництвом великих каналів, ви­бирається на основі даних проектно-вишукувальних робіт: плану системи каналів, їх по­здовжніх і поперечних профілів, обсягів робіт на різних ділянках, геологічних і гідрогеологічних характеристик (механічний склад, включаючи вологість, група грунту за трудністю розробки, рівень стояння і режим ґрунтових вод).

8.5 Під час проведення водознижувальних робіт слід передбачати заходи щодо за­побігання розущільненню грунтів, а також порушенню стійкості укосів котловану та підвалин споруд, розміщених поруч.

8.6 При застосуванні водовідливу з котлованів і траншей фільтруючі укоси і дно, у разі потреби, слід привантажувати шаром піщано-гравійного матеріалу.

8.7 При відкачуванні води з котловану, який розроблявся підводним способом, швидкість зниження води в ньому повинна бути такою, щоб запобігти порушенню стійкості дна і укосів та відповідати швидкості зниження рівня підземних вод за його межами.

8.8 При відведенні підземних та поверхневих вод слід виключати підтоплення споруд, утворення зсувів, розмивання грунту, заболочування місцевості.

ДБН В.2.4 -1-99 С. 128

8.9 Розробку котлованів у просідаючих і набухаючих грунтах дозволяється прова­дити тільки після виконання заходів, які забезпечують відведення поверхневих вод з котловану та прилеглої до нього території.

8.10 При виконанні земляних робіт у ґрунтових умовах другого типу просідання водоприймачі та водовідвідні споруди повинні бути розраховані на приплив води від та­нення снігу та дощів забезпеченістю:

а) для споруд 1 і 2 класу - 5%;

б) " 3 і 4 " -10%.

8.11 При зворотній засипці котлованів у набухаючих грунтах слід застосовувати ненабухаючі грунти по всій ширині пазух.

8.12 В проекті організації будівництва на схилах, що сповзають, мають бути вста­новлені: межі зон сповзання, режим розробки грунту, інтенсивність розробки або відсипки у часі, узгодження послідовності влаштування виїмок (насипів) та їх частин з інженерними заходами, які забезпечують загальну стійкість схилу, засоби та режим кон­тролю положення і настання небезпечного стану схилу.

8.13 В проекті виконання робіт мають бути визначені способи і засоби ущільнення грунтів природного залягання та влаштування ґрунтових подушок у відповідності з ви­могами проекту.

8.14 Котловани водозабірних споруд, насосних станцій, а також котловани за­глиблених насосних станцій мають бути огороджені перемичками. Ширину гребеня пе­ремичок слід визначати залежно від габаритів будівельних машин, що використовуються під час їх зведення та експлуатації, але не менше 3,5 м.

8.15 Водозниження в котлованах гідротехнічних споруд і насосних станцій слід припиняти після виконання зворотної засипки до відміток природного рівня грунтових вод.

8.16 Щільність грунту зворотної засипки котловану повинна бути не менше 1,65 т/м³ для крупних і середньозернистих пісків і 1,6 т/м³- для дрібних пісків, супісків та суглинків, якщо інше не передбачене проектом.

8.17 Бетонні та залізобетонні роботи при зведенні гідротехнічних споруд і насос­них станцій слід виконувати, керуючись СНіП 3.07.01.

8.18 Монтаж гідромеханічного обладнання на насосних станціях, як правило, слід виконувати за допомогою експлуатаційних вантажопідйомних механізмів.

Будівництво каналів

8.19 Для будівництва магістральних і розподільних каналів слід застосовувати комбіновані та скреперні схеми розробки.

При комбінованій схемі верхня частина каналу розробляється бульдозерами або скреперами; нижня частина - одноковшовими екскаваторами з ковшами місткістю від 0,65 до 4 м³.

ДБН В.2.4-1-99 С. 129

При скреперній схемі повний переріз каналу розробляється скреперами (причіпними і самохідними). При цьому може бути рекомендовано такі способи розроб­ки грунту: пошарова розробка грунту за човниково-поперечною схемою; по похилому вибою.

Вибір тієї чи іншої схеми розробки грунту визначається типом застосованого скрепера.

8.20 У технологічних картах виконання земляних робіт слід передбачати:

• скреперні дороги для вивезення грунту і зворотного ходу паралельно одна одній з однаковими уклонами 0,12 і 0,25, відповідно, для одномоторних і двомоторних скре­перів;

• місця складання грунту із зазначенням розмірів їх поперечного перерізу, вихо­дячи з умов максимального збереження родючості земель; захист грунту в кавальєрах від вітрової ерозії;

• контроль щільності грунту, укладеного в якісні насипи (греблі з грунтових ма­теріалів, канали в напівнасипі і насипі, огороджувальні та захисні дамби тощо).

