Страница 5: НПАОП 0.00-1.73-14. Правила охорони праці та безпечноїексплуатації технологічнихтрубопроводів (54573)

Випробування на міцність необхідно виконувати при відкритому замикальному пристрої.

За результатами ремонту і випробування арматури складається акт випробування арматури за формою, наведеною в додатку 9, що додається до свідоцтва про монтаж, ремонт або заміну ділянок трубопроводу, у який заносяться результати випробувань.

1. Під час монтажу труб та інших елементів необхідно дотримуватись таких вимог:

• трубопровідну запірну арматуру необхідно встановлювати на трубопровід у закритому стані і в положенні, що відповідає напряму потоку технологічного середовища в трубопроводі;
• фланцеві і приварні з'єднання арматури встановлюються на трубопровід без натягнення;
• перед складанням фланцевих з'єднань поверхні ущільнювачів труб, арматури, деталей трубопроводів, а також металеві прокладки і лінзи необхідно промивати і досуха протирати;
• гайки болтів фланцевих з'єднань необхідно розташовувати з одного боку фланцевого з'єднання;
• висота виступаючих над гайками кінців болтів і шпильок фланцевих з'єднань має бути розміром не менше одного кроку різьблення (без урахування фаски);
• не дозволяється встановлювати шайби між фланцями і гайками;
• гайки з'єднань з м'якими прокладками необхідно затягувати способом хрестоподібного обходу, а з металевими прокладками - способом кругового обходу;
• діаметр отвору прокладки має бути розміром не менше внутрішнього діаметра труби і відповідати внутрішньому діаметру поверхні ущільнювача фланця;
• болти и шпильки з'єднань трубопроводів необхідно змащувати відповідно до технічних умов на постачання, а трубопроводів, що працюють за температури понад 300° C, попередньо покривати графітовим мастилом;
• не дозволяється виконувати вирівнювання перекосів фланцевих з'єднань натягненням болтів (шпильок), а також вживанням клинових прокладок;
• холодний натяг трубопроводів необхідно виконувати після виконання всіх зварних з'єднань, остаточного закріплення нерухомих опор на кінцях ділянки, що підлягає холодному натягу, а також після термічної обробки (у разі її проведення) і контролю якості зварних з'єднань, розташованих на всій довжині ділянки, на якій здійснюється холодний натяг;
• під час монтажу компенсаторів необхідно вживати заходів щодо виключення навантажень, що скручують відносно поздовжньої осі, і провисання їх під дією власної маси і маси трубопроводів, що примикають, а також щодо захисту гнучкого елемента від механічних пошкоджень і попадання іскор від зварювання;
• відхилення трубопроводів від вертикалі має бути не більше 2 мм на один метр довжини трубопроводу;
• остаточне закріплення трубопроводів у кожному температурному блоці під час укладання на естакадах, у каналах або лотках необхідно виконувати починаючи від нерухомих опор;
• під час кріплення труб обігріву до трубопроводів необхідно забезпечувати вільну компенсацію теплового подовження трубопроводів;
• не дозволяється усувати зазори, непаралельності або неспіввісності між деталями трубопроводу шляхом натягу трубопроводу;
• труби необхідно укладати на подушки нерухомих опор щільно, без зазорів і перекосів, хомути для кріплення труб мають щільно прилягати до труби і не допускати її переміщення;
• верхня плоскість опор має бути вивірена нівеліром;
• ролики, кульки і катки опор повинні вільно обертатися і не випадати із гнізд, опорні поверхні повинні прилягати за всією площею без перекосів;
• стискування пружин на опорах і підвісках має бути забезпечено пристосуваннями розпорів;
• пружини опор під час установки необхідно затягувати відповідно до проектної документації;
• тяги підвісок трубопроводів, схильних до теплового подовження, необхідно встановлювати з нахилом у бік, зворотний переміщенню, на половину цього переміщення;
• прокладки для забезпечення необхідного ухилу трубопроводу необхідно встановлювати під підошву опори;
• установка прокладок між трубою і опорою не допускається;
