На зварювальних кабелях, що відгалужуються від джерел зварювального струму, слід, на час роботи, закріплювати бірки з зазначенням номера цеху та робочого номера зварювальника.
8.3.16. Корпуси зварювальної установки і кожного джерела зварювального струму згідно з ГОСТ 12.1.030-81 повинні бути надійно заземленими: на суднах, що перебувають на плаву - на корпуси суден; на суднах, що перебувають у доку - на спеціальні клемні пристрої дока.
8.3.17. Для скорочення довжини кабелю належить передбачити надійні швидкороз'ємні та безпечні з'єднання кабелю.
8.3.18. Електрозварювання на суднах слід виконувати лише зі зворотним проводом, який повинен бути із такого самого кабелю, який приєднується до електродотримача.
8.3.19. Використання обладнання, конструкцій і мережі заземлення як зворотного проводу є неприпустимим.
8.3.20. Корпуси суден, резервуарів, а також металеві конструкції і різні трубопроводи можуть слугувати як зворотні проводи лише в тих випадках, коли вони самі є об'єктом зварювання.
8.3.21. Приєднання і від'єднання від мережі електрозварювальних установок, а також нагляд за їх справністю в процесі експлуатації повинен виконувати електротехнічний персонал СРП.
8.3.22. Технічне обслуговування та ППР зварювального устаткування мають проводитися відповідно до графіка.
Щодня, після закінчення роботи, слід проводити очищення агрегатів та пускової апаратури.
8.3.23. Температура нагрівання окремих частин зварювального агрегата (трансформаторів, підшипників, щіток, контактів вторинного кола тощо) не повинна перевищувати 75 град.C.
8.3.24. Опір ізоляції струмопровідних частин зварювального кола повинен бути не нижчим за 0,5 МОм. Ізоляцію треба перевіряти не рідше одного разу на 3 місяці (у разі автоматичного зварювання під шаром флюсу - один раз на місяць). Ізоляція повинна витримувати напругу 2 кВ протягом 0,12 год.
8.3.25. Забороняється при виконанні електрозварювальних робіт:
включати електрозварювальну установку при виявленні будь-яких несправностей;
застосовувати саморобні електродотримувачі;
застосовувати електричні шнури всіх марок для приєднання джерел зварювального струму до електромережі;
застосовувати кабелі із пошкодженою ізоляцією або голі, незаізольовані проводи;
застосовувати кабелі, що не відповідають силі зварювального струму;
включати послідовно в заземлювальний провідник декілька апаратів;
застосовувати саморобні електрозапобіжники;
використовувати як зворотний провід мережі заземлення кранові та залізничні колії, металеві конструкції, трубопроводи і технологічне обладнання;
виконувати ремонт зварювальних установок під напругою;
виконувати електрозварювальні роботи вогкими електродами.
8.3.26. Електроди, що застосовуються для зварювання, повинні бути заводського виготовлення і відповідати номінальній величині зварювального струму.
8.4. Паяльні роботи
8.4.1. Паяльні роботи - це технологічний процес одержання нероз'ємних з'єднань металів у твердому нагрітому стані шляхом розплавлення більш легкоплавкого (присадкового) матеріалу - припою.
8.4.2. Робоче місце в разі проведення робіт з використанням паяльних ламп повинно бути очищеним від ГМ, а конструкції з ГМ, які розташовані на відстані менше 5 м, повинні бути захищені екранами із негорючих матеріалів або политі водою (водним розчином піноутворювача тощо).
8.4.3. Паяльні лампи слід утримувати справними та не рідше одного разу на місяць перевіряти їх на міцність та герметичність із занесенням результатів і дати перевірки до спеціального журналу.
Не рідше одного разу на рік повинні проводитись контрольні гідравлічні випробування паяльних ламп тиском.
8.4.4. Кожна лампа повинна мати паспорт із зазначенням результатів заводського гідравлічного випробування та допустимого робочого тиску. Запобіжні клапани мають бути відрегульованими на заданий тиск.
8.4.5. Заправляти паяльні лампи пальним і розпалювати їх слід у спеціально відведених для цієї мети місцях.
Пальне, яким заправляють лампи, повинно бути очищене від сторонніх домішок та, зокрема, води.
8.4.6. Забороняється під час роботи з паяльною лампою:
застосовувати як пальне для ламп, що працюють на гасі, бензин чи суміш бензину з гасом;
підвищувати тиск у резервуарі лампи під час накачування повітря понад допустимий робочий тиск, вказаний у паспорті;
заповнювати лампу пальним більше ніж на 3/4 об'єму її резервуара;
відкручувати повітряний гвинт та наливну пробку, коли лампа горить або ще не охолонула;
ремонтувати лампу, а також виливати з неї пальне чи заправляти її ним поблизу відкритого вогню;
курити під час заправлення чи ремонту лампи;
підігрівати пальник пальним із лампи, користуючись насосом;
заправляти лампу пальним під час її роботи.
