Складова частина пристрою дворучного керування, що приймає вхідний сигнал від пристрою керування та передає і(або) перетворює цей сигнал у форму, необхідну для обробляння (див. ри­сунок 1).

  1. процесор сигналу (signal processor)

Складова частина пристрою дворучного керування, що виробляє вихідний сигнал внаслідок обробляння обох вхідних сигналів (див. рисунок 1).

  1. вихідний сигнал (output signal)

Сигнал, вироблений пристроєм дворучного керування для направлення в керовану ним ма­шину та базований на парі вхідних сигналів (див. рисунок 1).

  1. час спрацьовування (response time)

Проміжок часу між відпусканням пристрою керування і перериванням вихідного сигналу (див. 9.8).

  1. мобільний пристрій дворучного керування (mobile two-hand control device)

Рухомий пристрій, що його можна використовувати більше ніж в одному певному положенні відносно небезпечних зон керованої ним машини.4 ТИПИ ПРИСТРОЇВ ДВОРУЧНОГО КЕРУВАННЯ ТА ЇХ ВИБИРАННЯ

У таблиці 1 наведено три типи пристроїв дворучного керування. У таблиці 1 встановлено за­гальні функційні характеристики та мінімальні заходи безпеки для кожного типу. Усі пристрої дво­ручного керування повинні відповідати вимогам EN 292 і відповідним частинам EN 60204-1.

Таблиця 1 — Типи пристроїв дворучного керування та мінімальні вимоги безпеки

Вимоги

Пункт

Типи

І

ІІ

ІІІ

А

в

с

Використовування обох рук (одночасне урухомлювання)

5.1

X

X

X

X

X

Зв’язок між вхідними сигналами та вихідним сигналом

5.2

X

X

X

X

X

Припинення вихідного сигналу

5.3

X

X

X

X

X

Запобігання випадковому урухомлюванню

5.4

X

X

X

X

X

Запобігання виведенню з ладу

5.5

X

X

X

X

X

Повторне одержання вихідного сигналу

5.6

*

X

X

X

X

Синхронне урухомлювання

5.7



X

X

X

Використовування категорії 1 (див. EN 954-1)

6.2

X


X



Використовування категорії 3 (див. EN 954-1)

6.3


X


X


Використовування категорії 4 (див. EN 954-1)

6.4





X

* Примітка. Щодо вибирання типу І див. 8.6.



Вибирання та проектування типу (див. таблицю 1) пристрою дворучного керування залежить від:

  • наявності небезпек(и);

  • оцінки ступеня ризику;

  • досвіду з використовування техніки;

  • інших чинників, які слід брати до уваги у кожному конкретному випадку використовування (наприклад, запобігання випадковому урухомлюванню та виведенню з ладу (див. розділ 8), інших умов (див. розділ З EN 292-2)).

Примітка. Настанови щодо оцінювання ризику наведено в EN 292-1, докладніші настанови наведено в EN 1050.

  1. ХАРАКТЕРИСТИКИ ФУНКЦІЙ БЕЗПЕКИ

Характеристики функцій безпеки, наведені в 5.1 — 5.7, їх треба брати до уваги в пристроях дворучного керування відповідно до таблиці 1.

  1. Використовування обох рук (одночасне урухомлювання)

Пристрій дворучного керування повинен бути спроектований таким чином, щоб для його урухом­лювання оператор був змушений використовувати обидві руки одночасно. У цьому разі кожна рука повинна міститись на окремому пристрої керування. Це є одночасне урухомлювання, незалежне від затримки кожного з вхідних сигналів (див. рисунок 2).

  1. Зв’язок між вхідними сигналами та вихідним сигналом

Вхідні сигнали, що їх подають на кожен із двох пристроїв керування, повинні спільно вироб­ляти і підтримувати вихідний сигнал пристрою дворучного керування лише доти, поки подаються обидва вхідні сигнали. Вихідний сигнал (наприклад, за кількістю каналів, видом і формою імпульсів тощо) може змінюватися відповідно до проектних вимог у кожному випадку. У цьому разі ланцюг керування машиною повинен завжди розпізнавати його як єдиний вихідний сигнал.

  1. Припинення вихідного сигналу

У разі відпускання одного чи обох пристроїв керування вихідний сигнал повинен припинятися.



