1. При виведенні газопроводів агрегату в режим консервації, а також перед виконанням робіт, пов’язаних із розбиранням газової арматури, приєднанням і ремонтом внутрішніх газопроводів агрегату, роботою всередині котла, перші за ходом газу запірні пристрої повинні бути перекриті зі встановленням за ними заглушок.

Газопроводи необхідно вивільнити від газу і продути інертним газом, парою або повітрям.

  1. Технічне обслуговування газопроводів, газового обладнання ТЕС і їх котелень повинно забезпечувати:
  • огляд технічного стану;
  • перевірку параметрів спрацьовування ЗЗК та ЗСК, встановлених в ГРП;
  • перевірку працездатності ЗП та ЗЗП, що включено до схеми захисту і блокування котлів;
  • перевірку щільності фланцевих з’єднань, різьбових і зварних з’єднань газопроводів, сальникових набивок арматури за допомогою приладів або мильної емульсії;
  • контроль загазованості повітря в приміщеннях ГРП і котельної зали;
  • перевірку працездатності автоматичних сигналізаторів загазованості в приміщеннях ГРП і котельної зали;
  • перевірку спрацювання обладнання технологічного захисту, блокування і дії сигналізаторів;
  • включення і відключення газопроводів і газового обладнання в режими резерву, ремонту та консервації;
  • проведення режимно-налагоджувальних робіт на газовикористовую- чому обладнанні, що використовує газ.
  1. Огляд технічного стану необхідно проводити не рідше ніж один раз у зміну для ГРП, внутрішніх газопроводів котельної і котлів і один раз на місяць - для надземних і підземних газопроводів.
  2. Огляд ГРП необхідно здійснювати двома працівниками.
  3. Підтягування сальників на арматурі, відкачування конденсату із дренажних систем газопроводів з тиском більше ніж 0,6 МПа не допускаються.
  4. Експлуатація газопроводів і газового обладнання з виявленими при огляді порушеннями забороняється.
  5. Перевірку параметрів спрацювання ЗЗК та ЗСК здійснюють не рідше ніж один раз у 6 місяців, а також після ремонту газового обладнання.
  6. ЗСК в ГРП повинні настроюватись на параметри, які забезпечують початок їх відкриття при перевищенні максимального робочого тиску на виході із ГРП не більше ніж на 15 %, а ЗЗК, в тому числі вмонтовані в регулятори тиску, - при перевищенні робочого тиску не більше ніж на 25 %.
  7. При настроюванні і перевірянні параметрів спрацювання ЗЗК та ЗСК робочий тиск газу після регуляторів тиску на виході із ГРП не повинен змінюватись.
  8. Перевірку спрацювання ЗЗК котлів і пальників необхідно проводити перед розпалюванням котла на газі після простою понад 3 доби, перед плановим переведенням котла на спалення газу, а також після ремонту газопроводів котла.
  9. Очищення фільтра необхідно проводити при досягненні максимально допустимого значення перепаду тиску (якщо це передбачено його конструкцією) відповідно до вимог документації з ескплуатації заводу-виробника.
  10. Контроль загазованості в приміщенні ГРП та котельні необхідно проводити із верхньої зони приміщення стаціонарними сигналізаторами загазованості або переносним приладом не рідше ніж один раз за зміну.
  11. При виявленні підвищеної концентрації газу необхідно організувати додаткову вентиляцію приміщення, з’ясувати причину і негайно усунути виток газу. Перевірку стаціонарних сигналізаторів загазованості на спрацювання необхідно здійснювати відповідно до вимог документації з експлуатації за- воду-виробника.
  12. Перевірка спрацювання пристроїв технологічного захисту і дій по максимальному і мінімальному тискам газу в газопроводах проводиться у строки відповідно до вимог документації з ескплуатації заводу-виробника.

При перевірянні робочий тиск газу в газопроводах не повинен змінюватись.

  1. Технічне обслуговування газопроводів і газового обладнання необхідно проводити не рідше ніж один раз на 6 місяців.

Обслуговування здійснюється бригадою в складі не менше трьох працівників з оформленням наряду-допуску на проведення газонебезпечних робіт.