8.4.7. Забороняється застосовувати паяльні лампи або інші джерела відкритого вогню для очищення конструкцій корпусу судна і обшивки від старого пофарбування, а також для розморожування замерзлих водяних трубопроводів.
8.5. Підводне різання і зварювання
8.5.1. Перед початком різання і зварювання під водою судно слід обстежити і на основі даних обстеження скласти і затвердити у керівництва СРП план робіт.
Планом слід передбачити розташування, послідовність виконання розрізів і швів, а також - належні заходи безпеки.
Керувати виконанням підводних (водолазних) вогневих робіт має старшина водолазної станції.
8.5.2. Для виконання робіт з різання та зварювання металу під водою електродуговим способом водолазна станція повинна мати у своєму складі не менш як трьох водолазів.
8.5.3. Перед початком водолазних робіт з підводного різання та зварювання металу підводне обладнання, яке використовується, слід перевірити водолазами під керівництвом старшини (бригадира) водолазної станції.
Перевірку справності джерел постачання та їх ремонт повинні виконувати відповідні спеціалісти підприємства.
8.5.4. Підводне різання і зварювання металу слід виконувати лише в спорядженні, яке повністю ізолює водолаза від дії зовнішнього середовища.
Забороняється використовувати ті водолазні сорочки або гідрокомбінезони, що мають потертості.
Для захисту очей водолаза від шкідливої дії електричної дуги або полум'я газового пальника, оглядове скло водолазного костюма повинно бути закрите темним захисним склом (світлофільтром).
8.5.5. Електрозварювальні установки, що призначені для підводного зварювання, повинні мати автоматичний вимикач напруги холостого ходу і рубильник для швидкого відключення зварювальної установки від мережі живлення.
Для безпечної заміни електродів під водою, включення або відключення мережі живлення зварювального пристрою повинно проводитись за командою водолаза, який працює.
До зварювальної мережі обов'язково має бути включений однополюсний рубильник закритого типу, номінальний струм рубильника повинен бути більшим або дорівнювати максимальному струму зварювального апарату.
8.5.6. Перед початком роботи слід перевірити надійність заземлення зварювальної установки і джерел її живлення (зварювального трансформатора, генератора, випрямлювача, перетворювача тощо).
8.5.7. Електродотримувач і всі струмопровідні частини повинні мати надійну ізоляцію.
Кабель повинен бути гнучким, без пошкоджень.
Для захисту металевих частин водолазного спорядження, в тому числі водолазного шолома, від руйнування в результаті електролізу на мідних частинах водолазного спорядження слід закріпити цинкові пластинкуваті протектори і нанести ізоляційне покриття.
8.5.8. При електричному різанні і зварюванні металу під водою зворотній полюс (заземлення) повинен бути надійно, щонайближче до місця різання або зварювання, закріплено до металу струбциною. Метал у місці кріплення має бути очищений від корозії.
8.5.9. Для того, щоб запобігти пропалюванню водолазного спорядження, особливо шолома, водолаз повинен тримати електродотримач електродом від себе.
Забороняється братися рукою за електрод, що перебуває під струмом, укладати його на грунт, бесідку або об'єкт різання (зварювання).
Заміна електродів під водою має виконуватися лише після відключення мережі живлення зварювального пристрою.
8.5.10. При попаданні води в водолазну сорочку (гідрокомбінезон) водолаз повинен подати команду про відключення напруги і вийти на поверхню.
8.5.11. Забороняється проведення робіт з різання або зварювання металу під водою у випадку відмови телефонного зв'язку.
8.5.12. Різання металу під водою, якщо це не загрожує водолазу обвалом вантажу, повинно проводитись спочатку у важкодоступних місцях. Різання в легкодоступних і вільних місцях повинно виконуватись в останню чергу.
8.5.13. Забороняється різання або зварювання під корпусом судна з застосуванням підкільового кінця; ці роботи повинні виконуватися зі спеціальних водолазних бесідок.
8.5.14. Перед виконанням підводних електрозварювальних або газорізальних робіт у відсіках суден, що затонули, слід перевірити склад повітря на вибухонебезпечність, а також упевнитись у відсутності у відсіках вибухонебезпечних рідин або ГМ.
8.5.15. Забороняється проведення різання або зварювання посудин і трубопроводів, що перебувають під тиском.