8.21 При будівництві каналів у зимовий період слід передбачати заходи для захис­ту грунту від промерзання шляхом оранки з боронуванням або глибокого розпушування. Земляні роботи доцільно провадити, як мінімум, у дві зміни, безперервним циклом.

8.22 Відхилення від проектних параметрів каналів не повинно перевищувати ве­личин, наведених у таблиці 8.1.

Таблиця 8.1 -Допустимі величини відхилень параметрів каналів від проектних

8.23 Будівництво осушувальних каналів при заляганні рівня грунтових вод вище дна необхідно починати з розробки по всій довжині каналу піонерної траншеї. Розробку каналу до проектного перерізу слід провадити після зниження рівня ґрунтових вод на 75 см нижче від проектної відмітки дна каналу.

ДБН В.2.4 -1-99 С. 130

Площа поперечного перерізу при копанні піонерних траншей визначається розра­хунками

на пропускання витрати води в період будівництва.

8.24 При несучій здатності болотних і заболочених грунтів від 0,02 до 0,03 МПа (від 0,2 до 0,3 кгс/см²) будівництво каналів, як правило, слід здійснювати технікою з розширено-подовженим гусеничним ходом. При виконанні робіт звичайною технікою необхідно передбачити застосування щитів, настилу або підстилок з місцевих грунтів.

8.25 Відхилення параметрів осушувальних каналів від проектних не повинно пе­ревищувати допустимих величин, зазначених у таблиці 8.2.

Таблиця 8.2 - Допустимі величини відхилень параметрів осушувальних каналів від проектних

8.26 Перевірку параметрів каналів під час їх приймання слід провадити вибірково на різних ділянках загальною довжиною не менше 5% довжини каналу.

Поздовжній уклон каналів слід перевіряти у місцях повороту і через 500 м на пря­мих ділянках.

8.27 Перевищення відміток дна каналів, установлених проектом, не допускається.

Будівництво захисних дамб

8.28 При будівництві захисних дамб (в подальшому "дамб") насухо і способом відсипки грунту у воду, намиванням на болотах слід дотримуватись вимог СНіП 3.07.01, СНіП 2.02.01, СНіП 2.02.02 і цього розділу.

8.29 Дамби слід зводити, в першу чергу, на ділянках із слабкою основою (на болотах і заболочених грунтах). Зведення дамб на заплавних польдерах слід починати з верхових ділянок річки, на озерних польдерах - на найвіддаленіших від озера ділянках.

8.30. Дамби слід відсипати з грунтів резервів, якщо інше не зазначене у проекті. Резерви слід закладати з боку джерела затоплення.

Сухі грунти у резервах слід розробляти бульдозерами і скреперами, а мокрі - ек­скаваторами з переміщенням і відсипанням грунтів в тіло дамб.

ДБН В.2.4 -1-99 С. 131

Торф, що укладається у насип, повинен бути ущільнений до передбаченого проектом ступеню ущільнення кулачковими або пневмоколісними катками масою не більше 5 т.

8.31 Контроль щільності та вологості торфу необхідно провадити шляхом відбирання однієї проби на кожні 200 м³ ущільненого грунту.

8.32 Відхилення параметрів дамб від проектних не повинно перевищувати допус­тимих величин, зазначених у таблиці 8.3.

Таблиця 8.3 - Допустимі величини відхилень параметрів дамб від проектних

8.33 Перевірку параметрів дамб під час їх приймання слід провадити вибірково на різних ділянках загальною довжиною не менше 15 % довжини дамби.

Протифільтраційне облицювання і екрани зрошувальних каналів

8.34 При влаштуванні монолітного та збірного бетонного і залізобетонного, асфальто­бетонного протифільтраційного облицювання необхідно дотримуватись вимог СНіП 3.07.01 і вимог цього розділу.

8.35 Технологія виконання робіт і комплекс машин при будівництві про­тифільтраційних екранів і облицювання повинні визначатись у проекті виконання робіт ви­ходячи з конструкцій екранів і облицювання.

8.36 При влаштуванні монолітних і збірних залізобетонних екранів повинна забезпе­чуватись герметичність будівельних і конструктивних швів.

8.37 При влаштуванні бетоноплівкових і збірних бетонних та залізобетонних екранів із застосуванням полімерної плівки повинна забезпечуватись непошкоджуваність плівки, що досягається ретельним плануванням дна і укосів каналу та двостороннім захистом плівки від можливих механічних пошкоджень під час укладання бетонної суміші або монтажу збірних залізобетонних плит, наприклад, крафт-папером.