---

• 3 категорія - насосні станції, зупинка яких можлива на період понад двох діб та які

не належать до 1 и 2 категорій надійності.

5.4 За максимальний розрахунковий рівень води слід приймати:

• при забиранні води з каналів - рівень води з урахуванням можливої появи позитивної хвилі при вмиканні (вимиканні) останнього агрегату насосної станції, вітрової хвилі та нагону;

• при забиранні води з водосховищ та річок - у відповідності з таблицею 5.1.

Таблиця 5.1 - Забезпеченість розрахункового максимального і мінімального рівнів води

У процентах

ДБН В.2.4-1-99 С. 68

Підбір насосних агрегатів

5. Тип та кількість насосних агрегатів слід вибирати виходячи з умов найбільш точ-

ного забезпечення графіка водоподачі на основі техніко-економічних порівнянь варіантів.

Кількість насосних агрегатів на насосних станціях, як правило, слід приймати залеж-

но від подачі води:

до 1 м³/с - 2 - 4 агрегата

від 1 до 5 м³/с - 3 - 5 агрегатів

• 5 до 30 м³/с - 4 - 6 "

понад 30 м³/ с- 5 - 9 "

Кількість агрегатів допускається збільшувати при встановленні в одній будівлі декількох груп насосів з різними напорами, а також у разі відсутності освоєного обладнання.

Кількість агрегатів може бути зменшена, якщо насосні станції подають воду у відкриті водойми, що мають регулювальні ємкості, достатні для зупинки насосів на строк до однієї

доби.

5.6 Допускається застосування різних типів насосного обладнання при відповідному техніко-економічному обгрунтуванні.

5.7 Для більш точного забезпечення графіка водоподачі слід розглядати необхідність встановлення у поєднанні з основними насосними агрегатами агрегатів з подачею води, що становить від 20% до 30% подачі основного насоса. Кількість агрегатів з меншою подачею приймається у відповідності з графіком водоподачі та наявності регулювальної ємкості; їх подача повинна входити до сумарної подачі насосної станції, а напір відповідати напору ос-новних насосів.

Кількість резервних агрегатів слід приймати за категоріями надійності, наведеними в таблиці 5.2.

Таблиця 5.2 - Кількість резервних агрегатів

При відповідному обгрунтуванні резервний агрегат дозволяється зберігати на складі.

Кількість основних резервних агрегатів може бути збільшена при роботі насосних станцій у важких умовах; при перекачуванні агресивних вод, а також вод, які містять абра- зивні зависі; при великому навантаженні насосів (понад 5500 год. на рік).

5.8 Допустимий рівень надійності насосних станцій меліоративного призначення слід приймати за таблицею 5.3.

ДБН В.2.4-1-99 С. 69

Таблиця 5.3 - Допустимий рівень надійності

Водозабірні споруди насосних станцій

5.9 Конструкції водозабірних споруд повинні забезпечувати;

• забір води з мінімальними гідравлічними втратами;

• затримання сміття та завислих часток у випадку подачі води у дощувальні

машини;

• рибозахист;

• очищення ґрат та сіток рибозахисних або сміттєзатримувальних пристроїв.

5.10 Водозабірні споруди насосних станцій 1 та 2 категорій надійності слід проектува­ти незатоплюваними; для насосних станцій 3 категорії надійності допускається затоплення водозаборів короткочасними паводками, якщо час проходження паводка не збігається з ча­сом роботи насосних станцій.

5.11 Водозабірні споруди слід проектувати у поєднанні з русловиправними споруда­ми, враховуючи руслоформуючі процеси.

5.12 Параметри основних елементів водозабору (вхідні вікна, сітки, труби, канали, камери тощо) повинні визначатися гідравлічними розрахунками при максимальній подачі води та мінімальних рівнях у водному джерелі.

5.13 Відкриті та закриті водоводи повинні забезпечувати пропускання води відповідно до графіка водоподачі, відкачування та режимів рівнів води у водному джерелі.

