Працівники та посадові особи, які не пройшли навчання і перевірку знань з охорони праці у встановленому порядку, до виконання робіт не допускаються.

  1. Роботодавець організовує проведення попереднього (під час прийняття на роботу) та періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників певних категорій відповідно до вимог Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 21 травня 2007 року № 246, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 липня 2007 року за № 846/14113.
  2. Забороняється залучення жінок до робіт відповідно до Переліку важких робіт та робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці жінок, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 29 грудня 1993 року № 256, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 березня 1994 року за № 51/260.

Підіймання та переміщення важких речей жінками здійснюються з дотриманням вимог Граничних норм підіймання і переміщення важких речей жінками, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 10 грудня 1993 року № 241, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 22 грудня 1993 року за № 194.

  1. Забороняється залучення неповнолітніх до робіт відповідно до Переліку важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 31 березня 1994 року № 46, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 липня 1994 року за № 176/385.

Підіймання та переміщення важких речей неповнолітніми здійснюються з дотриманням вимог Граничних норм підіймання і переміщення важких речей неповнолітніми, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 22 березня 1996 року № 59, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 16 квітня 1996 року за № 183/1208.

  1. Всі роботи з підвищеною небезпекою повинні виконуватися тільки за письмовим нарядом. Перелік посадових осіб та працівників, які мають право видавати наряди, повинен затверджуватися наказом роботодавця.
  2. При виконанні робіт на хвостових і шламових господарствах технологічні процеси та устаткування, які шкідливо впливають на здоров'я працівників, повинні відповідати нормам "Санитарных правил организации технологических процессов и гигиенических требований к производственному оборудованию СП 1042-73", затверджених Головним санітарним лікарем СРСР від 04 квітня 1973 року № 1042-73 (СП 1042-73).
  3. Рівень шуму на робочих місцях повинен відповідати нормам, установленим Санітарними нормами виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку ДСН 3.3.6.037-99, затвердженими постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01 грудня 1999 року № 37 (ДСН 3.3.6.037-99).
  4. Рівень вібрації на робочих місцях не повинен перевищувати норм, установлених Державними санітарними нормами виробничої загальної та локальної вібрації ДСН 3.3.6.039-99, затвердженими постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01 грудня 1999 року № 39.
  5. Параметри мікроклімату в межах робочої зони повинні відповідати вимогам Санітарних норм мікроклімату виробничих приміщень ДСН 3.3.6.042-99, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01 грудня 1999 року № 42 (ДСН 3.3.6.042-99).
  6. Напруженість електромагнітного поля промислової частоти не повинна перевищувати значень, визначених Державними санітарними нормами і правилами при роботі з джерелами електромагнітних полів ДСН 3.3.6.0962002, затверджениминаказом Міністерства охорони здоров'я України від 18 грудня 2002 року № 476, зареєстрованими у Міністерстві юстиції України 13 березня 2003 року за 203/7524 (ДСН 3.3.6.096-2002).
  7. Вміст шкідливих хімічних речовин в повітрі робочої зони працівників не повинен перевищувати значень, встановлених в "Общих санитарно-гигиенических требованиях к воздуху рабочей зоны" (ГОСТ ССБТ. 12.1.005-88), "Предельно-допустимых концентрациях (ПДК) вредных веществ в воздухе рабочей зоны" (СН 4617-88).
  8. Роботодавець повинен забезпечити працівників засобами індивідуального захисту відповідно до вимог Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту, затвердженого наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 24 березня 2008 року № 53, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 травня 2008 року за № 446/15137 (далі - НПАОП 0.00-4.01-08).
  9. Працівники, які виконують роботи, пов'язані з експлуатацією хвостових і шламових господарств, повинні бути забезпечені засобами індивідуального захисту відповідно до Норм безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам гірничодобувної промисловості, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 21 серпня 2008 року № 184, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10 вересня 2008 року за № 832/15523 (далі - НПАОП 0.00-3.10-08).
  10. Роботодавець повинен розробити і затвердити ПЛАС відповідно до вимогЗакону України "Про об'єкти підвищеної небезпеки".
  11. Роботодавець організовує проведення розслідування і облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві відповідно до вимог Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1232.
  12. На хвостових і шламових господарствах контрольний огляд ГТС проводиться не рідше ніж два рази на рік відповідними працівниками, які входять до складу комісії, що створена за рішенням роботодавця.

Контрольні огляди проводяться навесні перед паводком з метою перевірки стану готовності ГТС до безпечної експлуатації в паводковий період та восени з метою перевірки стану та підготовки ГТС до безпечної експлуатації в осінньо-зимовий період.