• під час кріплення опор на стінах або колонах кронштейни повинні прилягати до бетону або цегляної кладки і кріпитися до силових заставних елементів;
• під час укладання трубопроводів зварні шви необхідно розташовувати на відстані від краю опори відповідно до вимог пункту 6.50 глави 6 розділу III цих Правил.
• 1. Підготовку до зварювальних робіт на трубопроводі необхідно вико-нувати відповідно до вимог НПАОП 0.00-1.11.98, а також враховувати такі ви-моги:
• затвор або клапан приварної арматури необхідно повністю відкривати для запобігання його заклинюванню під час нагрівання корпусу, якщо зварювання здійснюється без підкладних кілець, арматуру після закінчення зварювання необхідно закрити лише після її внутрішнього очищення;
• різання труб і підготовку кромок під зварювання необхідно здійснювати механічним способом;
• допускається застосування газового різання труб з вуглецевих, низько- легованих і теплостійких сталей;
• під час вогневого різання (дугового і плазмового) труб необхідно передбачати припуск на механічну обробку, величина якого визначається технічними умовами на постачання труб;
• після вогневого різання труб із теплостійких сталей, що гартуються, підготовлені під зварювання кромки необхідно контролювати згідно з ДСТУ E№ 571-1-2001 "Неруйнівний контроль. Капілярний контроль. Частина 1. Загальні вимоги" або ДСТУ E№ 1290-2002 "Неруйнівний контроль зварних з'єднань. Контроль зварних з'єднань магнітопорошковий", виявлені тріщини повинні знищуватися шляхом механічної зачистки всієї поверхні кромки різання;
• зміщення кромок по зовнішньому діаметру не повинно перевищувати допустимих значень, наведених у додатку 13, при цьому плавний перехід від деталі трубопроводу з більшою товщиною стінки до деталі з меншою товщиною необхідно забезпечувати за рахунок похилого розташування поверхні зварного шва;
• якщо зміщення кромок перевищує допустиме значення для забезпечення плавного переходу, необхідно проточити кінець труби з великим зовнішнім діаметром під кутом не більше 15°;
• торці труб, що сполучаються на фланцях (муфтах), мають бути паралельними в межах встановлених допусків.
• 1. Зварювальні роботи необхідно виконувати відповідно до вимог НПАОП 0.00-1.11.98, а також враховувати такі вимоги:
• газове (ацетилен-кисневе) зварювання допускається для труб з вуглецевих і низьколегованих сталей, що не гартуються, з номінальним діаметром до 80 мм і товщиною стінки не більше 3,5 мм при тиску до 10 МПа;
• газове зварювання стиків із низьколегованих сталей, що гартуються, застосовується під час монтажу і ремонту труб з номінальним діаметром до 40 мм і товщиною стінки не більше 5 мм при тиску до 10 МПа;
• зварювальні матеріали повинні відповідати матеріалу труб і деталей трубопроводу;
• для поперечних зварних з'єднань, що підлягають ультразвуковому контролю, довжина вільної прямої ділянки труби (елементу) у кожну сторону від осі шва (до найближчих приварних деталей, гнутої ділянки труби, осі сусіднього поперечного шва) має бути не менше 100 мм при товщині стінки трубопроводу до 15 мм і не менше п'ятикратної товщини стінки трубопроводу плюс 25 мм при товщині стінки трубопроводу від 15 до 30 мм;
• під час виготовлення зігнутих відводів допускається розташування зварних з'єднань на початку зігнутих відводів і зварювання між собою зігнутих відводів без прямих ділянок;
• під час зварювання не дозволяється навантаження на зварний стик до його повного охолодження після зварювання і термообробки;
• відстань між сусідніми зварними з'єднаннями і довжина кільцевих вставок під час приварювання їх до трубопроводу повинні бути не менше 100 мм;
• відстань від початку згину труби до кільцевого зварного шва має бути не менше 100 мм;
• не допускається приварювання штуцерів, бобишок, муфт та інших деталей у місцях розташування зварних швів трубопроводу;
• у гнуті й штамповані деталі трубопроводів допускається приварювання одного штуцера внутрішнім діаметром не більше 25 мм;