Розміри каналів слід визначати з запасом від 5% до 6% порівняно з розрахунковою подачею насосної станції.

5.14 При проектуванні аванкамери, як правило, слід приймати центральний кут ко-нусності не більше 45°, уклон дна в бік водоприймача - не більше за 0,4, швидкість води, що надходить до водоприймальних отворів, - не більше ніж 1 м/с.

5.15 За наявності у воді, що забирається, завислих часток слід розглядати доцільність влаштування відстійників перед водозаборами.

ДБН В.2.4-1-99 С. 70

Будівлі насосних станцій

5.16 Будівля насосної станції повинна забезпечувати оптимальний режим роботи об- ладнання, захист обслуговуючого персоналу та обладнання від атмосферних впливів, а також найбільші зручності та надійність експлуатації.

5.17 Конструктивні рішення будівлі насосної станції визначаються проектом з ураху­ванням її юіасу та значенням у складі зрошувальної (осушувальної) системи.

5.18 При визначенні габаритних розмірів підземної частини будівель слід враховувати не­обхідність безпечної експлуатації гідросилового обладнання, а також міцність та стійкість самої будівлі.

Допоміжне обладнання, підсобні приміщення, у тому числі монтажні майданчики, за можливості слід виносити у наземну частину будівлі.

Водовипускні споруди

5.19 Водовипускна споруда повинна забезпечувати:

• плавне сполучення напірних трубопроводів з відвідним каналом;

• автоматичне відвернення зворотної течії води при вмиканні агрегату;

• можливість розподілу води, якщо від споруди відходить кілька каналів.

5.20 Місце розміщення водовипускної споруди на тракті водоподачі, як правило, слід приймати у точці перетину поверхні землі з дном відвідного каналу при уклонах місцевості менше ніж 0,05.

Водовипускну споруду рекомендується розміщувати повністю у виїмці, якщо уклони поверхні землі перевищують 0,15, та у випадку, коли грунти будуть просадними або мати­муть високу фільтруючу здатність. В усіх інших випадках місце водовипускної споруди не­обхідно визначати конструктивними рішеннями.

5.21 Перевищення верху сифона над максимальним рівнем води з урахуванням вітрових хвиль, хвиль, викликаних пуском та зупинкою агрегатів, втрат напору в за­спокійливому колодязі та перехідній ділянці слід приймати не менше ніж 0,2 м.

5.22 Аварійні скиди слід розраховувати на різницю між максимальною розрахунко­вою продуктивністю станції та тою витратою, пропуск якої через відвідний канал гарантова­ний в аварійних випадках.

Запас гребеня дамби над максимальним горизонтом води при влаштуванні скидання води може бути зменшений на 40%.

5.23 Запас по висоті стін та камер, а також дамб обвалування у межах водовипускної споруди слід приймати на 0,2 м більше, ніж для магістральних каналів.

5.24 Водовипускні споруди слід обладнувати швидкопадаючими, дисковими запірними пристроями, зворотними клапанами або захлопками для автоматичного відклю­чення напірних трубопроводів. На сифонних оголовках повинні бути встановлені клапани зривання вакууму механічної або гідравлічної дії.

Слід також передбачати ремонтні загородження.

ДБН В.2.4-1-99 С. 71

Якщо на напірних трубопроводах насосів запірні органи мають незалежні приводи, допускається при спеціальному обгрунтуванні поєднувати в одному затворі функції ремонт­ного і аварійного.

5.25 На водовипускній споруді з затвором слід передбачати труби для випускання та впускання повітря.

5.26 Сполучення водовипускної споруди з відвідним каналом повинне бути плавним. Дно та укоси перехідної ділянки повинні закріплюватись монолітним (збірним) залізобето­ном із штучною шорсткістю.