Початок 1-го вхідного

Рисунок 2 — Вхідні сигнали під час одночасного урухомлювання



  1. Запобігання випадковому урухомлюванню

Імовірність випадкового урухомлювання пристроїв керування повинна бути мінімальна (див. розділи 8 і 9).

  1. Запобігання виведенню з ладу

Захисні властивості пристрою дворучного керування повинні бути такі, щоб їх не можна було легко вивести з ладу (див. розділи 8 і 9).

  1. Повторне одержання вихідного сигналу

Повторне одержання вихідного сигналу повинно бути можливе тільки після відпускання обох пристроїв керування.

  1. Синхронне урухомлювання

    1. Вихідний сигнал може бути отримано тільки в тому випадку, якщо обидва пристрої ке­рування будуть урухомлені із затримкою не більше ніж 0,5 с (див. рисунок 3).

    2. Механічні пристроїдворучного керування повинні виробляти вихідний сигнал тільки, якщо забезпечено просторові вимоги до переміщування обох пристроїв керування.

    3. Якщо пристрої керування урухомлено несинхронно, одержання вихідного сигналу буде припинено. У цьому разі обидва пристрої керування слід відпустити і знову подати два вхідних сигнали.

Примітка. У разі використовування двох і більше пристроїв дворучного керування для урухомлювання однієї ма­шини, потрібно синхронне урухомлювання тільки для кожного з пристроїв, а не між ними.

Початок 1-го вхідного сигналу

Рисунок 3 — Вхідні сигнали під час синхронного урухомлювання



  1. ВИМОГИ ДО КАТЕГОРІЙ КЕРУВАННЯ

    1. Вибирання категорій

Робота складових частин пристрою дворучного керування, у разі їх несправності, повинна відповідати обраній категорії за EN 954-1 (див. таблицю 2).

Категорія керування пристроями дворучного керування не повинна бути нижча, ніж категорія керування відповідним пристроєм безпечності в системі керування машиною (див. EN 954-1).

У додатку В наведено опис взаємозв’язку між типами пристроїв керування двома руками та категоріями відповідно до EN 954-1.

  1. Застосовування категорії 1

У пристроях дворучного керування типу І і типу III А треба застосовувати перевірені конструк­тивні елементи щодо безпечності та норми безпеки, що відповідають категорії 1 за EN 954-1.

Примітка. З метою забезпечування більш високої надійності та працездатності усіх типів пристроїв дворучного керування рекомендовано застосовувати тільки перевірені конструктивні елементи з безпечності та норми безпеки.

  1. Застосовування категорії 3

Якщо за результатами оцінювання ризику наявні вимоги з безпеки до одиничного збою, то пристрої дворучного керування типів II та III В повинні відповідати категорії З (EN 954-1) та 6.3.1, 6.3.2 і 6.3.3 цього стандарту.

  1. Одиничний збій у роботі пристрою дворучного керування не повинен призводити до втрати ним функції (функцій) безпеки.

  2. Внаслідок одиничного збою у роботі пристрій дворучного керування не повинен пере­творюватися на пристрій керування однією рукою.

  3. Вихідний сигнал не повинен вироблятися внаслідок одиничного збою.

Примітка. Ці вимоги не означають, що всі несправності виявлено. Внаслідок нагромадження невиявлених несправ­ностей може статися втрата функції безпеки та подання ненавмисного вихідного сигналу пристрою дворучного керування.

  1. Застосовування категорії 4

Якщо за результатами оцінювання ризику треба застосовувати автоматичне контролюван­ня, то пристрій дворучного керування типу III С повинен відповідати категорії 4 (EN 954-1) та 6.3, 6.4.1, 6.4.2 і 6.4.3 цього стандарту.

    1. Одиничний збій повинен виявлятися під час чи перед вмиканням функції (функцій) без­пеки.

    2. Після появи збою одержання повторного вихідного сигналу повинно бути неможливе.

    3. Вихідний сигнал, вироблений під час появи збою, може зберігатися, але тільки доти, поки не буде перервано один чи обидва вхідних сигнали. Якщо одиничний збій не можна вияви­ти, то сукупність збоїв не повинна призводити до втрати функції (функцій) безпеки.

  1. ЗАСТОСОВУВАННЯ ПРОГРАМУВАЛЬНИХ ЕЛЕКТРОННИХ СИСТЕМ

Якщо програмувальні електронні системи (ПЕС) застосовують для забезпечення функційних характеристик пристроїв керування двома руками, то вимоги безпеки до програмного забезпечення ПЕС повинні відповідати оцінці ризику.