Нафтові, газові і бензинові трубопроводи, до початку їх різання або зварювання, належить не менше ніж двічі промити теплою водою під тиском.
Після промивання тиск води слід зняти, а трубопроводи або посудини - заповнити водою.
8.5.16. Забороняється різання або зварювання металу, а також використання інструментів, що можуть утворювати іскри, в районі танків і відсіків наливних суден, бункерів, цистерн та інших ємкостей, що містять горючі і вибухонебезпечні речовини.
До початку робіт ці ємкості мають бути зачищеними, пропареними і провентильованими згідно з вимогами розділу 6 цих Правил.
Паливні і масляні танки і ємкості, на зовнішніх поверхнях яких має проводитись підводне різання або зварювання, до початку робіт повинні бути дегазовані або заповнені інертними газами.
Паливні і масляні танки і ємкості, суміжні з приміщеннями, в яких або на зовнішніх поверхнях яких має проводитись підводне різання або зварювання, а також ті, що розташовані ближче 5 м від місця різання або зварювання, повинні бути очищені і дегазовані або заповнені інертним газом чи водою згідно з вимогами розділу 7 цих Правил.
8.5.17. Забороняється виконувати підводне різання і зварювання в закритих ємкостях, якщо вони частково заповнені водою, на поверхні якої плаває пальне. 9. Вимоги до утримання засобів протипожежного захисту
9.1. Загальні положення
9.1.1. Засоби пожежного захисту мають запобігати дії на людей небезпечних чинників, що виникають унаслідок пожежі, а також сприяти збереженості матеріальних цінностей.
9.1.2. Запобігання впливові на людей небезпечних та шкідливих чинників та збереження матеріальних цінностей має бути забезпечено:
застосуванням засобів пожежогасіння та відповідних видів пожежної техніки;
застосуванням АУП та АПС;
застосуванням основних конструкцій і матеріалів, у тому числі таких, які використовуються для облицювання конструкцій, з регламентованими покажчиками пожежної небезпеки;
застосуванням засобів, які запобігають розливу та розтіканню ГР або обмежують їх розтікання, як у процесі виробництва, так і під час пожежі;
застосуванням просочення конструкцій об'єктів антипіренами та нанесенням на їх поверхні вогнезахисних фарб (сумішей);
застосуванням пристроїв, які забезпечують обмеження поширення пожежі;
організацією своєчасного оповіщення та евакуації людей;
застосуванням засобів колективного та індивідуального захисту людей від небезпечних чинників пожежі;
застосуванням засобів протидимного захисту;
улаштуванням протипожежних перепон та герметичних переділок;
улаштуванням аварійного вимикання та перемикання установок і комунікацій;
застосуванням вогнеперешкоджувальних пристроїв у обладнанні.
У будовах та спорудах слід передбачати технічні засоби та конструкції, що мають вогнестійкість, період якої не менший за час, потрібний для рятування людей, та розрахунковий час гасіння пожежі.
9.1.3. Судна, які ремонтуються, будівлі і технологічні приміщення СРП забезпечуються переносними засобами протипожежної техніки, апаратами, інвентарем, витратними матеріалами, запасними частинами та інструментом, а також протипожежним обладнанням відповідно до чинних правил і нормативних документів.
Вимоги до розміщення, обладнання та улаштування станцій пожежогасіння і приміщень на судні повинні відповідати вимогам Правил Регістру, НАПБ А.01.001-95, НАПБ Б.07.005-86 та інших чинних нормативних актів.
9.1.4. До числа засобів протипожежного захисту належать засоби пожежогасіння, інвентар, що застосовується при гасінні пожеж; до протипожежного обладнання - всі системи переносного та стаціонарного пожежогасіння.
Для розміщення первинних засобів пожежогасіння у виробничих та інших приміщеннях і на території СРП слід установлювати спеціальні пожежні щити (стенди).
9.1.5. На пожежних щитах (стендах) слід розміщувати ті первинні засоби пожежогасіння, які можуть застосовуватися в цьому приміщенні або неподалік від нього.
9.1.6. Пожежні щити (стенди) та засоби пожежогасіння повинні бути пофарбовані у відповідні кольори за чинним стандартом.
На пожежних щитах (стендах) слід указувати їхні порядкові номери, а на щитах, що є на березі, вказуються номери телефонів для виклику пожежної команди.
Порядковий номер пожежного щита вказують після літерного індексу "ПЩ".
9.1.7. Протипожежне обладнання повинно бути завжди готовим до негайного використання і тільки за прямим призначенням.
Використане обладнання повинно бути в найкоротші строки знову приведене до готовності й до негайної дії, а те, яке вийшло з ладу або було списане за актом,- поповнене за першої можливості.
