Таблиця 1 — Перелік регіонів

Ч.ч.

Адміністративні або геоморфологічні області

Місце розташування м етеоста н ції-a н ал ога

1

Сумська, Чернігівська

Конотоп

2

Волинська, Львівська (крім гірських районів), Рівненська, Івано-Франківська (крім гірських районів)

Ковель

3

Київська, Житомирська

Бориспіль

4

Хмельницька, Чернівецька, Тернопільська

Нова Ушиця

5

Вінницька, Полтавська, Черкаська, Харківська, Кіровоградська, Дніпропетровська

Полтава

6

Донецька, Запорізька, Луганська

Велико-Анадоль

7

Одеська, Миколаївська, Херсонська

Асканія Нова

8

Закарпатська низовина

Берегово

9

Кримська низовина

Євпаторія

10

Кримська гірська область

Карадаг

11

Карпатська гірська область

Міжгір’я

  1. Геліоенергетичні ресурси гірської місцевості

Визначають геліоенергетичний ресурс для гірської місцевості для південних, південно-східних і південно-західних схилів за методикою, яка відрізняється від методики для рівнинної місцевості. Особ­ливості визначення геліоенергетичного ресурсу для гірської місцевості викладено в розділі 7.

  1. МЕТОДИКА ВИЗНАЧАННЯ ГЕЛІОЕНЕРГЕТИЧНОГО РЕСУРСУ НА РІВНИННІЙ МІСЦЕВОСТІ

    1. Визначання складників геліоенергетичного ресурсу

      1. Для рівнинної місцевості в межах регіонів, зазначених у таблиці 1, усі складники геліоенер­гетичного ресурсу прирівнюють до відповідних складників метеостанції-аналога.

      2. Складники геліоенергетичного ресурсу для метеостанцій-аналогів, перелічених у таблиці 1, вибирають з Довідника [1]. З таблиці 1.7 Довідника вибирають річний хід прямої сонячної радіації на перпендикулярну до променя поверхню. З таблиці 1.8 Довідника вибирають річний хід прямої сонячної радіації на горизонтальну поверхню. З таблиці 1.9 Довідника вибирають річний хід розсіяної сонячної радіації на горизонтальну поверхню. З таблиці 1.10 Довідника вибирають річний хід альбедо за середніх погодних умов у заданій місцевості.

    2. Невизначеність оцінювання геліоенергетичного ресурсу

      1. Невизначеність типу А оцінювання геліоенергетичного ресурсу заданої місцевості встанов­люють як невизначеність, спричинену коливаннями сонячної радіації протягом періоду спостерігання. Її визначають як розширену невизначеність 12 % з рівнем довіри р = 0,98.

      2. Невизначеність типу В оцінювання складників геліоенергетичного ресурсу заданої місцевості визначають як розширену невизначеність вимірювання. Вона дорівнює 6 % за рівня довіри р = 0,95 [1].

      3. Для підвищення точності визначення геліоенергетичного ресурсу рівнинної місцевості допус­кають використовувати методику експериментального визначання геліоенергетичного ресурсу за допо­могою актинометричного розвідування, наведеного в 7.2.

  2. МЕТОДИКА ВИЗНАЧАННЯ ГЕЛІОЕНЕРГЕТИЧНОГО РЕСУРСУ

  3. ГІРСЬКІЙ МІСЦЕВОСТІ

  1. Особливості визначання геліоенергетичного ресурсу в гірській місцевості

    1. Особливістю визначання геліоенергетичного ресурсу в гірській місцевості є потреба врахо­вувати орієнтацію схилу, де має бути розташовано ГеліоЕУ, відносно півдня. Метеостанція-аналог має повторювати з максимальною подібністю розташовання на схилі відносно півдня, мають бути однако­вими висота схилу, його крутизна і підстилальна поверхня навколишньої місцевості в радіусі кількох кілометрів.

    2. Метеостанція-аналог і ГеліоЕУ треба розташовувати в межах однієї гірської області.

  2. Методика експериментального визначання геліоенергетичного ресурсу

    1. Експериментальне визначання геліоенергетичного ресурсу виконують тоді, коли нема метео- станції-анапога, що задовольняє умови, зазначені в 7.1.1. Його провадять актинометричною розвідкою в місці розташування ГеліоЕУ з тривалістю спостерігання не менше одного року відповідно до [1]. Якщо наявні дані мають тривалість спостерігання в місці можливого розташовання ГеліоЕУ менше одного року, тоді додатково виконують оцінювання невизначеності результату для наявної тривалості спо­стерігання.

