ДБН В.2.4-1-99 С. 137
Таблиця 9.1 - Величина випробувального тиску
|
Характеристика трубопроводу |
Величина випробувального тиску при по- передньому випробуванні,МПа (кгс/см2) |
|
1 Сталевий 1 клласу зі зварними стиковими з’єднаннями ( в тому числі укладений під водою) з внутрішнім розрахунковим тиском РР до 0,75 МПа ( 7,5 кгс/см2 ) |
1,5 (15) |
|
2 Те саме, від 0,75 до 2,5 МПа (від 7,5 до 25 кгс/см2) |
Внутрішній розрахунковий тиск з коефіцієнтом 2, але не більше заводського випробувального тиску труб |
|
3 Те саме, понад 2,5 МПа (25 кгс/см2) |
Внутрішній розрахунковий тиск з коефіцієнтом 1,5, але не більше заводського випробувального тиску труб. |
|
4 Сталевий, складений з окремих секцій, з'єднаних на фланцях, з внутрішнім розрахунковим тиском Рр до 0,5 МПа (5 кгс/см2) |
0,6(6) |
|
5 Сталевий 2 і 3 класів зі стиковими з'єднаннями на фланцях, з внутрішнім роз- рахунковим тиском РР до 0,75 МПа (7,5 кгс/см2) |
1,0 (10) |
|
6 Те саме, від 0,75 до 2,5 МПа ( від 7,5 до 25 кгс/м2) |
Внутрішній розрахунковий тиск з коефіцієнтом 1,5, але не більше заводського випробувального тиску труб. |
|
7 Те саме, понад 2,5 МПа (25 кгс/см2) |
Внутрішній розрахунковий тиск з коефіцієнтом 1,25, але не більше заводського випробувального тиску труб. |
|
8 Чавунний зі стиковими з’єднаннями під за- чеканку (згідно з ГОСТ 9583 для труб усіх класів) з внутрішнім розрахунковим тиском до 1 МПа (10 кгс/см2) |
Внутрішній розрахунковий тиск плюс 0,5 (5), але не менше 1(10) |
|
9 Те саме, зі стиковими з’єднаннями на гумо- вих манжетах (згідно з ТУ 14-3-1247 для труб усіх класів) |
Внутрішній розрахунковий тиск з коефіцієнтом 1,5, але не менеше 1,5(15) |
|
10 Залізобетонний |
Внутрішній розрахунковий тиск з коефіцієнтом 1,3, але не більше заводського випробувального тиску на водонепроникність |
|
11 Асбестоцементний |
Внутрішній розрахунковий тиск з коефіцієнтом 1,3, але не більше 0,6 заводського випробувального тиску на водонепроникність |
Величину випробувального тиску при випробуванні трубопроводів пневматичним способом на міцність та герметичність у разі відсутності у проекті даних слід приймати:
а) для сталевих трубопроводів з розрахунковим внутрішнім тиском Рр до 0,5 МПа
(5 кгс/см2) включно - 0,6 МПа (6 кгс/см2) при попередньому і приймальному випробуваннях трубопроводів;
б) для сталевих трубопроводів з розрахунковим внутрішнім тиском Рр від 0,5 до 1,6 МПа (від 5 до 16 кгс/см2) - 1,15 Рр під час проведення попереднього та приймального випробувань трубопроводів;
Таблиця 9.2 - Величина тисків РРі Р для визначення випробувального тиску на герметичність РГ
у МПа (кгс/см2)
|
Величина внутрішнього розрахункового тиску в трубопроводі РР |
Р для різних величин внутрішнього розрахункового тиску РРу трубопроводі і характеристик застосованих технічних манометрів |
|||||||||||
|
|
верхня межа вимірювання тиску |
ціна поділки |
Р |
верхня межа вимірювання тиску |
ціна поділки |
Р |
верхня межа вимірювання тиску |
ціна поділки |
Р |
верхня межа вимірювання тиску |
ціна поділки |
Р |
|
Класи точності технічних манометрів |
||||||||||||
|
|
0,4 |
0,6 |
1 |
1,5 |
||||||||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
