10.13 Спучені пісок і щебінь вважають прийнятими за результатами приймально-здавальних і періодичних випробувань, якщо показники якості відповідають вимогам цього стандарту, а значення насипної густини кожної точкової проби, крім того, не перевищує максимального значення, встановленого для даної марки, більше ніж на 5 %.
10.14 Споживач має право проводити перевірку відповідності розвантажувальних спучених піску і щебеню вимогам цього стандарту, використовуючи порядок відбору проб і методи випробувань, які наведені у відповідних розділах цього стандарту, і використовуючи наступний порядок відбору проб:
- із мішків – не менше ніж із п'яти мішків, відібраних методом випадкового відбору, за допомогою совка або пробовідбірника по одній пробі з мішка з глибини ;
- при розвантаженні спеціалізованих залізничних вагонів – із трубопроводів пневмотранспортними засобами з одного вагона, відібраного методом випадкового відбору, не менше ніж п'ять точкових проб через однакові інтервали часу;
- при розвантаженні спеціалізованих автомобілів – із трубопроводів пневмотранспортними засобами через однакові інтервали часу протягом завантаження автомобіля, але не менше ніж три точкові проби;
- із м'яких і спеціалізованих контейнерів – за допомогою совка або пробовідбірника з глибини не менше ніж із трьох контейнерів, відібраних методом випадкового відбору.
10.15 Кількість спучених піску і щебеню, що постачається, визначають за об'ємом. Методом випадкового відбору від партії відбирають три одиниці упаковки.
Кількість спучених піску і щебеню в упаковці об'ємом більше заміряється стандартними ємкостями об'ємом , в упаковці і менше стандартними ємкостями об'ємом .
Спучений пісок висипають через воронку ( рисунок 1) у мірну ємкість до утворення конуса над верхом мірної ємкості, який знімають нарівні з краями без ущільнення.
За результат приймають середнє арифметичне значення визначень об'ємів трьох одиниць упаковки. Допускаються граничні відхилення кількості матеріалу в одиниці упаковки ±3 % від об'єму.
Одержаний таким чином об'єм приймається за кількість матеріалу, що постачається.
Кількість поставленого піску споживач визначає за об'ємом з урахуванням коефіцієнта ущільнення, але не більше 1,15 за формулою:
, (20)
де V1 – об'єм спученого піску до транспортування, м3;
V2 – об'єм спученого піску після транспортування, м3.
За узгодженням виробника зі споживачем допускається залежно від дальності транспортування і висоти завантаження транспортних засобів, а також для спеціалізованих контейнерів заввишки понад встановлювати коефіцієнт ущільнення Кущ більше ніж 1,15.
Допускається відвантаження спученого піску і щебеню за масою.
10.16 Кожна партія спученого піску або спученого щебеню, що постачається одному споживачу, повинна супроводжуватись документом про якість, в якому вказують:
- найменування підприємства-виготовлювача, його товарний знак і адресу (за наявності);
- найменування та умовну познаку продукції;
- номер партії і дату виготовлення (число, місяць, рік);
- кількість продукції в партії, м3 (або кг при відвантаженні за масою);
- результати випробувань;
- підтвердження перевірки на вміст ефективної сумарної питомої активності природних радіонуклідів;
- за вимогою споживача знак відповідності згідно з ДСТУ 2296 для спучених піску і щебеню, що пройшли сертифікацію;
10.17 Сертифікаційні випробування слід проводити відповідно до ДСТУ 3413, результати повинні бути оформлені згідно з ДСТУ 3498.
10.18 Вимоги безпеки розділу б контролюють у процесі підготовки та організації виробництва і за вимоги органів Держнагляду.
11 ПРАВИЛА ВИКОРИСТАННЯ
11.1 Спучені пісок і щебінь використовують відповідно до призначення за рекомендаціями, що надаються базовою організацією з науково-технічної діяльності в галузі добування і переробки перліту.
12 ГАРАНТІЇ ВИРОБНИКА
12.1 Виробник гарантує відповідність спучених піску і щебеню, що виробляються, вимогам цього стандарту за дотримання правил транспортування, зберігання та використання.
12.2 Гарантійний термін зберігання та застосування не обмежується за умови дотримання правил транспортування, зберігання та використання.
ДОДАТОК А
(обов'язковий)
ВИКОРИСТАННЯ ПОЛОЖЕНЬ
EN 932-1:1997; EN 933-1:1997; EN 933-2:1996; EN 1097-3:1998
Основні завдання даного стандарту – встановлення сучасних технічних вимог до спучених перлітових піску і щебеню, як до високоякісних теплоізоляційних матеріалів, що можуть забезпечити зростаючі потреби будівельної промисловості, і одночасно усунення технічних бар'єрів при поширенні використання вітчизняної продукції на європейському ринку.