    2. Отримані дані порівнюють з даними метеостанції-аналога за той самий період і визначають коефіцієнт пропорційності між ними за формулою:

К=Х0ІХа, (1)

де Хо складник плинної сонячної радіації опорної метеостанції;

Ха складник плинної сонячної радіації метеостанції-аналога.

  1. Отриманий коефіцієнт пропорційності використовують для розраховування складників геліо- енергетичного ресурсу для заданої місцевості на основі складників геліоенергетичного ресурсу метео- станції-аналога за формулою:

Х0= КХа, (2)

де Хо складник геліоенергетичного ресурсу опорної метеостанції;

Ха складник геліоенергетичного ресурсу метеостанції-аналога.

  1. Альбедо заданої місцевості прирівнюють до альбедо опорної метеостанції, отриманого за період спостерігання під час актинометричного розвідування.

  2. Невизначеність оцінювання геліоенергетичного ресурсу для гірської місцевості встановлю­ють аналогічно 6.2 з урахуванням невизначеності актинометричного розвідування та розраховування коефіцієнта пропорційності.

ДОДАТОК А
(обов’язковий)

ПРИКЛАДИ ВИЗНАЧАННЯ ГЕЛІОЕНЕРГЕТИЧНОГО РЕСУРСУ
ТА ЗАСТОСУВАННЯ ЙОГО В РОЗРАХУНКАХ ЕНЕРГІЇ,
ЩО НАДХОДИТЬ ДО ГЕЛІОЕУ

А.1 Сонячна енергія, що надходить до ГеліоЕУ з концентратором

А.1.1 Річний хід сонячної енергії, що надходить до ГеліоЕУ з концентратором, прирівнюють до річного ходу прямої сонячної радіації на перпендикулярну до променя поверхню.

А. 1.2 Приклад

ГеліоЕУ з діаметром концентратора d = 1,5 м установлено в м. Козельці Чернігівської області.

Визначимо річний хід сонячної енергії, що надходитиме до ГеліоЕУ:

  1. Визначаємо активну площу концентратора:

F = псРі4 + л ■ 1,52/4 = 1,77 м2

  1. Визначаємо метеостанцію-аналог для зазначеної місцевості (таблиця 1), такою є метеостан­ція Конотоп.

  2. 3 довідника [3] таблиця 1.7, отримуємо річний хід прямої сонячної радіації до поверхні, перпен­дикулярної променю, для метеостанції Конотоп за середніх погодних умов (таблиця А.1).

  3. Визначаємо прихід сонячної енергії до ГеліоЕУ за виразами

Ем= Нм- FI3,Q, кВт • год.; Ер = Нр ■ Е/3,6, кВт • год.

Примітка. Результати розрахування наведено в нижньому рядку таблиці А.1

Таблиця А.1 — Розрахунок приходу сонячної енергії до ГеліоЕУ з концентратором діаметром d = 1,5 м, розташованого в м.Козельці Чернігівської області

Місяці

І

II

III

IV

V

VI

VII

VIII

IX

X

XI

XII

рік

Річний хід сон. рад. (МДж/м2)

100

152

256

311

441

528

506

450

361

212

82

54

3453

Прихід сон.енергії (кВттод)

49

74

126

153

216

259

248

221

177

104

40

26

1695



А.2 Сонячна енергія, що надходить до ГеліоЕУ без концентратора

А.2.1 Сонячна радіація, що надходить до активної поверхні ГеліоЕУ без концентратора, наприклад такого, що відповідає ДСТУ EN 12975-1, залежить від кута нахилу до горизонту:S = KnQ,

де Кп коефіцієнт перерахунку, який є відношенням сонячної радіації, що надходить до похилої активної поверхні ГеліоЕУ, до сумарної сонячної радіації, МДж/м2;

Q — сумарна сонячна радіація, МДж/м2.

Коефіцієнт перерахунку обчислюють так:

= (1 _ 2=1) Кн т + + А ,

Qmн' Q„ 2 2

де Dm місячна розсіяна сонячна радіація, МДж/м2;

Qm місячна сумарна сонячна радіація, МДж/м2;

Ат альбедо заданого місяця в місці розташування ГеліоЕУ.

Коефіцієнт перерахунку прямої сонячної радіації на активну похилу поверхню ГеліоЕУ для зада­ного місяця т:

c

Кн,т

os(<p~P)cos3 sinco3мsin (ср-P)sin8

cos ф cos 8 sin о, + ——— эіпф sin 8
3 180

Кут заходу Сонця до горизонтальної поверхні в заданому місці, що має широту ф для середньо­го дня місяця 8:

й3 = агссоз(-їдф tg8).

Кут заходу Сонця для похилої активної поверхні з кутом нахилу 0:

ш3n = arccos[-tg (ф-Р) tg8].

