---

Забороняється захаращувати матеріалами та обладнанням проїзди навколо будівель і дороги.

4.20 Вся територія енергетичного підприємства повинна мати капітальну огорожу та обладнані контрольно-перепускні пункти, а також зовнішнє освітлення відповідно до чинних норм.

4.21 До всіх будівель і споруд підприємства повинен бути забезпечений вільний доступ. Протипожежні розриви між будівлями, спорудами, майданчиками для зберігання матеріалів, складів вугілля повинні відповідати вимогам будівельних норм.

4.22 Будівництво на території підприємств нових будівель і споруд (у т.ч. тимчасових) може здійснюватися тільки за наявності проектної документації, яка пройшла попередню експертизу в органах державного пожежного нагляду.

Не дозволяється добудовувати до будівель із огород-жувальними металоконструкціями з горючим полімерним утеплювачем комори, майстерні та інші приміщення.

4.23 Всі проїзні дороги повинні утримуватися в справному стані. Під'їзди до пожежних гідрантів, водоймищ та інших джерел водопостачання (ставки, градирні, канали та ін.), обладнані спеціальними майданчиками (пірсами), повинні бути постійно вільними, взимку очищатися від снігу.

4.24 На території повинні бути встановлені відповідні дорожні знаки й пояснювальні написи про заборону зупинки автотранспорту, інших механізмів у місцях звуження проїзних доріг, під арками та в місцях розміщення пожежної техніки.

4.25 Закриття окремих проїздів і ділянок дороги на ремонт або з інших причин може бути виконане після погодження з об'єктовою пожежною охороною та обладнання тимчасових об'їздів або переїздів через ділянки, які ремонтуються. На весь період ремонту повинні бути встановлені дорожні знаки й покажчики маршруту прямування транспорту, а також додаткове освітлення.

4.26 Переїзди внутрішніх об'єктових залізниць повинні бути вільними для проїзду пожежних автомобілів і мати суцільний настил на рівні головок рейок. Забороняється стоянка залізничних вагонів без локомотива на переїздах.

4.27 На території електростанцій і підстанцій слід регулярно скошувати й вивозити траву. Забороняється зберігання висушеної трави на території підприємства та навколо нього на відстані ближче 100 м.

4.28 Спалювання сміття й відходів на території підприємства необхідно виконувати в спеціальних пристроях (печах) не ближче 15 м від будівель і споруд.

5 СКЛАДИ ТВЕРДОГО ПАЛИВА

5.1 Майданчики, призначені під склади палива, повинні бути рівними, з природного ґрунту.

Ґрунти, які містять органічні речовини й колчедан, під склади твердого палива непридатні. Не допускається покриття площадок складів палива асфальтом, бетоном, булижником та дерев'яним настилом.

Площадка для зберігання твердого палива повинна бути очищена від рослинного сміття й горючих матеріалів, вирівняна й щільно втрамбована.

5.2 Під складами палива не слід передбачати прокладання трубопроводів водостічних каналів і дренажних пристроїв, теплофікаційних та інших тунелів, а також кабельних ліній. Допускається передбачати під складами прохідні тунелі, які повинні мати достатню міцність і гідроізоляцію, а над перекриттям — шар щільно утрамбованого ґрунту завтовшки не менше 1 м.

5.3 Габаритні розміри штабелів повинні визначатися умовами нормальної роботи складських вантажно-розвантажувальних механізмів.

5.4 Відстань від підошви штабелів до огороджуваль-ного паркана або фундаменту підкранових колій повинна бути не менше 3 м, а до зовнішнього краю головки підкранової рейки або бровки автошляху — не менше 2 м.

5.5 Опори надземної галереї допускається встановлювати на складі в межах штабеля при зберіганні будь-яких марок вугілля, при цьому на складі з антрацитовим вугіллям повинні встановлюватися звичайні опори, а на складі з іншими марками вугілля — опори зі спеціальними та захисними вогнестійкими конструкціями.

Не допускається встановлення опор надземних галерей у штабелях сланців та фрезерного торфу.

5.6 Склади палива по всій території повинні обладнуватись електричним освітленням не менше 0,5 Вт/м².

5.7 Штабелі палива довгим боком, як правило, повинні розміщатися паралельно до напрямку домінуючого вітру.

5.8 Для кожного виду палива (торф, сланець, вугілля) повинні передбачатись окремі майданчики.

5.9 Довжина штабелів торфу повинна бути не більше 125 м, ширина — не більше 30 м, а висота — не більше 7 м. Кути нахилів штабеля повинні бути не більше 40° і не менше 30°. Вершина штабеля повинна бути заокругленою.

5.10 Штабелі торфу належить розміщати парами з розривами не менше 5 м між підошвами по повздовжньому боку штабелів. Розрив між сусідніми парами (або між парою та третім штабелем) повинен дорівнювати ширині штабеля по нижній основі, але не менше 12 м.

