9.6.29. Відповідальність за своєчасне і повне оснащення об'єктів первинними засобами пожежогасіння, забезпечення їх технічного обслуговування, навчання працівників правил користування вогнегасниками покладається на адміністрацію СРП.

Відповідальність за оснащення суден первинними засобами пожежогасіння, які ремонтуються з несенням вахт, покладається на капітана судна та його помічника з пожежної частини (якщо ця посада передбачена штатним розкладом).


Засоби піногасіння


9.6.30. Переносні та пересувні пінні установки місцевого призначення в комплекті з балоном, рукавом і іншим обладнанням слід розміщувати всередині охоронюваних приміщень на постійних місцях поблизу від виходів, до них повинен бути забезпечений вільний доступ для обслуговування та перезарядження.

9.6.31. Для підтримання пінних установок місцевого призначення в роботоздатному стані і готовності до використання належить:

один раз на тиждень перевірити комплектність, справність усіх клапанів, цілість пломб, наявність піноутворювача в резервуарах і стиснутого повітря в пускових балонах;

один раз на 6 місяців за контрольним манометром перевірити тиск повітря в пускових балонах, рухливість гумових шлангів, цілість шлангів і наконечників (розтрубів);

один раз на рік перевірити рухливість, герметичність і маркування всіх клапанів і манометрів, роботу запобіжних клапанів і редукторів, правильність їх регулювання, промити, оглянути і гідравлічно випробувати резервуари, перевірити якість піноутворювача, замінити (при потребі) зношені деталі вузлів, арматури і контрольно-вимірювальних приладів, перезарядити установки піноутворювачем і повітрям, поповнити судновий запас піноутворювача;

один раз на 4 роки - оглянути, а при потребі - розкрити і демонтувати, перевірити в дії і відрегулювати запобіжні клапани, редуктори і арматуру;

один раз на 5 років виконати гідравлічне випробовування і огляд повітряних пускових балонів з подальшим їх маркуванням.

Результати оглядів, перевірок і випробовувань пінних установок місцевого призначення заносяться до журналу технічного стану.

9.6.32. Повітряно-пінні генератори високократної піни, стволи, змішувачі, ранці та бідони із запасом піноутворювача слід оглядати щотижня для перевірки їх чистоти, комплектності, наявності прокладок і шайб піноутворювачів, справності кріплення, рухливості кранів на стволах і змішувачах.

9.6.33. Стан пінних рукавів для підсмоктування піноутворювача, кількість піноутворювача в ранцях і наявність пломб слід перевіряти раз на місяць.


10. Організація безпечної евакуації


10.1. На кожному СРП слід розробити план і передбачити вжиття заходів з евакуації і розосередження особового складу підприємства, суден, майна і обладнання при пожежі, а також визначити посадових осіб, які керують евакуацією.

10.2. Адміністрація СРП разом із СПБ з урахуванням цих Правил має розробити "План евакуації і розосередження суден від причалів заводу у випадку виникнення пожежі" та організувати практичні заняття з його відпрацювання за участю представників суднових команд.

10.3. На кожне судно, яке ремонтується або будується на СРП, має бути розроблена схема евакуації при пожежі робочої і суднової команд, позначені відповідним позначуванням шляхи, які забезпечують безпечну евакуацію людей із внутрішніх приміщень суден.

10.4. Схему шляхів евакуації слід вивісити на внутрішньому боці дверей приміщення, з якого намічена евакуація (трюм, коридор, службове або виробниче приміщення, МВ, КВ тощо).

Схему евакуації на судні, яке ремонтується, слід узгодити з капітаном судна, СПБ і затвердити головним інженером СРП.

Схема евакуації на судні, яке будується, узгоджується із СПБ і затверджується головним інженером СРП.

10.5. Кожний об'єкт повинен мати таке об'ємно-планувальне рішення (з урахуванням тимчасових прорізів, отворів тощо, що були виконані під час ремонту) і технічне виконання, щоб евакуація людей з нього була закінчена до настання гранично припустимих значень небезпечних чинників пожежі (розрахунковий час евакуації), а за недоцільності евакуації було б забезпечено захист людей на об'єкті.

Для забезпечення евакуації потрібно:

встановити кількість, розміри та відповідність конструктивного виконання евакуаційних шляхів та виходів;

забезпечити можливість безперешкодного руху людей евакуаційними шляхами;

організувати, у разі потреби, керування рухом людей евакуаційними шляхами.