|
до 0,4 |
0,6 |
0,002 |
0,02 |
0,6 |
0,005 |
0,03 |
0,6 |
0,005 |
0,05 |
0,6 |
0,01 |
0,07 |
|
(до 4,0) |
(6,0) |
(0,020) |
(0,02) |
(6,0) |
(0,050) |
(0,30) |
(6,0) |
(0,050) |
(0,50) |
(6,0) |
(0,10) |
(0,70) |
|
від 0,4 Ідо 0,75 |
1,0 |
0,005 |
0,04 |
1,6 |
0,010 |
0,07 |
1,6 |
0,010 |
0,10 |
1,6 |
0,02 |
0,14 |
|
(від 4,1 до 7.5) |
(10) |
(0,050) |
(0,40) |
(16,0) |
(0,100) |
(0,70) |
(16,0) |
(0,100) |
(1,00) |
(16,0) |
(0,20) |
(1,40) |
|
від 0,76 до 1,2 |
1,6 |
0,005 |
0,05 |
1,6 |
0,010 |
0,09 |
2,5 |
0,020 |
0,14 |
2,5 |
0,05 |
0,25 |
|
(від 7,6 до 12) |
(16) |
(0,050) |
(0,50) |
(16,0) |
(0,100) |
(0,90) |
(25,0) |
(0,200) |
(1,40) |
(25,0) |
(0,50) |
(2,50) |
|
від 1,2 до 2,0 |
2,5 |
0,010 |
0,10 |
2,5 |
0,020 |
0,14 |
4,0 |
0,050 |
0,250 |
4,0 |
0,10 |
0,50 |
|
(від 12 до 20) |
(25) |
(0,100) |
(1,0) |
(25,0) |
(0,200) |
(1,40) |
(40,0) |
(0,500) |
(2,50) |
(40,0) |
(1,0) |
(5,00) |
|
від 2,01 до 2,5 |
4,0 |
0,020 |
0,14 |
4,0 |
0,050 |
0,25 |
4,0 |
0,050 |
0.30 |
6,0 |
0,10 |
0,50 |
|
(від 20,1 до 25) |
(40) |
(0,200) |
(1,4) |
(40,0) |
(0,500) |
(2,50) |
(40,0) |
(0,500) |
(3,00) |
(60,0) |
(1,0) |
(5,00) |
ДБН В.2.4 -1-99 С. 139
в) для чавунних, залізобетонних і азбестоцементних трубопроводів незалежно від величини розрахункового внутрішнього тиску:
1) при попередньому випробуванні - 0,15 МПа (1,5 кгс/см2);
2) при приймальному випробуванні - 0,6 МПа (6 кгс/см2).
9.32 Випробування напірних трубопроводів зрошувальних систем з термопластів провадиться у порядку, встановленому згідно з 9.24-9.33 даного розділу для сталевих, чавунних, залізобетонних та азбестоцементних трубопроводів.
9.33 Величина випробувального тиску під час гідравлічних випробувань трубопроводів повинна прийматись рівною робочому тискові з коефіцієнтами:
• для труб з ПВХ, які з'єднуються склеюванням, і поліетиленових труб - 1,5;
• для труб з ПВХ розтрубних - 1,3.
9.34 Вважається, що напірний трубопровід витримав попередні гідравлічні випробування, якщо під дією випробувального тиску не виявлено розривів труб або стиків та фасонних деталей, а під дією робочого тиску не виявлено видимого витікання води.
Захист підземних трубопроводів зрошувальних систем від ґрунтової корозії та корозії від блукаючих струмів
9.35 Активний захист підземних сталевих і залізобетонних трубопроводів від ґрунтової корозії і корозії від блукаючих струмів повинен здійснюватись за спеціальними проектами, розробленими на стадії проекту (робочих креслень) зрошувальної системи на підставі інженерно-геофізичних вишукувань для визначення корозійності грунтів.
9.36 Монтаж технічних засобів електрохімічного захисту (ЕХЗ) трубопроводів повинен провадитись спеціальною монтажною організацією після остаточного випробування трубопроводу.
10 БУДІВНИЦТВО ДРЕНАЖУ
10.1 Будівництво дренажу з метою осушення заболочених та перезволожених сла-бопріоникних грунтів та. дренажу на зрошуваних землях слід здійснювати у відповідності з затвердженими проектами організації будівництва та проектами виконання робіт.
Під час будівництва дренажу слід дотримуватися вимог ДБН А.3.1-5, СНіП 3.05.04 та цього розділу.