  1. До початку виконання робіт з технічного обслуговування необхідно провести перевірку робочої зони приміщення (котельні, ГРП тощо) на загазованість.
  2. Під час технічного обслуговування ГРП необхідно виконувати:
  • перевірку ходу і щільності затвору вимикаючих пристроїв (запірної арматури, кранів, ЗЗК і ЗСК);
  • перевірку щільності фланцевих і зварних з’єднань газопроводів, сальникових набивок арматури приладовим методом або мильною емульсією;
  • перевірку щільності місць проходження з’єднань, приводних механізмів з регулюючими клапанами;
  • огляд та очищення фільтрів;
  • перевірку з’єднань приводів із регулюючими клапанами, усунення люфту та інших несправностей в кінематичній передачі;
  • продування імпульсних ліній приладів засобів вимірювання, запобіжних запірних і регулюючих клапанів;
  • перевірку параметрів настроювань ЗЗК та ЗСК;
  • змащення тертьових частин, набивання (підтягання) сальників арматури, при необхідності очищення.
  1. При технічному обслуговуванні внутрішніх газопроводів необхідно здійснювати:
  • перевірку щільності фланцевих і зварних з’єднань газопроводів, сальникових набивок арматури приладами або мильною емульсією;
  • набивання (підтягування) сальників арматури, при необхідності - очищення;
  • продування імпульсних ліній засобів вимірювання.
  1. Поточний ремонт газопроводів і газового обладнання необхідно проводити не рідше ніж один раз на 12 місяців на відключеному обладнанні і газопроводах зі встановленням заглушок на границях ділянки, що відключається.
  2. До початку і в процесі виконання робіт необхідно здійснювати контроль повітря робочої зони. При концентрації газу в приміщенні понад 20 % НКМЗ виконання робіт необхідно припинити.

Після закінчення робіт газопроводи необхідно випробувати на щільність, а після зварювальних робіт - на міцність і щільність.

Результати випробовувань заносять до паспорта газопроводу.

  1. Вимоги безпечної експлуатації внутрішніх газопроводів і газовогообладнання житлових і громадських будинків
    1. Вимоги цього розділу розповсюджуються на газопроводи і газове обладнання, яке розміщене після відключаючого пристрою на вводі по ходу газу, в житлових і громадських будинках, комплексах і спорудах відповідно до ДБН В.2.2-15-2005 "Житлові будинки. Основні положення", ДБН В.2.2-9- 2009 "Громадські будинки та споруди. Основні положення" та ДБН В.3.2-2- 2009 "Житлові будинки. Реконструкція та капітальний ремонт".
    2. При заселенні газифікованих будинків-новобудов і при газифікації після капітального ремонту існуючого житлового фонду газорозподільне підприємство проводить інструктаж із безпечної експлуатації газового обладнання власників (балансоутримувачів та/або орендарів (наймачів)) квартир у технічних кабінетах на діючому газовому обладнанні або безпосередньо в квартирах перед пуском газу.

Інструктаж власників (балансоутримувачів та/або орендарів (наймачів)) будинків у селищах міського типу та сільських поселеннях проводить газорозподільне підприємство перед пуском газу.

  1. Приміщення, в яких встановлюють газове обладнання з відведенням продуктів згоряння в димохід, повинні бути оснащені сигналізаторами контролю мікроконцентрацій чадного газу та контролю довибухових концентрацій газу згідно з вимогами ДБН В.2.5-20-2001 "Газопостачання".
    1. Технічне обслуговування внутрішніх газопроводів і газового обладнання житлових і громадських будівель, комунально-побутових об’єктів невиробничого характеру здійснюється відповідно до вимог документації з експлуатації заводів-виробників газового обладнання на договірних засадах.

Умови для технічного обслуговування забезпечуються власником (ба- лансоутримувачем та/або орендарем (наймачем)) відповідно до вимог чинного законодавства України.

  1. Заміна газового обладнання виконується за заявою власника (орендаря (наймача)) до газорозподільного підприємства суб’єктом господарювання, який має дозвіл на виконання зазначених робіт, виданий центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.

Заміна обладнання оформлюється ескізом у разі заміни газового обладнання без зміни функціонального призначення, потужності та системи ди- мовідведення. В інших випадках - з оформленням виконавчо-технічної документації.

Відключення газу перед заміною газового обладнання здійснюється газорозподільним підприємством за заявою власника (балансоутримувача та/або орендаря (наймача)). Пуск газу після заміни газового обладнання проводиться газорозподільним підприємством за зверненням власника (балансоутримувача та/або орендаря (наймача)) після проведення інструктажу із безпечної його експлуатації.

Документи щодо заміни газового обладнання передаються до архіву газорозподільного підприємства.