Розрив між основами по торцю штабелів повинен бути не менше 45 м.

5.11 На складі допускається зберігання в одному штабелі вугілля різних груп, віднесених до категорій А або Б (табл.3).

Таблиця 3

5.12 Будівлі закритих складів твердого палива слід передбачати не нижче І ступеня вогнестійкості.

5.13 Забороняється здійснювати розвантаження, зберігання на складах твердого палива та спалювання палива з невідомими або невивченими характеристиками за вибухонебезпекою.

На вугільних складах до площадок для охолодження вугілля, вибраного з місця самозагоряння, належить передбачати встановлення гідрантів із подачею води в кількості 10 л/с.

5.14 На складі повинен бути передбачений спеціальний майданчик для гасіння палива, що самозагоралось, і його остигання після видалення зі штабеля.

5.15 Все паливо, яке поступає на склад для тривалого зберігання, повинно складуватись у штабелі в міру вивантаження його з транспортних засобів і за можливості в короткий термін.

Забороняється зберігання вивантаженого палива в безформних купах і навалом більше двох діб.

5.16 Закладання штабелів і зберігання твердого палива повинні виконуватися відповідно до вимог ГКД 34.44.101-95.

5.17 За паливом, що зберігається на складі й може са-мозагорятися, повинно бути встановлено систематичне спостереження для своєчасного виявлення самозагоряння. Основним методом експлуатаційного контролю за станом штабелів є його зовнішній (візуальний) огляд, який виконується за графіком черговою зміною або особою, призначеною начальником паливно-транспортного цеху. Графік затверджується начальником паливно-транспортного цеху.

5.18 Для уточнення розмірів осередку самозагоряння палива й контролю за його температурою в штабелі слід застосовувати спеціальні термовимірювальні прилади та термощупи.

5.19 Під час візуальних оглядів штабеля з паливом, що самозагорілось, особливу увагу має бути звернено на стан укосів у нижній частині, де накопичуються великі шматки палива, бо в цих місцях відбувається проникнення кисню, яке призводить до самонагрівання й самозагоряння.

5.20 Зовнішніми ознаками підвищення температури у штабелях і виникнення осередків самозагоряння є:

• поява за ніч на поверхні штабеля вологих плям, які зникають зі сходом сонця, а в зимовий час

— проталин у сніговому покриві й покришення снігу;

• швидке утворення сухих плям у штабелі після дощу або великої роси;

• поява пари, диму та специфічного запаху продуктів розкладання палива;

• утворення сольових відкладень на поверхні штабеля, які зникають після опадів.

5.21 У разі виявлення ознак самозагоряння палива необхідно в короткий термін виконати додаткові ущільнення поверхні штабеля на ділянці, яка перевищує розміри вогнища в 2-3 рази.

Якщо вказані заходи будуть недостатніми, то осередки палива, що самозагорілося, підлягають вилученню із штабеля для наступного гасіння та охолодження на спеціальному майданчику. Охолоджене паливо з майданчика повинно бути використане у технологічному процесі в першу чергу.

5.22 Забороняється заливати водою осередки горіння безпосередньо в штабелі.

5.23 Забороняється вилучати осередки палива, що самозагорілось, із штабеля під час сильного вітру, швидкість якого перевищує 5 м/с. Заглиблення, яке залишилося в штабелі після вилучення осередків горіння, має бути засипане вологим паливом і ущільнене, рівень поверхонь штабеля та ущільненої засипки повинні збігатися.

5.24 Під час зберігання особливо активного вугілля (кансько-ачинського, екібастузького, назарівського та деяких інших) можливе його поверхневе самозагоряння, яке за кілька годин може охопити всю поверхню штабеля.

Поверхневі осередки горіння слід ліквідувати шляхом перемішування зі свіжим паливом із обов'язковим ущільненням поверхні штабеля.

Допускається гасіння вказаних поверхневих осередків горіння розпиленою водою з одночасним перемішуванням зі свіжим паливом з наступним ущільненням.

У дощову погоду можливе гасіння поверхні осередків горіння шляхом перемішування палива цього ж штабеля з наступним ущільненням.

5.25 За ліквідованими осередками горіння має вестися постійний контроль із записом в оперативному журналі протягом тижня.

За відсутності в цих штабелях нових осередків самозагоряння зберігання й витрата палива здійснюються у звичайному порядку.

5.26 Забороняється подавати паливо, що самозагорілося:

• при розвантаженні з транспортних засобів (вагонів, барж) безпосередньо в штабель із паливом або в тракт паливоподачі;

• із штабеля в тракт паливоподачі.