• допускається приварювання штуцерів у торцеві заглушки, при цьому вісь штуцера повинна збігатися з віссю трубопроводу, а його умовний прохід має бути не більше половини умовного діаметра заглушки;
• відстань від штуцера або іншого елементу з кутовим (тавровим) швом до початку гнутої ділянки труби або поперечного зварного шва має бути не менше зовнішнього діаметра труби, але не менше 50 мм для трубопроводів із зовнішнім діаметром до 100 мм і не менше 200 мм для трубопроводів з діаметром понад 100 мм;
• відстань між краєм шва приварювання накладки і краєм найближчого шва трубопроводу або шва приварювання патрубка, а також між краями швів приварювання сусідніх накладок повинна бути не менше трикратної товщини стінки труби, але й не менше 20 мм;
• складання стиків труб під зварювання необхідно виконувати з використанням пристосувань для центрування труб, що забезпечують рівномірний зазор по всьому колу стику, а також за допомогою рівномірно розташованих по периметру стику тимчасових приварювань технологічних кріплень на відстані 50 - 70 мм від торця труб;
• спосіб зварювання і зварювальні матеріали тимчасових приварювань необхідно вибирати і визначати відповідно до способів і зварювальних матеріалів, що використовуються для зварювання кореня шва;
• недопустимі дефекти тимчасового приварювання, що виявлені зовнішнім оглядом, необхідно знищувати механічним способом;
• технологічні кріплення для складання стиків із теплостійких сталей, що гартуються, можуть бути виготовлені із вуглецевих сталей;
• не допускається приварювання технологічних кріплень до труб з аустенітних сталей з товщиною стінки труб менше 8 мм, до зварних з'єднань яких пред'являються вимоги стійкості до міжкристалічної корозії;
• під час складання стику необхідно передбачати можливість вільної усадки металу шва в процесі зварювання;
• не дозволяється виконувати збірку стику з натягом.
• 1. Після зварювання необхідно виконати термообробку відповідно до вимог НПАОП 0.00-1.11.98 таких зварювальних з'єднань:
• стикові з'єднання елементів з вуглецевих сталей з товщиною стінки більше 36 мм;
• зварні з'єднання штуцерів з трубами із вуглецевих сталей з товщиною стінки труби і штуцера відповідно понад 36 і 25 мм;
• стикові з'єднання елементів з низьколегованих марганцевистих і кремніймарганцевистих сталей з товщиною стінки понад 30 мм;
• зварні з'єднання штуцерів з трубами із низьколегованих марганцевистих і кремніймарганцевистих сталей з товщиною стінки труби понад 30 мм і штуцера понад 25 мм;
• стикові зварні з'єднання труб і зварні з'єднання штуцерів з трубами із хромокремніймарганцевистих, хромомолібденових, хромомолібдено-ва- надієвих, хромованадійвольфрамових і хромомолібденованадій-вольфрамо- вих сталей незалежно від товщини стінки, при цьому для зварних з'єднань із сталі марок 12ХМ, 12МХ і 15ХМ товщиною не більше 12 мм, виконаних із застосуванням електродів типу Е-09Х1М і забезпеченням твердості металу шва не вище 240 НВ та різниці між твердістю металу шва та основного металу не більше ніж 50 НВ, термообробка необов'язкова;
• стикові з'єднання і зварні з'єднання штуцерів з трубами із вуглецевих і низьколегованих сталей, призначені для роботи в технологічних середовищах, що спричинюють корозійне розтріскування (за вказівками в проектній документації);
• стикові з'єднання і зварні з'єднання штуцерів з трубами із сталей аустенітного класу, стабілізованих титаном або ніобієм;
• стикові з'єднання поздовжніх швів пелюсткових переходів з вуглецевих і низьколегованих сталей незалежно від товщини стінки.
• 1. Для термічної обробки зварних з'єднань необхідно застосовувати як загальний пічний нагрів, так і місцевий по кільцю будь-яким методом, що забезпечує одночасний і рівномірний нагрів зварного шва і ділянок основного металу по всьому периметру, що примикають до нього з обох боків.
  2. Для трубопроводів із хромонікелевих аустенітних сталей застосування газополум'яного нагріву забороняється.