  1. Проточні і ємкісні газові водонагрівачі, малометражні газові котли та інше опалювальне газове обладнання з відведенням продуктів згоряння в димохід повинні бути обладнані автоматичними пристроями, що забезпечують відключення пальників за умови:
  • припинення подавання газу;
  • зниження тиску газу в них нижче робочого;
  • погасання полум’я;
  • відсутності тяги в димоході;
  • перевищення температури теплоносія.
    1. Підлягає відключенню від системи газопостачання обладнання житлових і громадських будинків із встановленням заглушки за умови:
  • наявності витоків газу;
  • несправної автоматики безпеки;
  • несправностей оголовків димових і вентиляційних каналів;
  • відсутності тяги в димових і вентиляційних каналах;
  • самовільного підключення газових приладів і пристроїв споживача до системи газопостачання;
  • не забезпечення власником (балансоутримувачем та/або орендарем (наймачем)) технічного обслуговування згідно з вимогами пункту 5.4 цієї глави;
  • не відповідності системи газопостачання житлового будинку проектній та виконавчо-технічній документації.
    1. Несправне газове обладнання, ремонт якого потребує його розбирання, а також газове обладнання при виконанні капітального ремонту помешкань житлових і громадських будинків необхідно відключати зі встановленням заглушок та оформленням відповідного акта представником газорозподільного підприємства.

5.9 Проектна документація на монтаж додаткових газових плит та побутових лічильників газу, переустановлення газових плит у межах приміщення, в якому вони встановлені, лабораторних пальників, які не вимагають відведення продуктів згорання в димоходи, може бути представлена ескізом, складеним суб’єктом господарювання, що здійснює обслуговування. Ескіз затверджується керівником обслуговуючого підприємства.

  1. Власники (балансоутримувачі та/або орендарі (наймачі)) житлових і громадських будинків, підприємств комунального та побутового обслуговування населення повинні:
  • забезпечувати безперешкодний доступ до всіх приміщень будинків представникам газорозподільного підприємства для проведення технічного обслуговування газового обладнання і перевірки приміщень на загазованість та за необхідності відключення газового обладнання;
  • утримувати в належному стані підвали, технічні коридори і підпілля, забезпечувати постійне підтримання в робочому стані їх електроосвітлення і вентиляцію;
  • утримувати в належному стані ущільнення вводів підземних комунікацій в підвалах будинків, а також місць перетинів газопроводами елементів будівель;
  • утримувати в належному до експлуатації стані фасадні та внутрішні газопроводи;
  • своєчасно перевіряти стан і за потреби проводити ремонт димових і вентиляційних каналів, оголовків димоходів;
  • надавати запит газорозподільному підприємству на подавання газу до внутрішньобудинкової, квартирної системи газопостачання за 5 днів до заселення;
  • повідомляти газорозподільне підприємство про необхідність відключення газового обладнання у разі несправності димових і вентиляційних каналів;
  • своєчасно перевіряти стан і у разі потреби проводити ремонт систем урівняння потенціалів усіх металевих комунікацій (у тому числі і газових) всередині будівлі та перевіряти системи захисного заземлення, змонтованого в будівлі обладнання, яке підключено одночасно до газової та електричної мережі.
  1. Установку водонагрівачів, опалювальних котлів та опалювальних апаратів з відводом продуктів згоряння в димохід або крізь зовнішні стіни будинку слід передбачати в кухнях або у відособлених нежилих приміщеннях, які призначені для їхнього розміщення.
  2. Вимоги безпечної експлуатації димових і вентиляційних каналівжитлових і громадських будинків
    1. Безпечну експлуатацію та технічне обслуговування димових і вентиляційних каналів житлових і громадських будинків забезпечує власник (ба- лансоутримувач та/або орендар (наймач)).

Перевірка і прочищення димових та вентиляційних каналів повинні виконуватися спеціалізованою організацією, яка має дозвіл на виконання цих робіт центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.

  1. При газифікації житлових і громадських будинків, в яких встановлено прилади і апарати з відведенням продуктів згоряння в димоходи, власнику (ба- лансоутримувачу та/або орендарю (наймачу)) необхідно забезпечити первинну перевірку та прочищення димових і вентиляційних каналів.

При перевірці димових і вентиляційних каналів визначають:

  • відповідність конструкції і використаних матеріалів вимогам проектної документації;
  • прохідність каналів (відсутність засмічення і наявність тяги);
  • герметичність;
  • відокремленість;
  • наявність і справність протипожежних розсічок від горючих конструкцій;
  • наявність поблизу оголовків встановлених приладів, обладнання у зоні вітрового підпору, що заважає належному повітрообміну;
  • справність та правильність розташування оголовку димоходу відносно даху і розташованих поблизу споруд і дерев з урахуванням зони вітрового підпору;
  • відсутність сажі і смоли - на внутрішніх поверхнях і тріщин - на зовнішніх.