Страница 7: ДБН В.2.4-1-99. Меліоративні системи та споруди (56012)

2.133 При трасуванні каналів у нестійких грунтах (просадних, пливунних, набухаю­чих та ін.) геометричні параметри перерізів призначають з урахуванням заходів щодо стабілізації основи та укосів каналу. При проходженні каналів у грунтах вище IV групи за важкістю розробки параметри перерізів визначають виходячи з конкретних умов.

2.134 Відстань між підошвою укосу дамби та бровкою виробки грунту резерву слід установлювати залежно від способу виконання робіт та стійкості укосу дамби, але не менше ніж 1,5 м при глибині виробки грунту менше 0,5 м і 3 м - при глибині виробки понад 0,5 м.

Відстань від бровки виїмки до підошви відвалу слід приймати при глибині виїмки до 2,5 м - 3,0 м; від 2,5 до 5,0 м - 5 м; понад 5,0 м - за розрахунком стійкості укосів.

Відстань від бровки виїмки до підошви відвалу допускається збільшувати при відповідному обгрунтуванні залежно від умов виконання робіт.

Укоси та дно виробок уздовж каналів повинні бути спланованими і покритими родю­чим шаром грунту.

2.135 В каналах, які проходять у глибоких (понад 5,0 м) виїмках, необхідно вище мак­симального рівня води через кожні 5,0 м по висоті передбачати берми. Першу берму слід улаштовувати на висоті h + h від дна каналу, де h - максимальна глибина води в каналі, a h

ДБН В.2.4-1-99 С. 27

- перевищення бровки берми над рівнем води, величина якого приймається за таблицею 2.5. Уздовж берм необхідно передбачати кювети для збирання зливових вод.

2.136 Радіус заокруглення каналу необхідно визначати з урахуванням параметрів ка­налу (площі перерізу, режиму роботи, типу протифільтраційного покриття тощо).

Для каналів, які проходять у земляному руслі, мінімальне значення радіуса заокруг­лення r, м , слід визначати за формулою

, (22)

де V_m - середня швидкість течії води в каналі, м/с;

S - площа живого перерізу каналу, м².

Для каналів з монолітними бетонними, збірними залізобетонними облицюваннями радіус заокруглення слід, як правило, визначати за формулою

, (23)

де В - ширина каналу за урізом води, м.

137. На магістральних каналах та великих розподільниках з витратою води понад

5м³/с повинні передбачатися кінцеві скидні споруди. У разі можливості спорожнення каналу через розподільники нижчого порядку скидні споруди допускається передбачати тільки на цих розподільниках.

2.138 На магістральних каналах і розподільниках слід передбачати аварійні водо­скидні споруди, які влаштовуються в місцях перетину з балками, ярами, місцевими пони­женнями, водоймами.

Величину аварійної витрати слід визначати залежно від схеми водорозподілу, рівня автоматизації технологічних процесів, акумулюючої здатності розподільної мережі, допус­тимого часу ліквідації аварій.

2.139 Для захисту від розмивання русла магістральних каналів, їх відгалужень та роз­подільників першого порядку, розміщених упоперек схилу, повинні влаштовуватись нагірні канали (або дамби) і споруди для пропускання дощових і талих вод. Розрахункову витрату води нагірних каналів слід визначати згідно з 1.10.

2.140 Гідравлічний розрахунок каналів залежно від прийнятої схеми водорозподілу необхідно здійснювати для усталеного (рівномірного чи нерівномірного) або не­стаціонарного режиму руху води на максимальну витрату, а форсовану витрату необхідно приймати рівною максимальній, збільшеній на коефіцієнт форсування K_f , що становитиме ; при максимальній витраті:

менше 1 м^з/c - 1,20;

від 1 до 10 м³/с - 1,15;

" 10 " 50 м³/с - 1,10;

" 50 " 100 м³/с - 1.05;

понад 100 ³/с - 1,00.

Гідравлічний розрахунок каналів наведений в додатку М.

ДБН В.2.4-1-99 С. 28

2.141 Відношення ширини дна каналів трапецеїдальної форми до глибини їх напов­нення  слід приймати залежно від коефіцієнта закладання укосів m у межах:

т 

1,0 0,8 - 3,0

1,5 0,6 - 3,1

2,0 0,5 - 3,4

2,5 0,4 - 3,8

Для коефіцієнтів закладання укосів понад 2,5 це відношення слід визначати шляхом

розрахунку або за даними аналогів.

142. Уклон каналу повинен забезпечувати швидкості води у межах:

V₁<V_m< V₂,

де У_m- середня швидкість води в каналі, м/с;

V₁— допустима незамулююча швидкість води, м/с',

Vг — допустима нерозмиваюча швидкість води, м/с.