10.2 До початку будівництва дренажу повинні бути виконані підготовчі роботи: винесення проекту на місцевість, підготовка місць для складування матеріалів, зберігання і обслуговування будівельних машин та механізмів, створення на об'єкті гарантованого запасу основних будівельних матеріалів, мастил та пального; перебазування техніки.
10.3 Винесення на місцевість осей дрен та їх закріплення на місцевості геодезичними знаками виконує замовник або проектно-розвідувальні організації за договорами, складеними із замовниками.
ДБН В.2.4-1-99 С. 140
10.4 У проектах виконання робіт і технологічних картах на будівництво горизонтального трубчастого дренажу слід передбачати комплексно-механізований спосіб будівництва із застосуванням землерийних та дреноукладальних машин безперервної дії та дрен, виготовлених на заводі.
10.5 В умовах високого стояння рівня ґрунтових вод (РГВ) будівництво дренажу повинно здійснюватись після попереднього осушення із зниженням РГВ нижче проектного дна дрени на 15-20 см, не допускаючи зменшення щільності грунту основи.
10.6 Забороняється укладка дренажних труб у воду або на розріджений грунт.
10.7 Для влаштування горизонтального закритого дренажу можна використовувати такі труби: керамічні (гончарні), із термопластів (поліетиленові, поліхлорвінілові) і бетонні (для колекторів). Бетонні труби повинні виготовлятись із застосуванням сульфатостійкого цементу.
10.8 У зимовий період, до початку укладання дрени (колектора), замерзлий грунт слід розпушити.
10.9. Зворотну засипку дренажних траншей слід виконувати двома етапами: присипання дрен і остаточне засипання.
Присипання дрен слід виконувати механізованим способом відразу після укладання труб. Грунт, який застосовується для присипання, не повинен містити будівельного сміття, щебеню, дрібного каміння, мерзлого грунту.
Остаточне засипання дренажних траншей слід провадити, як правило, бульдозером, який пересувається уздовж осі траншеї під кутом 30° від верхів'я до устя. Щільність грунту засипки визначається проектом.
10.10 Дренажні устя та колодязі слід влаштовувати одночасно з укладенням дрен згідно з технологічними картами.
10.11 Під час операційного контролю якості виконання робіт слід перевіряти, чи відповідають проекту параметри дренажу.
Відхилення параметрів дренажу від проектних величин не повинні перебільшувати значень, зазначених в таблиці 10.1,
Таблиця 10.1 - Допустимі величини відхилень параметрів дренажу від проектних
|
Найменування |
Допустима величина відхилень |
|
|
Вісь колектора і дрен |
± 1м |
|
|
Відмітка дна траншей для труб діаметром, мм: 50 від 75 до 125 " 150 " 250 |
-1,5 см -2,0 см - 3,0 см |
|
|
Відмітка устя колектора або дрени |
+ 3,0 см |
|
|
Поздовжній уклон на ділянках завдовжки 100м |
± 0,0005 |
|
|
Бічне зміщення керамічних труб у стиках |
1/3 товщини стінки труби |
|
|
Товщина шару присипки |
- 5,0 см |
|
|
Довжина дрени |
± 1м |
|
|
Примітка. Бокове зміщення керамічних труб перевіряється у разі їх укладання ручним способом. |
||
ДБН В.2.4-1-99 С. 141
Дренаж на зрошувальних землях
10.12 Спосіб будівництва дренажу, слід вибирати залежно від інженерно-гідрогеологічних та грунтових умов:
• у грунтах з високим рівнем грунтових вод (після відповідного техніко-економічного обгрунтування) може бути застосований широкотраншейний спосіб з улаштуванням "полиці" і укладанням фільтру і труб ручним способом у траншеях з пологими укосами;
• у сухих стійких зв'язних грунтах - траншейний з використанням дреноукладача ЕТЦ-406 або ЕД-3;
• у сухих нестійких грунтах, які здатні обвалюватися - траншейний з використанням дреноукладача ЕТЦ-406;
• у стійких зв'язних грунтах, якщо рівень ґрунтових вод у період будівництва перевищує відмітку укладання дрен не більше як на 0,5 м , - траншейний з використанням дреноукладача ЕТЦ-406 або безтраншейний з використанням дреноукладача БДМ-301А, якщо коефіцієнт фільтрації становить не менше 0,3 м на добу, що повинно бути зазначено у проекті;