Для програмного забезпечення ПЕС треба розробити заходи щодо їхнього захисту, щоб уне­можливити порушення проектних функційних характеристик.

Вихідний сигнал пристроїв дворучного керування типів III В та III С не повинен вироблятися і подаватися в систему керування машиною тільки від одноканальної ПЕС.

Примітка. Оскільки на сьогодні тривають фундаментальні розробляння програмувальних електронних систем, у додатку С наведено перелік документів, які можна використовувати як настанови у цій сфері.

  1. ЗАПОБІГАННЯ ВИПАДКОВОМУ УРУХОМЛЮВАННЮ І ВИВЕДЕННЮ З ЛАДУ

    1. Загальні положення

Відповідно до оцінювання ступеня ризику, в разі індивідуального використовування, пристрої дворучного керування повинні бути сконструйовані і розміщені таким чином, щоб не можна було легко вивести з ладу захисні властивості пристрою, а ймовірність їх випадкового урухомлювання була мінімальна.

Для запобігання прониканню в зону ризику, за наявності небезпечної ситуації, слід розгляну­ти ймовірність виведення з ладу захисних властивостей пристрою використовуванням однієї руки, можливою комбінацією однієї руки і(або) інших частин тіла і(або) використовуванням простих до­поміжних засобів. Окрім того, слід розглянути ймовірність випадкового урухомлювання (наприк­лад, одягом оператора).

Простими допоміжними засобами можуть бути, наприклад, скоби, шнури та клейка стрічка. Можливість виведення з ладу за їхньою допомогою повинна мінімізувати застосовування різних напрямків урухомлювання, накривок, різних форм тощо. Урухомлювання пристрою дворучного ке­рування двома операторами, дві руки яких залишаються незайнятими, повинно запобігати вико­ристовуванню синхронного урухомлювання.

Примітка. Повний захист від виведення з ладу неможливий.

У 8.2 — 8.6 наведено окремі варіанти виведення з ладу разом із настановами щодо заходів запобігання цьому. Методи виведення з ладу, які треба розглянути, залежать від конструкції при­строїв дворучного керування, умов експлуатування, їх розміщення, розташування, встановлених відстаней безпеки тощо.

У 8.7 наведено окремі варіанти запобігання випадковому впливанню.

Для забезпечування виконання вимог цього стандарту попередньо обрані заходи безпеки можна застосовувати окремо чи в комбінації один з одним. Методи випробовування, що їх застосовують для найуживаніших конструкцій, встановлено в 10.5. Для інших конструкцій пристроїв дворучного керування ці методи можна застосовувати залежно від конкретного випадку. Для таких пристроїв треба провести аналізування можливих небезпек і оцінювання ризику ймовірного і(або) помилко­вого використовування та вжити відповідні заходи для виконання вимог цього стандарту.

  1. Запобігання виведенню з ладу із використовуванням однієї руки

Необхідно вживати заходи щодо запобігання виведенню з ладу із використовуванням однієї руки. Прикладами прийнятних заходів є:

  • просторове розділення пристроїв керування на відстань не менше ніж 260 мм (внутрішня відстань);

  • установлення однієї чи декількох перегородок чи ділянок із узвишшям між пристроями керу­вання, конструкція яких дозволяє розділити пристрої керування на мінімальну відстань 260 мм, виміряну навкруги перегородок.

  1. Запобігання виведенню з ладу із використовуванням кисті та ліктя тієї самої руки

Необхідно вживати заходи щодо запобігання виведенню з ладу, використовуючи кисть та лікоть тієї самої руки. Прикладами прийнятних заходів є:

  • переміщування пристроїв керування на відстань не меншу ніж 550 мм. Виходячи з ергоно­мічних норм ця відстань не повинна перевищувати 600 мм,

  • установлювання однієї чи декількох перегородок чи ділянок з узвишшям між пристроями керування з такою конструкцією, яка унеможливлює одночасне доторкання кінчиками пальців і ліктем тієї самої руки до пристроїв керування,

  • застосовування козирків, що не дозволяють урухомлювати пристрої керування за допо­могою ліктів,

  • застосовування пристроїв керування різних видів і(або) напрямків дії.