2.143 Допустимі нерозмиваючі швидкості води для каналів у земляному руслі та з грунтоплівковим екраном з витратами до 50 м³/с слід приймати у відповідності з додатком Н.

Допустимі середні швидкості для каналів з монолітним бетонним, збірним залізобетонним та асфальтобетонним облицюванням слід приймати у відповідності з таблицею Н.6.

Для каналів у земляному руслі та з грунтоплівковим екраном з витратою понад

50 м³/с допустимі середні швидкості необхідно приймати на основі спеціальних досліджень або за аналогами.

2.144 Для зв'язних грунтів, в яких вміст включень гальки та гравію, що рівномірно за­лягають, перевищує 20% (за об'ємом), допустима нерозмиваюча швидкість повинна визнача­тися як для незв'язних грунтів виходячи з переважних розмірів включень. При меншому об'ємі включень та при шаруватому їх розміщенні допустиму швидкість слід визначати як для основного грунту.

Для каналів водозбірно-скидної мережі величина допустимої швидкості може бути збільшена на 10%, а для періодично діючих скидних каналів - на 20% відносно допустимої нерозмиваючої швидкості для каналів зрошувальної мережі.

2.145 Перевірка незамулювання каналу повинна здійснюватися за транспортувальною здатністю каналу або за незамулюючою швидкістю води в каналі згідно з додатком П.

2.146 При швидкості води в каналах понад 2 м/с слід, як правило, обмежувати над­ходження у них абразивних наносів з діаметром частинок понад 0,25 мм.

2.147 Розрахунок фільтраційних втрат води з каналів слід визначати у відповідності з додатком Р.

2.148 Фільтраційні втрати води через дамби треба визначати, як правило, для каналів з витратою понад 10 м³/с, які проходять у насипі або напівнасипі при підпірній фільтрації.

ДБН В.2.4-1-99 С. 29

Фільтраційні розрахунки дамб слід виконувати як для низьконапірних гребель з ґрунтових матеріалів згідно з СНіП 2.06.05.

2.149 Протифільтраційні покриття та екрани слід проектувати монолітними бетонни­ми і залізобетонними, бетоноплівковими, збірними залізобетонними і асфальтобетонними; екрани - плівковими і грунтоплівковими.

Монолітні бетонні та залізобетонні облицювання слід застосовувати для каналів усіх порядків.

150. Основа для протифільтраційних покриттів повинна бути стійкою і щільною.

2.151 Усадкові поперечні шви повинні влаштовуватися через 3-4 м, температурні по­перечні - через 12-16 м. Поздовжні - по лінії сполучення дна і укосів. Будівельні шви потрібно поєднувати з температурними.

2.152 Допустимі коефіцієнти фільтрації та фільтраційні втрати протифільтраційних облицювань наведено в таблиці Р.2.

Зрошувальні трубопроводи та споруди на них

2.153 Зрошувальні трубопроводи залежно від розміру зрошуваної площі, яка ними об­слуговується, поділяють на 4 категорії:

• 1 категорія - трубопроводи, що подають воду на всю зрошувальну систему площею не менше 1000 га;

• 2 категорія - трубопроводи, які подають воду одночасно в декілька господарств за-| гальною площею не менше 1000 га;

• 3 категорія - трубопроводи, які подають воду на поливні землі одного господарства, площею не менше 500 га;

• 4 категорія - трубопроводи, які подають воду безпосередньо на зрошуване поле до однієї або декількох дощувальних машин.

2.154 Категорії ділянок зрошувальних трубопроводів при влаштуванні переходів че­рез залізниці та автомобільні дороги, трубопроводи, що прокладаються на підроблюваних територіях та територіях, де спостерігаються карстові явища, а також при перетині з підземними комунікаціями, визначаються у відповідності з таблицею 2.7.

ДБН В.2.4-1-99 С. 30

Таблиця 2.7 - Категорії ділянок зрошувальних трубопроводів

2.155 Коефіцієнти умов роботи залежно від категорії зрошувальних трубопроводів та матеріалу труб слід приймати у відповідності з таблицею 2.8.

Таблиця 2.8 - Коефіцієнти умов роботи

2.156 Коефіцієнт надійності _n за призначенням трубопроводу при нормальному тис­ку води, що транспортується, приймається рівним одиниці.

2.157 Коефіцієнт надійності за навантаженням _fi слід приймати у відповідності з таблицею 2.9.

ДБН В.2.4-1-99 С. 31

Таблиця 2.9 - Коефіцієнти надійності за навантаженням