При розробленні національного стандарту взято за основу міждержавний ГОСТ 10832-91 "Песок и щебень перлитовые вспученные. Технические условия" (Пісок і щебінь перлітові спучені. Технічні умови), що діє в країнах СНД, і враховані вимоги наступних європейських стандартів на основні методи випробувань, що використовуються для визначення показників якості спучених перлітових піску і щебеню:
EN 932-1:1997 "Випробування для визначення загальних властивостей заповнювачів – Частина 1: Методи відбирання проб"
EN 933-1:1997 "Випробування для визначення геометричних властивостей заповнювачів – Частина 1: "Визначення розподілу частинок за розміром – Метод просіювання";
EN 933-2:1996 "Випробування для визначення геометричних властивостей заповнювачів – Частина 2: "Визначення розподілу частинок за розміром – Випробувальні сита, номінальний розмір отворів";
EN 1097-3:1998 "Випробування для визначення механічних і фізичних властивостей заповнювачів – Частина 3: Визначення об'ємної насипної щільності та порожнин".
В даному стандарті порівняно з європейськими документами є деякі особливості у використаних методах випробування .
Методи відбору проб для випробування викладені в розділі цього стандарту "Правила приймання" (10.10, 10.11, 10.12), де враховані положення EN 932-1:1997. Порівняно з ЕN932-1:1997 проби для випробування відбираються методом квартування з об'єднаної проби, що складається з різних точкових проб, які навмання збираються з різних місць на виробництві продукції, і при цьому використовуються пробовідбірники спеціальних видів і розмірів, а в даному стандарті є спеціальні правила відбору точкових проб з різних пакувальних засобів і місць завантаження готової продукції на виробництві (із мішків, із м'яких контейнерів, при завантаженні спеціалізованих залізничних вагонів і автомобілів). Вид, форма та розміри пробовідбірників не встановлюються.
Зерновий склад визначається за методами, що вказані в розділі 9.2. цього стандарту, і з врахуванням положень EN 933-1:1997 і EN 933-2:1996.
Відповідно до EN 933-1:1997 зерновий склад визначається просіюванням через ряд сит висушеного матеріалу, але перед цим ще передбачено його промивання, що відсутнє в даному стандарті; також залишки на ситах розраховуються в відсотках за масою, а не за об'ємом, як в даному стандарті.
Насипна густина визначається за методом відповідно до розділу 9.1 цього стандарту і з врахуванням положень EN 1097-3:1998.
Порівняно з EN 1097-3:1998 визначення насипної густини виконується за однаковою з даним стандартом методикою шляхом визначення маси матеріалу в ємкості, але ємкість має деякі розбіжності за розміром: співвідношення розмірів діаметра посудини до його висоти складає 0,5-0,8, а не 0,95-0,99, як у цьому стандарті.
Таким чином, національний стандарт розроблений на основі діючих в Україні у теперішній час нормативних документів у галузі виробництва спучених перлітових матеріалів і з урахуванням європейських норм на методи випробування.
БІБЛІОГРАФІЯ
1. EN 932-1:1997 "Tests for general properties of agregates – Part 1: Methods for sampling" ("Випробування для визначення загальних властивостей заповнювачів – Частина 1; Методи відбирання проб").
2. EN 933-1:1997 "Tests for geometrical properties of agregates- Part 1: Determination of particle size distribution – Sieving method." ("Випробування для визначення геометричних властивостей заповнювачів – Частина 1: "Визначення розподілу частинок за розміром – Метод просіювання").
3. EN 933-2:1996 "Tests for geometrical properties of agregates – Part 2: Determination of particle size distribution – Test sieves, nominal size of apertures." ("Випробування для визначення геометричних властивостей заповнювачів – Частина 2: "Визначення розподілу частинок за розміром – Випробувальні сита, номінальний розмір отворів").
4. EN 1097-3:1998 "Test of mechanical and physical properties of agregates – Part 3. Determination of loose bulk density and voids." ("Випробування для визначення механічних і фізичних властивостей заповнювачів – Частина 3; Визначення об'ємної насипної щільності та порожнини").
УКНД ДКПП
91.100.15 26.82.16
Ключові слова: спучений пісок, спучений щебінь, термообробка, перлітова сировина, насипна густина, зерновий склад, фракції, міцність, теплопровідність.