Гідравлічний розрахунок водоводів насосних станцій

5.27 Гідравлічний розрахунок водоводів необхідно виконувати після вибору їх форми, напірних комунікацій та діаметрів труб. Розрахунком повинні враховуватися усі варіанти ро­боти насосів (включаючи й аварійні), коливання рівнів води у водовипуску та водоприймачі або тиски у закритій мережі, підвищення шорсткості стінок під час експлуатації.

5.28 При гідравлічному аналізі роботи насосів слід ураховувати величини обточуван­ня робочих коліс або кути розвороту лопаток, допустимі висоти всмоктування.

При цьому повинен бути складений водно-енергетичний розрахунок та надані реко­мендації з експлуатації насосних агрегатів для всіх варіантів їх роботи та геометричних на­порів.

Електропостачання насосних станцій

5.29 Категорійність за надійністю електропостачання насосних станцій слід приймати у відповідності з " Правилами устройства электроустановок (ПУЭ)" .

5.30 На кожній трансформаторній підстанції, що живить меліоративну насосну станцію, крім основного трансформатора потужністю понад 400 кВа, слід передбачати вста­новлення трансформатора власних потреб потужністю до 25 кВа включно.

Автоматизація насосних станцій

5.31 Насосні станції меліоративних систем з електродвигунами основних насосних аг­регатів напругою 0,4 кВ повинні бути, як правило, автоматизовані та телемеханізовані з ура­хуванням їх роботи без постійного чергування обслуговуючого персоналу.

5.32 На насосних станціях з електродвигунами основних насосних агрегатів напругою 6 кВ, 10 кВ повинна бути автоматизована, головним чином, тільки робота допоміжного об­ладнання.

5.33 Керування основними насосними агрегатами у цьому випадку повинно здійсню­ватися обслуговуючим персоналом або диспетчером керування зрошувальної системи.

5.34 Системи автоматичного керування технологічними режимами насосно-силового об­ладнання та інших локальних систем насосної станції повинні забезпечувати:

• автоматичний пуск насосних агрегатів;

• автоматичне введення насосних агрегатів у робочий режим з будь-якого стану;

ДБН В.2.4-1-99 С. 72

• автоматичне заповнення напірного трубопроводу;

• автоматичний вибір необхідної продуктивності за витратою, тиском, параметрами електроприводу;

• автоматичну аварійну або технологічну зупинку насосних агрегатів;

• автоматичне підтримання необхідного розрядження у вакуумсистемі;

• автоматичну роботу дренажної системи;

• автоматичну роботу вентиляційних установок.

6 ЗАХИСНІ ДАМБИ

6.1 При проектуванні захисних дамб необхідно дотримуватися вимог СНіП 2.06.05, а також вимог, викладених в 1.8 цих норм.

6.2 Захисні дамби залежно від сільськогосподарського використання земель можуть бути затоплювані та незатоплювані. При вирощуванні на обвалованій території озимих куль­тур, багаторічних насаджень необхідно проектувати незатоплювані дамби, що захищають територію від затоплення протягом усього року. В інших випадках вибір типу дамб (затоп­лювані чи незатоплювані) слід визначати на основі техніко-економічного порівняння варіантів.

6.3 Затоплювані дамби, які захищають від затоплення у період літньо-осінніх дощів при піднятті води у водотоці або водоймі, слід проектувати з урахуванням впливу весняного паводка на грунт, дороги, осушувальну мережу.

7 НОРМИ ВІДВЕДЕННЯ ЗЕМЕЛЬ ДЛЯ БУДІВНИЦТВА МЕЛІОРАТИВНИХ СИСТЕМ

7.1 Відведення земель для меліоративного будівництва повинно провадитись у відповідності з вимогами СН 461, СН 465, СН 467, СН 474 і вимогами цих норм.

7.2 Проект відведення земель у постійне та тимчасове користування, складений з ура­хуванням технічних рішень проекту меліоративної системи, повинен затверджуватися у відповідності з вимогами Земельного кодексу України.