  1. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ЕКСПЛУАТАЦІЇ СИСТЕМИГІДРАВЛІЧНОГО ТРАНСПОРТУВАННЯ ХВОСТІВ
  2. Загальні вимоги
    1. Для безпечної експлуатації системи гідротранспорту хвостів необхідно здійснювати регулярний контроль за основними технологічними параметрами, передбаченими проектом хвостосховища:
  • визначення характеристик пульпи, що транспортується;
  • визначення і аналіз параметрів режиму роботи системи;
  • своєчасність виконання профілактичних заходів із запобігання порушенням у роботі системи (профілактика зносу, замулювання, гідроударів);
  • виконання планів планово-попереджувальних ремонтів споруд і устаткування.
    1. Скидання із збагачувальних фабрик об'ємів пульпи, що перевищують пропускну спроможність системи і можуть призводити до постійних технологічних переливів в аварійну ємність, не допускається.
  1. Вимоги безпеки під час експлуатації пульпонасосних станцій
    1. У приміщенні ПНС необхідно вивішувати затверджену роботодавцем спільну схему насосного, енергетичного та іншого устаткування станції, трубопроводів та їх перемикань із зазначенням стаціонарних номерів всіх агрегатів і запірно-регулюючої арматури на підставі проекту хвостосховища.
    2. На стінах у межах ремонтних майданчиків необхідно вивішувати схеми строповки, які складені відповідними працівниками та затверджені роботодавцем, основного устаткування і вантажів, які передбачені умовами експлуатації ПНС.
    3. Рухомі частини ґрунтових і водяних насосів, електродвигунів, машин та іншого устаткування мають бути огороджені.
    4. Необхідно щодня перевіряти справність сигналізації для оповіщення про аварійне відключення насосів, переповнення хвостових і дренажних зумпфів і лотків відповідним працівникам ПНС, на яких покладено виконання цих функцій наказом роботодавця.
    5. Ґрунтовий насос запускається у разі, якщо справне устаткування та не проводяться ремонтні роботи на трасі пульпопроводу.
    6. Після монтажу та капітального ремонту гідромеханічне устаткування перед пуском в експлуатацію необхідно випробувати на міцність і герметичність методом гідравлічних випробувань.
    7. Дренажна система ПНС (лотки, зумпфи, дренажні колектори, аварійний випуск) повинна мати доступ для огляду і очищення та утримуватися в робочому стані. Скупчення в ній сторонніх предметів і твердих осадів забороняється.
    8. У ПНС необхідно забезпечувати подачу води для промивки всмоктуючих патрубків і пульпопроводів.
    9. Електродвигуни дренажних і аварійних насосів необхідно забезпечувати основним та резервним живленням.
    10. Пульпонасосні станції повинні забезпечувати подачу пульпи з розрахунковими параметрами витрат, гранулометричного складу, консистенції на кожному із встановлених в них ґрунтових насосів.
    11. Розміщення устаткування і розводка інженерних мереж у ПНС повинні бути виконані таким чином, щоб розрив напірних водоводів і пульпопроводів не впливав на роботу електродвигунів ґрунтових насосів і щитів управління.
    12. Звукова та світлова сигналізація про аварійне відключення насосів, переповнення хвостових і дренажних лотків і зумпфів, підтоплення насосної, зняття напруги повинна утримуватись в належному технічному стані.
    13. Телефони диспетчерського зв'язку, які встановлені в ПНС і насосних станціях водопостачання в приміщеннях оперативного контролю та управління, повинні бути зблоковані із засобами оповіщення, що встановлені в машинних залах.
    14. У разі відключення електроенергії система освітлення приміщень і території ПНС повинна негайно підключатися до аварійного джерела електропостачання.
  2. Вимоги безпеки під час експлуатації аварійних і буферних ємностей
    1. Аварійні і буферні ємності і їх устаткування повинні знаходитися в справному технічному стані, а рівень заповнення їх водою і хвостами не перевищувати мінімального рівня, що передбачений проектом хвостосховища.
    2. Скидання в аварійну ємність частини витрати пульпи, що надходить до ПНС, забороняється.
    3. ПНС повинні мати мобільний зв'язок з земснарядами, що працюють у хвостовому господарстві.
    4. Під час застосування у хвостових і шламових господарствах плавучих земснарядів необхідно дотримуватись вимог Правил охорони праці під час розробки родовищ корисних копалин відкритим способом, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 18 березня 2010 року № 61, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 03 червня 2010 року за № 356/17651 (далі - НПАОП 0.00-1.24-10).
    5. Забороняється встановлювати зворотні клапани і протиударні засоби на земснарядах і плавучих пульпопроводах.