10.6. СРП для організації успішної евакуації працівників і суднової команди зобов'язане забезпечити:

улаштування на судні довжиною до 100 м не менш як двох виходів через будівельні риштування або двох спеціальних трапів. При довжині судна більше 100 м слід обладнати не менше трьох виходів;

улаштування спеціальних технологічних вирізів для евакуації працівників із приміщень, де наявні ГР і ГМ;

улаштування двох лазів (виходів) для евакуації із закритих приміщень, а також спеціального технологічного вирізу для прокладання кабелів і шлангів;

розмічення, за розробленим проектом і за узгодженням з капітаном судна, що ремонтується, та СПБ, спеціальних аварійних вирізів і отворів в обшитті корпусу, палубах і переділках судна, в котрих може виникнути потреба при евакуації людей, доступу до осередку пожежі і подаванні вогнегасних засобів;

цілодобову присутність газорізальника з пересувною газорізальною установкою;

оснащення вказівниками шляху евакуації із суднових приміщень, закритих і важкодоступних місць та їх цілодобове освітлення.

Інші заходи з безпечної евакуації слід передбачати схемою евакуації, виходячи з особливостей технології ремонту або будівництва суден на цьому СРП.

10.7. Забороняється:

захаращувати шляхи евакуації обладнанням, демонтованими деталями, інвентарем і матеріалами тощо - навіть якщо вони не зменшують ширини проходів;

забивати, заварювати, замикати на навісні замки, болтові з'єднання та запори, що важко відчиняються зсередини, і евакуаційні двері;

прокладати системи тимчасового енергопостачання по трапах, сходнях і перетинати ними настили риштувань.

10.8. Контроль стану пожежобезпечності шляхів евакуації людей із суден, що перебувають на СРП, повинен включати перевірку:

відсутності на трапах та палубах слизьких ділянок, предметів, на котрих можна посковзнутися;

наявності леєрних огороджень та якості їх закріплення;

відповідності схеми шляхів евакуації до стану ремонту чи будування;

наявності засобів рятування (шторм-трапів, мотузкових драбин тощо), аварійних засобів індивідуального та колективного захисту;

справності мережі аварійного освітлення шляхів евакуації, евакуаційних виходів, підходів до засобів гасіння, електрощитів та газорізальних постів для розкриття аварійних вирізів.

10.9. Для евакуації осіб, які працюють на суднах, які ремонтуються або будуються на СРП, слід створити належний запас інвентарю (мотузкові драбини або шторм-трапи відповідної довжини).

Особи, які працюють на судні, і особовий склад суднової команди повинні знати місце зберігання вказаного інвентарю.

10.10. Територія, будівлі СРП, судна, які ремонтуються або будуються, повинні бути оснащені відповідними знаками пожежної безпеки відповідно до ДСТУ 3237-95.


11. Організаційні заходи з боротьби з пожежами


11.1. Загальні положення


11.1.1. Державний пожежний нагляд на всіх берегових об'єктах рибного господарства, незалежно від організаційно-правових форм та форм власності, здійснюється в установленому порядку органами та підрозділами Державної пожежної охорони МВС України.

Пожежо-технічний нагляд на цих об'єктах, як правило, здійснюється за участю працівників СПБ Державного комітету рибного господарства України і представника об'єкта (СРП, судна).

11.1.2. Керівництво гасінням пожеж на берегових об'єктах та суднах, які ремонтуються або будуються на СРП Держкомрибгоспу України, здійснюється:

до прибуття начальника гарнізону, штабу пожежогасіння чи оперативного чергового по гарнізону Державної пожежної охорони МВС України - особами командного складу СПБ чи відповідальним черговим по об'єкту;

з прибуттям на місце пожежі - старшим оперативним начальником Державної пожежної охорони.

11.1.3. При ліквідації пожеж на суднах, розташованих біля причалів або в доках, загальними діями екіпажу судна, яке ремонтується з несенням вахт, екіпажів і підрозділів СПБ, що прибули на судно для гасіння пожежі і рятування людей, керує капітан судна або особа, яка його заміщує, якщо не надійде розпорядження судновласника про передання керівництва гасінням пожежі старшому пожежному начальнику.

У виняткових випадках при неможливості виконання обов'язків керівника гасіння пожежі (поранення, відсутність на судні капітана та особи, що його заміщує) до прибуття старшого пожежного начальника керівництво гасінням пожежі має взяти на себе вахтовий механік або механік більш високого рангу.

Старший начальник СПБ та командири аварійно-рятувальних партій з інших кораблів безпосередньо керують діями підлеглих їм підрозділів за вказівками, одержаними від капітана судна чи особи, яка його заміщує.

11.1.4. Загальне керування діями підрозділів щодо гасіння пожежі та рятування людей на суднах, які будуються або перебувають у великому чи відновлювальному ремонті, за відсутності на ньому капітана і суднових команд, здійснює директор СРП або уповноважена ним особа.