Кут схилу Сонця заданого місяця:

  1. 284+ лА

8 = 23,45sm 360 ,

  1. 365 J де п — порядковий номер середнього дня заданого місяця.

Сонячна радіація, що надходить за місяць до похилої активної поверхні ГеліоЕУ:

~ Kq, т ' Qm

Сонячна енергія, що надходить до похилої активної поверхні ГеліоЕУ з площею F протягом ви­браного місяця т:

Wm= Sm-F 13,6

А.2.2 Приклад

ГеліоЕУ з площею активної поверхні 2 м2 установлено в м. Баришівці Київської області (широта місця установлення (ф = 50°).

Визначимо кількість сонячної енергії, що надходить до ГеліоЕУ за червень:

  1. Середній день червня — 15 червня, його порядковий номер — 166.

  2. Кут схилу Сонця для 15 червня:

8 = 23,45 sin (360 284 +16-"і = 23,31°

І, 365 J

  1. Кут заходу Сонця для горизонтальної поверхні в заданому місці, що має широту ф = 50° і кут схилу 8 = 23,31° для середнього дня місяця:

3 = arccos (- tg 50° tg 23,31°) = 120,9

  1. Кут заходу сонця для похилої активної поверхні ГеліоЕУ:

со3іН = arccos [-tg (50°-6°) tg23,31°)] = 114, 6°



  1. Коефіцієнт перерахунку прямої сонячної радіації на похилу активну поверхню ГеліоЕУ для за­данного місяця червня:

cos(50° - 60))cos23,31° sin 114,6° + —- ■ 114,6° sin (50° - 6°)

KHtO= —180 = 101

cos 50° • cos 23,31° • sin 120,9° + — • 120,9° sin 50° sin 23,31°
180

  1. 3 таблиці 1.8 Довідника [3] отримуємо пряму сонячну радіацію за місяць для м. Баришевка за середніх погодних умов для червня Н6= 364 МДж/м2-.

З таблиці 1.9 Довідника [3] отримуємо розсіяну за місяць сонячну радіацію D6 = 287 МДж/м2.

З таблиці 1.10 Довідника [3] — місячне альбедо А6 = 0,2.

  1. Сумарна сонячна радіація за місяць для м. Баришевка за середніх погодніх умов червня:
    Q6 = Н6 + D6 = 346 + 247 = 633 МДж/м2

  2. Коефіцієнт перерахунку сумарної за місяць сонячної радіації за середніх умов червня з гори­зонтальної поверхні на похилу:

. 287> ... 287

1 — і • 1,01 н

633 633


1 + cos 6°

2


+ о,2Ь£^

2


= 1,005



  1. Сонячна радіація, що надходить до похилої поверхні в м. Баришевці за місяць за середніх по­годних умов червня

S6 = KQs • Q6 = 1,005 • 633 = 636 МДж/м2

  1. Сонячна енергія, що надходить до активної поверхні, похилої на 6° до горизонталі, ГеліоЕУ, роз­ташованої в м. Баришевка Київської області за середніх погодних умов червня

W6 = 636 ■ 2/3,6 = 353 кВт • год

А.З Визначання геліоенергетичного ресурсу в гірській місцевості актинометричним розвіду­ванням

А.3.1 Для визначання геліоенергетичного ресурсу актинометричним розвідуванням необхідні усе­реднені дані складників плинної сонячної радіації за період спостерігання не менше одного року ме- теостанції-аналога та опорної метеостанції, а також геліоенергетичний ресурс метеостанції-аналога. Альбедо, отримане внаслідок проведення актинометричного розвідування в заданому місці можливо­го розташування ГеліоЕУ, беруть як складник геліоенергетичного ресурсу в заданому місці. Решту складників розраховують за методикою, викладеною в розділі 7.

А.З.2 Приклад

Унаслідок актинометричного розвідування протягом 2003 року в метеостанції Нікітський сад АР Крим отримано скорочений набір складників плинної сонячної радіації, а саме:

річна пряма сонячна радіація на перпендикулярну до променя поверхню Нрк= 4578 МДж/м2;

річна пряма сонячна радіація на горизонтальну поверхню Нр 0 = 2843 МДж/м2;

річна розсіяна сонячна радіація Dp = 1615 МДж/м2, річне альбедо 21 %.

Визначимо скорочений набір складників геліоенергетичного ресурсу для метеостанції Нікітський сад:

  1. 3 таблиці 1 визначаємо метеостанцію-аналог Карадаг. Для цієї метеостанції відповідні склад­ники плинної сонячної радіації наведено в другому рядку таблиці А.2.

  2. Обчислюємо значення коефіцієнта пропорційності для кожного складника геліоенергетичного ре­сурсу за формулою (1):