5.27 Паливо, що самозагорілось у транспортних засобах, повинно бути вилучене й розміщене на спеціальних майданчиках для гасіння розпиленою водою. Охолоджене паливо разом зі свіжим дозволяється подавати на спалювання.

5.28 Зсуви, вимоїни та інші дефекти поверхневого шару, що виникають у штабелі палива, повинні бути зрівняними якомога швидше й додатково ущільненими для запобігання самозагорянню.

5.29 За наявності на складі палива незалежної мережі протипожежного водопостачання та насосної станції їх експлуатацію слід здійснювати відповідно до чинних документів підприємства.

5.30 Перед закладанням у штабель свіжого палива основа штабеля повинна бути очищена від залишків попереднього палива. Особливо ретельно це треба робити у випадках, коли у попередньому штабелі були випадки самозагоряння палива.

6 БУДІВЛІ ТА СПОРУДИ ПАЛИВОПОДАЧІ

6.1 Основні будівельні конструкції та утеплювач будівель і споруд паливоподачі слід виконувати з негорючих матеріалів.

Мінімальні межі вогнестійкості будівельних конструкцій будівель і споруд слід приймати відповідно до табл.4.

Таблиця 4

Допускається виконання будівель розморожувальних пристроїв і надбункерних галерей з арочних металевих конструкцій із межею вогнестійкості 15 хв.

6.2 У надземній частині будівель і споруд паливоподачі (надбункерній галереї, зоні розвантажування палива, дробильних пристроїв) слід передбачати віконні прорізи зі склінням розміром не менше 0,03 м² на 1 м³ об'єму кожного приміщення. В надбункерній галереї не допускається влаштування вікон, які виходять у приміщення котельні або машинного залу. Вікна в надбункерній галереї слід передбачати в зовнішній стіні. Застосування армованого скла, склоблоків і склопрофіліту для скління вікон цих приміщень не допускається.

Замість вікон у вказаних приміщеннях допускається передбачати ліхтарі або легкоскидні люки, рівномірно розташовані вздовж усієї покрівлі такої ж площі,

що й засклення. Площа ліхтарів і легкоскидних люків та періодичність їх установлення повинні відповідати нормам, установленим для вікон.

6.3 Тракти паливоподачі в місцях прилягання конвеєрних галерей до огороджувальних конструкцій головного корпусу повинні відділятися від них протипожежними перегородками 1-го типу.

В місцях проходу стрічкових транспортерів крізь стінові огорожі та інші споруди слід передбачати встановлення водяних завіс довжиною 4 м, обладнаних дренчер-ними автоматичними установками водяного пожежогасіння з витратою води 1 л/с на 1 м² підлоги тамбура. Ого-роджувальні конструкції тамбура повинні мати межу вогнестійкості 45 хв.

6.4 Надбункерна галерея повинна бути відділена від котельного відділення негорючою стіною. Із над бункерної галереї, крім виходів на сходові майданчики, повинні бути передбачені через кожні .150 м виходи в котельне відділення на площадки котлів або балкон. Вогнестійίкість стіни повинна бути не менше 60 хв.

6.5 Віконні рами в будівлях і спорудах паливоподачі, І як правило, слід передбачати з негорючих матеріалів. Допускається передбачати дерев'яні рами з вогнезахисною обробкою. Рами повинні розташовуватися в одній пло-| щині з внутрішньою поверхнею стін.

6.6 Блокування будівель розморожувальних пристроїв з іншими будівлями не допускається.

6.7 Із приміщень вузлів пересипання палива слід передбачати не менше двох евакуаційних виходів. Один вихід повинен передбачатися безпосередньо назовні або на сходову клітку, яка має вихід безпосередньо назовні, а як другий вихід повинна використовуватися конвеєрна галерея. На тупикових дільницях трактів паливоподачі довжиною більше 20 м повинні передбачатися додаткові евакуаційні виходи в кінці тупикових зон.

Евакуаційні виходи з надземних галерей паливоподачі слід передбачати не рідше ніж через 100 м на огороджені майданчики зовнішніх сходів.

Зовнішні сходи допускається виконувати відкритими, сталевими з ухилом не більше 1,7:1, завширшки не менше 0,7 м з металевою огорожею.

6.8 В місцях виходу з виробничих приміщень паливоподачі на сходові майданчики, до сусідніх виробничих приміщень слід передбачати тамбур-шлюзи розмірами не менше 1,2 м х 1,5 м із постійним підпором повітря 20 Па (2 кгс/м²).

Будівельні конструкції та протипожежні двері тамбур-шлюзів повинні мати межу вогнестійкості не менше 45 хв. Двері повинні відчинятися назовні, мати ущільнення в притулах і пристосування для самозачиняння.

Виходи з виробничих приміщень паливоподачі в приміщення РП (розподільних пристроїв) і щитів керування не допускаються.