  3. Вимоги під час експлуатації пульпопроводіві трубопровідної арматури
    1. Траса пульпопроводів повинна бути доступною для обслуговування працівниками із застосуванням автотранспортної спеціалізованої техніки.
    2. На трубах і лотках пульпопроводів повинен бути нанесений пікетаж траси відповідно до проекту хвостосховища.
    3. Використання резервного пульпопроводу не за призначенням забороняється. Необхідно щомісяця перевіряти справність резервного пульпопроводу та можливість його експлуатації з урахуванням технологічних, кліматичних та інших чинників, що склалися на момент перевірки, згідно з технічною документацією на експлуатацію пульпопроводів.
    4. Випуски для спорожнення пульпопроводів по трасі та їх запірна арматура повинні бути справними, а ємність для прийому пульпи під час спорожнення пульпопроводів - мати вільний об'єм, визначений проектною документацією, затвердженою в установленому порядку.
    5. Самоточні пульпопроводи (лотки), які відводять згущену пульпу від згущувачів в пульпонасосну станцію, повинні мати ухили, що виключають їх зашламованість і запресовку.
    6. Проходи, пристрої для вентиляції, аварійне освітлення, монтажні люки в перекритті та підйомно-транспортні засоби для проведення ремонту і заміни пульпопроводів, які розташовані в підземних камерах та галереях, повинні підлягати періодичному огляду і підтримуватися у справному стані.
    7. Під час експлуатації пульпопроводів необхідно:
  • здійснювати контроль за тиском в пульпопроводах і, у разі його підвищення понад номінальне значення, негайно виявляти і усувати причини такого перевищення;
  • у зимову пору року контролювати температуру пульпи на виході зі збагачувальної фабрики;
  • не допускати перевищення в лотках заданого в проекті рівня потоку пульпи;
  • періодично контролювати ступінь зносу стінок пульпопроводів і стан футерування, своєчасно здійснювати поворот труб, їх ремонт або заміну;
  • вживати заходів із запобігання протіканню пульпи з пульпопроводів;
  • регулярно очищати від снігу, льоду, наносів естакади пульпопроводів, не допускати обмерзання пульпопроводів на естакадах; восени і весною перед таненням снігу очищати водопропускні труби під насипами по трасі пульпопроводів, кювети і нагірні канави;
  • своєчасно проводити ремонт полотна траси і рихтування пульпопроводів у місцях деформації основи, а також ремонт доріг і під'їздів до пульпопроводів;
  • не допускати замулювання пульпопроводів і утворення крижаних пробок;
  • не рідше ніж один раз на рік проводити ревізію трубопровідної арматури, протиударних засобів і зворотних клапанів;
  • стежити за станом компенсаторів і нерухомих опор по трасі пульпопроводів, у разі необхідності їх ремонтувати.
    1. Під час експлуатації безнапірних пульпопроводів не допускати перевищення рівня потоку пульпи та своєчасно проводити нарощування стінок і ремонт лотків.
    2. У разі виявлення під пульпопроводами деформацій підмурків (обвали, просідання), які можуть призвести до розриву пульпопроводів, необхідно вживати заходи з їх усунення.
    3. Під час експлуатації пульпопроводів, що мають трубопровідну арматуру та протиударні пристрої, необхідно:
  • ремонтувати або замінювати несправні засувки та зворотні клапани;
  • своєчасно проводити ревізії та ремонт протиударних пристроїв;
  • не допускати швидкого закриття засувок на кінцевих ділянках.
    1. Забороняється проводити роботи (зварювання, свердління), пов'язані з ремонтом пульпопроводів і арматури, якщо пульпопроводи та арматура перебувають під тиском.
    2. Під час включення пульпопроводу в роботу після ремонту працівники, які відповідають за його експлуатацію, повинні оглянути його по всій трасі.
    3. Розташування експлуатаційних доріг до діючих пульпопроводів повинно забезпечувати можливість виконання монтажних робіт, пов'язаних з перекладанням ділянок пульпопроводів.
    4. У місцях перетину пульпопроводів з ЛЕП необхідно:
  • контролювати наявність та справність захисного козирка на пульпопроводі для захисту ЛЕП від короткого замикання струменем пульпи у разі утворення свища або розриву труби;
  • контролювати наявність та справність сітчастої огорожі над пульпопроводом на випадок обриву електричного дроту та перевіряти її заземлення.
    1. Система спорожнення пульпопроводів не повинна забруднювати місцевість, поверхневі водоймища і підземні водні джерела.
    2. У разі відкладення мінеральних осадів необхідно вживати заходи із запобігання заростанню водоводів і запірної арматури.