Елементи трубопроводів зі сталей аустенітного класу, стабілізованих титаном або ніобієм, призначених для роботи в технологічних середовищах, що спричинюють корозійне розтріскування, а також за температури понад 350° C в технологічних середовищах, що спричинюють міжкристалічну корозію, підлягають термічній обробці за режимом, обумовленим у технічних умовах на постачання.

1. Мінімальна ширина ділянки, що нагрівається до необхідної температури, повинна бути не менше подвійної товщини стінки в кожний бік від краю шва, але не менше 50 мм.
2. 1. Ділянки трубопроводу, розташовані біля кільця, що нагрівається під час термообробки, повинні бути вкриті теплоізоляцією для забезпечення плавної зміни температури по довжині.
   2. Термообробку зварних з'єднань необхідно проводити без перерв. Під час вимушених перерв у процесі термообробки (відключення електроенергії) необхідно вживати заходів щодо забезпечення повільного охолоджування зварного шва до 300° C. У разі повторного нагріву час перебування зварного з'єднання за температури витримки дорівнює часу витримки первинного нагріву.
   3. Режими нагріву, витримки й охолоджування під час термічної обробки труб та інших елементів необхідно реєструвати самописними приладами.
   4. Під час проведення ремонтних робіт термообробку одного й того самого зварного з'єднання допускається проводити не більше трьох разів.
   5. Зварні з'єднання після термообробки підлягають контролю відповідно до вимог НПАОП 0.00-1.11.98 з урахуванням вимог ДСТУ E№ 1714:2005 або ДСТУ E№ 1435:2005.

Незадовільними визнаються результати попереднього контролю зварних з'єднань, якщо виявлено:

• тріщини у шві і зоні термічного впливу, що виходять на поверхню металу шва або основного металу;
• непроварювання при однобічному шві без підкладного кільця завглибшки більше 10 % товщини стінки труби, якщо вона не перевищує 20 мм і більше 2 мм при товщині стінки понад 20 мм;
• одиночні пори, включення вольфраму розміром понад 10 % від товщини стінки до 20 мм, діаметром більше 2 мм при товщині стінки до 20 мм і більше 3 пор на кожних 100 мм шва;
• у неповоротних стиках, зварених у стельовому положенні без підкладних кілець, меніск (внутрішня угнутість шва) завглибшки більше 10 % від товщини стінки, а при товщині стінки понад 14 мм більше 1,5 мм;
• великі напливи в місцях переходу зварного шва до основного металу труби (перехід від наплавленого металу до основного має бути плавним);
• підрізи в місцях переходу від шва до основного металу завглибшки більше 0,1 товщини стінки труби, але не більше 1 мм, на одному стику допускається підріз загальною протяжністю не більше 30 % довжини шва;
• ніздрюватість, скупчення пор, гористість поверхні шва, кратери і пропа- лення;
• посилення шва висотою більше 2,5 мм при товщині стінок труб до 10 мм, більше 3 мм - при товщині стінок труб 10 - 22 мм і більше 4 мм - при товщині стінок труб більше 22 мм.
• 1. Виправлення дефектів зварних з'єднань карбуванням забороняється.