Після прибуття старшого начальника Державної пожежної охорони (начальника гарнізону, штабу пожежогасіння або оперативного чергового) керівництво пожежогасінням передається їм.

Останні свої дії щодо гасіння пожежі узгоджують з директором СРП або особою, яка виконує його обов'язки.

11.1.5. У всіх портах галузі, на СРП та інших берегових об'єктах Держкомрибгоспу розробляються і узгоджуються, у встановленому порядку, інструкції з питань взаємодії місцевого гарнізону Державної пожежної охорони та підрозділів СПБ Держкомрибгоспу України.


11.2. Основні вимоги щодо запобігання виникненню пожеж


11.2.1. Основними причинами виникнення пожежі є утворення пожежонебезпечного (горючого) середовища і внесення або виникнення в ньому джерел ініціювання загоряння.

Для запобігання виникненню пожежі слід унеможливити утворення пожежонебезпечного середовища і виникнення в ньому джерела запалювання.

11.2.2. Горючим середовищем є середовище з матеріалами (предметами), які можуть горіти, і матеріали, що здатні до розкладання з виділенням горючих парів.

11.2.3. Джерелами ініціювання пожежі є:

відкрите полум'я, розпечені та такі, що палають, предмети;

електричні розряди;

теплові прояви хімічних реакцій та механічних дій;

іскри від зудару та тертя;

ударні хвилі.

11.2.4. Запобігати утворенню горючого середовища слід такими способами:

максимально можливим застосуванням негорючих та важкогорючих речовин і матеріалів, у тому числі - заміною ЛЗР та ГР на пожежобезпечні технічні мийні речовини;

максимальним обмеженням маси (об'єму) горючих речовин і матеріалів, ізолюванням горючого середовища;

використанням герметичного обладнання і тари, видаленням пожежонебезпечних відходів виробництва;

підтриманням концентрації горючих парів, газів тощо поза рівнем їх концентрації в повітрі, який уможливлює їх займання;

підтриманням температури та тиску середовища, за яких поширення полум'я є неможливим;

забезпеченням пожежобезпечної експлуатації виробничого обладнання, яке використовує горючі речовини.

11.2.5. Запобігання утворенню у горючому та вибухонебезпечному середовищі джерел запалювання (ініціювання вибуху) має бути забезпечене наступними способами:

застосуванням машин, механізмів, обладнання та пристроїв, під час експлуатації яких не утворюються джерела запалювання;

застосуванням електрообладнання, яке відповідає категорії приміщення за вибухопожежною та пожежною небезпечністю;

застосуванням технологічних процесів та обладнання, що відповідають вимогам електростатичної іскробезпеки згідно з ГОСТ 12.1.018-93;

улаштуванням захисту від блискавки обладнання і суден;

підтриманням температури нагріву поверхонь машин, механізмів, обладнання, пристроїв, речовин та матеріалів, які можуть увійти у контакт з пальним, на рівні, нижчому за гранично допустимий, що становить 80% найнижчої температури самозаймання пального;

виключенням можливості появи іскрового розряду у горючому середовищі з енергією, що дорівнює мінімальній енергії запалювання або є більшою за неї, у тому числі - застосування матеріалів, які не утворюють іскор у разі зудару;

застосуванням неіскротвірного інструменту під час роботи з ЛЗР і ГГ;

ліквідацією умов для теплового, хімічного та мікробіологічного самозаймання речовин і матеріалів, які перебувають в обігу, а також виробів та конструкцій;

усуненням контакту з повітрям пірофорних речовин;

дотриманням технологічної дисципліни.


11.3. Вимоги до розташування суден


11.3.1. Розташування суден на ремонт повинно проводитись відповідно з "Планом розташування суден у причалів і на суднопідіймальних спорудах заводу".

План розробляється СРП згідно з чинними нормами пожежної безпеки та узгоджується з органами держпожежнагляду.

11.3.2. Розміщення суднової команди на період ремонту визначається капітаном судна за узгодженням із адміністрацією СРП.

Забороняється залишати промислових робітників на судні при всіх видах заводського ремонту.

Житлові і нежитлові приміщення, в яких ремонтні роботи не будуть проводитись, повинні бути очищеними судновою командою від сміття, бруду, легкозаймистих предметів і замкнені.

Ці приміщення повинна періодично перевіряти вахтова служба.

Ключі від цих приміщень повинні зберігатися у вахтового помічника капітана; люки, горловини і ілюмінатори в указаних приміщеннях повинні бути задраєними.